Безумовно, правий був Д.І.Мендєлєєв, коли казав, що «далеко простягає хімія руки свої». І дійсно, у сучасному світі не те, що важко, – неможливо знайти галузь промисловості, технічні і побутові вироби, гаму завдань з охорони навколишнього середовища і здоров’я людей, де не була би задіяна хімія, хімічна наука і хімічна технологія. І навіть, якщо об’єктивно оцінити минулі й сьогоденні проривні інноваційні досягнення людства, то можна констатувати – більшість з них, якщо не всі, базуються на хімії або на її теоретичному прикладному застосуванні.

Наріжним каменем відкриття властивостей атмосфери, таємниць води, водних і неводних розчинів, закономірностей виникнення і розвитку Всесвіту і життя, нанотехнологій і фулеренів, електронних, ядерних та інших матеріалів надвисокої чистоти, теорії і практики прикладної екології та електрохімічних процесів у живій і неживій матерії, технології полімерів і мільйонних за кількістю і прикладним застосуванням органічних сполук і ліків – все це є далеко не вичерпаним переліком фундаментальних досягнень хімії.

Сучасні проблеми проникнення в безмежний простір мікро- і макрохімічного світу, прогнозне й оптимальне моделювання безлічі можливих перетворень хімічних сполук ставлять перед хіміками задачі, на декілька порядків складніші, ніж ті, що виникають, наприклад, при довгостроковому прогнозі метеоявищ. Не даремно, досягнутого рівня розвитку математики і потужності навіть суперкомп’ютерів явно недостатньо, щоб без суттєвих припущень моделювати і розраховувати складні хіміко-технологічні системи і хіміко-технологічні процеси. Може, це й є підтвердженням того, що хімія і хімічна технологія – це наука прямої дії, а математика – опосередкованої. Говорячи словами Генрі Менкена (американський есеїст ХХ століття): «Жінці-католичці вже дозволили уникати вагітності при допомозі математики, але їй суворо заборонено звертатися до хімії і фізики».

До речі, виникає підозра: чи не тому, що хімія дуже складна наука і вимагає для оволодіння нею особливо допитливого складу розуму, її так не уподобають студенти (і не тільки вони) неформально визначених «елітних факультетів» університету? Із задоволенням і спокоєм вони використовують матеріали з хімічним підґрунтям: овочі і фрукти, пластмасові вироби, лаки, фарбу, парфумерію, пиво, вино, питну воду, добрива, цукор, ліки, папір, кулькові ручки тощо, але хімію не люблять! Неблагородно і нелогічно!

Проте є в університеті ентузіасти і трударі хімії – це студенти, аспіранти, викладачі і співробітники хіміко-технологічного факультету. В останню неділю травня разом з усією країною вони відмічають Свято хіміків і День ХТФ, до речі, першого на теренах колишньої Російської імперії факультету, що розпочав підготовку інженерів-хіміків. Колективу факультету – провідному серед подібних факультетів України і одному з найстаріших в університеті – є чим пишатися: досягнення його в підготовці висококваліфікованих фахівців і в науці визнані в країні і у світі.

Отже, хочу поздоровити всіх студентів і співробітників ХТФ зі святом та побажати й надалі тримати і підвищувати авторитет факультету й університету.

Jun 4, 2007 || Автор: І.М.Астрелін, проф., декан ХТФ