24 жовтня віце-президент Токійського університету професор Йоіширо Мацумото прочитав у НТУУ «КПІ» лекцію на тему «Розвиток і стимулювання партнерства між вищою школою та промисловістю – спільні дослідження, трансфер технологій та університетське підприємництво».
Як підкреслив, відкриваючи зустріч, проректор НТУУ «КПІ» з міжнародних зв’язків Сергій Сидоренко, тема лекції є важливою не лише для майбутніх фахівців, які працюватимуть в наукових установах і на виробництві, але й для розуміння загальних процесів в економіці та науково-технічній сфері, що відбуваються в світі.
Представив слухачам професора Мацумото Надзвичайний і Повноважний Посол Японії в Україні Тоічі Саката. «Я щасливий сьогодні бути серед студентів і викладачів НТУУ «КПІ» і представляти свого друга, з яким ми знайомі понад 40 років, професора Токійського університету Йоіширо Мацумото, – наголосив Тоічі Саката. – Він має блискучі наукові здібності. Його численні досягнення відмічені багатьма нагородами і почесними званнями. Нещодавно його обрано на пост президента Японського товариства інженерів-механіків. Впродовж багатьох років він був деканом інженерного факультету, нині є віце-президентом Токійського університету. В дослідницькій роботі, в інноваційному менеджменті він має величезний досвід. Тож я сподіваюся, що лекція професора Мацумото буде цікавою і корисною для всіх викладачів і студентів Київського політехнічного інституту».
Виступ професора Мацумото ряснів цілком конкретними прикладами інноваційної діяльності університету, в якому він працює, тому був особливо цікавим як досвід вдалого впровадження нових технологій менеджменту в інноваційній сфері та, водночас, вдалого поєднання навчального процесу і роботи, спрямованої на розв’язання реальних науково-технічних проблем. Цікавими речі, про які говорив лектор, були ще й тому, що Йоіширо Мацумото представляє найстаріший і найвідоміший дослідницький університет Японії, який до того ж, за усіма міжнародними рейтингами входить до списку ТОП-30 найкращих університетів світу. Окрім навчальних підрозділів до його структури входять 11 дослідницьких інститутів і 24 дослідницькі центри.
Варто зауважити, що Токійський університет є лідером серед японських університетів не лише в навчально-науковій, але й в інноваційний діяльності. В ньому вибудувана струнка система підтримки наукових ідей і виведення їх в площину реального застосування і комерціалізації. Створено підрозділ корпоративних відносин, до складу якого увійшли офіс інновацій та підприємництва, офіс інтелектуальної власності та група корпоративних відносин. Цей «штаб інноваційної діяльності» підпорядковується віце-президенту університету і опікується університетською мережею відповідних підструктур. З 2005 року в Токійському університеті запроваджено 6-місячну освітню програму в галузі підприємництва і бізнес-планування – нині її визнано однією з найважливіших ініціатив вишу. Крім того, в 2007 році відкрито Інкубаційний фонд для університетських стартапів, навіть самі масштаби якого не можуть на вражати: він провадить свою діяльність у спеціально спорудженій семиповерховій будівлі, в якій містяться 30 підрозділів і виділено площі під 30 різноманітних лабораторій. В проектах, які тут реалізуються, задіяні 69 % студентів і аспірантів, які отримують освіту за природничими та технічними напрямами, та 31 % студентів і аспірантів, що вивчають гуманітарні науки та соціологію! Не дивно, що Токійський університет за показниками вдалих стартапів вийшов у число лідерів серед японських вишів.
Не можна забувати й про те, що дослідження і розробки вчених, аспірантів і студентів Університету Токіо затребувані і відомими японськими корпораціями: серед партнерів університету такі відомі бренди як «Panasonic» (Matsushita Electric Industrial Co., Ltd), «NEC Corporation», «NISSAN Motor Co., LTD», «HITACHI», «FUJITSU» та інші. Відтак це позначається і на фінансуванні вишу – більше половини його річного бюджету складають кошти від виконання угод, грантів на виконання певних досліджень, спонсорських внесків і доброчинних пожертвувань.
Слід відзначити, що інноваційна активність японських університетів особливого прискорення набула після реформи 2004 року – коли держава надала державним університетам незалежність і можливість отримувати право інтелектуальної власності на розробки їх дослідників. Органи державної влади надають максимальне сприяння цьому напряму роботи вишів. Досвід Токійського університету – яскравий приклад результатів, що їх дає така політика економіці країни.