Творчий колектив у складі фахівців ПАТ "НВО "Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського" (генеральний директор підприємства заслужений машинобудівник України, к.т.н. С.П. Маляров; головний інженер заслужений машинобудівник України, к.т.н. В.Г. Цірук; консультант конструкторсько-технологічного управління заслужений машинобудівник України А.І. Пономаренко; заступник начальника Спеціального конструкторського бюро О.І. Клименко), НТУУ "КПІ" (професор кафедри приладобудування заслужений діяч науки і техніки України, д.т.н. О.М. Безвесільна) та Національного авіаційного університету (завідувач кафедри комп'ютеризованих електротехнічних систем та технологій професор, заслужений метролог України, д.т.н. В.П. Квасніков; завідувач кафедри радіоелектронних пристроїв та систем професор, д.т.н. Л.В. Сібрук; професор кафедри систем управління літальних апаратів д.т.н. В.В. Чіковані) представив на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки 2015 року роботу "Наукові, технологічні, організаційні та впроваджувальні основи створення нового приладового комплексу стабілізатора озброєння легких броньованих машин".
Тема ця є надзвичайно актуальною, особливо в умовах неоголошеної війни, що триває нині в Україні, адже існуючі приладові комплекси стабілізації (КС) не можуть достатньо ефективно виконувати поставлені завдання.
Автори вперше в Україні вирішили важливу науково-технічну проблему створення нового унікального приладового комплексу стабілізатора озброєння сучасних та наступних поколінь на основі нових блоків – гіростабілізованої платформи, системи ударо- і віброзахисту, досконаліших за відомі чутливих елементів (коріолісових вібраційних гіроскопів) – для використання в легких броньованих машинах (ЛБТ). Вони розробили нові блоки та вузли стабілізатора озброєння (механізм підйому, механізм повороту, механізм підтягу, компресор повітряний та інші). Удосконалення сучасної елементної бази значно поліпшило технічні характеристики всієї системи, тож точність пропонованої КС є вищою, габарити меншими, вартість – утричі меншою, ніж у відомих закордонних аналогів.
Новий стабілізатор озброєння призначено для автоматичного наведення блоку озброєнь (БО) у горизонтальній і вертикальній площинах при стрільбі по наземних і повітряних цілях, які швидко маневрують, та на знижених швидкостях при стрільбі протитанковими ракетами, а також при взаємодії із системою керування вогнем, обвід елементів конструкцій виробу БО та автоматичне супроводження рухомих цілей. При цьому він зберігає працездатність у найбільш екстремальних умовах бойових дій та різноманітних несприятливих впливів тощо. За своїми тактичними характеристиками новий приладовий комплекс розширює бойові можливості бронетехніки за рахунок більш точного наведення на ціль і стабілізації, полегшує можливості екіпажу щодо управління баштою, а також не вимагає перенаведення на ту саму ціль після пострілу.
Оцінку відповідності умов експлуатації стабілізатора озброєння проведено на підставі наданої Міністерством оборони України інформації про основні експлуатаційні дефекти конструкції машини і її систем за весь період експлуатації парку ЛБТ і даних про умови експлуатації усього парку або окремих груп машин за попередній період експлуатації і прогнозу на плановий період.
Проте автори роботи створили не лише новий приладовий комплекс, але й розробили технології його виготовлення, оригінальні пристрої для його випробування та регулювання, нову автоматизовану систему розробки та модернізації ЛБТ із встановленими на ній КС озброєння, що дозволяє визначити обсяги робіт залежно від виробленого ресурсу агрегату і його технічного стану, нову систему ударо- і віброзахисту, що забезпечує захист КС озброєння від впливу ударів та вібрацій в екстремальних умовах роботи, тощо.
За результатами виконаних у ході роботи досліджень захищено 10 докторських і 24 кандидатські дисертації. Основні науково-технічні результати роботи опубліковано у 24 монографіях та 12 підручниках, 270 публікаціях у наукових фахових виданнях, у тому числі у 22 міжнародних наукових журналах, 33 статтях, що містяться в наукометричних виданнях (загальна кількість посилань на публікації авторів – 315). Новизну та конкурентоспроможність технічних рішень захищено 29 авторськими свідоцтвами і патентами України та міжнародними патентами. Результати роботи застосовані також у навчальному процесі НТУУ "КПІ", Житомирського державного технологічного університету, Національного авіаційного університету та інших технічних ВНЗ.
Висування роботи на здобуття Державної премії України підтримала Вчена рада НТУУ "КПІ".