Ви є тут

Віктор Пинзеник розповів київським політехнікам про обмінний курс гривні та про те, що стримує економічне зростання держави


2019.03.28 Лекція Віктора Пинзеника «Що стримує економічне зростання держави»

Лекцію «Що стримує економічне зростання держави» прочитав 28 березня для студентів і співробітників КПІ ім. Ігоря Сікорського відомий економіст, народний депутат України семи скликань, колишній міністр фінансів та Віце-прем`єр-міністр України Віктор Пинзеник.

«Сьогодні я перед вами не як міністр і не як депутат. Сьогодні я тут у звичній для себе ролі, адже я професійний вчитель, – так розпочав свою лекцію Віктор Пинзеник. – І я хочу трохи змінити предмет нашої розмови. Я не збираюсь співати, і про політику я теж не буду говорити. Я хочу з вами поговорити про обмінний курс».

Отож Віктор Пинзеник розповів про народження в 1996 році української гривні та про три шокових її девальвації в останні два десятиліття української історії. Про те, що таке обмінний курс і чим він подібний до ціни сала чи іншого товару на базарі. Він зауважив, що обмінний курс – це компроміс між тими, хто щось купує і хто щось продає, тобто компроміс між постачальниками і споживачами. Якщо взяти пару гривня-долар, то цього компромісу шукають експортери та імпортери і знаходять його у ціні 27 гривень за долар. Віктор Пинзеник також пояснив, як формується обмінний курс і що найбільше на нього впливає. Свою розповідь він супроводжував діаграмами, які наочно ілюстрували основні її тези.

Серед іншого він зупинився на причинах значних девальвацій національної валюти. Однією з них була політика фіксованого курсу. Адже, як зауважив Віктор Пинзеник, обмінний курс – це не лише реакція на проблеми в економіці країни. «Курс виконує таку ж само функцію, що підвищення температури у хворої людини, яке не тільки реагує на біду, але й має лікувальний ефект», – наголосив він. У цьому контексті він звернув увагу авдиторії на різницю між номінальним (тобто таким, який формується на валютному ринку) і реальним (тобто таким, який є мірилом купівельної спроможності грошової одиниці й визначає цінову конкурентоспроможність національних товарів) обмінними курсами. А також на те, що при оцінці тих або інших процесів в економіці слід враховувати обидва ці показники. За його словами, після останньої значної девальвації гривні подорожчання вітчизняних товарів суттєво відстає від подорожчання від товарів імпортних. Тобто реальний курс є значно нижчим за номінальний, внаслідок чого національний продукт витісняє з ринку продукт імпортований. В такий спосіб обмінний курс чинить свій терапевтичний вплив. «І якби обмінний курс з самого початку існування гривні був запроваджений як плаваючий, ми б ніколи не мали таких шокових девальвацій національної валюти і двозначного показника обмінного курсу. Бо курс негайно виправляв би ситуацію», – сказав він, і звернув увагу слухачів, що професійне рішення щодо цього нарешті ухвалене, тобто в Україні вже немає фіксованого обмінного курсу.

Віктор Пинзеник також розповів про вплив на обмінний курс гривні сальдо торговельного балансу, змін показників зовнішнього боргу, навіть валютних надходжень до України від її громадян, які працюють в інших країнах тощо. А ще – про необхідність співпраці з Міжнародним валютним фондом. До речі, він зауважив, що останнім часом зовнішній борг України скоротився на 27 мільярдів доларів США, і в цьому чимала заслуга саме заробітчан… «Нині в нас поточні видатки збалансовані. У нас достатньо валюти, яка надходить від поточних операцій, – це експорт і надходження від заробітчан. Більше того, ситуація дозволяє навіть частково збільшувати валютні резерви і зменшувати борг. Єдине, що це неможливо зробити за дуже короткий відтінок часу», – підкреслив він.

Ще одна проблема, яка створює ризики для обмінного курсу і якій приділив увагу Віктор Пинзеник, – це проблема дефіциту бюджету. Питання збалансування бюджету – одне з ключових питань вітчизняної економіки. Серед інших проблем, які гальмують її зростання, – проблема залучення інвестицій. А потенційних інвесторів багато в чому стримує саме непрогнозованість обмінного курсу в Україні, адже їхня мета не «нагодувати українців», а отримати прибуток з вкладених в українську економіку коштів. Це, за словами лектора, визначальний чинник економічного зростання України. «Україна може стати благодатним фундаментом для економічного росту, але для цього слід прийняти низку професійних рішень, без популістських кроків вліво чи вправо», – наголосив він, завершуючи лекцію.

Насамкінець Віктор Пинзеник відповів на запитання аудиторії.

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій