З 18 по 20 листопада в Технічному університеті Габрово (Болгарія) відбулася ХІ щорічна Міжнародна науково-технічна конференція UNITECH'11, у якій взяли участь представники з 20 країн Європи і Азії.
За період роботи наукового форуму було зроблено 287 наукових доповідей на 19 секціях. Представницькою була делегація з НТУУ "КПІ" на чолі з куратором довгострокового співробітництва між нашим університетом і ТУ Габрово проф. Ю.М.Кузнєцовим. До складу делегації увійшли: д.т.н. М.І.Прокоф'єв, проф., д.т.н. В.Ф.Шинкаренко, проф., д.т.н. О.М.Яхно та їхні аспіранти – О.Степаненко, Ю.Гайдаєнко, А Муращенко і докторант С.Стась.
З пленарною доповіддю у двох частинах "Генетичні програми складних систем, що розвиваються" виступили завідувач кафедри електромеханіки ФЕА проф. В.Ф.Шинкаренко і професор кафедри конструювання верстатів та машин ММІ д.т.н. Ю.М.Кузнєцов.
З великою увагою і зацікавленістю міжнародна аудиторія сприйняла доповідь автора теорії генетичної еволюції електромеханічних і електромагнітних систем проф. В.Ф.Шинкаренка, у якій було узагальнено результати унікальних геномно-еволюційних експериментів, аналоги яким відсутні у світовій науці.
Науковцям уперше було презентовано новітні результати міждисциплінарних досліджень, які підтверджують, що функцію генетичних програм виконують періодичні системи породжувальних елементів (електромагнітних, хімічних, біологічних, числових, музичних звуків тощо), які одночасно є формою подання принципів збереження і визначають загальносистемні принципи кодування генетичної інформації. Вперше науково доведено, що, на відміну від живих організмів, механізм передачі генетичної інформації у процесі структурної еволюції технічних систем здійснюється інтелектом людини, на яку через інстинкт пізнання природою покладено унікальну функцію з отримання нових знань, їх систематизації та передачі інформації наступним поколінням.
Структурно-системні дослідження в генетичній електромеханіці дали поштовх створенню начал генетичної механіки – найбільш старої науки про рухи тіл, чому була присвячена у другій частині доповідь проф. Ю.М.Кузнєцова. Професор показав генетичну еволюцію побудови і розвитку структури механічних систем різного походження на прикладах верстатів, механізмів і вузлів, де на генетичному і хромосомному рівнях обрані елементарне тверде тіло з обмеженою кількістю простих фігур для несучих систем у будівельній механіці, імпульс сили (елементарне силове поле) у прикладній механіці, що утворюють на різних рівнях складності структури, наприклад, затискного механізму, силові контури і силові потоки від джерела енергії до виконавчого органу.
Він запропонував концепцію створення верстатів нового покоління і їх елементів, що передбачає і генетичний принцип з багаторівневим морфологічним синтезом; каркасні й оболонкові конструкції несучих систем; агрегатно-модульний принцип і використання інформаційних технологій і інтелектуальних систем.
На завершення проф. Ю.М.Кузнєцов показав відеофільм, де на прикладі діючих настільних фрезерних верстатів із паралельною кінематикою і різної компоновки з обмеженої кількості модулів переконливо продемонстрована реалізація спільних розробок кафедри конструювання верстатів та машин і кафедри електромеханіки НТУУ "КПІ".
З інтересом на секційних засіданнях були заслухані доповіді аспірантів КПІ О.Степаненка, Ю.Гайдаєнка та А.Муращенка.
На прохання керівництва Технічного університету Габрово, професори В.Ф.Шинкаренко і Ю.М.Кузнєцов також виступили з показовими лекціями перед студентами, аспірантами і викладачами спорідненого університету.
Делегація вчених і аспірантів нашого університету була прийнята ректором ТУ Габрово Дешкою Марковою. Під час зустрічі було узгоджено нові напрями науково-технічної співпраці в рамках чинного договору про співдружність між НТУУ "КПІ" і ТУ Габрово.
Київські політехніки й надалі доноситимуть до світового загалу новітні наукові досягнення, технології і нову техніку на міжнародних конференціях, симпозіумах, виставках і ярмарках.
Фото: Ректор ТУ Габрово Дешка Маркова (у центрі) з делегацією НТУУ “КПІ”