13 червня в НТУУ «КПІ» відбулося засідання моніторингової групи проекту «MATTENG», який виконується у межах міжнародної освітньої програми TEMPUS.
Напрям проекту зрозумілий з його назви – «Модернізація навчальних планів дворівневої програми підготовки (бакалаври/магістри) з інженерного матеріалознавства на основі компетентного підходу та найкращого досвіду з впровадження положень Болонського процесу» («Modernization of two cycles (MA, BA) of competence-based curricula in Material Engineering according to the best experience of Bologna Process» – «MATTENG»). Тобто його виконавці працюють над тим, щоби оновити навчальні плани підготовки бакалаврів і магістрів з інженерного матеріалознавства, розробити та запровадити модернізовані навчальні плани з матеріалознавства з інтегрованою інфраструктурною підтримкою, підвищити кваліфікацію викладачів та провести тренінги для наставників на підприємствах за новими навчальними планами та методологіями. А ще – створити сервіс-офіси з інженерного матеріалознавства в університетах України, Бельгії. Німеччини, Франції, Росії, Ізраїля та Польщі, які виступили як партнери у справі його реалізації. Членами консорціуму виконавців проекту «MATTENG» є також Міністерство освіти і науки України, ВАТ «Металургійний комбінат «Азовсталь» (Маріуполь, Україна), Офіс інжинірингу, консалтингу та менеджменту (Берлін, Німеччина), а бюджет становить 1 216 789,02 євро.
Зауважимо, що реалізація проекту розпочалася 1 грудня 2013 року і робота над ним триватиме до 30 листопада 2016 року. Тож це було перше моніторингове засідання, на якому учасники розглянули хід виконання перших його заходів. Члени моніторингової місії, до складу якої входили координатор міжнародних проектів факультету інженерних технологій (Університет м. Льовен, Бельгія) Петер Аррас, директор Національного TEMPUS-офісу в Україні Світлана Шитікова та координатор проектів Національного TEMPUS-офісу в Україні Світлана Бацюкова, обговорили з учасниками проекту з українського боку основні його засади і перші кроки. У зустрічі взяли участь перший проректор КПІ академік НАН України Юрій Якименко, проректор з міжнародних зв’язків КПІ член-кореспондент НАН України Сергій Сидоренко, регіональний координатор проекту по Україні проректор Приазовського державного технічного університету (м.Маріуполь) професор Олександр Чейлях, представники вишів-учасників проекту – Національного університету «Львівська політехніка» та Луцького національного технічного університету, декан інженерно-фізичного факультету КПІ член-кореспондент НАН України Петро Лобода, а також викладачі, дослідники і аспіранти університету.
«Основною нашою метою є підвищення якості підготовки фахівців в галузі інженерного матеріалознавства, – розповів Олександр Чейлях, відповідаючи на запитання, яким є внесок у проект наших співвітчизників. – Саме українські учасники консорціуму є ініціаторами цього проекту. Зокрема, наш Приазовський технічний університет подав перші пропозиції до відповідних інстанцій Євросоюзу та України. Звісно, в якості одного із головних партнерів обрали Київський політехнічний інститут, оскільки його інженерно-фізичний факультет є, напевно, найпотужнішим в Україні – він має п’ять кафедр матеріалознавчого напряму…».
На жаль, на самому початку впровадження проекту українські учасники зустрілися з певними складнощами, викликаними, не в останню чергу, політичними обставинами. Утім, за словами Олександра Чейляха, їх вдається долати. Наприклад, проведення першої стартової конференції проекту в Україні було заплановано на лютий-місяць, але через відомі події в Києві її дата була перенесена на березень, а місцем проведення став Антверпена (Бельгія). Сьогодні доводиться щось наверстувати, але перші звіти свідчать, що всі українські університети успішно впоралися з тими завданнями, які вони, у відповідності до плану, мали виконати. Проведено, насамперед, аналіз навчальних програм і планів зі спеціальних матеріалознавчих дисциплін і вироблено пропозиції щодо їх модернізації або використання у якості окремих предметів чи навчальних модулів.
Після презентацій учасників проекту члени моніторингової місії зустрілися з викладачами, науковцями, студентами і випускниками інженерно-фізичного факультету.