Ви є тут

До світових орієнтирів [забезпечення якості освіти в 2009 році]


Кампус КПІ. Головний корпус, галявина перед корпусом

Київську політехніку можна назвати “тричі дослідницьким університетом”. Судіть самі: 2007-го відповідно до наказу МОН України №501 започатковано пілотний проект “Дослідницький університет”, восени того ж таки 2007-го постановою КМ України затверджено Статут НТУУ “КПІ” з визначенням його як “національного самоврядного (автономного) державного вищого навчального закладу дослідницького типу”, а вже в лютому цього року Кабмін своєю постановою підтвердив нашому університету статус дослідницького з наданням відповідних преференцій.

Про забезпечення якості освіти, що є одним з основних завдань дослідницького університету, розповів перший проректор НТУУ “КПІ” академік НАН України Ю.І.Якименко.

– Юрію Івановичу, надання університету статусу дослідницького свідчить про його лідерські позиції у сфері освіти й науки України. А як на сьогодні виглядає КПІ в порівнянні з іншими навчальними закладами?

– Хочу звернути увагу, що критерії дослідницького університету, закладені в наших нормативних документах, вищі, аніж визначені постановою КМ України. І ми продовжуємо слідувати “нашим”, не знижуючи планки.

Якщо порівнювати КПІ з іншими ВНЗ, то ми, як і торік, за Рейтингом-2009 ВНЗ України ділимо 1-2-гу сходинки з КНУ ім. Т.Шевченка. Але це не привід для заспокоєння. Бо маємо орієнтуватися на світових, європейських лідерів. Порівнюючи показники світового рейтингу провідних університетів світу з показниками НТУУ “КПІ”, бачимо: співвідношення студенти / викладачі у Гарвардському (ГУ) та Кембриджському (КУ) університетах складає 4:1, в КПІ – 12:1; відсоток іноземних студентів від загальної кількості в ГУ й КУ – 21-23, в КПІ – 1,7; кількість захищених кандидатських (від кількості магістрів і аспірантів) в ГУ – 6,7; КУ – 15,7; в КПІ – 2,2; відсоток магістрів і аспірантів від загальної кількості студентів у ГУ – 50,5; КУ – 33, в КПІ – 13,4; Н-індекс (індекс цитованості публікацій) в ГУ – 393, КУ – 356, в КПІ – 25.

– Як же нам досягти таких високих показників? З чого вони складаються?

– Найбільш відомий показник оцінювання – це міжнародний та національний рейтинги університету. Показники рейтингів складаються з результатів діяльності підрозділів, наших викладачів. Про рейтинг кафедри, факультету свідчать результати моніторингу якості підготовки фахівців, оцінка науково-педагогічного потенціалу підрозділу (квота магістрів), дані по показниках викладачів. Рейтинг викладача визначається за видами діяльності – навчально-методичної, науково-інноваційної, організаційно-виховної.

– Тобто основою будь-яких рейтингів ВНЗ є…

– Якість підготовки фахівців. Саме це характерно для дослідницького університету. Складові якості будуються на основі трикутника знань “освіта–наука–інновації” і залежать від якості абітурієнтів та контингенту студентів, якості навчальних програм, наукового і методичного забезпечення, якості кадрового складу, рівня фінансового і матеріально-технічного забезпечення тощо. Наш орієнтир – ми можемо набрати стільки студентів, скільки зможемо навчити якісно, відповідно до кадрового потенціалу і матеріально-технічної бази університету.

– Тож кількість першокурсників щороку різна? Охарактеризуйте їх, будь ласка.

– За останні п’ять років кількість першокурсників за держзамовленням зменшилася з 5 тис. осіб до 3,8 тис. Співвідношення кількості студентів до кількості викладачів значно поліпшилося. Цього року на денну форму навчання за програмою підготовки бакалаврів прийнято всього 4302 особи, магістрів – 1733. Що цікаво, першокурсників чоловічої статі стало трохи більше – 75% (70% у 2005-му), жіночої – 25% (33% у 2007-му).

Середній конкурс за заявами (держзамовлення) склав 4,5. Найбільший наплив спостерігався на ФЛ, ФСП, ФММ, ВПІ, ФІОТ, ФПМ, ІТС, ФТІ, ММІФ, ФАКС, ІПСА. Ми ніколи не ставили за мету набір контрактників сам по собі. Планка однаково висока і для студентів-бюджетників, і для контрактників. НТУУ “КПІ” – єдиний ВНЗ, який вимагав від абітурієнтів наявності тестів з фізики і середній бал зовнішнього незалежного тестування (ЗНО) з профілюючих предметів не нижче 150.

Система доуніверситетської підготовки, яка раніше “поставляла” понад 80% першокурсників, нині дала лише 42%. У межах програми “Майбутнє України” ми ці 42% зберегли, і, як показує попередній аналіз, вони виправдали себе.

– Хто ж вони – першокурсники КПІ? Як зарекомендували себе в якості студентів?

– Понад 85% першокурсників мали вступний бал з математики понад 170. Як ці результати корелюються з результатами сесії? Переважно гарні оцінки отримали студенти, що мали вищі бали ЗНО. Але про повну відповідність мова не йде, кореляція становить 50%.

Проведений аналіз виявив майже повну відсутність кореляційного зв’язку (r = 0,0825) результатів екзамену та балів сертифікатів ЗНО з фізики: 45,3% студентів, які мали у сертифікаті ЗНО від 191 до 200 балів, показали на екзамені низький рівень підготовки (оцінки F, Fx, Е та D); 28% студентів, яки мали у сертифікаті ЗНО 200 балів (!), отримали на екзамені лише E або Fx; 49,8% студентів, які мали у сертифікаті ЗНО від 171 до 180 балів, отримали на екзамені лише Fx або Е. До речі, ми порівнювали з оцінками шкільних атестатів, там кореляція краща.

– А де нам брати наших майбутніх абітурієнтів?

– Не будемо говорити про систему тестування в цілому, але ясно одне: ця система не працює, щоб знайти свого абітурієнта до свого університету, тим більше для технічних університетів. Тому програма “Майбутнє України”, яку ми започаткували, системою конкурсів, олімпіад, виставок дозволяє певною мірою залучити ту чи іншу кількість студентів. Немає у нас нині іншого джерела, тож треба розвивати цю програму. І не за рахунок прямих пільг, а за рахунок заохочення школярів до технічної творчості вирішувати питання залучення абітурієнтів. Щоб вони з учасників програми перетворилися на наших студентів. Як показує практика, вони мають високі бали ЗНО. Але факультети працюють з цією програмою досить нерівномірно. Ось ІПСА, ТЕФ, ІФФ, технічний ліцей організували низку заходів. Найбільша кількість студентів, які взяли участь у програмі “Майбутнє України” і стали студентами КПІ, навчаються на ТЕФ, ФЕЛ, ПБФ, ІХФ, ММІ, ФЕА.

У системі доуніверситетської підготовки цього року навчається 1800 слухачів, з них 60% – кияни.

– Про набір першокурсників ми поговорили досить грунтовно. Тепер хотілося б почути кілька слів про цьогорічний прийом до магістратури.

– До магістратури вступили 1752 особи, з них 90% на бюджетну форму навчання, 3% вступників прийшли з інших ВНЗ. Це дуже мало. Щоб повніше відповідати статусу дослідницького університету, ми повинні мати кращу конкурсну ситуацію при вступі до магістратури, відбирати дійсно кращих студентів і давати їм можливість працювати. З 99 кафедр 68 практично не мали конкурсу в магістратуру.

Інтегральний рейтинг, який визначав можливості вступу, мав 4 складові: академічну, творчу, фаховий іспит, що є найбільш вагомим для цієї оцінки, та іспит з іноземної мови. (До речі, КПІ запровадив іспит з іноземної для магістрів 2 роки тому, з цього року наказом Міносвіти його запровадили в усіх ВНЗ.)

– А тепер розкажіть, будь ласка, про цьогорічних випускників.

– Було випущено понад 4 тис. бакалаврів, 2,5 тис. спеціалістів і понад 1300 магістрів. Запити на фахівців по більшості факультетів перевищували випуск і склали, приміром, на ПБФ, ХТФ, ФЕА, ІФФ понад 150%. Уже два роки ми враховуємо запити лише тих підприємств, які укладають угоди з відповідними підрозділами університету на підготовку фахівців. Там же є пункт, що передбачає організацію практик для студентів.

Динаміка випуску за останні роки – на рівні 75% від набору. 15% випускників отримують дипломи з відзнакою. Зазначу, для нас важливо, щоб теми бакалаврських робіт знаходили втілення в магістерських дослідженнях і мали реальне спрямування. Але нам ще треба багато працювати, щоб проекти наших випускників були дійсно реальними. Такими, як ми бачимо, приміром, в музеї, де виставлені проекти наших попередників, що створювали реальні мости, складні об’єкти тощо.

Мінекономіки оцінює ефективність нашої роботи за комплексним показником “прийом-випуск”, у лідерах тут ФІОТ, ФММ, ФЛ, ФТІ.

До факторів підвищення конкурентоспроможності випускників я б відніс наскрізну підготовку з іноземних мов; поглиблене вивчення ІТ з використанням власної інформаційної інфраструктури; можливість отримання другої (паралельної) вищої освіти, реалізацію програм подвійного диплома з європейськими університетами.

– Як оцінюють вихованців Київської політехніки на ринку праці?

– За даними центру “Соціо+”, маємо інформацію про відгуки роботодавців щодо наших випускників: понад 90% опитаних роботодавців зазначили, що кваліфікація випускників КПІ відповідає вимогам до роботи; 61% відзначили високий рівень професійної підготовки випускників; майже 90% вважають, що знання випускника з його спеціальності відповідають сучасному стану виробництва та бізнесу; 80% назвали високим рівень володіння іноземною мовою; на рівні 76-85% визначено готовність випускника навчатися, засвоювати нове в роботі, володіти сучасними інформаційними технологіями та програмними продуктами, представляти результати своєї роботи. Та поряд з цим відсутність практичної підготовки зазначили 50% роботодавців, 17% – відсутність навичок роботи зі службовими документами, 13% – низький рівень трудової дисципліни. При цьому 82% роботодавців згодні, що диплом НТУУ “КПІ” свідчить про високий рівень професійної підготовки. Але треба, щоб це було 100%.

– Наступна складова якості підготовки фахівців – відповідне навчально-методичне забезпечення навчального процесу.

– Це питання і складне, і комплексне. Для кожної кафедри уже видано цілий комплекс методичних вказівок, що стосуються науково-інноваційної діяльності та ін., вони доступні на сайті департаменту. Було проведено збори всіх викладачів на всіх факультетах, і до них було доведено відповідну інформацію. Разом з КНУ ім. Т.Шевченка ми провели науково-практичну конференцію, що стосувалася методичного забезпечення навчального процесу, зокрема підготовки магістрів – “Проблеми забезпечення якості вищої освіти України в умовах інтеграції до Болонського процесу”.

Якщо не буде забезпечено якість магістерських робіт, то саме поняття “магістр” дискредитує себе. Якість магістерської підготовки забезпечується: формуванням “квот магістрів” (віддзеркалює науково-педагогічний та науковий потенціал певної кафедри); призначенням висококваліфікованих керівників магістерських програм (спеціальностей); підвищенням вимог до наукових керівників магістерської підготовки, викладачів навчальних дисциплін магістерських програм, рівня лабораторного та інформаційного забезпечення навчального процесу; якісного відбору до магістратури найбільш підготовлених студентів.

– Чи можна назвати підрозділи, де студенти навчаються і працюють на найсучаснішому обладнанні?

– Якісні магістерські дослідження можуть бути виконані та впроваджені на базі наукового парку “Київська політехніка”. Це невід’ємна структура дослідницького університету, яку має тільки КПІ. Є позитивні приклади: на міжнародному салоні представники наукового парку студенти ФТІ та ПБФ за винаходи отримали одну золоту та дві бронзові медалі. Але цю можливість, на жаль, використовують дуже мало. ЗФ, ММІФ, ФЕЛ, ММІ мають гарні напрацювання з академічними інститутами НАН України на базі спільних підрозділів, ФАКС успішно співпрацює з АНТК ім.Антонова тощо. На ІФФ створено Центр електронної мікроскопії, 12 факультетів беруть участь у його роботі, що є позитивним прикладом. Створено спільні центри з провідними фірмами і компаніями, де маємо можливість навчати наших майбутніх фахівців. Це, зокрема: лабораторія “Майкрософт-КПІ” (ФІОТ); академія CISCO (IПСА, ФІОТ); лабораторія “ФЕСТО” (ММІ); лабораторія “Mотоrola-КПІ” (ФАКС, ФПМ); центр “Квазар-Мікро-КПІ”; лабораторія ВПІ “Преса України”; підприємства й організації енергетичної галузі (“Київенерго” ТЕЦ, “Тепломережі”); мовний центр “КПІ-Тауер”; Українсько-японський центр, Українсько-корейський центр.

– Наші студенти, викладачі та співробітники мають широкий доступ до інформаційних ресурсів через мережу Інтернет. А як представлений НТУУ “КПІ” в цій мережі?

– Було проведено конкурс на кращий веб-сайт структурних підрозділів університету. Його мета – вдосконалення подання інформації щодо діяльності НТУУ “КПІ” та його структурних підрозділів, висвітлення кращого досвіду та покращення навчальної, наукової, профорієнтаційної та інноваційної діяльності за рахунок використання інформаційних технологій. Щодо участі в конкурсі проаналізовано 26 сайтів факультетів (інститутів) та 88 сайтів підрозділів університету. За критеріями конкурсу оцінено 25 сайтів.

Переможці конкурсу: серед факультетів – ЗФ, серед підрозділів – кафедра автоматизації управління електротехнічними комплексами ІЕЕ.

– Давайте поговоримо про кадрове забезпечення навчального процесу.

– НТУУ “КПІ” – поважний і знаний навчальний заклад, з визнаними у світі науковими школами. Середній вік викладацького складу – 51,5 року. Робота по формуванню молодого покоління викладачів провадиться постійно і дає свої результати. Підрозділи, де переважають молодші співробітники, –  ФЛ, ФММ, ФПМ, ФБТ, ММІФ, ВПІ, ФТІ, ФСП. Найповажніші за віком – ТЕФ, ФМФ, ФЕА, ФАКС, РТФ.

Наші викладачі повинні підвищувати свою кваліфікацію не лише формально, але й фактично. За даними Навчально-методичного комплексу “Інститут післядипломної освіти”, отримали нові знання з інформаційних технологій 347 слухачів, англійської мови – 120, розроблення веб-сайтів – 98 тощо.  року значно збільшилась кількість програм, запропонованих для підвищення кваліфікації, та кількість слухачів, що пройшли навчання. 35 кафедр беруть участь у цьому процесі.

– І кілька слів про матеріально-технічне забезпечення.

– Завдяки статусу нашого університету ми маємо суттєве фінансове забезпечення, динаміка збільшення посадових окладів досить помітна. За останні роки в 2,5 разу збільшилися надходження до бюджету університету. Коефіцієнти якості розвитку по структурних підрозділах теж мають позитивну динаміку. На сьогоднішній день навчальні приміщення університету відповідають кількості наших студентів. Усього маємо 1655 приміщень (на 50093 посадкових місця), з них аудиторій – 461, лабораторій – 856, комп’ютерних класів – 209 та ін. Але це тільки та база, на якій нам треба робити свої кроки.

– Підсумовуючи, які заходи для забезпечення якості освіти мають бути здійснені в НТУУ “КПІ”?

– Реалізуючи модель дослідницького університету, вважаю головним завданням університету, департаменту навчальної роботи, інститутів, факультетів і кафедр забезпечення високої якості підготовки випускників університету на основі покращення контингенту студентів, якісного складу викладацьких кадрів, впровадження нових методів і технологій навчання, підсилення фундаментальної та практичної підготовки, глибокої інтеграції навчального, наукового та інноваційного процесів.

Потрібно забезпечити подальший розвиток програми “Майбутнє України”, формувати контингент абітурієнтів на основі розгалуженої системи довузівської підготовки.

Постійного вдосконалення потребує система моніторингу та оцінювання діяльності всіх учасників навчально-науково-інноваційного процесу: студентів, викладачів, окремих підрозділів університету.

Ми маємо визначити основною інноваційну складову підготовки у програмах фахового навчання, курсових і дипломних проектах, магістерських дисертаціях, науковій роботі студентів тощо. Удосконалювати критерії відбору на навчання та систему підготовки магістрів на основі трикутника “освіта – наука – інновації”.

Здійснювати підготовку магістрів ми повинні на основі академічної моделі з глибокою дослідницькою складовою, поширювати практику підготовки за інтегрованими програмами “магістр – кандидат наук”.

Ми будемо підсилювати відповідальність науково-педагогічних працівників за результати своєї навчальної та наукової діяльності відповідно до критеріїв дослідницького університету, продовжувати реалізацію програми “Кадри”, направлену на омолодження професорсько-викладацького складу, залучати до педагогічної діяльності випускників аспірантури і магістрів.

Оскільки вирішальними критеріями оцінювання діяльності кафедр є рівень і конкурентоспроможність їх у підготовці фахівців за сучасними вимогами, продовжимо роботу щодо встановлення тісних зв’язків з роботодавцями на основі угод про співпрацю.

Потрібно завершити роботу зі створення цілісної інформаційної системи навчального процесу та управління університетом, забезпечити протягом 2010-2011 рр. розроблення навчальних планів підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів відповідно до рівня вимог дослідницького університету з урахуванням навчальної, наукової та інноваційної складових підготовки фахівців.

Потребує постійного оновлення матеріально-технічна база кафедр і факультетів, що дозволить готувати фахівців відповідно до вимог ринку праці.

Підготувала Н.Вдовенко

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій