У 2016 році стартувала нова європейська програма кредитної мобільності Еразмус+ КА1, за якою співпрацюють Інститут хімії Лейденського університету (Королівство Нідерланди) і хіміко-технологічний факультет нашого університету.
Лейденський університет – найстаріший у Нідерландах. Він заснований у 1575 році. Серед його викладачів і студентів було багато знаменитих вчених. Тут навчалися один із засновників класичної фізики Християн Гюйгенс і знаменитий філософ Поль Гольбах. Тут навчалися і працювали винахідник першого електричного конденсатора (лейденської банки) П. ван Мушенбрук, лауреати Нобелівської премії з фізики Г.А.Лоренц і П.Зеєман, першовідкривач спіну електрона Дж.Ю.Уленбек. Тут працювали лауреат Нобелівської премії з фізики Х.Камерлінг-Оннес і лауреат Нобелівської премії з фізіології В.Ейнтховен.
Університет нині займає найвищі рядки в рейтингу установ, що проводять наукові дослідження в таких галузях, як природничі науки, науки про життя (так звана "червона" біотехнологія), медицина, мистецтво, суспільні науки, міжнародне право, астрономія. Так, у 2013 році Лейденський університет мав найвищий рейтинг серед університетів Нідерландів і був визнаний найкращим університетом у континентальній Європі з мистецтв і гуманітарних наук. За рейтингом Times Higher Education World University Rankings і за академічним рейтингом Shanghai Jiao Tong він був оцінений як 28-29-й кращий університет у світі. Рейтинг THE-QS Rankings у 2015 році дає Лейденському університету 94-ту позицію (у НТУУ "КПІ" за цим рейтингом 601-650 позиція).
Лейденський університет має сім факультетів, понад 50 науково-дослідних шкіл та інститутів. Деякі з них пов'язані тільки з одним факультетом університету, інші є міжфакультетськими або навіть міжінститутськими структурами. В університеті навчаються понад 24 тисячі студентів; навчання в університеті є платним, його вартість становить від 10 до 20 тисяч євро на рік.
Співпраця з таким видатним навчально-науковим закладом народжувалась непросто. Знайомство з Лейденським університетом відбулося в 2014 році завдяки міжнародній фармацевтичній компанії TOKU-E, що запросила двох випускниць ХТФ – Анастасію Юрченко та Анастасію Кривенко – на навчання в магістратурі Інституту хімії Лейденського університету, надала їм гранти для навчання і проживання з метою підвищення знань у галузі біохімії, фармакології і подальшого залучення до роботи на компанію. З того часу ХТФ самостійно, а потім разом з департаментом мобільності студентів НТУУ "КПІ" багаторазово спрямовували до Університету міста Лейден подання з пропозиціями запровадження спільної наукової і навчальної співпраці. Керівник департаменту Тетяна Кучинська, маючи унікальний досвід створення та реалізації міжнародних програм мобільності, домоглася позитивної відповіді від Університету міста Лейден. На цю пропозицію відгукнувся Інститут хімії Лейденського університету (LIC), і в лютому 2016 року було укладено програму кредитної мобільності. Згідно з цією програмою передбачається наукове стажування 10 осіб у 2016/2017 навчальному році.
На конкурс для участі у програмі записалися 32 претенденти, а було підготовлено 14 досьє студентів, які повністю відповідають умовам конкурсу (середній бал навчання 4,0 і вище, сертифікат англійської мови не нижче В2, наявність наукових публікацій, участь у конференціях та олімпіадах). Із таких студентів конкурсна комісія НТУУ "КПІ" відібрала 10: 4 бакалаври, 4 магістри та 2 аспіранти, як і передбачалося умовами програми. Учасники програми швидко підготували необхідні документи (мотиваційний лист, рекомендаційні листи та інші) і зареєструвалися в Лейденському університеті через он-лайн систему реєстрації, разом із своїми науковими керівниками з ХТФ підготували опис власних наукових проектів, які б вони хотіли провести в лабораторіях Інституту хімії Лейденського університету. Але тільки два проекти – магістра Юрія Гусєва та аспіранта Олександра Пащенка – були однозначно схвалені керівниками наукових лабораторій Лейденського університету. Виникла потреба в гармонізації планів наукового стажування, підготовлених українськими студентами, та планів і можливостей наукових шкіл і лабораторій зарубіжного ВНЗ. За цю справу взялися академічні куратори програми з двох університетів – доктор Людо Юрлінк (від LIC) і доцент Тетяна Дуда (ХТФ). Вони працювали на території ХТФ (Міжнародний офіс) з кожним студентом окремо, всебічно розглядаючи всі можливості, правила, традиції, що існують в університетах і які дає програма Еразмус+. У ході обговорення було досягнуто домовленостей, що більша частина часу під час стажування має бути присвячена дослідницькій роботі в науковій лабораторії, а менша – вивченню певних дисциплін. Так, було узгоджено, що стажуванню в науковій лабораторії аспіранти мають присвятити 100% часу (60 ECTS), магістри – 70-80%, а бакалаври 3-го курсу, які будуть стажуватися лише 5 місяців, до 15 ECTS.
Під час дискусій кожному українському студенту було підібрано наукову лабораторію, керівника та напрям дослідження. Деяким українським студентам д-р Юрлінк порадив підвищити рівень розмовної англійської мови, а деяким магістрам прочитати певні розділи англомовних підручників із сучасних методів досліджень в хімії. Українські студенти, у свою чергу, сповістили, що під час знайомства із сайтами лабораторій Інституту хімії Університету міста Лейден вони не змогли переглянути зміст наукових публікацій деяких науковців. Д-р Юрлінк запропонував зазначити назви публікацій, після чого він надасть доступ до них українським студентам. Таким чином, усі розбіжності було знято, і студенти отримали певні настанови на майбутнє і конкретний план дій.
Для всіх бажаючих узяти участь у наступних етапах програми Еразмус+ КА1, д-р Юрлінк зробив презентацію Інституту хімії, розповів про напрями наукових досліджень, видатні досягнення, докладно розповів про свої наукові дослідження, пов'язані із вивченням фізико-хімічних процесів під час адсорбції води та спиртів на платинових поверхнях, а також відповів на численні запитання викладачів і студентів.
Програма Еразмус+ КА1, що реалізується на хіміко-технологічному факультеті, є, певною мірою, унікальною для КПІ: по-перше, українські учасники будуть проводити наукові дослідження разом із вченими із Лейденського університету в багатофункціональних, наповнених сучасним обладнанням та повністю інформатизованих лабораторіях; по-друге, результати досліджень будуть доповідатися на семінарах кожні 2 тижні, а кінцевий результат планується оформити у вигляді наукової статті і подати до журналів із високим рейтингом; по-третє, частина українських студентів буде працювати над власними науковими проектами під керівництвом науковців двох країн, а друга частина студентів, в основному бакалаври 3-го року навчання, набудуть навичок роботи на складному і сучасному фізико-хімічному обладнанні, а потім зможуть застосовувати ці навички під час роботи над бакалаврськими і магістерськими роботами. І останнє – це висока швидкість виконання програми: від моменту підписання до моменту реєстрації та отримання запрошень студентами пройшло всього 3 місяці.
Побажаємо учасникам нової програми мобільності наукових здобутків, а її керівникам і виконавцям – продовження і розвитку програми у напрямку створення спільних наукових тем досліджень, спільних навчально-наукових структур і кафедр, залучення нідерландських науковців до викладання на ХТФ.