Ви є тут

Жити з повною віддачею [Вікторія Бойко – студентка ІФФ]


Фото. Бойко Вікторія

Ніхто не заперечуватиме, що найвродливіші жінки мешкають в Україні, а найгарніші дівчата навчаються в КПІ. Серед них і Вікторія Бойко – студентка ІФФ. Та поважають і люблять її на факультеті не лише за вроду, веселу вдачу і приязний характер. Студентка з першого курсу вирізнялася допитливістю, наполегливістю та старанністю в навчанні.

Вікторія Бойко люб’язно погодилася поділитися з читачами “КП” своїми “секретами” – як досягти успіху. Адже за здобутки в навчанні, наукових дослідженнях та активну громадську позицію дівчина удостоєна іменної стипендії.

– Ви себе оцінюєте як цілеспрямовану людину?

– Так, життя без цілей не має сенсу. Людина повинна ставити перед собою певну мету, досягати її та ставити нову. Це, на мій погляд, є прогресом суспільства, світу та кожної окремої людини. Для досягнення мети зроблю все, що залежить від мене, а стосовно того, чи переходжу дорогу іншим, скажу – ні! Якщо людина ставиться до мене негативно, намагаюся викреслити її зі свого життя. Якщо нашкодити комусь, воно тобі обов’язково повернеться тією ж монетою.

– Цього року Ви стали іменною стипендіаткою. Це Ваше перше досягнення?

 – Ще школяркою (дівчина навчалася в Кривому Розі. – Ред.) я перемагала на районних, міських та обласних олімпіадах. Причому предмети були різнопланові: від математики і фізики до мов і літератури. Закінчила школу із золотою медаллю. В університеті з другого курсу отримувала підвищену стипендію, на четвертому – іменну професора Явойського. У цьому році отримала стипендію мера Києва. Маю диплом бакалавра з відзнакою. Грамот теж багато за відмінні успіхи в навчанні та участь у житті кафедри і факультету. Маю міжнародний сертифікат з німецької мови.

– Перелік досить солідний. Чи не вирішите, що вже достатньо зарекомендували себе і можна трохи розслабитися?

– Завжди хочеться чогось кращого. Я така людина, яка завжди незадоволена своєю роботою, мені завжди хочеться більшого, мені завжди здається, що мало, потрібно далі, далі. Нині я займаюся науковою роботою в Інституті проблем матеріалознавства ім. Францевича. З третього курсу на кафедрі фізико-хімічних основ технології металів, де і навчаюсь, брала участь у 5 наукових конференціях, маю 7 наукових публікацій. Входжу до студради факультету та університету, є співредактором факультетської газети, а ще пишу вірші, займаюсь підготовкою студентських свят, тележурналістикою тощо.

– Чи є ще щось, чим би хотіли займатися?

– Моя мета на даний момент – вивчення іноземної мови і продовження навчання за кордоном, бажано в Німеччині. Хотілося б поїздити світом, отримати знання не тільки в КПІ. Він дає основу, а далі потрібно самостійно розвиватися, щоб стати гарним фахівцем.

Вважаю, що чим більше мов знає людина, тим більше можливостей відкривається перед нею. Завдяки вивченню німецької мови я змогла взяти участь у різних цікавих заходах. Приміром, побувала в німецькомовному таборі Witerlager 2010, що проводиться, зокрема, за підтримки Гете-Інституту; подала документи на стипендії ДААД та німецького уряду.

– У яких міжнародних студентських заходах Ви ще брали участь?

– У рамках програми Study Tours to Poland-весна 2010 відвідала казкове місто Краків. Програма розрахована на активних студентів з України, Росії, Білорусі. Товариство зібралося дуже різноманітне, але всі без винятку особливі та цікаві. У Польщі мене вразило, що тамтешні студенти переважно навчаються за 2-3 освітніми програмами, встигають займатися громадською діяльністю, працювати.

Крім, власне, освітніх заходів, ми мали цікаву культурну програму. Найвизначнішою пам’яткою, місцем, де обов’язково слід побувати, є Вавель. Чудовий витвір архітектури, священне місце, де поховані всі королі та важливі діячі країни. Краків своєю архітектурою нагадав мені Львів. На головній площі – Ринок – важко зустріти місцевого жителя, її заполонили туристи. Іспанська, італійська, англійська і німецька лунали на кожному кроці.

– І насамкінець Ваші побажання колегам по навчанню.

– Колись у мене був чудовий викладач німецької мови, він перед кожним заняттям казав: “Будьте кращими, гіршими ви завжди встигнете стати”. Ось і я хочу побажати всім ставати кращими. Якщо робити щось, то з повною віддачею і прагнути бути кращим.

М.Коровко, студентка ІФФ

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій