Економіка і суспільство після пандемії COVID-19: Європа і Україна

Вчені КПІ проаналізували можливі трансформації економіки і суспільних відносин в результаті впливу пандемії COVID-19 для країн Європи і України. З використанням методів інтелектуального аналізу великих даних було виявлено закономірність циклічного виникнення пандемій інфекційних захворювань на початку 21 століття. Так, протягом останніх 18 років з періодичністю 5-6 років послідовно відбувалися пандемії коронавірусу SARS-CoV (2002-2004 роки), свинячого грипу (2009-2010 роки), Еболи (2014-2015 роки) та коронавірусу COVID-19, SARS-CoV-2 (розпочалася в 2020 році).

Проведено вивчення негативних наслідків впливу пандемії COVID-19 на світову економіку та міжнародний бізнес. Було зроблено спробу передбачити трансформацію Світу, Європи і України після закінчення пандемії COVID-19. Акцент зроблено на тому, що пандемія суттєво послабить старі сектори економіки, які базуються на низько-кваліфікованій робочій силі і старих технологіях. Так, за останні півроку вже значні збитки понесли турагентства, логістика і транспорт, ресторанний і готельний бізнес, індустрія дозвілля та гостинності, а також велика кількість секторів промислового виробництва (за винятком сільського господарства).

Проаналізовано шість мегатрендів після-коронавірусного розвитку, визначених ООН. Це сфера аналізу великих даних і гіпер-комунікацій; добробут, здоров’я і якість життя людей; низьковуглецева економіка і зелена енергетика; безвідходні виробництва; економіка біологічного зростання; економіка психологічного комфорту.

Показано, що в міжнародній кооперації праці Україна може бути активним співучасником кожного з цих мегатрендів. Зокрема, за час дії карантинних заходів в Україні спостерігалося зростання в 1.5-2 рази аутсорсингових послуг українських ІТ компаній, на 20%-30% іформаційно-розважальних он-лайн сервісів, на 40%-60% онлайн-рітейлу та сектору кур'єрської доставки, на 40%-50% онлайн освітніх та ігрових платформ, на 60%70% онлайн платформ для організації і проведення вебінарів, телеконференцій, платформ для проведення тренувань, на 40%-60% фармацевтичної галузі.