13 червня відбулося засідання Ради з енергозбереження КПІ ім. Ігоря Сікорського. Попри те, що за вікнами спека, серед питань, які обговорювали його учасники, левову частку займали проблеми забезпечення комфортного навчання і роботи університету в холодну пору року. Втім, не лише вони.
З огляду на те, що проблеми ці є для КПІ надзвичайно актуальними, участь у засіданні взяли не лише члени Ради, але й ректор КПІ ім. Ігоря Сікорського Михайло Згуровський, перший проректор академік НАН України Юрія Якименко, проректор з наукової роботи академік НАН України Михайло Ільченко, начальник департаменту економіки і фінансів, головний бухгалтер університету Людмила Субботіна, декани факультетів, які готують фахівців для енергетики, та інші.
Отже, Рада розглянула проект Програми енергоефективності університету на 2019 – 2023 роки та План заходів з енергоефективності й шляхи його фінансування на рік 2019. Документи представила головний енергоменеджер КПІ Олена Шевченко. Звісно, основний наголос у них було зроблено на питаннях забезпечення навчальних корпусів і гуртожитків теплом у холдну пору року. Однак і проблеми забезпечення ефективного споживання інших енергоресурсів без уваги також не залишилися, так само, як і питання фінансові.
На одному зі слайдів презентації Програми було наведено оцінку фінансових ресурсів, потрібних для повної реновації будівель, споруд та інженерних мереж КПІ ім. Ігоря Сікорського. Загальна сума вражає – понад 1 млрд. грн. Певна річ, отримати такі кошти з державного бюджету – річ нездійсненна. Альтернативними джерелами такого фінансування визначено кошти від участі КПІ у проекті «Вища освіта України» NEFCO (загальнодержавний проект залучення коштів для здійснення заходів з підвищення енергоефективності будівель державних університетів у рамках фінансової угоди між Україною та Північною екологічною фінансовою корпорацією), власні кошти університету та залучення коштів приватних компанії через механізм ЕСКО, фінансовий лізинг тощо; грантові кошти і кошти від участі у державних програмах відповідного спрямування. І, зрозуміло, університет мусить визначати пріоритети у проведенні відповідних робіт й розрахувати на наявні можливості їхнього фінансування. Саме з цією метою створювалася Програма енергоефективності до 2023 року та перший річний план щодо її впровадження у життя в році поточному.
Програма має три складники: соціальний, який полягає у створенні комфортних умов для навчання та роботи в КПІ; економічний (зниження витрат на енергоносії, що, до речі, передбачає й можливість певного перерозподілу коштів, отриманих від економії, на розв’язання найнагальніших потреб в цій сфері) та екологічний (мінімізація впливу на довкілля від діяльності університету).
У переліку цільових показників Програми головним є питання дотримання температури в приміщеннях університету на рівні нормативних вимог без збільшення теплоспоживання відносно базового рівня 2012 року; скорочення електроспоживання на 15% відносно базового рівня; скорочення водоспоживання на 10% відносно базового рівня і навіть перехід на використання відновлюваних джерел енергії в обсязі 50% від загального енергоспоживання до 2050 року тощо.
Тож у Плані заходів з енергозбереження на 2019 рік першим пунктом стоїть зовнішнє утеплення мінераловатними плитами стін потокових аудиторій №№ 105, 107, 109, 111, 113, 115 найпроблемнішої з точки зору забезпчення комофортних умов навчання в холодну пору року університетської будівлі – навчального корпусу №7. Крім того, у цьому ж корпусі на нинішній рік заплановано відновити і встановити нові коридорні двері. Проте, роботи проводитимуться не лише в «сімці»: в корпусах №№ 6, 9, 13, 14, 15, 16, 17, 27, 28, 30, 31, 32 будуть модернізовані зі встановленням модулів з примусовою циркуляцією теплоносія індивідуальні теплопункти; в навчальному корпусі № 6 будуть встановлені прилади обліку теплової енергії (облік частини корпусу №6, ВГМ); у підвальних приміщеннях навчальних корпусів утеплюватимуться трубопроводи системи опалення; там, де це необхідно, продовжиться заміна вікон на енергоефективні тощо. Ну і, певна річ, відповідні роботи триватимуть і в Студмістечку. Орієнтовна вартість виконання усіх заходів, передбачених планом на поточний рік, складає понад 8,2 млн гривень.
Повертаючись до загальних питань Енергетичної політики КПІ ім. Ігоря Сікорського, зауважимо, що метою її в сфері енергоефективності є створення інтегрованої системи керування процесами енергоспоживання та енергозбереження в діяльності усіх департаментів та структурних підрозділів, включаючи адміністративну діяльність, науково-освітній процес та формування простору соціальної відповідальності за збереження навколишнього середовища. Звідси випливають і зобов’язання університету щодо скорочення споживання енергії (це, до того ж, і вигідно, оскільки вивільнені кошти можуть бути використані на низку інших потреб), і необхідність пропагування енергетично та екологічно нейтрального стилю життя та розвитку культури сталого споживання в КПІ та багато чого іншого.
Під час обговорення представлених документів члени Ради висловили деякі зауваження до окремих її пунктів і обговорили низку технічних моментів її впровадження на конкретних об’єктах.
Насамкінець Рада затвердила Програму енергоефективності університету на 2019 – 2023 роки та План заходів з енергоефективності й шляхи його фінансування на 2019 рік з урахуванням пропозицій, доповнень і зауважень, які було висловлено на засіданні.