Початок року – то не лише втілення планів і потужний рух уперед, але й підведення та осмислення результатів попередньої роботи. Про міжнародну діяльність університету в 2009 році розмовляємо з проректором з міжнародних зв’язків проф. С.І.Сидоренком.
– Сергію Івановичу, окресліть, будь ласка, основні віхи в діяльності департаменту міжнародного співробітництва.
– Як і в попередні роки, діяльність департаменту міжнародного співробітництва (ДМС) була спрямована на встановлення та зміцнення міжнародних зв’язків у новому законодавчому полі молодої незалежної держави і вирішення завдань, важливих для КПІ й України в цілому. За останні 10 років наш університет представляв Україну в 62 країнах на всіх континентах, а КПІ відвідали делегації з 97 країн світу. У 2009 р. кількість міжнародних конференцій та інших протокольних заходів збільшилася в 10 разів. Набула подальшого втілення співпраця зі світовими та регіональними міжнародними організаціями: ПРООН, ЮНЕСКО, ЮНІДО, ВОІВ, НАТО, УНТЦ, BSUN, CODATA, ICSU, Українською Радою Миру. За програмами TEMPUS і VISBY виконано інституціональні проекти, які сприяли модернізації навчального процесу за європейськими і світовими стандартами. НТУУ “КПІ” продовжує традицію членства в міжнародних об’єднаннях університетів; традицію присудження звання “Почесний доктор КПІ” видатним діячам і вченим та співпраці з ними у справах реформування університету. Результати міжнародної діяльності стали суттєвим внеском у розвиток матеріальної бази НТУУ “КПІ”, зокрема до 10% – у бюджет університету. Вперше за роки незалежності КПІ удостоєно державної нагороди за діяльність у міжнародній сфері (Орден Дружби Соціалістичної Республіки В’єтнам).
Завдяки виконанню Програми розбудови міжнародної діяльності до 2017 року ми наближаємося до європейських і світових цінностей, акумулюємо досвід провідних університетів світу, щоб забезпечити вихід за основними параметрами на рівень провідних університетів світу дослідницького типу.
– Які міжнародні програми стали найбільш значущими для КПІ?
– У НТУУ “КПІ” успішно стартували програми подвійного диплома з університетами Франції – Національним гірничим університетом м. Париж (ФЕЛ, ФПМ, ФММ, ІПСА), Греції – США – Університетом Індіанаполісу в Афінах (ФІОТ), Кореї – Корейським університетом (ФЕЛ), Бразилії – Федеральним університетом м. Уберландія (ЗФ), Німеччини – Дрезденським технічним університетом (ФЕЛ і ІТС).
На базі ІПСА створено міжнародну навчальну магістерську та PhD програму “Сталий розвиток та державне управління: глобальний та регіональний контексти” і розпочато навчання за спеціальністю “Адміністративний менеджмент”. Програму запропоновано в Європі (через “Платформу співробітництва 10 провідних технічних університетів Європи”) та Всесвітньому Університету ООН в Токіо як міжнародну магістерську програму навчання і наукових досліджень у цій сфері.
Удвічі збільшилась кількість двосторонніх міжнародних проектів у рамках міжурядових угод про науково-технічне співробітництво України з Китаєм, Польщею, Індією, Угорщиною, Білоруссю, США, Болгарією, Німеччиною, Росією. З урядом Кореї реалізується міждержавний проект – створення Українсько-корейського навчального центру інформаційних технологій (обсягом $ 3,0 млн); за грантом уряду Японії здійснено технічне переоснащення освітлювальної системи ЦКМ НТУУ “КПІ” (в обсязі 0,5 млн грн); створено спільні міжнародні структури з фірмами Hewlett Packard (на базі ІТС), BOSCH (на базі ТЕФ), NetCracker (на базі ФІОТ); розпочато пілотний проект із всесвітньо відомим видавництвом наукової літератури ELSEVIER із доступом до глобальної бібліографічної системи SCOPUS, завдяки чому вчені КПІ зможуть збільшити кількість публікацій у журналах з високим імпакт-фактором (показником віддаленого цитування) і підвищити індекс наукового цитування. Важливим досягненням університету та ІЕЕ стало створення в КПІ Національного контактного пункту п’ятого тематичного пріоритету 7РП ЄС “Енергетика”.
Підтримано заходи Наукового товариства студентів та аспірантів: міжнародну студентську олімпіаду з програмування KPI-OPEN; літню школу “Досягнення та застосування сучасних інформатики, математики та фізики” та інші студентські заходи.
– Поінформуйте, будь ласка, наших читачів про міжнародні зустрічі, що проходили на базі НТУУ “КПІ”, та їх результати.
– У 2009 році було проведено важливі зустрічі на високому рівні та переговори: в Організації Чорноморського економічного співробітництва; Національній Асамблеї Держави Кувейт; з Українським науково-технологічним центром (УНТЦ); з делегаціями ЮНІДО (з питань заснування в Україні Національного центру з більш чистих виробництв); з міністром абсорбції Держави Ізраїль та радником прем’єр-міністра Ізраїлю; з урядовими делегаціями Японії, Німеччини, Франції, Китаю, Росії, Туреччини.
У 2009 році продовжилася практика виступів перед студентами КПІ Надзвичайних і Повноважних Послів в Україні багатьох держав: Японії – Й.В. п. Тадаші Ідзава; Французької Республіки – Й.В. п. Жака Фора; Республіки Польща – Й.В. п. Яцека Ключковського; Федеративної Республіки Німеччина – Й.В. п. Ганса-Юргена Гаймзьота; Китаю – Й.В. п. Чжоу Лі; Австрійської Республіки – Й.В. п. Йозефа-Маркуса Вукетіча; Румунії – Й.В. п. Траяна Лауренціу-Христі; США – Й.В. п. Вільяма Тейлора; Ватикану – Папського нунція – Його Високопреосвященства Архієпископа І. Юрковича; Канади – Й.В. п. Г. Даніеля Карона; Аргентини – Ї.В. п. Ліли Ролдан Васкес де Муан; Ізраїлю – Ї.В. п. Зіни Калай-Клайтман.
Як результат візитів і переговорів – підписано важливі угоди: з УНТЦ – про науково-інноваційне підприємництво та комерціалізацію знань; з десятьма провідними технічними університетами Центральної та Східної Європи – Декларацію про “Платформу співробітництва”, згідно з якою університети-члени Платформи будуть спільно вирішувати регіональні питання щодо науки, освіти, технологій та фінансування вищої освіти, зміцнювати позиції університетів-членів Платформи в міжнародних рейтингах. Також підписано угоду про спільний проект з Кіотським університетом у галузі сталого розвитку – на грант уряду Японії; прийнято рішення про підтримку пропозиції UNESCO-CEPES заснувати Міжнародну премію І.І.Сікорського за досягнення в інженерії – Sikorsky Prize for Engineering.
– Минулий рік був насичений міжнародними заходами, що проходили в нашому університеті. Розкажіть про найпрестижніші з них.
– Майже 200 важливих міжнародних заходів було проведено в НТУУ “КПІ” в 2009 р. Серед них: урочистості, пов’язані з відзначенням на міжнародному і державному рівнях 120-річчя від дня народження І.І.Сікорського; інформаційний захід “Науковий ландшафт Німеччини – партнери для майбутнього”. Відбувся перший випуск Спільного українсько-німецького факультету машинобудування з врученням дипломів університетів-партнерів студентам ММІ, ІФФ та ЗФ.
Помітною євроінтеграційною складовою міжнародного життя університету став Українсько-польський академічний форум, який пройшов на базі Українсько-польського центру НТУУ “КПІ”. Учасники Форуму підтримали ініціативу Варшавської політехніки, НТУУ “КПІ” та Польської освітянської фундації “Perspektywy” стосовно заснування при Українсько-польському центрі НТУУ “КПІ” Центральної польської науково-технічної бібліотеки в Україні.
Успішно діє Українсько-японський центр НТУУ “КПІ”. 27 семінарів і 7 тренінгів, присвячених енергозбереженню, економічному та бізнес-співробітництву, стратегіям подолання світової кризи тощо, проведено тут.
Важливою подією став вихід книги ректора НТУУ “КПІ” академіка НАН України М.З. Згуровського та видатного гуманіста і філософа Д. Ікеди “Япония и Украина: разные судьбы, общие надежды”. На основі ідей книги започатковано співробітництво між НТУУ “КПІ”, Українською Радою Миру та всесвітньо відомою організацією “Сока Гаккай International”, яку очолює д-р Д. Ікеда, з метою спільних миротворчих дій.
Наш університет також допомагає розвивати співробітництво між Хіросимою і Славутичем–Чорнобилем – містами, що постраждали в ядерних катастрофах. Ця ініціатива була схвально сприйнята і підтримана Українською Радою Миру, Національною комісією України у справах ЮНЕСКО, мером Славутича В.П.Удовиченком і мером Хіросими д-ром Т.Акіба. За пропозицією мера Хіросими студентам КПІ запроваджується викладання курсу “Hiroshima – Nagasaki Peace Study Course”, мета якого – формувати у молоді почуття відповідальності за майбутнє людства.
– Найбільший технічний університет Європи просто зобов’язаний посідати помітні місця в міжнародних рейтингах. Чи далеко нам до світових стандартів?
– Відповідаючи на виклики сьогодення, НТУУ “КПІ” ставить за мету наблизитися до рівня провідних університетів світу. Але спочатку потрібно проаналізувати результати діяльності підрозділів університету відповідно до прийнятої в КПІ методики – за питомими показниками міжнародної діяльності та за 16 параметрами. Це, зокрема: індекс академічної мобільності (враховує виїзд за кордон українських фахівців, студентів та приїзд іноземних); індекс активності на міжнародних ринках освітніх послуг (враховує кількість іноземних громадян, що навчаються в підрозділі); індекс міжнародних публікацій (враховує кількість монографій та наукових статей, які видано за кордоном); індекс ефективності міжнародної діяльності (враховує кошти за навчання іноземних громадян, від міжнародних проектів, вартість обладнання, книжок, програмних продуктів, кошти від технічної і благодійної допомоги); індекс активності міжнародної співпраці (враховує міжнародні угоди, заходи, діючі спільні міжнародні структури, представництва в міжнародних організаціях) та ін.
За інтегральним рейтингом міжнародної діяльності кращі результати мають такі факультети та інститути: ІФФ, ФАКС, ХТФ, ІПСА, ФБТ, ММІ, ЗФ, ФЕА, ФТІ, ІТС, ММІФ, ФММ, ФІОТ. Остання п’ятірка – ІХФ, ФСП, ПБФ, РТФ, ФЛ.
За рахунок чого ІФФ, ФАКС, ХТФ, ФЕЛ, ІПСА та ФБТ увійшли до групи лідерів? ІФФ – суттєво посилив білатеральні проекти (факультет має шість двосторонніх міжнародних проектів із двадцяти – загальної університетської кількості). ФАКС – активно наступає за всіма формами міжнародного співробітництва. ХТФ та ІПСА – виграли перший в КПІ проект по європейській програмі мобільності ERASMUS-MUNDUS; ХТФ має 14 проектів. ФЕЛ – направив 11 студентів навчатися за програмою подвійного диплома, отримуючи стипендію від французької сторони в обсязі близько 2 млн грн щорічно. ФБТ лідирує за кількістю міжнародних публікацій.
Крім того, факультети першої п’ятірки забезпечили половину академічної мобільності КПІ. Уперше прийнято на роботу іноземних візит-про-
фесорів: з Кіотського університету п. Йошіо Мацукі – до ІПСА та пані Малгожату Граусам – на ФЛ. Є досягнення й в інших факультетів: ФММ першим у КПІ виграв проект в 7РП ЄС. Традиційно лідирують у підготовці фахівців для іноземних держав ФЕЛ, ФАКС, ММІ, ФММ, ФІОТ. Отже, гарні приклади є.
Але динаміка зміни середніх індексів по підрозділах КПІ в цілому не демонструє помітну позитивну динаміку. Внаслідок того, що показники підрозділів, де міжнародна діяльність є малоактивною, в 10-80 разів нижчі, ніж у факультетів-лідерів, ця позитивна динаміка проявляється дуже слабо. Крім того, що показники підрозділів різняться майже на два порядки, є кафедри, у яких за всіма індексами міжнародної діяльності – нульові або близькі до нуля показники. Це і є наш резерв.
Отже, щоб рухатись до рівня передових університетів, треба активізувати зусилля підрозділів із слабкою міжнародною активністю. Роль таких своєрідних “концентраторів” та “рушіїв” розвитку міжнародної діяльності мають відігравати міжнародні офіси при деканах факультетів і директорах інститутів. На жаль, приклади реально працюючих офісів – таких як у ВПІ або на ФПМ – можна перерахувати на пальцях однієї руки.
– Як правило, нині найпростіше отримати відкриту інформацію через всесвітні мережі. Як представлений наш університет (його підрозділи) в мережі Інтернет?
– На виконання минулорічного рішення Вченої ради про більш професійне представлення через англомовні сайти агрегованої оцінки НТУУ “КПІ” в контексті навчальної роботи, наукової діяльності, досягнень і свідчень міжнародного визнання у 2009 році було значно покращено інформаційний простір ДМС (http://www.icd.kpi.ua). Запрацювали сайти мережі спільних міжнародних структур. Відкрили якісні сайти міжнародні офіси деканів ФЛ, ФПМ і ФЕЛ. На жаль, решта підрозділів сайтів міжнародного офісу декана-директора не мали.
Моніторинг сайтів підрозділів дає таку картину: на сайтах ІХФ, ММІФ, ПБФ, РТФ, ФБТ, ФАКС, ФІОТ, ФСП, ФМФ відсутня англомовна версія або взагалі інформація про міжнародну діяльність. У змістовному плані сайтам підрозділів бракує інформації про досягнення, рейтинги, нагороди, свідчення міжнародного визнання. Як результат, у глобальному рейтингу Webometrix КПІ хоча і поліпшує свої позиції, піднявшись за півроку на 32 пункти, але зараз перебуває на 2173 місці.
– А як “виглядає” КПІ за параметрами міжнародної діяльності порівняно з провідними університетами світу?
– За глобальним рейтингом газети “Times”, до участі в якому університет зараз подає заяву, порівняно з Гарвардським, Кембриджським, Йєль-
ським, Московським, Санкт-Петербурзьким та ін. університетами маємо таке становище: за кількістю іноземних співробітників, кількістю іноземних студентів, співвідношенням кількості студентів до кількості викладачів, цитованістю статей працівників університету ми відстаємо від провідних університетів світу.
І якщо співвідношення кількості студентів до кількості викладачів встановлюється державою і впливати на це ми не в змозі, то такі показники, як цитованість статей, кількість іноземних студентів та іноземних візит-професорів, кількість міжнародних проектів, оцінки міжнародних експертів і роботодавців, які у нас поки не дуже високі, ми просто зобов’язані покращити в 2010 році.
– Виходячи з усього сказаного, на часі помітні зміни? Що очікує наш університет найближчим часом?
– Зміни потрібні! У зв’язку з цим – деякі питання реформування інфраструктури. Перше. Конче потрібна інформаційно-рекламна служба, яка б професійно займалася представленням університету у світі (немає буклету, фільму, ролика для TV, тиражування CD). Друге. У провідних університетах світу діють потужні центри підтримки міжнародних дослідницьких проектів (support research services), де сконцентровані професійні менеджери з підготовки і супроводу міжнародних проектів. У Каліфорнійському університеті така структура налічує близько 300 менеджерів, в Оксфордському університеті та в Московському державному університеті ім. М. Ломоносова – більше шістдесяти.
Такі фахівці професійно знаходять міжнародні джерела фінансування, знають тонкощі написання проектів і правила конкурсного відбору. Приміром, наш університет-партнер Oxford у 2009 році виконував близько 1000 міжнародних проектів з науки і освіти. Кількість проектів 7РП у Середньосхідному ТУ – 95, Варшавській політехніці – 87, Талліннському університеті – 38, а наші досягнення значно скромніші – лише один такий проект.
Зрозуміло, що в даний момент обмежені економічні можливості не дозволяють створити такі, як в Oxfordі, потужні структури підтримки. Але маємо розірвати “замкнене коло”: якщо немає професійних менеджерів – не буде міжнародних проектів, немає проектів – не буде професійних менеджерів.
Тому необхідно задіяти внутрішні резерви підрозділів: через широке представлення наших проектних пропозицій в Європейській пошуковій системі 7РП “CORDIS”; через активне входження до консорціумів разом з нашими університетами (факультетами, інститутами)-партнерами для розробки певних наукових проблем за профілем підрозділу і, як похідна, – підготовки заявок на міжнародні проекти; через відкриття спеціалізацій з підготовки професійних проектних менеджерів і залучення до проектної роботи молодих учених; через наших співробітників, які працюють за кордоном за контрактом і на науковому стажуванні, та іншими шляхами.
За міжнародним досвідом, університети дослідницького типу до структури бюджету залучають не менше 15% завдяки міжнародним проектам і контрактам. Це є орієнтиром і для нас. 15% річного бюджету КПІ – це 80-90 млн грн. Тому завдання збільшити кількість міжнародних проектів залишається ключовим на 2010 рік.
У розбудові міжнародної діяльності у нас є багато інших проблем і завдань. Вони детально представлені у звіті, який розміщено на сайті ДМС за адресою: http://www.icd.kpi.ua. До речі, за рейтингом “Топ-200 Україна” оцінка міжнародного визнання КПІ – 16 балів (перше місце в рейтингу), КНУ ім. Т.Шевченка – 12 балів, Національного університету “Києво-Могилянська академія” – 8 балів.
– І кілька слів на завершення розмови.
– Сподіваюся, що тема посилення шляхів міжнародного співробітництва стане предметом обговорення на засіданнях вчених рад факультетів та інститутів, де будуть визначені їх конкретні завдання, виходячи з аналізу підсумків 2009 р.
Також дозвольте висловити вдячність усім, хто в 2009 році активно працював задля розвитку міжнародного співробітництва і закладав підвалини для подальшого утвердження у світі НТУУ “КПІ” й нашої держави.