КПІ ім. Ігоря Сікорського відвідав керівник аерокосмічної компанії «Firefly Aerospace»

Коло питань, яке обговорювали учасники зустрічі з відомим підприємцем, власником і керівником аерокосмічної компанії «Firefly Aerospace» (США) Максимом Поляковим під час його візиту до КПІ ім. Ігоря Сікорського 18 вересня, було доволі широким: організація підготовки кваліфікованих фахівців для космічної галузі України в КПІ, пожвавлення науково-дослідницьких і дослідно-конструкторських робіт в галузі, нормативно-правове забезпечення інноваційної діяльності вишів тощо.

Компанія «Firefly Aerospace», яку очолює Максим Поляков, — це приватне аерокосмічне підприємство. Штаб-квартира його знаходиться в Техасі (США), але компанія також має офіси у Вашингтоні та Токіо. З травня 2018 року діє і її українське відділення в Дніпрі (ТОВ «Файєрфлай Аероспейс Україна»). Підприємство розробляє легкі ракети-носії для малих і середніх супутників. Її гасло – «Making space for everyone» («Робимо космос доступним»), адже компанія сповідує і просуває ідеї «Нового космосу». Вони полягають у реалізації ідей збільшення доступності космосу за рахунок технічних інновацій, що мають зменшити вартість запусків, а також подолання адміністративних та логістичних обмежень, пов'язаних із залежністю від національних космічних установ. Отож співпраця з КПІ ім. Ігоря Сікорського як одним із провідних інноваційних українських університетів для компанії – один із шляхів упровадження цих ідей у життя.

Крім того, гість є засновником ГО «Асоціація Ноосфера» – неурядової та некомерційної організації, створеної для наукових досліджень і обмінів знаннями. Асоціація підтримує низку технологічних компаній, які працюють у різних сферах цифрової економіки та розробляють космічні технології.

Коротку екскурсію для гостей провів ректор університету академік НАН України Михайло Згуровський. Вони оглянули Науково-технічну бібліотеку університету та стару частину університетського кампусу, пройшли алеєю видатних вчених, життя і діяльність яких були тісно пов’язані з КПІ, та ознайомилися з експозиціями Державного політехнічного музею при КПІ і, зокрема, його Відділу авіації і космонавтики ім. Ігоря Сікорського.

Після першого знайомства з гостями поспілкувалися керівники окремих напрямів, за яким працює університет, та очільники його інститутів і факультетів, які здійснюють підготовку фахівців для авіа- та ракетобудування. Участь у зустрічі окрім ректора взяли голова Вченої ради університету, директор Інституту телекомунікаційних систем академік НАН України Михайло Ільченко, проректор з наукової роботи Віталій Пасічник, проректор з міжнародних зв’язків член-кореспондент НАН України Сергій Сидоренко, директор Інституту аерокосмічних технологій Іван Коробко, завідувач кафедри авіа- та ракетобудування Інституту аерокосмічних технологій Віталій Сухов, член групи розробників наносупутників КПІ, ,старший викладач кафедри промислової електроніки факультету електроніки Євген Коваленко та інші.

Михайло Згуровський розповів гостям про Інноваційну екосистему КПІ ім. Ігоря Сікорського, мету її створення, складники та принципи діяльності, а також про деякі проекти, реалізовані в цьому середовищі. У цьому контексті було порушено тему про охорону прав інтелектуальної власності на продукти, створені в стінах університетів їхніми співробітниками, й необхідність створення нових і чітких правил у цій сфері.

Коротку презентацію космічної програми КПІ ім. Ігоря Сікорського зробив Михайло Ільченко. Докладніше він зупинився на лінійці університетських наносупутників PolyITAN, перший з яких PolyITAN-1 перебуває на навколоземній орбіті з 2014 року, другий – PolyITAN-2-SAU було запущено в 2017 році (він вже завершив свою місію), а також про третій, розробка і складання якого завершуються, та четвертий і п’ятий, робота над якими ще тільки починається. Особливо зацікавив Максима Полякова проект угрупування мікросупутників, над яким також працюють університетські конструктори і дослідники, особливості корисного навантаження цих апаратів та перспективи їхнього використання.

Окремий блок зустрічі було присвячено питанням співпраці компаній та КПІ ім. Ігоря Сікорського в освітній та науково-технічній сферах. Річ у тім, що цього року, наприкінці червня, було підписано угоди про співпрацю університету з Громадською організацією «Асоціація Ноосфера» і Товариством з обмеженою відповідальністю «Файєрфлай Аероспейс Україна», а також з Дніпровським національним університетом ім. Олеся Гончара. Мета її – підготовка якісних кваліфікованих кадрів для роботи в космічній промисловості України і, зокрема, на підприємстві «Файєрфлай Аероспейс Україна». Відповідно до угод щодо співпраці КПІ з ГО «Асоціація Ноосфера» та ТОВ «Файєрфлай Аероспейс Україна» у складі Інституту аерокосмічних технологій (ІАТ) університету створено Навчально-науковий центр космічної техніки та технологій. Цей центр працюватиме за принципом дуальної освіти. Інститут вже прийняв на магістерську програму дуальної освіти за спеціальністю 134 «Авіаційна та ракетна техніка» шестеро перших студентів. Майбутні магістри поєднуватимуть навчання з роботою у Центрі ТОВ «Файєрфлай Аероспейс Україна», працюючи над реальними проектами з розроблення легких ракетоносіїв, які доставлятимуть у космічний простір вантажі. Максим Поляков, до речі, повідомив учасникам зустрічі, що невдовзі ТОВ «Файєрфлай Аероспейс Україна» матиме в Україні не лише конструкторсько-дослідницькі підрозділи, але й власну виробничу базу, на якій також зможуть працювати майбутні магістри.

Про деякі організаційні аспекти цієї роботи та програми, за якими навчатимуться майбутні магістри, а також студенти, які вступили на бакалаврат ІАТ, розповів директор Інституту Іван Коробко. За його словами, нині у співпраці із ГО «Асоціація Ноосфера» та ТОВ «Файєрфлай Аероспейс Україна» завершується розробка і узгодження програми дуальної освіти, вирішуються питання розміщення студентів в м. Дніпро, визначаються теми магістерських дисертацій, готуються робочі місця в КБ за відповідними напрямами, визначаються керівники магістерських дисертацій від організацій-партнерів університету. Крім того, завдання, які покладаються на Навчально-науковий центр космічної техніки та технологій, не обмежуються лише навчальним напрямом. Серед них – і забезпечення академічної мобільності, і участь у спільних інноваційних проектах, і профорієнтаційна робота з молоддю тощо.

Насамкінець учасники зустрічі домовилися про подальші кроки у співпраці, яка надзвичайно динамічно розгортається.