Останнім часом в освітян виникає чимало запитань щодо гарантування їх прав та професійних інтересів, зокрема в контексті профспілкового захисту. Про захист трудових, соціально-економічних прав працівників освіти і науки України в умовах змін у суспільно-політичному житті держави, кризових явищ, падіння економіки та ін. розмовляємо з головою профкому співробітників НТУУ "КПІ" В.І.Молчановим.
– Віталію Івановичу, як можна охарактеризувати поточну ситуацію в освітній галузі та профспілках, зокрема після VIII Звітно-виборного з'їзду Профспілки працівників освіти і науки України, де Ви є членом президії ЦК?
– Незважаючи на визнання роботи керівництва ЦК за звітний період задовільною, на з'їзді з різкою критикою щодо невпевненої позиції галузевої профспілки виступили практично всі представники регіональних організацій. У результаті відкритої дискусії, зокрема зі студентських питань, були сформовані робочі органи профспілки, її керівництво та президія на наступні 5 років. З'їзд обговорив та схвалив тексти заяв щодо неприпустимості звуження трудових, соціально-економічних прав та інтересів освітян при прийнятті Закону України "Про освіту", Трудового кодексу України, необхідності підвищення мінімальних соціальних стандартів, їх фінансового забезпечення, відновлення за рахунок коштів фонду соціального страхування санаторно-курортного лікування, розблокування роботи сайту Президента України для розміщення електронних петицій та ухвалив спрямувати їх до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Міністерства освіти і науки України, Федерації профспілок України.
Було прийнято рішення вимагати від органів законодавчої та виконавчої влади забезпечення реалізації таких законодавчо встановлених основних державних соціальних гарантій, як розмір мінімальної заробітної плати, мінімальної пенсії за віком, а також посадового окладу працівника першого тарифного розряду Єдиної тарифної сітки в розмірах не нижче оновленої величини прожиткового мінімуму. При цьому делегати, визнаючи соціальний діалог найбільш перспективним і конструктивним способом вирішення соціально-економічних питань членів профспілки, залишили за собою право на проведення колективних дій протесту в рамках законодавства України.
– Які ризики існують при прийнятті нової редакції Закону України "Про освіту"?
– Як відомо, на розгляді у Верховній Раді України знаходиться законопроект авторства КМУ "Про освіту", зареєстрований 19 листопада 2015 року за № 3491. Профком НТУУ "КПІ" вважає, що проект закону в частині фінансування, гарантій в оплаті праці педагогічних та науково-педагогічних працівників, трудових відносин, запровадження контрактів, сертифікації, конкурсів, подовженого робочого дня, оплати за підвищення кваліфікації не відповідає цивілізованим правилам освітньої галузі, а правові норми законопроекту взагалі спрямовані на погіршення та звуження прав і свобод освітян, порівняно з чинним законом. Тому протягом тижня профбюро підрозділів зібрали 3,5 тисячі підписів працівників НТУУ "КПІ" проти прийняття законопроекту "Про освіту", які разом з майже 650 тисячами підписів освітян України були направлені до Верховної Ради та Кабінету Міністрів України.
25 листопада 2015 р. відбулося розширене засідання Комітету з питань науки і освіти Верховної Ради щодо обговорення проекту Закону України "Про освіту", розробленого Урядом. Після обговорення і зазначення позиції профспілки, а також інформації голови Комітету Л.М.Гриневич про те, що робоча група виявила системні недоліки документа, які не дозволять вирішити повною мірою покладені на нього завдання щодо вдосконалення правових механізмів реалізації конституційного права громадян на рівний доступ до якісної освіти на всіх рівнях, забезпечення децентралізації управління системою освіти, Комітет рекомендував Верховній Раді України проект Закону України "Про освіту", внесений Кабміном України, повернути суб'єкту законодавчої ініціативи на доопрацювання.
– На початку листопада Верховною Радою було прийнято в першому читанні Трудовий кодекс (ТК) України. Чи відповідає він міжнародним нормам?
– Консолідована позиція галузевої профспілки та Федерації профспілок України (ФПУ) полягає в необхідності приведення норм трудового права в Україні до сучасних положень ратифікованих Україною Конвенцій Міжнародної організації праці, Європейської соціальної Хартії, Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права та законодавства ЄС. Для цього профспілки рекомендують Уряду та Верховній Раді направити проголосований законопроект для експертизи в Європейську комісію та інші інституції для належного оцінювання положень, які, на думку профспілок, суттєво погіршують як правове, так і соціально-економічне становище людей праці.
Зокрема, профспілки:
– категорично проти норми ст.30 проекту ТК, яка передбачає контроль виконання працівниками трудових обов'язків з використанням технічних засобів, оскільки така норма створює умови для протиправного втручання в приватне життя, можливість безконтрольного оприлюднення фото, відео та ін. інформації про працівника;
– пропонують розширити права працівника і в ТК передбачити його право відмовитися від виконання роботи у випадках, коли не виплачується у встановлений строк заробітна плата, коли виникає пряма загроза життю чи здоров'ю працівника (у таких випадках працівникові має зберігатися середня зарплата за весь час вимушеного невиконання ним роботи);
– пропонують включити до обов'язків роботодавця відраховування первинній профспілковій організації коштів на оздоровчу, спортивну та культурно-масову роботу;
– наполягають на обов'язковому збереженні норми ст.45 чинного Кодексу законів про працю про обов'язкове розірвання трудового договору з керівником підприємства у разі порушення ним трудового законодавства, ухилення від виконання умов, передбачених у колективному договорі, або відмови від виконання колективного договору;
– виступають за збереження необхідності попереднього погодження роботодавцем з виборним органом профспілкової організації своїх рішень, зокрема щодо звільнення працівника;
– пропонують змінити норму щодо встановлення розміру мінімальної заробітної плати, в якій повинні враховуватися потреби не лише працівника, а і його сім'ї, а також індекс споживчих цін;
– вважають, що у разі застосування дисциплінарного стягнення до працівника роботодавець має документально підтвердити його вину або факти порушення трудової дисципліни, а працівник, у свою чергу, має право наводити власні аргументи і документальні підтвердження на свій захист;
– вважають, що рішення комісії з трудових спорів повинні бути обов'язковими для виконання, а не добровільними, як це передбачено проектом ТК.
– І на завершення, будь ласка, кілька слів про підготовку до укладення Генеральної угоди між Урядом, роботодавцями та профспілками.
– У жовтні 2015 р. на рівні керівництва Сторін соціального діалогу проведено консультації з метою пошуку компромісних рішень та визначення позиції кожної із сторін стосовно укладення Генеральної угоди на новий термін. За результатами цих консультацій та опитування членських організацій ФПУ консолідувала позицію загальної підтримки необхідності укладення Генеральної угоди на новий строк. Проте, оскільки залишаються неврегульованими принципові питання оплати праці працівників бюджетної сфери та принципів формування розмірів мінімальної заробітної плати, Спільне профспілкове об'єднання прийняло рішення про неможливість укладення Генеральної угоди.
Зважаючи на вище зазначене, 11 листопада 2015 р. направлено відкритого листа за підписами керівників національних профоб'єднань до Прем'єр-міністра А.П.Яценюка з вимогою проведення за його участю консультацій Сторін переговорного процесу для вироблення взаємоприйнятного рішення щодо названих розбіжностей у термін до 30 листопада, тобто до проведення Всеукраїнських зборів голів первинних профспілкових організацій, до участі в яких запрошено і представника профкому НТУУ "КПІ".
У Резолюції Всеукраїнських зборів голів первинних профспілкових організацій великих промислових і бюджетних організацій зокрема зазначено, що за 1,5 року правління Уряду А.П.Яценюка стан економіки різко погіршився: фактично втрачено 2 млн робочих місць, відсутня програма працевлаштування, не виконується програма зайнятості населення та ін. Прем'єр-міністр був ініціатором численних антисоціальних рішень, нехтуючи пропозиціями профспілок; не працює тристороння соціально-економічна рада тощо. Також було сформульовано вимоги до Уряду, Президента та Верховної Ради України. (З документом можна ознайомитися на сайті профкому http://profkom.kpi.ua.)