Цьогоріч виповнюється 25 років від заснування Національного космічного агентства України та 20 років від польоту в космос першого космонавта незалежної України Леоніда Каденюка за програмою українсько-американської місії STS-87. У складі міжнародного екіпажу на кораблі "Колумбія" він провів на орбіті понад 15 діб та виконав широкий спектр робіт у рамках спільного українсько-американського експерименту, завданням якого було дослідження впливу мікрогравітації на ріст і розвиток рослин (науковий керівник проекту – проф. Єлизавета Львівна Кордюм). У підготовці експерименту брали участь науковці з американських університетів та академічних інститутів НАН України. Серед безпосередніх учасників тих подій – і науковці НМУ ім.О.О. Богомольця та ФБМІ Київської політехніки.
Зокрема, д.м.н., проф. Валентину Порфировичу Яценку, як керівнику проблемної комісії МОЗ України "Космічна біомедицина", у 1993–1997 рр. пощастило брати участь в усіх етапах реалізації космічної програми України: відбір українських космонавтів, спільно з американськими фахівцями формування програми передпольотної підготовки українських космонавтів, безпосередня присутність на космодромі мису Канаверал до старту, під час реалізації та після вдалого завершення місії STS-87, включаючи відвідування стартового майданчика та вилучення на згадку "сувенірів" у вигляді оплавлених елементів обшивки першого ступеня шатла та обпаленої землі.
Докладніше про ті події можна дізнатися з двох монографій: "Космічна біомедицина", Проблемна комісія МОЗ та АМН України (1996–2001) та "Космічна біомедицина", Проблемна комісія МОЗ та АМН України, Анотований звіт (1996–2002). Монографії побачили світ завдяки ретельній роботі членів комісії "Космічна біомедицина" МОЗ та НАН України у складі: В.П.Яценко (голова), Л.Л.Аршинникова (вчений секретар) та членів комісії: Н.В.Родіонов (Інститут зоології ім. Шмальгаузена НАН України); О.Г.Резніков (Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П.Комісаренка); Л.О.Стеченко (НДЛЦ НМУ ім. О.О.Богомольця); Н.А.Колесова (НДЛЦ НМУ ім. О.О.Богомольця); В.М.Бельський (Донецький державний університет); І.Р.Бариляк (Український науковий гігієнічний центр МОЗ України); І.Г.Анісімова (НДЛЦ НМУ ім. О.О.Богомольця); І.О.Парпалей (НМУ ім. О.О.Богомольця); А.І.Гоженко (Клініко-діагностичний консультативний центр Українського науково-практичного об'єднання "Медицина транспорту").
Космічна біомедицина є фундаментальним науковим розділом космічної медицини, яка вивчає вплив факторів космічного польоту на різні біологічні об'єкти з метою розкриття механізмів їх дії на організм людини, забезпечення безпеки космічних польотів, збереження здоров'я та працездатності космонавтів в умовах короткострокових та тривалих космічних польотів. З метою взаємодії майбутніх фахівців у галузі медико-біологічних та технічних наук, формування особистості з активною науковою та життєвою позицією на базі НМУ ім. О.О.Богомольця в рамках програми з космічної біомедицини було створено Школу космічної біомедицини (керівник – проф. В.П.Яценко, координатор – А.Р.Когденко). Її відвідували школярі та студенти з базовими знаннями з біології та фізики, які прагнули ознайомитися з проблемами космічної біомедицини, дізнатися про розвиток сучасної космонавтики, оволодіти новими знаннями, навичками та технологіями.
Анна Романівна Когденко також брала безпосередню участь у космічній програмі та була присутня на космодромі на мисі Канаверал (США) під час запуску американсько-українського екіпажу місії STS-87. Після вдалого завершення місії Анна Романівна, як координатор Школи космічної біомедицини Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця та студентка НПУ ім. М.П.Драгоманова, разом з науковцями Навчально- дослідного лабораторного центру (НДЛЦ) брала активну участь у проведенні наукових досліджень, присвячених вивченню впливу різноспрямованої гравітації на структурні елементи периферійних нервів. Також вона продовжила співпрацю з космонавтами Леонідом Костянтиновичем Каденюком та його дублером – космонавтом-дослідником Ярославом Ігоровичем Пустовим у межах Школи космічної біомедицини.
Ярослав Володимирович Цехмістер – д.пед.н., перший проректор з навчально-виховної роботи НМУ ім. О.О.Богомольця, директор Українського медичного ліцею згадує, що в 1995–2000 рр. особливу увагу приділяли розвитку міждисциплінарної молодіжної науково-освітньої програми у сфері космічної біомедицини. Основна ідея її полягала в об'єднанні студентів вищих навчальних закладів України, які готують фахівців різного профілю (інженерів, біологів, медиків), а також школярів загальноосвітніх середніх шкіл і слухачів медичного ліцею НМУ ім. О.О.Богомольця для їх участі в наукових дослідженнях у сфері космічної біомедицини, що проводилися в Національному медичному університеті та в університетах-партнерах.
На переконання Ярослава Володимировича, світовий досвід освоєння навколоземного простору і ближнього космосу, накопичений раніше, дозволив визначити головну стратегію на XXI століття – здійснення тривалих космічних польотів і реалізацію її шляхом створення міжнародної населеної космічної станції, населених місячних космічних платформ, обліт Марса. Одним з істотних компонентів у здійсненні цієї стратегії є підготовка космонавтів-дослідників, що володіють знаннями й уміннями для виконання широкого кола медико-біологічних завдань під час тривалих космічних польотів: забезпечення необхідних параметрів і безпеки місця існування, особистого здоров'я і працездатності членів екіпажу, виконання космічних медико-біологічних досліджень впливу чинників тривалого космічного польоту на рослинні і тваринні організми.
У своїх виступах перший космонавт незалежної України Л.К.Каденюк неодноразово наголошував на реструктуризації та комерціалізації космічної галузі, зокрема створенні власних ракетоносіїв, наданні технічної допомоги в побудові та експлуатації стартових комплексів на території інших держав за їх згодою, провадженні в умовах космосу різноманітних медико-біологічних експериментів тощо. Тож дослідження науковців НМУ ім. О.О.Богомольця та КПІ ім. Ігоря Сікорського є перспективними і затребуваними.