Наукова та інноваційна діяльність КПІ в 2020 році: тільки факти. Зі звіту проректора з наукової роботи Віталія Пасічника

Рік 2020-й в історії залишиться роком активної фази пандемії COVID-19. Проте науковці КПІ не тільки змогли швидко адаптуватися до нових умов і жорстких обмежень, але й суттєво наростити свою наукову активність. Понад те, вчені Світового центру даних з геоінформатики і сталого розвитку КПІ стали національним лідером швидкої і ґрунтовної аналітики й прогнозів.

Дало результати активне впровадження Космічної програми – КПІ визнано рівноправним партнером в реалізації Загальнодержавної космічної програми України. 30 проєктів подано на розгляд до ДКАУ, ведеться активна робота з реалізації проєктів PolyITAN-3-PUT та PolyITAN-12U. Створено Українсько-Китайську лабораторію з дослідження космосу.

2020 рік став і роком формування на базі Інноваційної екосистеми КПІ "Sikorsky Challenge" Всеукраїнської інноваційної екосистеми "Sikorsky Challenge", до якої долучилися 14 університетів та 5 інноваційних кластерів.

Наукові здобутки наших учених відзначено численними нагородами

Премію Президента України присуджено Інні Білоус з Іее, Олександру Галкіну і Тетяні Луценко з Фбмі.

Премію Верховної Ради України для молодих учених присуджено вченим ІХФ Олексію Жученку, Віталію Цапару та Артему Сазонову.

Лауреатом Премії Київського міського голови в номінації "Наукові досягнення" став Дмитро Ущаповський з ХТФ.

Постановою президії Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки призначені та продовжені строки виплати стипендії Кабінету Міністрів України для 11 молодих науковців Київської політехніки.

Удосконалення менеджменту науково-інноваційної діяльності

У квітні 2020 року наказом ректора було створено Координаційну раду, яка визначила основні завдання вдосконалення менеджменту науково-інноваційної діяльності в нашому університеті. Одним із перших її завдань стала інвентаризація наукових шкіл КПІ. Вона виявила наявність 272 наукових груп. Створена база даних цих наукових груп стає ефективним інструментом оцінки й реалізації потенціалу наукових груп у провадженні наукової, інноваційної та освітньої діяльності в національному та міжнародному полі. Наукові групи реалізують свій потенціал як гаранти освітніх програм. Їхні учасники є членами НМК, до їхнього складу входять провідні викладачі, керівники студентських гуртків, які працюють як керівники та виконавці наукових та інноваційних національних і міжнародних проєктів.

Реалізація вагомих наукових проєктів можлива шляхом об'єднання зусиль різних наукових шкіл і груп. Це потребує посилення роботи рад комплексних програм університету.

Фінансування науки КПІ

Фінансування науки в Україні має кілька національних і міжнародних джерел, що дозволяє реалізовувати різні форми наукової діяльності – грантову, проєктну, госпдоговірну, наукові послуги.

Фінансування науки КПІ проводиться із загального та спеціального фондів. Обидва джерела протягом останніх 5 років демонструють сталу тенденцію до зростання. Вимогою до дослідницького університету є переважання спецфонду над загальним. Цю норму КПІ стабільно виконує, понад те, за 5 років загальні обсяги зросли в 1,4 разу.

Увага до спецфонду визначається запровадженням у 2020 році формульного фінансування, згідно з яким надходження від наукових досліджень до спецфонду вагомо впливають на фінансування освітньої діяльності. Торік КПІ отримав коефіцієнт 1,4 при максимально можливому 1,5. Отож за результатами минулого року ми вже вийшли на фінансування понад 20 тис. грн на 1 штатного науково-педагогічного працівника (НПП). Наше завдання – зберегти тенденцію збільшення обсягів надходження до спецфонду і за результатами 2021 року вийти на максимальний коефіцієнт 1,5.

У 2020 році бюджет науки збільшився на 20% порівняно з 2019 роком і сягнув рівня понад 84 млн грн. Аналіз складників бюджету свідчить, що домінуючими джерелами надходжень є прикладні наукові дослідження МОН, госпдоговірні роботи, гранти НФДУ, наукові послуги та державне замовлення.

Аналіз розподілу сумарних надходжень до загального і спеціального фондів по структурних підрозділах КПІ свідчить, що лідерами за загальними обсягами фінансування науки є ІМЗ, ТЕФ та ІТС.

Фінансування науки зі спеціального фонду після зниження в 2017 році демонструє поступове зростання. Але розподіл надходжень до спецфонду між факультетами та інститутами є нерівномірним. Лідерами тут є ФТІ, ІМЗ, ТЕФ, РТФ, ІТС, ІПСА. Відношення спеціального фонду до загального для більшості структурних підрозділів відповідає вимогам до дослідницького ЗВО.

Якщо згадати норму про 20 тис. грн на рік на 1 штатного НПП, то слід зазначити, що більше половини структурних підрозділів її не виконує. Позитивний приклад демонструють ІТС, ФТІ, РТФ, ІМЗ, ІПСА, в яких фінансування перевищує 60 тис. грн на 1 штатного НПП.

Динаміка чисельності штатних НПП і НП демонструє підвищення якості. Але суттєвим негативним результатом минулого року стала заблокована МОН наприкінці 2019 року наукова атестація ЗВО, що призвело до неможливості виплат НП надбавок за науковий стаж.

У 2020 році закріплено позитивну динаміку розвитку матеріальної бази за кошти державного замовлення, госпдоговірної тематики та грантів НФДУ.

Результати наукової діяльності КПІ в контексті виконання її основних складових

Динаміка фінансування науки в КПІ з держбюджету демонструє зростання та збільшення частки прикладних наукових досліджень. У 2020 році виконувалось 68 робіт, з яких завершено 30.

У 2020 році президія Ради проректорів із наукової роботи внесла зміни до процедури конкурсного відбору проєктів МОН, скориговано вимоги щодо експертних висновків. Це підвищило шанси на перемогу проєктів, кінцевим результатом яких є реальні розробки, особливо оборонного та подвійного призначення. За рішенням Наукової ради МОН рекомендовано фінансувати в обсязі 80% ті проєкти, які набрали більше 90 балів для фундаментальних досліджень, 83 бали – для прикладних і 75 балів – для розробок.

З боку НДЧ вдосконалено організаційний супровід конкурсів. Проведення першого (внутрішнього) етапу конкурсу було повністю переведено в онлайн-режим. Було проведено самоаналізи, експертизу проєктів, обговорення та затвердження на засіданнях Науково-технічної ради. Торік конкуренція за право подати проєкт на конкурс всередині КПІ суттєво зросла. В умовах обмежень, визначених наказом МОН, від КПІ було подано 17 проєктів, які за результатами внутрішньої експертизи отримали 84 бали і більше.

Важливим здобутком року минулого стала участь нашого університету в перших конкурсах Національного фонду досліджень України. КПІ став третім у загальному рейтингу і другим серед ЗВО України за обсягами виділеного фінансування. Вже у 2020 році загальна сума фінансування склала 11,8 мільйона, з них  4,3 мільйона – на обладнання. В грудні 2020 року за всіма проєктами відбулось успішне звітування за перший етап.

На шляху збільшення обсягів фінансування на ринку України суттєвим резервом є виконання наукових послуг через тендерні торги на офіційному майданчику електронної системи публічних закупівель "Прозорро". У 2020 році університет як виконавець узяв участь у 17 тендерних торгах і отримав перемогу у 12 з них на загальну суму понад 5 млн грн. Абсолютним лідером у цьому став Фізико-технічний інститут: він здобув право на виконання трьох замовлень на суму 2,5 млн грн. Гарні результати по торгах мають стати правилом для всіх структурних підрозділів та наукових груп.

Вагомими є результати надання наукових послуг за угодами (госпдоговірна тематика) з боку Науково-дослідного центру систем технічного захисту інформації "Тезiс", яким керує Михайло Прокоф'єв. У 2020 році обсяг виконаних робіт склав 3 млн 365 тис. грн, 47 робіт впроваджено. Минулого року тут завершено 3 розробки, що виконувались відповідно до держзамовлення.

Аналіз ініціативних тем свідчить, що ми маємо занадто велику їх кількість з незначними результатами. Так лише в одній з тридцяти робіт захищено докторську дисертацію, в одній з дев'яти – кандидатську.

Участь науковців КПІ в міжнародних програмах і проєктах

Вкотре слід наголосити: можливості європейського наукового простору в частині фінансування є на кілька порядків вищими за українські. Це наш вагомий резерв. Отож усім спільно потрібно працювати над виконанням завдання "Стратегії розвитку КПІ" в частині посилення міжнародної проєктно-грантової діяльності, а саме збільшення в 3-5 разів кількості проєктних пропозицій. Ну а нині лідерами участі в міжнародних науково-технічних проєктах є ХТФ, ІМЗ, ІЕЕ і ТЕФ.

За програмою "Горизонт 2020" активно працювали науковці ІМЗ, ФЕЛ, ІЕЕ. Відзначимо, що свій проєкт науковці ІЕЕ вибороли у висококонкурентному конкурсі "Feature Emergence Technologies".

Продовжувалось виконання двох проєктів ПБФ та ФПМ за програмою НАТО "Наука заради миру та безпеки". Науковці ІМЗ виграли ще один проєкт за цією програмою.

Продовжувалось виконання трьох і виграно один новий проєкт, які фінансуються Німецьким дослідницьким товариством.

Шість міжнародних білатеральних проєктів з Латвією, Литвою, Польщею, Чехією, Китаєм та Індією виконують науковці ХТФ, ІМЗ, ФЕА.

У 2014 році вчені ТЕФ під керівництвом Володимира Кравця розробили систему термостабілізації для посадкового модуля MASCOT міжпланетної станції "Хаябуса-2". У липні 2018 року зонд узяв зразки ґрунту з астероїда Рюгу, а в грудні 2020 року їх було доставлено на Землю.

Досягнення КПІ загалом складаються з особистих досягнень наших науковців

У 2020 році співробітники КПІ захистили 19 докторських та 54 PhD і кандидатських дисертацій. Серед лідерів по загальній кількості захистів – ФЕЛ, ПБФ, ФЛ.

Науковці КПІ опублікували 184 наукові монографії, лідерами є ПБФ, ІЕЕ, ФММ.

За публікаціями у виданнях, які індексуються базою Scopus, КПІ посідає перше місце серед українських технічних університетів, проте поступається трьом класичним університетам.

Зростає кількість публікацій науковців КПІ в базах даних Scopus та Web of Science, проте показники підрозділів є вкрай нерівномірними.

Збільшується кількість наукових публікацій мовами ОЄСР. У 2020 році сума приведених публікацій в Scopus/Web of Science та ОЄСР вперше перевищила відповідний показник фахових публікацій.

Динаміка зростання кількості публікацій, кількості цитувань та індексу Гірша науковців КПІ має сталу тенденцію до зростання. Найважливіше для нас на даному етапі – суттєве нарощування цитування, але не за рахунок самоцитування й штучного накручування, а шляхом опублікування у виданнях, що входять до 1-го і 2-го квартилів.

Найбільша кількість публікацій науковців КПІ в Scopus припадає на інженерію, комп'ютерні науки та матеріалознавство.

У 2020 році КПІ преміював своїх науковців, які публікувалися у журналах, що індексуються в Scopus і Web of Science з імпакт-фактором не менш ніж 0,5. Загалом премійовано 345 науково-педагогічних працівників і 17 науковців, а загальний фонд премій становить 700 тисяч гривень.

Інноваційна діяльність

Інноваційна діяльність нашого університету суттєво переосмислена. Департамент інновацій та трансферу технологій як складова Інноваційної екосистеми "Sikorsky Challenge" забезпечує зв'язок між науковцями та ринком. Важливим елементом екосистеми є Науковий парк "Київська політехніка", можливості якого використовуються не повною мірою. Посилити зв'язок з бізнесом призначений "Віртуальний офіс трансферу технологій".

Почала працювати система комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності (ОПІВ), яка передбачає сім кроків на шляху до отримання прибутку від використання нематеріальних активів. Здійснюється аудит наукових груп. Впроваджено систему рейтингування поданих заявок на ОПІВ, яка враховує комерційну привабливість, а також пріоритетність винаходу по відношенню до корисної моделі. Як наслідок, зменшилось патентування корисних моделей, а збільшилось патентування винаходів. Маємо позитивні тенденції щодо збільшення кількості ОПІВ, які мають вищий потенціал комерціалізації.

У взаємодії з Інститутом підвищення кваліфікації підготовлено новий курс підвищення кваліфікації, відкрито центр TISC (Technology Innovation Support Center) – міжнародний проєкт підтримки винахідництва, інновацій та стартап-проєктів, започаткований Всесвітньою організацією інтелектуальної власності.

У 2020 році було проведено ІХ фестиваль інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge". Порівняно з минулим роком збільшилась кількість поданих на конкурс проєктів від КПІ.

Проведено в онлайн-режимі Форум "Розвиток інноваційної економіки в регіональному, національному та міжнародному аспектах", який включав декілька панельних дискусій. Наукові розробки КПІ були вперше представлені на онлайн-виставці "Україна у Вашингтоні".

У листопаді 2020 року на Міжнародному промисловому форумі спільно з ДНВР представлено експозицію КПІ, оформлену в стилі нового брендбуку. КПІ став єдиним серед ЗВО України, який взяв участь у форумі.

Важливим елементом інноваційної інфраструктури КПІ має стати "ТехноХАБ КПІ". Торік підписано наказ, що визначає структуру та принцип діяльності зацікавлених учасників.

Наукова та інноваційна діяльність КПІ неможлива без молоді

Для неї першими кроками в науці часто стає участь у Всеукраїнському конкурсі наукових робіт. Серед лідерів по кількості переможців торік стали ФЕА та ФММ. КПІ ж як організатор проводив у 2020 році 2-й тур конкурсу за трьома спеціальностями.

Серед завершених у 2020 році робіт молодих вчених слід відмітити завершену держбюджетну науково-дослідну роботу, що виконувалась на ХТФ під керівництвом Тетяни Жук. Минулого року молодими вченими КПІ виграно два нових проєкти за цим конкурсом, завершено чотири роботи, продовжується виконання трьох.

У 2020 році Радою молодих вчених розроблено відеокурс щодо процедури публікації результатів досліджень у журналах, які індексуються в наукометричних базах. Відеокурс розміщено на сайті Ради молодих вчених.

Інформатизація документообігу, діяльність Науково-технічної бібліотеки
та Державного політехнічного музею

Супровід науково-інноваційної діяльності КПІ забезпечується інформатизацією документообігу, бібліотечною та музейною справами.

Пандемія COVID-19 та відповідні обмежувальні заходи змусили нас тимчасово перейти в онлайн. Для збору та аналізу даних підрозділів розроблено гугл-форми, для інформування підрозділів – телеграм-канали, оновлено вебсайт та соціальні мережі, для нарад використовується Zoom, Google Meet, Microsoft Teams.

Для спрощення процедури укладення договорів з підприємствами розроблено типовий договір та відпрацьовано маршрут його погодження в Мегаполісі. Для обліку та аналізу госпдоговірної тематики на основі гугл-таблиць створено інформаційну систему.

Діяльність Науково-технічної бібліотеки спрямована на інтегрування КПІ у світовий науково-освітній простір, створення і розвиток для дослідників університету середовища, що сприяє дослідженню, навчанню та викладанню, через якісний інформаційний супровід, сервісність та комфортний фізичний і віртуальний простір.

Важливим завданням бібліотеки є розвиток власних інформаційних ресурсів, зокрема ELA.KPI, та забезпечення доступу науковців до провідних електронних баз даних.

Практично завершено переведення наукових конференцій КПІ на відкриту платформу OCS. Серед стратегічних завдань – масований перехід на платформу Scopus, де поки що присутні лише три наші конференції.

Уже кілька років поспіль ми перебуваємо в стані, коли з наукових видань університету лише одне входить до бази даних Scopus, три – до бази даних Web of Science. Ми маємо півтора-два роки, щоб потрапити до провідних наукометричних баз даних. Ті видання, які не зможуть виконати це завдання, швидше за все перетворяться на локальні видання з сумними перспективами.

Державний політехнічний музей у 2020 році проводив роботу за  науково-дослідним, науково-експозиційним та виставковим, науково-фондовим, науково-просвітницьким напрямами. Цікавим є новий проєкт – Київ на картах зі зміною у часі.

Дякуємо всім науковцям КПІ за ефективну роботу в минулому році й бажаємо нових наукових здобутків у 2021 році.