У Картинній галереї НТУУ "КПІ" 16 квітня відкрилася виставка члена Національної спілки художників України, народного художника України Лариси Хіміч.

Лариса Хіміч – головний художник Всеукраїнського центру фестивалів і концертних програм, працювала художником-сценографом у Національному палаці "Україна". Останніми роками усе більше приділяє уваги живопису (див.: http://larisa-himich.com.ua).

Серед робіт, представлених у нашому університеті, – пейзажі, натюрморти, але найбільше яскравих полотен із серії "Скіфи" и "Знаки зодіаку". Описувати картини словами – справа, мабуть, марна. Зате можна висловити враження від них.

Споглядання серії "Скіфи" спонукає зупинитися, замислитися, помріяти. "Посвята", "Обряд побратимства", "Ритуальна трапеза", "Зустріч у степу" – на них постає щось прадавнє, величне, таємниче – таке, що надає сенс людському життю і чого так не вистачає сьогодні.

Під картинами вміщено назви, поруч тексти, які пояснюють, що на них зображено. Але мені здається, їх можна і не читати, бо картини промовляють самі за себе. Лінії, кольори, обличчя – коли в них уважно вдивляєшся, виникає відчуття, що колись ніби все це бачив, і намагаєшся згадати, коли і за яких обставин. Зрозуміло, що скіфів художниця малювала з уяви, і якщо вони знаходять відлуння в душах тих, хто споглядає ці роботи, то це неспроста...

За тиждень у книзі відгуків з'явилося чимало записів. Відвідувачі пишуть про картини ("чудесні і незвичайні", "яскраві", "казкові", "прекрасні"), про свої враження ("неймовірно", "охоплює подив", "радість", "щось близьке по духу", "ми зачаровані"), висловлюють вдячність художниці: "Велике спасибі за казку!", "Щиро дякуємо за прекрасні роботи, виконані майстерно, з душею, наповненою ніжністю, любов'ю, загадковістю".

Один відгук варто навести повністю: "Після перегляду виставки картин Лариси Михайлівни хочеться всім посміхатися. Піднімається настрій, радіє душа і легко на серці. Добре, що є такі художники. Ми раді, що побачили такі красиві роботи. Дякуємо Вам!"

Мабуть, це головне: художниця дарує людям радість, теплі почуття.

М. Петренко

Дата події