За понад сторічну історію Київської політехніки багато відомих людей залишили тут свій слід. Про своїх попередників завжди хочеться знати більше. Рік тому "КП" розповідав про екскурсії територією університету, які із задоволенням відвідують політехніки та всі, хто цікавиться історією рідного краю чи історією науки й техніки. Цієї весни стартували нові екскурсійні маршрути по КПІ – для школярів та малечі, що одразу стали популярними. Юних мрійників запросили в мандрівку країною Політех. Можливо, реальні історії про винаходи і винахідників, почуті під час прогулянки історичною територією, стануть зернинками в душах малих вигадників, які згодом проростуть і приведуть допитливу молодь до лав політехніків, а потім і технічної еліти країни.
Відвідала "дитячу" програму й кореспондент "КП". Розповідь екскурсовода побудована як мандрівка старою доброю казкою, варто лише уважніше поглянути навкруг. Ось на площі біля музею бронзові постаті добрих чарівників – великих мрійників і фантазерів, які здійснили свою мрію і подарували її людям. І.Сікорський, зображений з незмінним капелюхом, втілив свій сон про літаючу кімнату і створив вертоліт, на якому літають не лише чарівники з дитячої пісеньки. Машина виконує багато корисної роботи, може діставатися важкодоступних місць та рятувати потерпілих. А на даху 6-го корпусу розмістився будиночок Карлсона. Ось танк, який у великій війні переміг могутніх "Тигрів" і "Пантер", і зварний шов на броні, що його розробив Є.О.Патон – чаклун з чарівною паличкою (електродом). Його син, теж чаклун – Б.Є.Патон, почав зварювати уже живі тканини, зробивши медичні операції менш травматичними.
Перший у континентальній Європі комп'ютер створив С.О.Лебедєв. У агрегату, що займав цілу кімнату, "знесло дах" від перегріву, довелося розбирати перекриття будинку. А прибув Сергій Олексійович з Москви до Києва після вагань, поклавшись на випадок і витягнувши із капелюха один з двох папірців, де було "їхати". Усі вчені трохи чарівники, але вони повинні знати мову математики, вважав відомий український математик М.П.Кравчук, який навчав багатьох майбутніх винахідників. Чому стукотять колеса паровоза можна також пояснити математичними формулами.
З чого починається пізнання світу, освіта? З книг. Ось скульптурне нагромадження фоліантів – сходинки пізнання. Адже інженер – то будівничий, мрійник з великим багажем знань. Люди здавна прагнули літати – спочатку над землею, а потім і в космос. Перший у світі штучний супутник Землі створив С.П.Корольов, вихованець КПІ. Нині з глибин Всесвіту подає сигнали наносупутник "PolyITAN-1", створений в університеті. А нинішні екскурсанти, без сумніву, зможуть злітати на Місяць чи Марс.
У КПІ не лише люди – чарівники. Тут чарівні навіть дерева. Катальпа помирила мавп та слонів, які сперечалися, на що схожі її плоди – хоботи чи хвости. А може, макарони? Гінкго білоба – дерево, що пам'ятає динозаврів, є символом поєднання двох сердець. Його листочки – як віяло зі стулених хвоїнок – вельми корисні в фармакопеї. Можливо, О.Пушкін, навчайся він у КПІ, присвятив би свого вірша не дубу біля лукомор'я, а саме гінкго: в КПІ росте гінкго білоба, огорожа зелена навколо нього.
У КПІ навчалися й відомі люди мистецтва – О.Скрипка, В.Троїцький, О.Лісовець та ін. Тож "Країна мрій" зародилася саме тут, де творчість поєднує мрійників і фантазерів.
У травні – червні особливо багато шкільних та дитячих груп побували на екскурсіях-квестах у КПІ. Це представники приймальної комісії ТЕФ знайомили з університетом усіх охочих, розглядаючи такі зустрічі як одну з форм профорієнтаційної роботи. Тож напутні слова першого ректора КПІ В.Л.Кирпичова про майбутніх інженерів, здатних фантазувати, придумувати і втілювати нове, знаходять втілення і нині. До університету приходить здібна допитлива молодь, надихається величчю і славою Київського політехнічного та примножує його традиції й пізнаваність у світі.