Улітку 2016 р. на запрошення китайської корпорації Lidoning (провінція Фуцзянь) делегація НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського" взяла участь у численних науково-технічних заходах, які проводилися на металургійних підприємствах Китаю.
Треба зазначити, що ця зустріч в КНР є продовженням білатеральних обговорень можливих науково-дослідних та технологічних проектів, які тривають між КПІ та університетами Китаю. Цього разу делегацію очолював доцент кафедри теплоенергетичного обладнання теплових та атомних електричних станцій теплоенергетичного факультету Михайло Абдулін.
Китайська сторона дуже зацікавилася можливістю використання на металургійних комбінатах струменево-нішевої технології (СНТ) спалювання, яка розроблена на основі досліджень, виконаних у лабораторії горіння КПІ. Це єдина універсальна технологія, яка застосовується в широкому спектрі вогнетехнічного обладнання (котли, печі, сушарки та ін.). Багато сотень вогнетехнічних об'єктів (ВО) працюють на основі СНТ.
Метою відрядження було знаходження об'єктів, на яких є можливим застосування СНТ, та обговорення технічних і організаційних питань співробітництва. Китайська сторона запропонувала багато установок для огляду на шести заводах корпорації в провінції Фуцзянь на півдні КНР: пости сушки та розігріву сталеварних ковшів, міксери, підігрівачі повітря для доменних печей, котли та ін. Китайські спеціалісти добре ознайомлені з ефективністю СНТ, тому інтенсивність роботи була високою від самого початку. Працювали в шаленому темпі. Зранку – огляд обладнання, після обіду – обговорення можливостей адаптації технології до тамтешніх існуючих об'єктів, далі – на машини, поїзди, літаки на огляд чергового заводу.
Усе їхнє металургійне обладнання дуже схоже на наше. Можна відмітити чистоту та порядок на робочих місцях і доглянутість обладнання. На відміну від наших заводів, китайці дозволяли все фотографувати, а коли чули, що це буде використано в навчальному процесі для майбутніх інженерів, то ще й пропонували свої послуги. Хоч обладнання не модернове, але автоматизація його – на достатньому рівні. Вразило те, що в котлах, печах тощо стоять камери спостереження і все, що в них відбувається, відображається на екрані.
Робочі місця металургів мають досить скромний, але акуратний вигляд, і, крім того, всі обладнані кондиціонерами. Без них було б важко, бо Китай зустрів нас спекою в 360С.
Після ознайомлення з особливостями конструкцій, технологічного процесу та експлуатації вогнетехнічних об'єктів було проведено три науково-технічно-організаційних наради щодо адаптації СНТ до заводів Lidoning. Технічні проблеми на кшталт рівномірності розігріву, точного підтримання необхідного температурного рівня, автоматичного регулювання потужності пальникових пристроїв та ін. були вирішені доволі швидко. А от коли розпочали обговорення організаційних проблем, то темп порозуміння значно знизився.
Китайці наполягали на тому, що необхідно спроектувати, виготовити, встановити та налагодити пальникове обладнання для модернізації одного з об'єктів як показове, тобто за рахунок української сторони. Для розуміння такої поведінки треба пригадати їх ставлення до інтелектуальної власності. Наприклад, у Китаї дороги заповнені автомобілями усіх відомих світових марок. Далеко не в усіх є ліцензія на виготовлення в Китаї. За неперевіреними даними, повага до інтелектуальної власності в КНР зростає, але при цьому бажано мати спільний патент з місцевими представниками.
Проте не лише патентні справи стають на перепоні співпраці. Встановлення вогнетехнічного обладнання потребує великого обсягу висококваліфікованих робіт: проектних, монтажних, налагоджувальних, для чого потрібні місцеві фахівці відповідної компетенції з відповідними дозволами та ліцензіями.
Питань багато, але є надія, що з часом вдасться їх вирішити. Тим більше, що адміністрація НТУУ "КПІ ім. Ігоря Сікорського" в особі керівника відділу зовнішньоекономічної діяльності університету А.П. Шишоліна та заступника проректора з наукової роботи В.А. Барбаша робить для цього все можливе.
Хочеться відзначити, що після цієї подорожі дуже приємні враження від самої держави залишилися в усіх візитерів. В останній день перебування в КНР сталася подія, яка, з погляду організації безпеки, буде цікавою і для нашої країни. Пересуваючись невеликим, як для цієї держави, містечком (за чисельністю мешканців тотожним Житомиру), один з членів нашої делегації забув сумку з документами в таксі. Це була катастрофа, яка надовго унеможливлювала наше повернення на Батьківщину. Але в поліції міста відразу розвіяли усі тривоги і запевнили, що знайдуть загублене, оскільки усі вулиці оснащені відеокамерами і ситуація повністю контролюється. Через дві години усе втрачене майно в абсолютній збереженості нам повернули. Потрапивши в таку неприємну ситуацію і так легко і швидко з неї вийшовши, кожен з нас згадав рідну Україну, і ми зійшлися на думці, що нам би не завадило перейняти досвід наших китайських товаришів.
Загалом співпраця наша непроста, але дуже цікава та пізнавальна безпосередньо з точки зору інженерного досвіду, і є сподівання, що в майбутньому відносини між українською та китайською сторонами будуть міцними і взаємовигідними.