Настає ера пікотехнологій. В Японії

У грудні 2013 року проректор НТУУ "КПІ" проф. Сергій Сидоренко перебував у Японії. Під час візиту він відвідав синхротронний комплекс "SPring-8", штаб-квартиру компанії "Ригаку корпорейшн" і Токійський завод, Токійський університет сільського господарства і технологій, Посольство України в Японії. Про цікаві зустрічі та співпрацю з Країною Вранішнього сонця Сергій Іванович розповів читачам газети "Київський політехнік".

...Рік тому Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Тоічі Саката виступив з ініціативою допомогти розбудувати співпрацю КПІ з дослідницьким центром "SPring-8". Цей найпотужніший у світі синхротронний комплекс третього покоління (нагадаємо, що відомий усім Адронний колайдер – прискорювач п'ятого покоління – єдиний у світі), в якому електрони прискорюються до енергій 8 ГеВ.

Стартовою зустріччю на шляху до започаткування співробітництва став візит до Київської політехніки у січні 2013 року директора "SPring-8" доктора Тетсуя Ішикави. За його участю було проведено семінар "Нові горизонти в науково-технологічному співробітництві з Японією" та відбулося знайомство з ученими КПІ, які працюють у галузі фізики і хімії твердого тіла. Тоді ж японські гості відвідали університетський Навчально-науковий центр рентгеноструктурного аналізу НТУУ "КПІ"–РИГАКУ.

Трохи згодом, у липні ц. р. було підписано Спільний меморандум про взаєморозуміння із "SPring-8". І того ж місяця Київська політехніка мала честь приймати Нобелівського лауреата, президента Японського інституту фізико-хімічних досліджень "RIKEN", до складу якого входить "SPring-8", доктора Рьоджі Нойорі. У ході перемовин було досягнуто домовленостей також і про співпрацю з "RIKEN".

На запрошення доктора Ішикави Сергій Іванович став першим українським ученим, який побував у "SPring-8". Під час зустрічі з японськими партнерами було визначено напрями подальшої співпраці: міждисциплінарні дослідження на стику фізики і хімії твердого тіла, біотехнологій (у т. ч. фундаментальні дослідження структури води), фундаментальні основи прикладної медицини тощо. Звичайно, і інші дослідники, які працюють у сфері фундаментальних досліджень і бажають спробувати свої сили в роботі з центром "SPring-8", запрошуються до співробітництва.

На прохання японських партнерів професор Сергій Сидоренко представив оглядову доповідь про розвиток в НТУУ "КПІ" досліджень у галузі фізики твердого тіла. Доповідь була представлена в щойно створеному поруч із "SPring-8" дослідницькому центрі SACLA (SPring-8 Angstrom Compact Free Electron Laser) – прискорювачі четвертого покоління вартістю близько  $ 1 млрд, у якому технологічно досягнуто випромінення з довжиною хвилі 0,63 А° і ось-ось буде досягнуто параметрів на рівні 0,4 А° з локальністю променя від 0,001 мм Х 0,001 мм. Для порівняння нагадаємо, що відстань між атомами в кристалічній гратці міді – 3,614 А°. Це означає, що людство впритул наблизилося до технологічних можливостей досліджувати будову речовини в пікометровому розмірному масштабі, тобто настає ера пікотехнологій!

Друга частина візиту до Японії була присвячена роботі в штаб-квартирі корпорації "РИГАКУ" і на Токійському заводі – одному з провідних у світі виробників обладнання для рентгеноструктурного аналізу та інших типів найсучаснішого аналітичного обладнання. Під час перемовин обговорювалися  питання щодо підготовки та проведення у травні 2014-го на базі НТУУ "КПІ" семінару з актуальних проблем рентгеноструктурного аналізу за участю фахівців "РИГАКУ".

Відвідав професор Сергій Сидоренко і Токійський університет сільського господарства і технологій, з яким нещодавно підписано Угоди про співпрацю та студентські обміни.

Робота в Японії завершилася зустріччю з Послом України в Японії Юрієм Харченком та першим секретарем посольства Юрієм Кушнарьовим, де обговорювалися перспективи розвитку співробітництва з Японією через діяльність Українсько-Японського центру НТУУ "КПІ", в чому наш університет знаходить повну підтримку з боку Посольства України в Японії.

Враження і бачення нових можливостей розвитку співробітництва з науково-технічною сферою Японії, отримані під час візиту, будуть донесені не лише до вчених КПІ, але й до науковців інших вишів та НАН України.

Лілія Скиба