Щодня, від народження і до останніх днів земних, природа дарує нам радість, натхнення і красу. Рослини, що нас оточують, впливають на клімат, забезпечують киснем, переробляють шкідливі викиди, забезпечують їжу і здорове середовище. Один гектар лісу за рік виділяє 3–4 т кисню, поглинає 4–5 т вуглекислого газу, відфільтровує 50–70 т пилу. В Україні залісненими є лише 16% території, тоді як європейська норма – 20–22%.

Трохи історії

Понад сто років тому, коли Київ ще не був мегаполісом і не задихався від смогу, на його околиці на території новоствореного Політехнічного інституту заклали парк. "Завдяки сільськогосподарському відділенню, яке входило тоді до складу КПІ, колекцію саджанців підібрали дуже вдало, з різних країв і континентів, – розповідає перший проректор Юрій Якименко. – Дерева пережили революції й війни, відбудову й перебудову, і хоча відчутно постаріли, й досі радують політехніків будь-якої пори року". До сказаного хочеться додати: на заздрість студентам інших вишів.

Роботи ніколи не припиняються

"Зелене господарство КПІ потребує цілого комплексу робіт: догляд і збереження в належному санітарному й естетичному стані насаджень, видалення сухих і хворих дерев, кронування, озеленення, благоустрій тощо, – розповів проректор з адміністративної роботи Вадим Кондратюк. – Нещодавно студенти та співробітники висадили кілька сотень саджанців сосни та граба. Працювали дружно і весело. Але це не разова акція. Щороку в парку КПІ відбуваються позитивні зміни".

Його слова підтверджують численні фото, газетні публікації та спогади учасників. Зокрема, великий обсяг робіт було виконано навесні 2004-го. Тоді зрізали понад шістсот хворих та сухих дерев, розчистили чагарники. Усі роботи виконувалися з урахуванням висновків відповідних природоохоронних органів та відповідно до затвердженого проєкту реконструкції парку. У частині парку, що прилягає до монумента загиблим у роки Великої Вітчизняної війни, було висаджено алею молодих лип. Відмінно попрацювали студенти ТЕФ, ПБФ, ХТФ, ВПІ, ФМФ, ММІ. Вони давно покинули стіни альма-матер, а невеличкі саджанці перетворилися на красиві молоді дерева, що п'янять ароматом навесні, красуються влітку та ваблять яскравим убранством восени.

Наприкінці 2005-го відбулося урочисте відкриття першої черги реконструйованого парку КПІ. Оновленими доріжками пройшли господарі та почесні гості – очільники КМДА й Солом'янської РДА, керівники господарських підприємств та служб, що брали участь у реконструкції паркової зони. Гості відзначили високу якість робіт. Міський голова підтримав ініціативу ректорату університету, що КПІ має стати візитівкою столиці – і за історико-науково-освітньою суттю, і за виглядом. За активну участь в оновленні парку велику групу учасників цих робіт було нагороджено відзнаками голови КМДА, голови Солом'янської РДА та Вченої ради університету.

Згадує А.Гаврушкевич, на той час заступник голови профспілкового комітету студентів: "Навесні 2008-го студентський актив Київської політехніки провів щорічну екологічну акцію до 110-річчя рідного вишу та до 100-річчя студмістечка. Зокрема, активісти профкому, студмістечка, студентських рад факультетів та гуртожитків посадили бузок на Поляні. Студенти самі закупили саджанці. Активістів виявилося так багато, що потім жартували: людей прийшло чи не втричі більше, аніж було кущів бузку. Шалений заряд позитивної енергії, сміх, веселощі. Усіх хвилювало єдине питання: чи зацвітуть вони вже цієї весни?"

Протягом 2005–2008 рр. роботи з благоустрою парку обійшлися міському бюджету в 17 млн грн. Численні організації та комунальні служби міста доклали зусиль до цієї роботи: видалили старі і пошкоджені дерева, проклали і вимостили доріжки, посадили саджанці та кущі, побудували центральні сходи, встановили стелу з написом "Національний технічний університет України "КПІ", влаштували клумби і висадили квіти. На мітингу з нагоди відкриття стели від імені багатотисячного політехнічного товариства до присутніх – представників міської та районної влади, адміністрації університету, молоді – зі словами подяки звернулася студентка ФС Ольга Ліскевич. Вона запевнила, що КПІшники пишаються своїм парком та будуть берегти і прикрашати його й надалі.

На початку грудня 2009-го центральна алея перед головним корпусом набула оновленого вигляду. Тут висадили молоденькі ялинки, які гарно вписалися в ландшафт і гармонійно поєдналися зі старими деревами. "Ялинки привезли з садового центру "Деметра", що в Бориспільському районі, – повідомив Р.Бригинець, на той час начальник адміністративно-господарського управління. – Це ялина біла, або сиза, або Канадська. У дикій природі виростає до 20–30 м. Живе кілька сотень років".

Розповідають випускники ВПІ: "Дерева біля 8-го корпусу – Видавничо-поліграфічного інституту – вирізняються серед інших присвяченням. Їх посадили випускники на честь завершення навчання і отримання диплома про вищу освіту.

Першими зацвітають сакури, за ними магнолія і катальпа".

Навесні 2017-го на території кампусу КПІ ім. Ігоря Сікорського з'явилася алея сакур. Перші десять подарованих урядом Японії струнких вишеньок на алеї біля площі Знань посадили 12 квітня ректор університету академік НАН України Михайло Згуровський і міністр-радник Посольства Японії в Україні Мічіо Харада. Решту висадили представники керівництва університету та освітньої галузі столиці. "На цьому ми не закінчуємо й будемо визначатися, де ще на території нашого університету є куточки, які можна було б прикрасити цими чудовими деревами", – зауважив М.Згуровський. Сакура з її ніжними рожевими квітами захоплює людей незалежно від того, де вона росте. Дерева розквітли вже наступного року.

Невблаганний час та літня спека 2017 р. призвели до того, що красуні-ялини перед першим корпусом усохли. У серпні – права, якщо стояти обличчям до входу, у вересні – ліва. Їх довелося знести. У листопаді, згідно із затвердженим ректором університету дендрологічним планом, перед корпусом висадили молоді ялинки: 10 блакитних уздовж центральної алеї і 10 сербських – півколом. Ялина блакитна виростає в середньому до 30 м. Звичайно її вік не перевищує 180 років. Ялина сербська досягає у висоту 15–20 м, живе приблизно 300 років.

У жовтні 2019-го співробітники та студенти посадили у парку близько 100 грабків та 200 сосонок, біля 7-го корпусу – берізки. Вирішили, що задля поліпшення екосистеми не тільки нашого вишу, а й усього міста екоакція буде постійною.

Розповідаємо про дерева

Окремі дерева-ветерани, що ростуть у нашому парку, прикрасили б будь-який ботанічний сад, а ми часто-густо не звертаємо на них уваги і гадки не маємо ні про назву, ні про походження, ні про особливості. Газета "Київський політехнік" багато років на своїх сторінках знайомить з окремими рослинами парку КПІ та наводить цікаві факти про них. Цього року в серії "Бібліотечка газети "Київський політехнік" було укладено дендрологічний довідник "Парк КПІ" (https://ela.kpi.ua/handle/123456789/30044). У ньому на плані-схемі кампусу позначено найцікавіші дерева та зібрано розповіді про рослини університетського парку, який, сподіваємося, ще багато років буде окрасою КПІ ім. Ігоря Сікорського.

І на завершення: непогано було б біля дерев-ветеранів, що не є поширеними в нашій місцевості, поставити таблички з назвами, як це роблять у багатьох парках світу.