2012.03.07 Обговорення узагальнених пропозицій до законопроекту «Про вищу освіту»

Коментар до законопроекту «Про вищу освіту»

Шановні колеги! За дорученням Прем’єр-міністра України Миколи Яновича Азарова від 25 січня 2012 року була створена робоча група з доопрацювання Закону «Про вищу освіту». Діяльність робочої групи відбувалась у декілька етапів. На першому етапі через Інтернет була отримана велика кількість пропозицій до Закону. На другому етапі відбулось опрацювання надісланих пропозицій за окремими напрямками (освітнім, науково-інноваційним, молодіжним і соціальним), а на наступному етапі відбувалася робота з системного узгодження документу, що створювався.

До складу робочої групи увійшли представники великої групи ВНЗ України (включаючи медичні, військові, юридичні та інші), НАН України, Національної академії педагогічних наук України, Національної академії правових наук України, Інституту законодавства Верховної Ради України, Групи народного депутата України Ю.Мірошниченка, Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності, Конфедерації недержавних ВНЗ України, Ради ректорів Київського регіону, ВГО “ГРОНУ”, Альянсу USETI, Конфедерації роботодавців України, Національного Темпус-офісу в Україні, Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки, Студентської профспілкової асоціації м. Києва, Незалежної студентської профспілки "Пряма дія“, Української асоціації студентського самоврядування, Фундації регіональних ініціатив", Громадської ініціативи "Студентський захист", Громадянського руху «Відсіч» та інших.

Відправними орієнтирами при розробці законопроекту були доручення Президента України, модель європейської освіти і науки. Документ створювався на основі консолідації трьох, зареєстрованих у ВР законопроектів і пропозицій професійної громадськості.

Робота над законопроектом здійснювалася на засадах широкого громадського обговорення його засад представниками студентства і громадськими організаціями, що репрезентують різні думки і настрої суспільства. Зокрема через Інтернет було отримано понад 4000 пропозицій до закону, в робочій групі взяли участь представники біля 100 організацій і установ. Усі положення законопроекту приймалися шляхом консенсусу.

Важливим принципом при розробці законопроекту було гармонійне поєднання нововведень з добре працюючими нормами, специфічними для нашої країни. Наприклад, для ступеневої освіти було введено європейську трьох-рівневу систему (бакалавр, магістр, доктор філософії) і збережено традиційні для України рівні молодшого спеціаліста, кандидата наук та ступінь доктора наук.

Презентуємо Вам новий законопроект, створений в результаті більш ніж місячної напруженої роботи професійної громадськості України. Усі його положення приймалися шляхом консенсусу. Тому можна передбачати, підтримку законопроекту суспільством, що забезпечить успішну реформу вищої освіти, проведену Урядом України.

Додано файли

Коментар до законопроекту «Про вищу освіту»

Шановні колеги! За дорученням Прем’єр-міністра України Миколи Яновича Азарова від 25 січня 2012 року була створена робоча група з доопрацювання Закону «Про вищу освіту». Діяльність робочої групи відбувалась у декілька етапів. На першому етапі через Інтернет була отримана велика кількість пропозицій до Закону. На другому етапі відбулось опрацювання надісланих пропозицій за окремими напрямками (освітнім, науково-інноваційним, молодіжним і соціальним), а на наступному етапі відбувалася робота з системного узгодження документу, що створювався.

До складу робочої групи увійшли представники великої групи ВНЗ України (включаючи медичні, військові, юридичні та інші), НАН України, Національної академії педагогічних наук України, Національної академії правових наук України, Інституту законодавства Верховної Ради України, Групи народного депутата України Ю.Мірошниченка, Асоціації навчальних закладів України приватної форми власності, Конфедерації недержавних ВНЗ України, Ради ректорів Київського регіону, ВГО “ГРОНУ”, Альянсу USETI, Конфедерації роботодавців України, Національного Темпус-офісу в Україні, Київської міської організації Профспілки працівників освіти і науки, Студентської профспілкової асоціації м. Києва, Незалежної студентської профспілки "Пряма дія“, Української асоціації студентського самоврядування, Фундації регіональних ініціатив", Громадської ініціативи "Студентський захист", Громадянського руху «Відсіч» та інших.

Відправними орієнтирами при розробці законопроекту були доручення Президента України, модель європейської освіти і науки. Документ створювався на основі консолідації трьох, зареєстрованих у ВР законопроектів і пропозицій професійної громадськості.

Робота над законопроектом здійснювалася на засадах широкого громадського обговорення його засад представниками студентства і громадськими організаціями, що репрезентують різні думки і настрої суспільства. Зокрема через Інтернет було отримано понад 4000 пропозицій до закону, в робочій групі взяли участь представники біля 100 організацій і установ. Усі положення законопроекту приймалися шляхом консенсусу.

Важливим принципом при розробці законопроекту було гармонійне поєднання нововведень з добре працюючими нормами, специфічними для нашої країни. Наприклад, для ступеневої освіти було введено європейську трьох-рівневу систему (бакалавр, магістр, доктор філософії) і збережено традиційні для України рівні молодшого спеціаліста, кандидата наук та ступінь доктора наук.

Презентуємо Вам новий законопроект, створений в результаті більш ніж місячної напруженої роботи професійної громадськості України. Усі його положення приймалися шляхом консенсусу. Тому можна передбачати, підтримку законопроекту суспільством, що забезпечить успішну реформу вищої освіти, проведену Урядом України.

Додано файли

Коментарі

Пн, 06/02/2012 - 15:00 — валентина (гість)

если будет введен бал вуза как того хочет гн.сулима и товарищ фото которого наблюдали на бутылках шампанского и упаковках лекарств то ЗНО можно отменять и ВЫ прекрасно это знаете. Хочется верить что после введения такой открыто корупционной составляющей как 200балов атестата других составляющих не будет. В противном случае на образовании в нашей стране можно ставит крест.

Чт, 16/02/2012 - 21:40 — Ярема Бачинський (гість)


Зп після переписання - по суті - Групою Ректра Згуровського пропонує доволі гнучку та справедливу систему відобору та вступу абітурієнтів до ВНЗ України.

Що пропонують в РГ:

Стаття 40 - Умови прийому

1) МОНМС = Умови прийому
2) Вчена Рада ВНЗ затверджує Правила прийому за Умовами прийому
3) Умови прийому не пізніше 1 жовтня року, що передує вступній кампанії

ВІДСУТНІЙ БАЛ ВНЗ як інституційне, окреме явище.

ПІЛЬГОВИЙ ВСТУП ДИШЕ ЗА ПІЛЬГАМИ, ЩО ВСТАНОВЛЕНІ ЗАКОНАМИ (а не "законодавством")

ДАЛІ:

А - вступ на МОЛОДШОГО СПЕЦІАЛІСТИ та БАКАЛАВРА абітурієнтів з БАЗОВОЮ ч ПОВНОЮ середньою освітою за:

1) ЗНО + творчі випробування (на перелік творчих спеціальностей - як досі) + середній бал атестату. Обмеження на врахування балу атестату = не більше 10% загального балу.
2) Додатковий бал при вступі до конкретного ВНЗ на природничі, математичні та технічні спеціальності слухачам підготовчих відділень - ДО 5% додаткового балу - ВНЗ МОЖЕ встановити. (автономія + потреби економіки)
3) Додатковий бал при вступі на природничі, математичні та технічні спеціальності ПЕРЕМОЖЦЯМ міжнародних та всеукраїнських олімпіад - ВНЗ МОЖЕ встановити. (автономія)
4) ВНЗ у Правилах прийому може ввести додатковий сертифікат ЗНО на спеціальність (автономія)
5) ВНЗ сам встановлює вагові коефіцієнти (прочитайте самі) (автономія)

*вступ на БАКАЛАВРА молодших спеціалістів - ЛИШЕ НА СПОРІДНЕНУ СПЕЦІАЛЬНІСТЬ! - за внутрішніми вступними випробуваннями У ТЕСТОВІЙ ФОРМІ

Б) Вступ на магістра за внутрішніми вступними випробування
В) Вступ на доктора філософії за внутрішніми вступними випробуваннями

Стаття 40 - ЗНО

Нормальний базовий варіант про процедури тощо + конфіденційність виписано + спостереження + установа що проводить ЗНО ходить як Кабмін скаже (тобто можна зробити УЦОЯО відокремленою установою якщо буде воля та потреба).

В цілому - нормально, сучасно й справедливо. На мою думку.

ТЕПЕР НАДІЮСЬ, ЩО В ПОДАЛЬШОМУ РОЗВИТКУ ЦІ ДВІ СТАТТІ НЕ ЕВТАНІЗУЮТЬ!!!

Ярема Бачинський

Альянс програми сприяння зовнішньому тестуванню в Україні
www.useti.org.ua

Пн, 20/02/2012 - 22:35 — Гість (гість)


Додатковий бал за підготовчі курси зараз складає 20 балів, тобто 2,5 відсотки від максимального. І вже зараз він дає відчутну перевагу перед тими, хто не ходив на ці курси. А тепер хочуть збільшити його в два рази. Знань ці курси не дуже дають. Сам там викладав. Умови там не дуже сприятливі для навчання. А потрібні вони, щоб продавати бали абітурієнтам. Той же самий корупційний баз ВНЗ. До того ж крадеться в перевантажених і без того дітей час на їх відвідування. Люди прив'язуються до конкретного ВНЗ ще з зими, втрається сенс подавання документів у кілька вишів.

Пн, 20/02/2012 - 22:57 — Гість (гість)


Уявіть. Поступають двоє. Один отримав на ЗНО по кожному з трьох предметів по 170 балів, а другий - по 160. Різниця в підготовці при такий різниці відчутна. Викладачі знають. Але постопить другий, бо він отримав за курси більше 30 балів, навіть не 40. Отримав, значить купив, бо ставлять їх ті люди, що були причетні в минулому до вступних іспитів.

Вт, 21/02/2012 - 19:54 — Ярема Бачинський (гість)


Пропоную Вам надіслати Ваш аналіз та пропозицію з обгрунтуванням в Робочу групу напряму або моєму колезі Володимиру Ковтунці на адресу vkovtunets@useti.org.ua . Пан Володимир є членом Робочої групи та обов"язково передасть Ваш матеріал їй. Якщо надсилатимете йому то прошу посилатись на мене.

Про суть проблеми: Корупція в пдгтовчих відділеннях, безумовно існує. Водночас наша команда слідкувала за тим, як окремі ВНЗ додавали минулої вступної кампанії ці "додаткові бали" за підготовчі відділення. У деяких ВНЗ поголовно ставили масимум балів а в інших дуже різні бали ставили (й повні й менше). Прознаю, що системного аналізу ми не робили, хоча при доступі до інформації в системі "Конкурс" за минулий рік можна більш ретельно питання вивчити.

Якщо визнавати за ВНЗ в принципі "право на свого студента" але не погоджуватись на введення апріорі корупційного ромитого "балу ВНЗ" та водночас враховувати політичний контекст то необхідно знаходити ті інструменти додаткового відбору з боку ВНЗ, що є найбільш контрольованими з боку абітурієнтів і громадськості та погано піддаються корупційним чинникам. Треба ще моніторити конкретні приймальні комісії та карати зловмисників. І наостанок, слід не давати хабарі нізащо. на мою думку, держзамовлення на математичні, природничі та точні спеціальності не буде зменшуватись в найближчих роках тому "місць на бюджеті" повинно вистачати навіть при широкому застосуванню такого додаткового інструменту як "додатковий бал за підготовче відділення" на відносно (крім ІТ) непопулярні спеціальності.

Водночас треба не давати хабари та займати активну позицію за прозорість й проти корупції. І ще варто вчитись на тих відділеннях.

З повагою,

Ярема Бачинський

Ср, 22/02/2012 - 21:09 — Гість (гість)


Яке ще право на свого студента у державного ВНЗ? Суспільство утримує цей заклад і має право вимагати, щоб він навчав найбільш підготовлених його предсавників. Вишам вже давали таке право, але вони замість відбору найкращих брали своїх, тобто, хто більше заплатить, і якщо це право повернути, вони просто будуть знову рубати бабло.
"Треба ще моніторити конкретні приймальні комісії та карати зловмисників "
Ви раніше не впорались із цим завданням, то ж не маєто жодного права знову повертати відбір у свої руки. ЗНО це робить краще.
"І ще варто вчитись на тих відділеннях."
Не варто. Марна трата часу.
А взагалі не можна було давати готувати закон про освіту ректорам. Більшість із них не цікавить якісна підготока спеціалістів.

Нд, 26/02/2012 - 11:54 — Владимир (гість)


Во всем мире существует право университетов отбирать своих студентов.
ВНО показывает (в лучшем случае) способность студента запоминать информацию, но не его способность учиться и создавать новые знания (что важно для выпускников таких вузов, как НТУУ "КПИ", КНУ и некоторых других). ВНО по таким предметам, как история Украины, география, биология и некоторым другим вообще ничего не показывает, т.к. итоговые баллы не коррелируют с результатами выполнения большей части заданий. Для ряда специальностей (менеджмент, правоведение, туризм, психология и т.п.) ВНО в нынешнем виде бессмысленно, т.к. программа обучения не базируется на школьных знаниях, в отличие от технических, филологических и некоторых других специальностей.

Пн, 27/02/2012 - 23:59 — Гість (гість)


"Во всем мире существует право университетов отбирать своих студентов."
Локшину на вуха про весь світ можете вішати хіба що далеким від освіти людям. Буду перераховувати тількі ті країни, про які пам'ятаю точно. Польша, Естонія, Грузія, навіть Росія(ЕГЭ) покладаються саме на аналоги ЗНО. У Франції випускні іспити проводять по формі, аналогічній ЗНО без втручання школи. І ще є багато країн. Та важливо навіть не це, а те, що умовах нашої коррупції інакше не можна.
"ВНО показывает (в лучшем случае) способность студента запоминать информацию, но не его способность учиться и создавать новые знания"
Ви чи далекі від освіти, чи знову свідомо вішаєте локшину на вуха. Вступні іспити краще це не робили. Їх відмінність була лише в тому, що завдання були настількі складні, що не те що сучасний школяр, а й перевіряючі викладачі не змогли б із ними впоратися(без заздалегідь розданих відповідей і розв'язків). Щоб ті, хто не проплатив не мали шанс поступити. Я добре знаю кухню й іспитів, і ЗНО. Та ректорів цікавлять не "способность учиться и создавать новые знания" абітуріентів, а їх гроші. Інакше чого б київські ВИШі так трималися б за підготовчі курси, відсікаючи талановиту некиївську молодь.

Вт, 28/02/2012 - 18:40 — Владимир (гість)


Думаю, что уважаемые оппоненты могли бы узнать много интересного о правилах приема в европейские вузы, если бы получали информацию не из близких им по духу СМИ, а из первоисточников. Например с сайтов самих университетов, где, как правило, присутствует информация о правилах зачисления. Действительно, аналоги ВНО там присутствуют, но лишь как один из элементов. Во многих случаях не обязательный и практически всегда не единственный.
Еще легче прочитать замечания Совета Европы по правительственному законопроекту (http://mon.gov.ua/images/files/news/2012/01_02/russian%20-%20final%20com...), где, в частности отмечается (п. 10), что к международно признанным академическим свободам относится свобода отбора собственных студентов.
То, что "современные" школьники и даже преподаватели не могут справиться с заданиями стандартного экзамена могут утверждать лишь люди далекие от высшего образования. Действительно абитуриенты, а иногда и преподаватели провинциального вуза не справляются с заданиями, которые предлагали КНУ, НТУУ "КПИ" и другие ведущие вузы. Но как раз такие задания и давали возможность этим вузам отбирать лучших и сохранять лидерство. ВНО лишает их такой возможности. Не буду останавливаться на деталях, которые достаточно подробно и всесторонне анализируются в доступной специальной литературе.
Основное преимущество ВНО оппоненты и многие специалисты видят в том, что оно якобы помогает бороться с коррупцией. Но никаких реальных фактов, которые бы это подтверждали никто привести не может. Даже, если это и так, задача закона о высшем образовании - не борьба с коррупцией, а повышение конкурентоспособности системы образования. Для борьбы с коррупцией существуют другие средства и законы.

Ср, 29/02/2012 - 00:20 — Гість (гість)


Якщо проурядові коментатори не знають, що ЗНО дозволяє поступати без хабарів, то щось їм доводити... Нехай попрацюють із абітуріетами й студентами хоч трохи, щоб мати право щось писати про вступ. Порада їм самим перечитати й правила прийому в європейських ВИШах, і дуже критичні коментарі Ради Європи.(Do you speak English?) Ви б до речі прочитали б і мої коментарі, перед тим як на них відповідати.
"Действительно абитуриенты, а иногда и преподаватели провинциального вуза не справляются с заданиями, которые предлагали КНУ, НТУУ "КПИ" и другие ведущие вузы."
Вам же ясно написано, що викладачі не можуть впоратися без шпор з тими завданнями, які й самі видають абітуріентам, а не КПІ.

Ср, 29/02/2012 - 00:40 — Гість (гість)


"Например с сайтов самих университетов, где, как правило, присутствует информация о правилах зачисления. Действительно, аналоги ВНО там присутствуют, но лишь как один из элементов."
Якщо не знаєте англійську, то хоча б перечитайте правила прийому в ВИШі Россії. Там одиничні ВИШі мають право на додатковий іспит, близько 10, і склад їх змініється кожен рік. Решта, тільки через ЕГЭ.

Ср, 29/02/2012 - 08:43 — Владимир (гість)


Похоже, уважаемый оппонент, что Вы сами не читаете или не хотите читать то, что противоречит Вашему мнению. Правда, иногда не замечаете, что противоречите самому себе. В частности, если для того, чтобы опровергнуть мой тезис о том, что ВНО не годится для таких вузов, как КНУ, НТУУ "КПИ" и еще нескольких ведущих университетов, Вы ссылаетесь на то, что в России (которой до Европейских норм так же далеко, как и нам) всего несколько вузов имеют право на дополнительный экзамен. А вместо того, чтобы согласиться или не согласиться с мнением Совета Европы о том, что университетская автономия предполагает право вуза на отбор своих студентов, Вы ссылаетесь на то, что там есть много критических замечаний в адрес других статей правительственного законопроекта, которые я, к слову, нигде не защищал и не комментировал. Так что зря Вы относите меня к его защитникам. Если бы все-таки прочитали правила приема в вузы Великобритании, Франции, Германии, Италии и других государств т.н. "старой" Европы, Вы бы легко убедились, что там право вузов на отбор своих студентов реализовано на практике. Конечно, гораздо легче обвинять незнакомого оппонента в незнании английского языка, чем попытаться найти и изучить правила приема в заграничные вузы. Тем не менее, рекомендую Вам это сделать. Если, конечно, закон о высшем образовании не является для Вас лишь поводом для дискредитации украинской власти накануне очередных выборов.

Ср, 29/02/2012 - 13:19 — Гість (гість)


"Если бы все-таки прочитали правила приема в вузы Великобритании, Франции, Германии, Италии и других государств т.н. "старой" Европы, Вы бы легко убедились, что там право вузов на отбор своих студентов реализовано на практике."
Які конкретно ВИШі? Посилання на сайти, будь ласка. Це по-перше. А по друге, в старій Європі є й інші засоби боротьби з хабарництвом. У нас вони не прцюють. На престижну спеціальність без хабара поступити в мій ВИШ було практично неможливо, поки були іспити. А ЗНО таку можливість дало. До речі, я, в основному, посилався не на стару Європу, а на такі країни, як Польша, Естонія, Грузія, Росія. Може ви й українську не розумієте?
"Если, конечно, закон о высшем образовании не является для Вас лишь поводом для дискредитации украинской власти накануне очередных выборов."
Вона й без мене себе так дискредетувала... А ви, пане, ні товаришу Володимир, захищаючи схеми хабарництва, дискредитуєте себе.

Пн, 27/02/2012 - 14:29 — Віталій (гість)


Згоден.
Ректори, які такі "чесні" і "прозорі", могли б поруч з ФДП, дозволити отримати іншим дітям бали на дурняк (без грошей)

Як отримують бали з ФДП? - через складання випробування.

Чому не дати всім охочим, можливість скласти таке випробування? (за гроші, що покривають конкретно проведення випр. і перевірку робіт)
А то виходить так, розумна дитина може й без ніяких ФДП володіти знаннями. що вони пропонують, але все одно має купувати їх, щоб мати додаткові бали, і не програти "дурнішим", але таким які купили ці бали (хай навіть вони навчилися на них)

Пт, 17/02/2012 - 16:37 — Катерина (гість)

Прошу обратить Ваше внимание на такой пункт.

5. Поновлення на навчання осіб, які відраховані з вищих навчальних закладів або яким надано академічну відпустку, а також переведення осіб, які навчаються у вищих навчальних закладах, здійснюється під час канікул у межах ліцензованого обсягу.

На практике это может означать, что студенту-бюджетнику, вернувшемуся из академотпуска (например, по болезн) будет отказано в восстановлении на бюджет на основании того, что нет бюджетных мест. Что будет выглядеть странно. По-моему даже сейчас действует более лояльная норма - превышение лицензионного объему в настоящее время допускается в случае возвращения из академического отпуска. Все-таки академотпуск берут по уважительной причине.

Нд, 19/02/2012 - 16:23 — Данило (гість)

В цілому законопроект справляє позитивне враження, але в мене як у викладача є принаймні одне питання.
Цікаво було б розібратися, який саме порядок запропоновано в Законі для створення навчальних програм з дисциплін за окремими спеціальностями - з тексту це прямо не зрозуміло.
Згідно ст.12, до Держстандарту входять "освітньо-наукові програми", але за напрямками; спеціальності та склад дисциплін віднесено до компетенції закладу - це добре, це реальний шлях до автономії.
Але згідно ст.31 до компетенцій закладу (Вченої ради) віднесено лише зміст та програми варіативної частини. Хто ж тоді визначає зміст та програми інваріантної складової? "Науково-методична установа при центральному органі" (ст.13), тобто по суті Міністерство?
Чи передбачається, що інваріантна складова є спільною в межах напрямку і не відрізняється за спеціальностями, а повністю визначається Держстандартом? Тоді - де академічна автономія? (врешті, ця ідея суперечить ст.12, але іншої не видно).
Чи може хтось пояснити?

Нд, 26/02/2012 - 12:06 — Владимир (гість)


Действительно, здесь есть недоработка. К слову сказать, таких мест довольно много, когда в одной статье вносятся некоторые изменения по сравнению с предыдущим вариантом, а в связанных по смыслу статьях все остается как было. В частности, есть путаница с понятиями отрасль знаний, направление, специальность.
Что же касается ст. 31, то согласен с тем, что к компетенции университетов надо отнести все, что не входит в госстандарт, согласно ст. 12. Вместе с тем, понятие вариативной составляющей можно понимать по разному. В частности в нее должна входить и составляющая свободного выбора студента, объем которой следует существенно увеличить по сравнению с действующими нормами. Хотя бы до 25 - 30 % (во многих европейских странах она составляет 50 - 70 %). Но это тоже должно быть как-то оговорено в законе.

Нд, 19/02/2012 - 20:04 — ses (гість)

"До робочої групи надійшло понад 3 тисяч пропозицій...". И куда их направлять, и где на них можно посмотреть? Пока я вижу лишь 4 комментария (мой, очевидно, пятый). Кто знает об этом обсуждении? Я, например, случайно перешёл по ссылке с форума "Зеркала недели". Вообще же законопроект от европейских тенденций не просто далёк. Например, систему подготовки и аттестации научных кадров высшей квалификации он отбрасывает назад даже по сравнению с ныне существующей схемой. Вместо того, чтобы раз и навсегда сделать PhD единственной и достаточной учёной степенью (как все страны, которые умеют считать "час і гроши"), статус PhD наоборот по сути ещё более снижается: "освітньо-науковий ступень" против "наукового ступеня" доктора. И вся система аттестации консервируется (ВАК, спецсоветы и т.д.). Опять вместо гибкой и продуктивной работы, новоиспечённые PhD сразу могут приступать к многолетнему созданию докторских "кирпичей", коими будет определяться результативность их НИР, а также НИР институтов, академий и т.п. Опять зарубежные коллеги приехав к нам с удивлением обнаружат, что они "недодоктора" (со всеми финансовыми и моральными последствиями). Опять молодые спецы либо не будут идти в науку. Либо, защитившись, будут искать пути на запад, а с недавних пор - и на восток. Опять кафедры отечественных ВУЗов будут лихорадочно искать докторов-многостаночников (пусть они работают в другом городе и специальность у них несколько иная, пусть они даже личный листок без посторонней помощи не могут заполнить, но без них кафедры просто закроют). Могу продолжать, но этого достаточно. В нашей стране после проблемы финансирования (точнее нефинансирования)науки вопрос об учёных степенях ключевой.

Нд, 19/02/2012 - 20:48 — kpi


Робоча група приймає коментарі та пропозиції на zakon.vo@gmail.com
Сайт КПІ лише площадка для додаткового інформування. Але ми передамо Ваші зауваження.

Пн, 20/02/2012 - 22:06 — Гость (гість)


Совершенно справедливое замечание. Данный проект не стимулирует научные исследования ,так как диссертации защищаются на основе публикаций в журналах утвержденных ВАК, абсолютное большинство которых не имеет международной репутации (индекс цитирования), так как обычно публикуют материалы с очень низким уровнем новизны.

В результате даже ведущие ВУЗы Украины имеют очень низкий международный рейтинг. Поэтому единственный путь изменить ситуацию, это включить обязательное требование публикаций в журналах с индексом цитирования для защиты диссертаций.

Передайте пожалуйста данное предложение рабочей группе, хотя честно говоря трудно поверить в его
реализацию.
СПАСИБО БОЛЬШОЕ !!!

Нд, 26/02/2012 - 12:19 — Владимир (гість)


Действительно, предложение на сегодняшний день трудно выполнимое. Однако любой долгий путь начинается с первого шага. На мой взгляд, следовало бы вообще убрать требование о публикации в т.н. "фаховых" журналах. Оно ведет только к тому, что плодится масса маломощных изданий. К тому же по действующим требованиям эти журналы должны создаваться при конкретных организациях и иметь соответствующий состав редколлегии. Это противоречит мировой практике, где авторитетные журналы, как правило, имеют международные редколлегии. Государственным органам следовало бы сконцентрировать внимание на создании условий для возникновения таких изданий на Украине, а также на более активном участии украинских специалистов в работе существующих международных журналов. Нужны также меры стимулирования публикации результатов украинских специалистов в авторитетных изданиях. В частности, ведущие российские вузы практикуют надбавку к зарплате, сопоставимую с профессорским окладом в течение двух лет за каждую такую публикацию.

Пн, 27/02/2012 - 22:55 — Гість (гість)


напишіть конкренту пропозицію до якгось пункту закону - хто ж це буде робити крім вас

Пн, 27/02/2012 - 22:54 — Гість (гість)


в даних умовах поки що немає можливості зразу відмовитися від ступеня доктора наук.. для цього потрібен кількарічний перехідний період підчас якого потрібно відмінити поняття фаховго журналу,ввести міжнародні принципи оцінки якості роботи викладача на основі публікацій в рейтингових журналах, рівню цитування їхніх праць. Зараз відмінити доторів наук при умв і що у нас уже є 80 тисяч кандидатів і 15 тисяч докторів нічого не дасть позитивного.
Багатостаночників докторів можна відмінити простим розпорядженням міністерства про обмеження сумісництва

Пн, 20/02/2012 - 22:48 — Александр (гість)

1) Меня интересует порядок начисления стипендии. В этом новом законе указано, что она будет равна прожиточному минимуму. Но не указано, при каком среднем балле она будет начисляться. Правда ли, что студенты со средним баллом

2) Ещё у меня есть предложение насчёт перевода "буквенных" оценок в традиционные: B и D нужно суммировать как 4,5 и 3,5 баллов соответственно, в противном случае болонская система оценивания практически теряет свой смысл.

Нд, 26/02/2012 - 12:29 — Владимир (гість)


Порядок начисления стипендий действительно стоит уточнить.
При это надо разделить стипендии на несколько категорий - социальные, за учебные и научные достижения, за обучение по дефицитным специальностям и т.п. На мой взгляд порядок может быть такой. Для вуза устанавливается количество стипендий каждого типа, а вуз (с участием органов студенческого самоуправления) определяет по рейтингу или на основе конкурсной процедуры, кому эти стипендии давать.

Ср, 22/02/2012 - 17:57 — igors (гість)

Оце, шановні колеги, є просто ганьба:

3. Органи влади, до сфери управління яких належать вищі навчальні заклади, можуть визначати базові вищі навчальні заклади та кафедри для підвищення кваліфікації педагогічних та науково-педагогічних кадрів, положення про які затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки.

Для науково-педагогічних кадрів підвищення кваліфікації здійснюється через наукову роботу, обговорення її результатів на конференціях, через публікації у наукових виданнях. Цим рядком ви посилаєте доктора чи професора з периферії в столичні ВНЗ не відомо для чого й забираєте у них і час й кошти. Це є просто принизлива процедура яку раз на 5 років мають проходити науково-педагогічні кадри другого сорту у науково-педагогічних кадрів вищого сорту. А чим завинили академічні установи? Чому не можна пройти підвищення кваліфікації, наприклад, в установах НАНУ?! Вони якого сорту й кваліфікації? Негарно отак заробляти на колегах.

Пн, 27/02/2012 - 22:58 — Гість (гість)


Погоджуюся. на периферії бувають високваліфіковані спеціалісти в яких можуть повчитися і столичні колеги. Як вони мають підвищувати кваліфікацію? Іх треба посилати за кордон.

Вт, 28/02/2012 - 11:56 — igors (гість)


Ні, ні кого нікуди не треба посилати, в них треба вчитися іншим. Ніби є очевидним що єдиним способом підвищення кваліфікації кадрів вищої кваліфікації є їх наукова робота, а свідченням кваліфікації її результати. Хтось із цим буде сперечатися?

Введення системи підвищення кваліфікації для кадрів вищої кваліфікації є визнанням того що ці кадри опустили до рівня вчителів загальноосвітніх шкіл, перетворили на чистих викладачів. Проте притакій загальній картині де вони мають підвищувати кваліфікацію й скільки на це потрібно часу? Певно ще не в таких самих колег і не місяць.

Якщо науково-педагогічний працівник не має вченого ступеня кандидата то єдиним способом підвищення кваліфікації є його здобуття. пять років до аспірантури, три в аспірантурі й ще два, або й пять після аспірантури цілком досить аби людина захистилася. Якщо ні тоді нехай звільнить місце, а не підвищує кваліфікацію :).
Отже, слід запропонувати наступні альтернативи для науково-педагогічного працівника. 1) Захист кандидатської, докторської дисертації й отримання вченого ступеня. 2) Отримання вченого звання доцента чи професора 3) Творча відпустка для написання монографії, підручника, проведення експериментів та публікації результатів і т.п. 4) Відрядження терміном до одного місяця для спільної роботи з колегами, що займаються аналогічними науковими проблемами за вибором самого науковця 5) Робота над науковою темою, проектом з бюджетним чи договірним фінансуванням 6)Звіт про наукову роботу за останні пять років, що свідчить про належну кваліфікацію науково-педагогічного працівника (для докторів наук, професорів). Свідченням належної кваліфікації є наукове керівництво захищеними кандидатськими дисертаціями, членство у спеціалізованих вчених радах, публікації у наукових виданнях з ненульовим імпакт-фактором.

А на загал це не питання Закону. Спосіб підвищення кваліфікації та кваліфікаційні вимоги має визначати Вчена рада ВНЗ.

Вт, 28/02/2012 - 11:25 — Гість (гість)

Не враховані структурні підрозділи професійних коледжів

Вт, 28/02/2012 - 20:17 — Вячеслав Хаврусь (гість)

Bажливo для включення в проект закону:
1). Ст. 5 - "Мовами викладання у вищих навчальних закладах України є англійська та українська мови". Все інше виключити.

2). Ст.6 та 7 доповнити фразами, що захист кандидатських і докторських дисертацій проводиться лише на основі "публікацій англійською мовою результатів досліджень в рецензованих міжнародних наукових виданнях з ненульовим імпакт-фактором". Без цього про якусь модернізацію науки та освіти в країні можна забути.

3). Ст. 38: "Керівник вищого навчального закладу може безперервно перебувати на посаді не більш як два строки підряд". - Пропоную виключити слова "безперервно" і "підряд". Маємо в Росії наочний приклад, що буде в цій ситуації.

Чт, 01/03/2012 - 23:17 — Гість (гість)


!!! ГЕНИАЛЬНЫЕ ПРЕДЛОЖЕНИЯ - Особенно что касается защиты диссертаций на основе публикаций в международных журналах с импакт фактором -

- это же настолько очевидно !!!!!!!!!!!!!!!!!!!

Сб, 03/03/2012 - 15:49 — Гість (гість)

Пропоную розірвати залежність кількості викладачів від кількості студентів що навчаються на дану секунду. Це приводить до того що двійочника неможливо виключити. Скоро декани будуть возити викладачів до студентів додому і просити дозволу студентів поставити оцінку. У той же час допоміжний персонал - бухгалтерія, для прикладу, розростаються і розростаються. В проектів вказано співвідношення (1:10) але не вказано до якого саме числа воно вираховується - до числа ліцензованих студентів чи до числа тих які реально навчаються. Це приводить то того що після кожної сесії зникає кілька ставок.

Пт, 09/03/2012 - 13:34 — Гість (гість)

нужно что-то решать со следующими вопросами-на практике за бюджетниками в случае их ухода в академотпуск на год и более вопреки утверждениям, что контрактные места-это не места за счёт бюджетников, бюджетные места не сохраняются, что грубо нарушает их права.Далее есть большая коррупция при приёме по направлениям от т.н. ведомственных учебных заведений-разные госорганы вроде прокуратуры или ПФУ дают направление на обучение в Харьковскую и Одесскую юракадемии и в Академию прокуратуры исключительно либо своих родственников, либо за взятку, в результате получается парадоксальная ситуация, что в эти вузы на бюджет по направлениям поступают люди с очень низкими баллами, порой, на несколько десятков баллов ниже, чем нужно набрать людям для поступления на бюджет в среднестатистический вневедомстенный ВУЗ.В этой связи предлагаю отменить систему поступления по направлениям-она не делает качественного отбора, и является коррупционной.
Во 2-х вообще отсутствует прозрачная процедура отбора кандидатов на бюджетное место в случае его возникновения по ходу обучения-суть в том, что эти норма действующего закона позволяет в случае возникновения в ВУЗЕ вакантного бюджетного места ректорам брать согласно размытой трактовки ''за заслуги и успехи...'' на бюджетное место любого, кого они захотят, на практике чаще всего бюджетные места по ходу учебного процесса занимают не лучшие из контрактников, а близкие к ректорам троечники.В этой связи предлагаю принять норму, что в случае образования вакантного бюджетного места по ходу учебного процесса ВУЗ должен будет об этом дать объявление на своём сайте, и на это место объявить среди кандидатов конкурс с тестами по профильной дисциплине, и без всяких выдающихся заслуг перед вузом.И ещё предлагаю запретить ВУЗАм катать за бюджетные деньги в другие страны студентов-троечников, близких к ректорам, а разрешать направлять за бюджетные деньги за границу только всю группу в случаях, когда это нужно для практики

Пт, 09/03/2012 - 14:23 — Гість (гість)

не пойму, для чего этот пункт
''Установити, що дія статті 38 цього Закону в частині вимог щодо перебування керівника вищого навчального закладу на посаді не більше двох строків підряд поширюється на керівників, призначених на посаду після набрання чинності цим Законом.''
Зачем нам нужны Мубараки-старые маразматики во главе ВУЗов, некоторые итак уже сидят в ректорских креслах по 20-30 лет, сами едва соображают и передвигаются, уже достали своими пафосными речами да безконечными славословиями в их адрес, некоторые даже готовят своих детей в качестве преемников на ректорский престол, а этот закон позволяет им сидеть ещё 2 срока.

Сб, 10/03/2012 - 00:11 — Ліна Сергієвна ... (гість)

Законопроект Азарова повністю правильний стосовно , ліквідації училищ та технікумів - цю норму повинні прийняти рано чи пізно. А ті хто цього не розуміє - неуки.
Якби я була президентом я-б давно викинула на смітник технікуми/училища а їхні функції передала б проф-тех.колледжам при університетах (як і хотів азаров та табачнік).

Ліна Сергієвна Руденко
(доц.кф.жур-ки,Запорізького Класичного Приватного Університету)

Сб, 10/03/2012 - 22:31 — гость 10.03 (гість)

К статье 54.
Нагрузка отражена в очень обтекаемой форме - судя по всему так и останется 800-900 часов учебной на человека, без учета времени на подготовку к занятиям, проверку работ студентов, подготовку новых дисциплин и т.д. и т.д.
Что касается научной работы - науке при такой нагрузке нет места, одна лишь видимость (что сейчас и наблюдаем, в Политехе в том числе).

Вт, 27/03/2012 - 09:37 — Недоля (гість)

Не зважаючи на деякі покращення, новий проект нічого революційного не містить.
1. Перше зауваження до термінології ступенів. Вважаю термінологію треба спростити: молодший спеціаліст - професійний рівень (ступінь), до бакалавра і магістра питань немає, що до доктора філософії та доктора наук - обидва ступені наукові. Я не впевнений, що доктор наук більш науковий ступінь ніж доктор філософії (кандидат наук), на мою думку більш "політичний".
2. Молодший спеціаліст не є рівнем вищої освіти - професійні коледжи потрібно винести в окремий розділ разом з військовими навчальними закладами та релігійними навчальними закладами і назвати розділ "Спеціальні навчальні заклади"
3. На сьогодні діяльність акредитаційних органів малоефективне і часто формальне, члени комісії не іздять для аредитації, я не впевнений, що метод створення такої Акредитаційної комісії щось змінить. Крім того не є зрозумілим мотивація існування такого окремого органу з 50 осіб, які повинні здійснювати функції, що притаманні Міністерству МОНМС, чим тоді повинен займатися МОНМС і чим така Акредитаційна комісія краще? Я вважаю, що заорганізованість теж не покращить вищу освіту - я пропоную взагалі відмовитися від процедури акредитації і проводити лише ліцензування спеціальностей з правом за поданням інспекції ВНЗ відкликати такі ліцензії.
4. Пропоную відмовитися від Національних ВНЗ - цей статус викривлює конкурентність між ВНЗ і створює преференції одним ВНЗ перед іншими.
5. Внести вимоги до ВНЗ про обов'язкове фінансування наукових досліджень з вланих доходів від 7 - до 10 % в рік.
6. Дослідницькі ВНЗ повинні мати більше зобов'язань, наприклад віділяти для наукових досліджень до 20% своїх щорічних доходів.
7. Розділ VI Управління ВНЗ повинен формуватися згідно принципу академічної свободи, задекларований раніше. Тому перший розділ потрібно віддіти Конференції ВНЗ, потім Наглядовій раді і Вченій раді а лише потім Керівнику ВНЗ та факультету. В іншому разі проект закону сприймається як автономія ректорів ВНЗ від міністерства, а не академічна автономія ВНЗ.
8. Конференція - вищий орган управління ВНЗ.
9. Наглядова рада - уповноважений орган власника ВНЗ, що має певні наглядові функції, та організовує вибори ректора.
10. Вчена рада університету і факультету - потрібно збільшити їх повноваження за рахунок зменшення повноважень ректору і декану в рамках академічних свобод.
11. Ректор здійснює поточне керівництво, юридичне представництво, вирішує, погоджуючи з Вченою радою важливі економічні питання, поточні здійснює самостійно в рамках виділених на програми коштів Вченою радою.
12. Факультет повинен мати внутрішню автономію, включаючи вибори завідуючого кафедрою. На сьогодні Вчена рада перебравши на себе ці компетеції "некомпетентно" обирає на посади зав кафедрою "некомпетентних" в певній спеціальності керівників кафедр: на фізику - інженерів, на юриспруденцію - істориків, на хімію - педагогів, тощо. Факультет краще розуміється на цих питаннях.
13. Стаття 36 про дорадчі органи має присмак бюрократії. Штатний розклад повина формувати Вчена рада. В інтересах ректора збільшити кількість дорадчих і виконавчих органів, які зменшують КПД але збільшують фінансове навантаження ВНЗ та заорганізованність та не ефективне управління, тому цю статтю як окрему, потрібно виключити.
14. Конференція є не органом громадського самоврядування, а вишим органом ВНЗ, в проекті йому надано другорядні функції (колегіальності).
15. Вибори повинні здійснюватись на 5 років, це збільшить конкурентність та зменшить застійні явища в ВНЗ. 7 років обрання виключити.
16. Стаття 53 Основні посади повині починатися не з керівника, а навпаки з асистента. Саме нижня і середня ланка є основними посадами, а не ректор.
17. Повинно бути визначено максимальне навантаження на викладача це 600-700 годин на навчальний рік - все інше намагання це навантаження збільшити вище 900 годин, що є фактором, що значно зменшує якість освіти.
18. Потрібно визначити, які напрямки підпадають під закон Про наукову та науково-технічну діяльність, щоб обмежити розвиток псевдонаук, та підміняють поняття галузь освіти на галузь науки, пропоную розділяти ступінь доктор наук (для фіз-мат, тех та природничих наук) що підпадає під закон про Наук-тех діяльність та доктор галузі освіти - всі інші напрямки, що розвиваються в рамках закону про вищу освіту.

Анатолій Недоля

доцент кафедри прикладної фізики
Запорізького національного університету.

Дата події