Починаючи з 1994 року співробітники Міжгалузевого науково-дослідного інституту проблем механіки "Ритм" (МНДІ ПМ "Ритм")  НТУУ “КПІ” виконали низку дослідно-конструкторських робіт зі створення дистанційно-керованих робототехнічних комплексів для ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, що можуть працювати в умовах високих рівнів радіації, вологості та температури.

Із втілених у металі розробок слід назвати передусім робототехнічний комплекс для гідроабразивного розрізання пароскидних труб у підреакторних приміщеннях зруйнованого 4-го реактора (РТК-300Р).

Технологічний процес "холодного" розрізання труб та подрібнення інших матеріалів (металів, залізобетону, композитів) забезпечувався дистанційно-керованою системою гідроабразивного різання "Paser II" фірми "Flow international corporation" США.

Деякі елементи комплексу були виготовлені на підприємствах Києва, а загальне складання та випробування комплексу здійснювалось у корпусі №28 НТУУ "КПІ".

У серпні 1996 р. роботу комплексу було продемонстровано комісії, що складалась з представників МНДІ ПМ "Ритм", Ліверморської національної лабораторії та Департаменту енергетики США.

Набутий при попередній розробці досвід було використано при створенні Радіаційно-стійкого мобільного робототехнічного комплексу "РТК-100М", призначеного для проведення візуальної, технічної та радіаційної розвідки, а також різноманітних технологічних операцій у центральному залі та інших приміщеннях об'єкту "Укриття".

Узгодження технічного завдання на РТК-100М та контроль його виконання здійснювались представниками Ліверморської національної лабораторії США.

Відпрацювання РТК проводилось у корп. №28 НТУУ "КПІ" на спеціально змонтованому полігоні, що забезпечував максимальне наближення до реального рельєфу пересування виконавчого робота.

Здавальні випробування комплексу з позитивним результатом у присутності представника Ліверморської лабораторії відбулися в 2002 році.

За період з 1998 по 2000 рр. було розроблено і виготовлено Мобільний дистанційно-керований комплекс (ДКК) для роботи з радіоактивними відходами "МП 711М", призначений для виконання навантажувальних, розвантажувальних, земляних робіт, а також низки технологічних операцій в умовах радіаційних полів та випромінювання.

Комплекс створено на базі вітчизняного міні-екскаватора "АТЕК 711А" за принципом розділення кабіни керування і гусеничного шасі на дві самостійні частини, зв'язок між якими здійснювався по радіоканалу.

У 2001р. за допомогою комплексу "МП711М" було успішно проведено експериментальне вивантаження радіоактивних відходів на Київському спецкомбінаті державного об'єднання "Радон".

У жовтні 2003р. комплекс  "МП711М" у складі зведеного загону МНС України використовувався в міжнародних навчаннях "Дакія 2003" і успішно здійснив пошук і транспортування вибухонебезпечних та радіоактивних предметів. Два комплекси "МП711М" використовуються на спорудженні об'єкту "Укриття-2".

На базі мобільного шасі РТК-100М у 2003–2004 рр. було розроблено і виготовлено радіаційно- стійкий робототехнічний розвідувальний комплекс "РТК-100Р" для взяття проб радіоактивного пилу та аерозолів у центральному залі та інших приміщеннях 4-го енергоблоку ЧАЕС.

Комплекс складався з таких самих основних частин, як і РТК-100М, але у складі виконавчого робота було використано оригінальний забірник радіоактивного пилу спільно з мініатюрним пилососним пристроєм, встановленим на обертовій платформі мобільного шасі. Конструкція гофрованого трубчастого забірника забезпечувала взяття проб радіоактивного пилу з поверхонь, будь-яким чином орієнтованих у просторі.

Комплекс "РТК-100Р" демонструвався в Науковому центрі м. Славутич, де одержав високу оцінку.

Наступною роботою МНДІ ПМ "Ритм" з чорнобильської тематики було створення Радіаційно-стійкого робототехнічного свердловинно-трубного комплексу "РТК-30С". Комплекс призначався для автоматичного обстеження свердловин, пробурених у залізобетонному корпусі 4-го енергоблоку.

Комплекс забезпечував автоматичне виконання наступних функцій:

– визначення конструкції, внутрішніх розмірів та загальної довжини свердловин (труб);

– виявлення обвалів, засмічень, тріщин, виходів металевих предметів, арматури тощо.

Технічні можливості комплексу можуть бути розширені за рахунок виконання таких функцій:

– вимірювання параметрів іонізуючого випромінювання по довжині свердловини та в приміщеннях або порожнинах;

– вимірювання температури, вологості, запилення по довжині свердловини;

– аналіз газового середовища в свердловині або приміщенні;

– визначення орієнтації свердловини (труб) у просторі.

Реалізація зазначених функцій потребує створення нових функціональних модулів, змонтованих на виконавчому роботі.

Одним з головних елементів РТК, що забезпечує виконання цих функцій, є система технічного зору з оригінальним програмно-алгоритмічним забезпеченням, розроблена спільно з СКБ ТВС (м. Львів).

Дослідний зразок виконавчого робота (ВР) РТК-30С, керований з пульта дистанційного управління (ПДУ), виготовили і успішно випробували в НТУУ "КПІ", а систему технічного зору (СТЗ) – в СКБ ТВС м. Львова.

Останньою роботою МНДІ ПМ "Ритм" спільно з УНТЦ було створення Дистанційно-керованого комплексу гідроабразивного різання високоактивних довгомірів багатоканальних ядерних реакторів "К-715".

Комплекс призначений для подрібнення різних типів радіоактивних довгомірних стрижнів при їх захороненні в процесі зняття ядерних електростанцій з експлуатації.

Засобами комплексу передбачалось замінити на станціях штатні гільйотинні ножиці, які мали низку істотних вад порівняно з гідроабразивними різаками.

Комплекс "К-715" було розроблено, виготовлено і змонтовано в корпусі №28 НТУУ "КПІ" в 1998–2000 рр.

Робота комплексу одержала високу оцінку від присутніх на випробуваннях представників Ліверморської національної лабораторії США та Славутицької лабораторії міжнародних досліджень та технологій.

Юрій Савенко