Наприкінці листопада в НТУУ "КПІ" було підписано угоду з Інститутом науки і технології міста Йєнагоа (Федеративна Республіка Нігерія). Це не просто угода про співпрацю: нею передбачено, що в цьому нігерійському навчальному закладі буде створено підготовче відділення КПІ.  Подія для нашого університету непересічна – вона є одним із кроків у напрямі утвердження НТУУ "КПІ" на міжнародному ринку освітніх послуг і відповідає загальній тенденції посилення комерційної присутності провідних університетів світу за межами їхніх країн.

Робота щодо заснування і сприяння функціонуванню подібних спільних структур – лише один із напрямів діяльності створеного цього року в департаменті міжнародного співробітництва відділу зовнішньоекономічної діяльності.

"Серед завдань, які стоять перед новим відділом, – організаційне, аналітичне, юридичне та інше забезпечення зовнішньоекономічної діяльності університету, – розповідає проректор з міжнародних зв'язків член-кореспондент НАН України Сергій Сидоренко. – Це, передусім, координація дій та надання допомоги інститутам, факультетам і кафедрам КПІ в налагодженні, зміцненні та підтримці їхньої зовнішньоекономічної діяльності. Така робота є надзвичайно важливою не лише з фінансової точки зору, а й тому, що результати зовнішньоекономічної діяльності суттєво впливають на рейтинги як інститутів, факультетів, кафедр, так і на рейтинги НТУУ "КПІ" – як міжнародні, так і національні. Що, у свою чергу, є запорукою подальшого зростання авторитету університету, а отже – і можливостей для участі КПІ в міжнародних проектах, збільшення кількості надійних партнерів, зростання цікавості до навчання у нас з боку потенційних абітурієнтів, причому не лише українських. Тобто, працює на "бренд КПІ" – виключно важливий фактор, що визначає конкурентоспроможність університету на світових ринках освітніх і науково-технічних послуг.

Докладніше про налагодження цієї роботи редакції "КП" розповів начальник відділу зовнішньоекономічної діяльності Андрій Шишолін.

– Шановні колеги, пропоную подивитися на університет як на звичайне підприємство, яке здійснює свою роботу відповідно до законів ринку. Головною функцією університету, безперечно, є надання освітніх послуг. Залежно від рівня затребуваності, вони можуть реалізовуватись як в Україні, так і поза її межами. У сучасній ситуації спрямованості університету до автономії та фінансової незалежності, ВНЗ має постійно розширювати власні національні кордони, в тому числі у питанні джерел грошових надходжень. І тут на допомогу приходить зовнішньоекономічна діяльність як один із найважливіших напрямів сучасного розвитку університету. Її внутрішній зміст складає сукупність заходів науково-освітньої діяльності, орієнтованих на світовий ринок, з урахуванням форм і методів роботи на зарубіжних ринках, а також наявних тенденцій.

Координацію цього напряму активності ВНЗ здійснює наш відділ. Як і структурний підрозділ з організації зовнішньоекономічної діяльності будь-якого підприємства, відділ у своїй роботі має виконувати низку важливих функцій задля підтримки ефективної діяльності університету: від моніторингу ключових тенденцій міжнародних освітніх ринків до організації довготривалих відносин із зарубіжними партнерами. 

– Давайте почнемо з самого початку. Що включає в себе зовнішньоекономічна діяльність університету?

Взагалі, якщо розглянути напрями зовнішньоекономічної діяльності в університеті, то серед них слід назвати, насамперед, такі: надання послуг у сфері освіти, участь у міжнародних проектах і програмах, залучення іноземних інвестицій, створення спільних міжнародних структур, трансфер освітніх послуг та технологій, супровід проектів з благодійної та гуманітарної допомоги, пошук проектів з міжнародної технічної допомоги, інформаційно-аналітичне забезпечення та інші.

Такий значний перелік напрямів діяльності вимагає певного впорядкування. З цією метою ми виокремлюємо три основні її складові.

– Добре, а яке ж місце посідає освітній процес? У який спосіб він може бути пов'язаний із зовнішньоекономічною діяльністю?

– Навчання, як основна функція університету, повинно стати важливою, власне, найважливішою складовою його зовнішньоекономічної діяльності. При цьому ми можемо перетворити її і на "найбільш дохідного коника". Всі аспекти надання освітніх послуг на платній основі для іноземних громадян чітко визначені законодавством – це навчання та стажування студентів, аспірантів, докторантів; надання другої вищої освіти; організація курсів підвищення кваліфікації (денних і дистанційних); підготовка молодих людей до вступу у ВНЗ та до зовнішнього незалежного оцінювання; організація та підготовка до захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня PhD або доктора наук та безпосереднє проведення захисту.

Крім того, університет може здійснювати науковий супровід громадян інших держав, які підвищують кваліфікацію самостійно, та їх стажування; організовувати і проводити для них лекції та консультації; видавати та реалізовувати навчальну літературу, наукові, науково-методичні, науково-технічні видання тощо. Ви бачите, що в цій сфері потенційні можливості університету дуже великі, слід тільки навчитися втілювати їх у реальність.

– Це лише перша складова зовнішньоекономічної діяльності університету. А що ж до інших?

– Окрім освітньої, є ще друга – похідна від неї, однак від цього не менш перспективна – наукова. Третій великий узагальнюючий компонент охоплює всі інші види діяльності, як-то інформаційно-аналітична робота, участь у проектах з міжнародної технічної допомоги тощо.

На жаль, за багатьма напрямами зовнішньоекономічної діяльності в КПІ поки ще ніхто не працює, хоча умови для цього є: ми маємо і лабораторну базу, і власні друкарські потужності, і головне, висококваліфікованих фахівців, якими так славиться і пишається університет. Більш того, не використовуються повною мірою навіть можливості у сфері надання освітніх послуг іноземним громадянам. Ну, наприклад, на факультетах майже не відбувається помітних зрушень у розширенні спектру міжнародних освітніх програм, курсів лекцій, які викладаються англійською. Відповідно, кількість іноземних громадян, які навчаються в НТУУ "КПІ", не зростає, тому реально не збільшуються і фінансові надходження від цього виду зовнішньоекономічної діяльності, що в нинішніх умовах було б для нас вкрай бажаним.

– Отже, учасниками зовнішньоекономічної діяльності в університеті можуть бути… А, власне, хто саме?

– На рівні підрозділів – це, звичайно, кафедри, факультети, інститути, центри, інші структурні підрозділи університету, що опікуються питаннями навчальної роботи, науки та інноватики, навчально-виховної роботи, перспективного розвитку, міжнародного співробітництва. Але не тільки вони – офіційні структури. Все починається з людини, з творчої ініціативи окремого співробітника. У цьому процесі можуть брати участь і наукові, науково-педагогічні та педагогічні працівники, здобувачі вищої освіти та інші особи, які навчаються в НТУУ "КПІ", фахівці-практики, які залучаються до освітнього процесу на освітньо-професійних програмах, та інші працівники університету. А от координувати цю роботу і допомагати тим, хто нею займається, доручено нашому відділу.

– Як саме допомагати?

– Насамперед, це правова, інформаційно-методична і організаційна допомога. Скажімо, в юридичному супроводі певних проектів, у вирішенні організаційних питань створення спільних з університетом освітньо-наукових структур за національними законодавствами країн їх розташування, у роботі з трансферними мережами тощо. А ще ми в змозі надавати послуги з маркетингу. Відділ розпочав видавати інформаційний бюлетень з питань зовнішньоекономічної діяльності для деканів факультетів, директорів інститутів та їх заступників, завідувачів кафедр та керівників інших підрозділів, які працюють або мають наміри розпочати працювати у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Перший його випуск побачив світ у листопаді.

Я б сказав, що зараз діяльність відділу дуже різнопланова, і продовжує вдосконалюватись, як і вдосконалюється професійна підготовка та рівень знань його співробітників. Ми хочемо вчитися і розвиватися далі, крокуючи в ногу зі світовими тенденціями та викликами. Саме місце роботи зобов'язує. Понад те, тісна співпраця з колегами в особі факультету менеджменту і маркетингу теж не може не впливати позитивно. Нині ми співпрацюємо у дослідженні регіональних ринків освітніх послуг, світового досвіду освітньої сфери та її адаптації до національних реалій. 

– Попри нові можливості, які могла б відкрити для наших факультетів та інститутів співпраця із закордонними партнерами, успіхи в цій сфері не дуже великі. Чому так?

– Насправді, серйозною проблемою є те, що співробітники багатьох кафедр поки що не бачать у міжнародній діяльності реального механізму, який може допомогти їм вирішувати проблеми підрозділів. Щоправда, цей психологічний бар'єр поступово долається. Не так швидко, як би нам того хотілося, але зрушення вже є.

– Тоді, напевно, і лідери в цьому процесі вже з'являються?

– Звичайно, особливо коли перші спроби приносять бажані успіхи. Серед тих, хто вже працює, скажімо, над угодами з університетом м.Хуейчжоу (КНР), – ФІОТ, ФБТ, ХТФ, ФЕЛ. Комплексно розвивають зовнішньоекономічну діяльність ФАКС, ЗФ та ММІ. Ще один приклад – початок навчання групи слухачів з Об'єднаних Арабських Еміратів у ФТІ. Зауважу, що лекції та практичні заняття для них викладачі інституту проводять англійською мовою. Яскравим прикладом взаємовигідної зовнішньоекономічної діяльності є налагодження партнерських зв'язків між ММІ та всесвітньовідомою корпорацією "Boeing" – світовим лідером інноваційного високоінтелектуального виробництва авіакосмічної техніки. Метою цієї співпраці є реалізація ідей цільової вищої технічної освіти, орієнтованої на інновації і потреби глобальних ринків, цільову підготовку інженерних кадрів на базі НТУУ "КПІ" за замовленнями корпорації "Boeing" із використанням її навчальних програм. Можна сподіватися, що це лише перші ластівки. Тим більше, що відповідно до Плану дій на виконання стратегії розвитку міжнародної діяльності НТУУ "КПІ" на період 2012–2020 рр. одну з головних ролей відведено саме зовнішньоекономічній діяльності. Цим документом передбачено запровадження міжнародних магістерських освітніх програм підготовки фахівців, міжнародних курсів лекцій англійською мовою; створення спільних українсько-іноземних факультетів, кафедр, програм "подвійний диплом", спільних українсько-іноземних центрів і лабораторій; забезпечення зростання контингенту іноземних громадян (студентів, аспірантів, докторантів) тощо. Все це має забезпечити в перспективі зростання внеску зовнішньоекономічної діяльності "до університетського гаманця" на рівні 8-10 % (порівняно із 4 %, які маємо сьогодні).

– Ну і наостанок, як тим, кого зацікавила ця інформація, з Вами зв'язатися?

– Дуже просто. Кімната №171-1, корпус №1. Телефон 204-82-67, e-mail: forea@kpi.ua.

З нами можна і варто дружити! Адже тільки разом ми зможемо забезпечити новий рівень розвитку університету.

Спілкувався Д.Стефанович
Підпис до фото: Президент "Boeing International" М. Аллен та ректор НТУУ "КПІ" М.Згуровський знайомляться з організацією навчального процесу в спеціалізованих аудиторіях ММІ, які створюються за участю корпорації "Boeing", вересень 2015 р.