Жіноча кафедра

Упевнена, що в кожного  художника,  митця є полотно, творіння – улюблене,  яке він щораз поліп­шує, плекає, ретельно доглядає, гармо­ній­но поєднує фарби, прагнучи досконалості змісту та форми. Таким творінням і змістом життя для "королеви філології", доцента  і дуже красивої жінки Олени Петрівни Онуфрієнко є її кафедра, кафедра української мови, літера­тури та культури, власноруч створена і очолювана вже більше 20 років.

Кафедра жіноча, такий собі букет домашніх і польових квітів: яскравих і пастельних, густих і романтичних. Людей випадкових тут немає –  згуртований колектив однодумців, людей креативних, натхненних у своїй праці. Багато хто прийшов сюди прямо з університетських лав і науково зростав, складаючи власну біографію разом з історією рідної кафедри. Ми різні, зі своїми вподобаннями, життєвими історіями, радощами і смутком, проте ніщо не буває для нас чужим – успіх і невдачу  ділимо на всіх, завжди в колективі  відчувається підтримка, завжди почуєш добре слово та пораду. Колектив – родина, таке порівняння буде найбільш вдалим. Працюємо і відпочиваємо разом, багато подорожуємо рідним краєм. Любимо свою кафедральну викладацьку, де по-домашньому затишно, світло та  гостинно. Спасибі охоронницям нашого вогнища – методистам та лаборантам. Раді будемо вітати всіх на нашій кафедрі, заходьте, ласкаво просимо!  Вітаємо  жінок-викладачів зі святом весни і зичимо, трохи коректуючи Івана Драча:

Кохати – нові землі відкривати,
Нюанси свіжі і відтінки нові.
Кохати – щоб щомиті дивуватись,
Щоб – задихатися із подиву – любові.

А.Ф.Нечипоренко, доцент кафедри