На початку року Наукова рада НФДУ оприлюднила рейтингові списки проєктів – переможців конкурсів, що будуть реалізовані за рахунок грантової підтримки. КПІ ім. Ігоря Сікорського – лідер серед ЗВО за кількістю проєктів, що отримають державне фінансування.
"Київський політехнік" уже згадував у своїх матеріалах про технологію очищення забрудненої радіонуклідами води, що її в перші ж тижні після Чорнобильської катастрофи розробила група науковців КПІ. Її впровадження до певної міри забезпечило збереження природних водних екосистем Київщини від значного забруднення радіонуклідами і захист здоров'я багатьох людей від імовірних мутагенних процесів і негативних генетичних ефектів. Про те, як формувалася ця група і як вона працювала, згадує один з її безпосередніх учасників Анатолій Крисенко.
Сорок років відділяє нас від техногенної катастрофи, що сталася на Чорнобильській АЕС. Тоді в Україні радіоактивна хмара накрила 12 з 25 областей – 2293 населених пункти. Але Чорнобиль – це не лише велика трагедія, а й безмежна мужність наших людей, які ліквідовували наслідки аварії. Ризикуючи життям і здоров'ям, вони захистили людство від згубного впливу й поширення радіації. Ще живі учасники і сучасники тих подій, жива пам'ять. І в серці кожного з нас одне: щоб ніколи знову.
Нещодавно у Державному політехнічному музеї ім. Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрили фотовиставку "Права в наших руках". Її відкриття було приурочене до Дня українського добровольця 14 березня.
Державний політехнічний музей імені Бориса Патона при КПІ ім. Ігоря Сікорського підготував і провів у межах Родинної суботи до Міжнародного дня числа Пі, який щорічно відзначається 14 квітня, квест "Святкуємо число Пі". Програму квесту спільно розробили два відділи музею – науково-освітньої та експозиційної роботи.
Понад 30 років тому в КПІ ім. Ігоря Сікорського відкрито Картинну галерею ім. Григорія Синиці. Сьогодні його полотна прикрашають хол ЦКМ. Насправді, швидше не "прикрашають", а промовляють, запитують, звертаються голосами предків до нас, нинішніх, хто пробігає повз у повсякденній метушні.
Математику здавна вважають царицею наук, зрозумілою людям усього світу мовою інших точних дисциплін. Про те, як важливо знати бодай її основи, надто в сучасному насиченому технологіями світі, переконувати нікого, здається, не потрібно.
Уже понад 30 років у КПІ плідно працює Науково-випробувальний центр "Надійність" – важлива складова інфраструктури Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського".
Вітчизняна енергетична галузь переживає найважчі часи за останні вісімдесят років. Змінюється сама концепція забезпечення країни електричною та тепловою енергією. На передній край виходять нові сучасні технології її генерації (у тому числі розподіленої) та передачі, енергоефективності та накопичення тощо.
Біотехнологія – це міждисциплінарна галузь, що виникла на стику біологічних, хімічних і технічних наук і результати наукових досліджень у якій можуть безпосередньо впливати на промисловість, сільське господарство, енергетику, екологію, фармацію та медицину. Одним із завдань біотехнології, пов'язаних із впровадженням цілей сталого розвитку, є забезпечення населення чистою водою та належними санітарними умовами.
Бібліотечка газети «Київський політехнік» надає читачам доступ до книжкових видань, підготовлених співробітниками редакції та дописувачами газети. Деякі з них вже вийшли друком на папері, інші поки що можна прочитати лише в електронному варіанті. Це книжки з історії Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут ім. Ігоря Сікорського», біографії великих науковців, збірки публікацій газети різних років з різноманітної тематики тощо. Редакція газети планує час від часу поповнювати бібліотечку. Про нові надходження ми повідомлятимемо в газеті та на її Інтернет-сторінках.
