За підсумками навчально-виховного процесу в 2010 році Технічний ліцей НТУУ "КПІ" визнано кращим навчальним закладом Солом'янського району м. Києва.
Про систему роботи в ліцеї ми запросили розповісти директора ліцею Федора Михайловича Красюка.
– З першого дня заснування Технічного ліцею Національного технічного університету України "КПІ" колектив педагогів-ентузіастів, які фанатично віддані своїй справі та мають великий педагогічний досвід, ставив собі за мету надавати учням ліцею якісну освіту міжнародного рівня.
Кожен випускник ліцею повинен здобути таку освіту, яка буде основою його високої конкурентоспроможності на світовому й національному ринках праці.
Головним умінням, яким ліцей озброює учнів, є вміння самостійно знаходити й опрацьовувати інформацію, здобувати освіту впродовж усього життя, генерувати нові ідеї.
Для того щоб розв'язати ці питання сьогодні в ліцеї працює 56 досвідчених викладачів, серед яких 7 кандидатів наук, 17 вчителів вищої категорії, 33 вчителі мають звання "вчитель-методист", 2 заслужених працівники освіти України. Навчається 565 учнів з 5-го по 11-й класи.
Тісні зв'язки з вищими навчальними закладами, науковцями й викладачами-новаторами та професорсько-викладацьким складом факультетів та інститутів НТУУ "КПІ" допомагають реалізовувати поставлені задачі.
За підсумками зовнішнього незалежного оцінювання 2010 року ліцей увійшов до десятки кращих навчальних закладів м. Києва (з математики, української мови, хімії, фізики, географії, іноземної мови, біології), з української мови посів 10-те місце в Україні, випустивши 130 учнів.
На високий кінцевий результат, власне, і спрямована вся діяльність нашого педагогічного колективу. Багато ліцеїстів стали призерами районних, міських, всеукраїнських та Соросівських олімпіад. А 5 учнів після 10 класу стали студентами, склавши екстерном іспити та заліки за програмою середньої школи. Ну, а на тому, що всі наші ліцеїсти стають студентами різних вищих навчальних закладів, і наголошувати не варто. Це саме собою зрозуміло, і є високим кінцевим результатом.
– На такий результат, певно, працює не лише добір кращих учнів, викладачів, а й новітні підходи до навчального процесу?
– Пам'ятаю, якось один наш ліцеїст, опрацювавши чимало матеріалу з математики і займаючись науково-дослідницькою роботою в цьому напрямі, повідомив, що він, мабуть, зробив відкриття. Ми звернулися до фахівця в наш університет. І професор, оцінивши копітку роботу ліцеїста, тоді сказав: "Ви – молодчина! Ви зробили не відкриття, а розв'язали задачі фізико-математичного факультету п'ятого курсу університету". Ось як наші діти вміють учитися!
– У цьому, звісно, велика заслуга викладачів. Адже саме вони допомагають учневі розкритися, знайти в собі такі таланти?
– Без сумніву. Викладач має працювати на всі сто відсотків, аби відкрити потенційні можливості учня. Тільки успішний учитель може виховувати успішну особистість.
Але найголовніше наше завдання – розгадати долю дитини. Чого вона хоче, ким мріє стати? І зробити все можливе й неможливе, аби вона почувалася впевнено в житті.
– Тут логічно буде запитати про працевлаштування ваших випускників після закінчення навчання у ВНЗ. Ви простежуєте цей момент?
– Обов'язково. Наші ліцеїсти залишаються нашими й за порогом ліцею. Можемо з гордістю констатувати: банківські, бізнесові структури, високі державні установи хочуть отримати наших ліцеїстів – випускників різних ВНЗ. Хочу акцентувати вашу увагу ще на одному моменті: всі наші випускники вступають до ВНЗ за державним замовленням, тобто за своїми знаннями. А загалом за 16 років існування ліцею було випущено 1405 ліцеїстів. До НТУУ "КПІ" вступили 1155 учнів, до інших ВНЗ – 250 учнів. Немає в нас проблем і з правопорушеннями – ми виховуємо технічну еліту, яка вміє і сили, і енергію скерувати на корисні справи. Всі нові предмети, запевняю Вас, ідуть на "ура", ліцеїсти більше часу віддають науковій чи експериментальній роботі. А в ліцеї учні не лише встигають здобувати потрібні знання, а й знаходять час ходити в гуртки, спортивні секції, клуби за інтересами.
– І, нарешті, самі діти, як я зрозуміла, почуваються комфортно в стінах ліцею?
– Ніхто їх тут не кривдить, не підвищує голос, ми дуже поважаємо їх особистість. І завжди повторюємо: ви – розумні, талановиті, гарні, ви – найкращі. Ви здобуваєте такі знання, які дадуть можливість піднятися на найвищі щаблі в суспільстві – станете директорами, керівниками підприємств, фірм, організацій… І діти, ми впевнені, підсвідомо й свідомо до цього готуються.
Кожна людина відкрита для добрих слів і поваги. Особливо ж дитина, яка потребує не тільки поваги, а й постійної уваги. А в нас вона не обділена ні тим, ні іншим. І тому нам, педагогам, діти відповідають взаємністю. Ось слухайте: "Коли по Уманській іду униз по хліб я і зустрічаю необізнаних людей, які питають "Що це за будівля?" – я з гордістю відповідаю: "Мій ліцей". Так написав один з наших ліцеїстів. Гадаю – коментарі зайві. Але не буде зайвим пересвідчитись у цьому в розмові з самими учнями…
Зовнішній вигляд ліцеїстів говорив без слів: охайні, веселі й охочі до спілкування. Їхня розкутість, логічність мислення вражала.
"Ми прагнемо, – говорить Федір Михайлович, – щоб ліцей став острівцем людяності й гуманізму, творчості й постійного пошуку, щоб його випускники на все життя засвоїли істину: якщо хочеш стати щасливим, то виконуй золоте правило: розум – у голові, чесність – у серці, здоров'я – у тілі. Ліцей – це заклад для тих, хто бажає неможливого, має сміливі плани й надії, кому властивий настрій пізнавального романтизму. Ліцей – це заклад, де спрацьовують не стереотипи й упередження, а здоровий глузд і прагматизм. Замість традиційної школи ми створили школу з традиціями".