Лекцію «James Bond’s most secret weapon» («Найсекретніша зброя Джеймса Бонда») 4 вересня прочитав для студентів і викладачів НТУУ «КПІ» віце-президент з міжнародних зв’язків Люксембурзького університету професор Франк Лепревост.
Тих, хто міг би очікувати розповідей лише про стрільбу, погоні, мініатюрні шпіонські гаджети та обладнаний кулеметами, радаром і ракетами «Aston Martin», на цій зустрічі спіткало б розчарування. Однак таких у залі Вченої Ради не було – всі, хто прийшов на лекцію професора математики, автора і співавтора багатьох статей, книжок і спеціальних доповідей з питань криптології та інформаційної безпеки, одного з експертів Європарламента, розуміли, що мова піде про сучасні технології гарантування безпеки в системах телекомунікацій та подібні речі. Попри те, що в оголошенні про лекцію було додано, що аудиторії «не обов’язково знати математику та криптографію, лише тільки про агента 007», у залі зібралися здебільшого студенти та співробітники факультету прикладної математики та інших підрозділів НТУУ «КПІ» відповідного напрямку, а також фахівці, які працюють у дотичних до цієї тематики галузях.
І хоча свою лекцію професор Лепревост розпочав саме з Джеймса Бонда та його літературного «батька» Яна Флемінга, вона, дійсно, була присвячена криптографії, історичним етапам її розвитку та математичним аспектам побудови сучасних криптосистем з відкритим ключем та гібридних. У Люксембурзі ці системи використовуються в основному для забезпечення обмінів інформацією в банківській сфері, але вони є так само ефективними і для інших галузей, зокрема для сфери оборони. Відтак для нашої країни, яка фактично перебуває в стані війни, ця тема нині особливо актуальна. Звісно, професор Лепревост говорив про найзагальніші питання забезпечення інформаційної безпеки в сучасних умовах, але він обрав для своєї розповіді настільки живу та невимушену форму, що аудиторія намагалася не пропустити жодного його слова.
Це вже другий візит до КПІ Франка Лепревоста. Тож під час свого перебування в університеті він також обговорив з представниками ректорату питання розширення співробітництва між НТУУ «КПІ» та Люксембурзьким університетом у рамках існуючої угоди про співпрацю, зробивши наголос на можливості академічних обмінів та запровадженні спільної підготовки за програмами PhD, відповідно до яких аспіранти могли б мати двох наукових керівників – одного з України, другого – з Люксембургу, і ознайомився з роботою факультету прикладної математики.
Лекція професора криптології університету Люксембургу на тему: «James Bond's most secret weapon»
4 вересня у залі засідань Вченої Ради відбудеться лекція "James Bond's most secret weapon" професора та науковця з криптології університету Люксембург, Франка Лепревоста. Запрошуємо науковців та студентів відвідати захід.
- Дата та час проведення: 4 вересня, о 14:15
- Місце проведення: НТУУ «КПІ», Зал засідань Вченої Ради (1 корпус)
- Лекція: професора та науковця з криптології університету Люксембург, Франка Лепревоста
- Тема: «James Bond's most secret weapon».
Abstract:
Before creating James Bond in 1952, Ian Fleming (1908-1964) conducted intelligence activities for the UK. During WW2, among other things, he initiated the so-called "Operation Ruthless", a plan aiming to obtain the Enigma codes used by the German Navy. The plan was never implemented, much to the annoyance of Alan Turing, who was at that time heading the cipher school at Bletchley Park. Nowadays it is known that the efforts made by the team of mathematicians at Bletchley Park to break Enigma saved numerous lives, and probably shorten the war. Since this dramatic period, security of communications has known a huge development, even a kind of "revolution" in the mid 1970's. If during thousands of years symmetric-key cryptography mainly dominated the way messages were safely exchanged, the mid-1970's saw the emergence of a new concept: Public-Key Cryptography. Cryptology progressively left the sphere of art to become a science. The security of public-key crypto-systems relies on the difficulty to solve mathematical problems. Nowadays, there are mainly $2$ problems used in this setting: the Integer Factorization Problem (IFP) and the Discrete Logarithm Problem (DLP) in well-chosen groups. In the mid-1980's, Koblitz and Miller (independently) proposed to use elliptic curves, and defined the Elliptic Curve Discrete Logarithm Problem (ECDLP). According to today's knowledge, ECDLP is algorithmically safer than the other public-key crypto-systems. The increasing importance of mathematics in secure communications a posteriori legitimates the provocative title of this hopefully beautifully illustrated and entertaining conference.
Dear audience: No need to know anything in mathematics, nor in cryptology. Trust 007!
Посилання на реєстрацію (активная ссылка на https://docs.google.com/forms/d/1T-qGkjVV6tj283RvefzcMD8G2rHXTPtBjw3NH4DkwNY/viewform?c=0&w=1&usp=mail_form_link) або за телефоном: 454-99-55
