Від реформування навчальних програм до інтенсифікації наукових досліджень

Інтенсифікація наукових досліджень – один з пріоритетних напрямів діяльності вищої школи. Вирішення цього надзвичайно важливого та складного завдання має кілька етапів, і одним з перших є реформування навчальних планів відповідно до сучасних вимог науки та техніки. На факультеті авіаційних і космічних систем за останні роки проведено суттєву модернізацію навчального процесу саме з метою підвищення ефективності наукової роботи. Цьому значною мірою сприяв проект CRIST "Реформування освітніх програм в галузі космічних технологій в Казахстані, Росії, Україні", який виконувався за програмою ТЕМПУС.

Одне з головних завдань цього проекту – впровадження в навчальний процес сучасних дисциплін з подальшим переходом до залучення студентів до творчої наукової роботи. Було розроблено нові навчальні плани з 10-ти дисциплін бакалаврської та магістерської підготовки з аерокосмічного напряму (авіа- та ракетобудування, авіоніка). Наступний крок – це підготовка та захист бакалаврських дипломних робіт та магістерських дисертацій.

Реалізація набутої інформації в конкретних розробках неможлива без сучасної експериментальної бази з новітнім технічним обладнанням. Для цього в ході виконання проекту створено комп'ютерний клас для впровадження CAD/CAM/CAE технологій та 2 лабораторії: лабораторію супутникобудування та наземну станцію прийому супутникової інформації.

Одним з етапів підвищення ефективності наукових досліджень є проведення наукових конференцій. 17-18 квітня 2013 року в Київському політехнічному інституті було проведено VI Міжнародну конференцію студентів та молодих учених "Інтелект. Інтеграція. Надійність", у якій взяли участь як українські студенти, так і студенти Варшавської політехніки на основі співпраці наших університетів. На конференції були представлені 26 наукових робіт різної тематики, таких як розробка пускових установок, розробка II польського студентського супутника, розробка студентського мікросупутника КПІ і його первинних вимірювачів, обчислювальний метод надійності барометричного висотоміра, розробка безпілотних літальних апаратів та роботизованих аероплатформ на їх основі, навігаційних акселерометрів і багато інших.

Цими ж днями проводилася IX Міжнародна науково-технічна конференція "Гіротехнології, навігація, керування рухом і конструювання авіаційно-космічної техніки". На конференції працювали три секції: авіації та космонавтики; приладів і систем навігації та керування; інформаційних технологій.

Пленарне засідання відкрилося доповіддю декана ФАКС О.В.Збруцького про історію створення факультету, наукові та технічні здобутки його фахівців. Була відзначена велика роль професора М.А. Павловського у створенні факультету та наукової школи КПІ в авіакосмічній галузі. Розвитку науки в КПІ сприяло те, що в Україні завжди була дуже розвинута приладобудівна галузь, яка спеціалізувалася на навігаційному приладобудуванні. Цей напрямок і нині розвивається дуже інтенсивно, про що свідчили надзвичайно цікаві доповіді представників підприємства "Арсенал" та Київського заводу автоматики ім. Г.І. Петровського. Всього було заслухано 8 дуже цікавих пленарних доповідей представників України та Росії.

На секції "Авіація та космонавтика" заслухано 20 доповідей. Представлені на секції доповіді можна поділити на дві групи. До першої групи відносилися доповіді, в яких наводилися методи та шляхи проектування і розрахунку елементів конструкцій авіаційної техніки. У другій групі дослідження стосувались розробки математичних моделей та аналітичних методів їх дослідження для об'єктів авіаційної і космічної техніки.

На секції "Прилади і системи навігації та керування" було заслухано 7 секційних та 18 стендових доповідей, зроблених представниками НТУУ "КПІ", Національного авіаційного університету, Львівського національного університету, Національного аерокосмічного університету "Харківський авіаційний інститут", Академії сухопутних військ ім. гетьмана П.Сагайдачного (м. Львів), Державного підприємства "Завод Арсенал", Заводу автоматики ім. Г.І. Петровського (м. Київ), Заводу "Фіолент" (м. Сімферополь), НДІ прикладної механіки ім. академіка В.І. Кузнєцова (м. Москва),  приладобудівного факультету НТУУ "КПІ".

Основну увагу в доповідях було приділено створенню нових зразків навігаційного приладобудування для авіаційної та космічної техніки, в першу чергу – безплатформним системам інерціальної навігації, які на даний час є основою сучасних систем керування рухомими об'єктами.

На секції "Інформаційні технології" заслухано 46 доповідей представників Міністерства оборони України; Львівського центру Інституту космічних досліджень НАН та ДКА України; Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України; фонду ім. В.М. Глушкова; ДВНЗ "Приазовського державного технічного університету"; National Chiao Tung University; державного підприємства "Укрметртестстандарт"; ДП "Антонов"; УНДЦА "Зонд"; КБ "Шторм", теплоенергетичного та приладобудівного факультетів НТУУ "КПІ".

Заслухані доповіді засвідчили високий рівень наукових розробок нашого університету та їх  актуальність. Ще один висновок полягає в тому, що реальних результатів можна досягти тільки на основі фундаментальних знань, які закладаються в процесі навчання та самостійної роботи студента, аспіранта, науковця.

        Л.М. Рижков, професор