Науково-практична конференція "Права, свободи і безпека людини в інформаційній сфері", організована спільно з НДІ інформатики і права, пройшла в КПІ ім. Ігоря Сікорського в травні. Модераторами заходу виступили декан ФСП Анатолій Мельниченко і перший заступник директора Інституту інформатики і права Національної академії правових наук України Олександр Довгань, доповідь якого і задала напрям дискурсу конференції.
Для кожної держави вкрай важливим є оголошення/оприлюднення прав і свобод громадян у роботі зі змістовною інформацією, яка стала невід'ємною частиною розвитку, забезпечуючи науково-освітню, інженерно-технічну, фінансово-економічну та ін. діяльність. Актуальність обговорюваної теми обумовлена тим, що більшість законодавчих актів інформаційно-комунікаційної сфери України успадковані від СРСР або скопійовані із західних зразків. Нині триває розбудова національних структур, що забезпечують захист інформації від витоку технічними каналами. Його здійснюють у департаменті кібербезпеки СБУ, кіберполіції МВС, Держспецзв'язку. Ці структури постійно стикаються з безліччю проблем, які потребують коригування існуючих адміністративно-правових норм поводження з інформацією і засобами комунікації.
Сьогодні, зокрема, особливої актуальності набуло питання "кібернетичної безпеки", що виникло в результаті функціонування комп'ютеризованих засобів зв'язку і пов'язаних з ними комп'ютерних технологій, реєстрації, збереження і поширення інформації в комп'ютерних мережах. Захистом інформації в Україні опікується Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації. Та катастрофічно не вистачає фахівців для інформаційно-комунікаційної, аналітичної, інформаційно-пропагандистської та управлінської роботи. Рівень аналітичної роботи є найбільш критичним.
Недавно введений у дію Закон України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України" визначив основні правові та організаційні основи забезпечення захисту життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства та держави, національних інтересів України в кіберпросторі, основні цілі, напрями та принципи державної політики, зокрема у сфері кібербезпеки. Недосконалість наших уявлень про інформацію в площині нормативно-правових відносин з появою новітніх засобів обробки інформації і комунікації генерують нові загрози щодо стійкості держави до викликів розвитку в сучасних умовах. Вирішення проблем правового і фізичного захисту комп'ютерної інформації стало на сьогодні глобальним і надзвичайно складним завданням для державного управління. Цифрові методи обробки і зберігання інформації почали вимагати формування більш диференційованих регулятивних механізмів і норм права починаючи від самоцензури і аж до побудови складних інтелектуальних моделей етичності передачі того чи іншого повідомлення.
Інформаційне суспільство, до якого ми прагнемо, на відміну від індустріального, більш вразливе до правових оцінок і дій щодо класифікацій і грошової оцінки інформації як ресурсу свого розвитку і, таким чином, вимагає широкого залучення інженерно-технічних фахівців для вирішення широкого кола політико-правових проблем побудови адекватних систем роботи з інформацією в технологічних реаліях сучасного світу.
Науково-практична конференція "Права, свободи і безпека людини в інформаційній сфері" переконливо продемонструвала, що вивчення науково-технологічних проблем розвитку і розбудови засад інформаційно-комунікаційного права має бути більш обґрунтованим, так би мовити, технічно, і це стає турботою інженерно-технічної діяльності. Таким чином, університети стають більш відповідальними за організацію цікавого науково-освітнього завдання, що актуалізує вивчення потреб інженерно-технічної освіти і діяльності інженерного корпусу країни, орієнтуючись на інноваційну діяльність. На прикладі провідних країн ми маємо усвідомити й відчути особисту відповідальність кожного – і влади, і громадянина, і суспільства – за прийняття рішень.