У виставковій залі ім. Веніаміна Кушніра ФСП відбулася виставка художньої фотографії "Мій рідний КПІ" А.Є.Ізволенської – старшого викладача кафедри нарисної геометрії, інженерної та комп'ютерної графіки ФМФ. У цьому фотосеріалі вона показує велич і красу архітектурного комплексу нашого університету і його інтер'єрів у єдності з парковим ландшафтом.

Знання професійної спеціалізації Ади Євгенівни дозволяє зрозуміти особливості її композиційних прийомів. Так формат світлин максимально видовжений, що відразу створює відчуття величі нашого університету. Комплекс споруд разом із парковим ландшафтом сприймається і як естетизований, геометрично упорядкований простір, і як геометризований архітектурно-парковий ландшафт. Фотомитець у навколишньому світі бачить і красу природи – дерев, квітів, хмар, стану погоди, і естетику абстрактної математики – геометричних форм, площин, вертикалей, перспективних скорочень та сходжень.

На панорамах КПІ люди майже відсутні. Зйомки здійснювалися насамоті – "тільки я і об'єкт". Саме таке враження від "архітектоніки" університету складалося у "зеленого" абітурієнта, який вперше вранці побачив КПІ. Для нього – повна таємничість за цими загадково-привабливими стінами навчальних корпусів, біля яких немає ще нікого. Якими будуть друзі та викладачі, яка наукова слава його чекає?

…Розглядаючи чудовий зимовий пейзаж з баштами першого корпусу серед ялин, ми легко можемо уявити, що їх спостерігає тільки одна людина без студентів – поважний сивочолий професор, який згадує той далекий ранок, коли він уперше побачив КПІ, а тепер… уже зима.

А.Є.ІзволенськаАда Євгенівна чудово розуміє, що природа виявляє свої найкращі естетичні якості тільки протягом однієї миті. "Якось я навіть взяла таксі, щоб поїхати за фотоапаратом, хоч і живу поруч з університетом, бо необхідно було встигнути сфотографувати зимові ялинки, адже сніг почне швидко танути, міняти колір та зміниться вечірнє освітлення" – повідала вона. "Я хочу зберегти миттєвий неповторний стан природи та передати його глядачеві, поділитися з ним своїми відчуттями. Я звертаюся своїми творами, насамперед, до студентської молоді. Дітей-студентів я дуже люблю. На мій погляд, естетика суттєво формує молоду особистість".

Великий "серіал" панорам КПІ Ади Євгенівни прикрашає фойє першого корпусу, і відвідувачі, особливо іноземні, можуть відразу скласти уявлення про велич КПІ. Ада Євгенівна – особистість загадкова і навіть утаємничена. Не можна навіть передбачити, якими творами вона нас порадує, але, безперечно, це будуть якісь нові творчі знахідки, бо, за її словами, "творчий процес захоплює і кінця йому немає".

Успіху Вам, вельмишановна Адо Євгенівно!

Г.Ю.Гриценко, зав. лабораторії естетики ФСП, член Національної спілки художників України