19 червня НТУУ «КПІ» відвідав Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Куба в Україні Ернесто Антоніо Сенті Даріас. Попри те, що це його перший візит до університету, зустріч з керівництвом і викладачами КПІ та обговорення питань розширення співпраці вийшли напрочуд теплими і, водночас, діловими.
У зустрічі взяли участь ректор університету академік НАН України Михайло Згуровський, проректор з міжнародного співробітництва член-кореспондент НАН України Сергій Сидоренко, проректор з навчально-виховної роботи Геннадій Варламов, декан факультету соціології і права Борис Новіков, заступник керівника департаменту міжнародного співробітництва Євген Поліщук та інші.
«Я сьогодні тут тому, що Україна для нас – це одна з пріоритетних країн… Утім, обговорюючи питання співпраці, нам слід визначити їх конкретні напрями. Потрібно дуже чітко сформулювати її цілі, а потім наполегливо працювати над їх досягненням», – підкреслив під час бесіди в КПІ Ернесто Антоніо Сенті Даріас. Він також повідомив, що в дипломатичному представництві Куби в Україні особисто опікується питаннями, пов’язаними з налагодженням економічного, а відтак, і науково-навчального співробітництва, тому у вирішенні їх не буде жодних бюрократичних перепон.
Для університету співпраця з Кубою – не новина. Вона розпочалася ще в шістдесяті роки минулого століття. З тієї пори і до 1994 року, як нагадав присутнім проректор Сергій Сидоренко, в КПІ інженерну освіту здобули 173 посланці Острова Свободи. Природно, що і тепер освітянський напрям є одним з найперспективніших для відновлення. Власне, підготовка в Україні нових поколінь фахівців Кубі надзвичайно потрібна, тому нині керівництво країни працює над вирішенням організаційних і фінансових питань її повномасштабного відновлення. Йдеться насамперед про визначення кількості студентів, напрями їх підготовки, університети, в яких вони навчатимуться, фінансові умови їх перебування в нашій країні тощо. Як зауважив Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Куба в Україні, доцільно було б окреслити коло провідних українських вишів (серед них, звичайно, і НТУУ «КПІ»), які могли б прийняти на навчання за визначеними напрямками кубинських студентів.
Звісно, співпраця має стосуватися не лише питань навчання. Тож йшлося на зустрічі й про підписану в останнє десятиліття минулого століття програму співпраці з Центральним університетом Лас Вільяс в галузях енергозбереження, обчислювальної техніки, конструкційних матеріалів, зварювання, запобігання корозії та захисту металів, телекомунікацій; про активізацію співпраці в галузі хімії, біотехнологій та лазерної технології, передбачену протоколом про співпрацю між КПІ та факультетом хімії та фармацевтики того ж університету у 2004 році; про розширення наукового співробітництва з Політехнічним інститутом «Хосе Антонію Ечеверріа», принципи якого були сформульовані в протоколі 2007 року тощо. Про деякі науково-технічні розробки, які вже сьогодні можуть бути передані для впровадження на Кубі, повідомив і проректор Геннадій Варламов.
А ще учасники зустрічі говорили про відновлення традицій безпосередньої молодіжної співпраці студентів обох країн, як в науково-освітніх галузях, так і в питаннях культурних взаємин. Тим більше, що роботу в цьому напрямі вже розпочато – це яскраво засвідчили кілька масштабних заходів, проведених в КПІ впродовж останніх кількох років: фестиваль кубинського кіно «Viva, Cuba!», Міжнародна науково-практична конференція «Вдячна Україна – благородній Кубі», круглий стіл «Україна-Куба: діалог культур» тощо. Одним з їх натхненників і безпосередніх організаторів був декан факультету соціології і права НТУУ «КПІ» Борис Новіков, який зголосився і надалі брати найактивнішу участь в організації і проведенні спільних українсько-кубинських наукових і культурних заходів із залученням студентської молоді університету.
Підсумки більш як півторагодинного спілкування підбив ректор Михайло Згуровський. З огляду на важливість розширення взаємин між КПІ та кубинськими університетами, він висловив пропозицію визначити в університеті осіб, відповідальних за цей напрям роботи. Організаційні її питання, як і раніше, вирішуватимуть працівники департаменту міжнародного співробітництва, опікуватися науково-технічними аспектами співпраці він запропонував проректору Геннадію Варламову, а заходами гуманітарного напряму – професору Борису Новікову.