У Науково-технічній бібліотеці ім. Г.І. Денисенка, окрім великого фонду спеціальної фахової літератури, зберігається масив документів, присвячених історії КПІ ім. Ігоря Сікорського, його підрозділів, наукових гуртків, громадських об'єднань та організацій. Цей унікальний фонд склався поступово, протягом століття.
Найстаршим є нарис інженера А. Абрагамсона "Київський політехнічний інститут імператора Олександра ІІ", опублікований в київському журналі "Інженер" 1898 р. Автор детально розкриває передумови створення Київського політехнічного інституту, фіксує конкретні факти, називає імена людей, причетних до його організації. Цінність видання в тому, що воно передає тогочасну піднесену атмосферу підготовки і відкриття нової політехнічної вищої школи, адже свідчення сучасників подій та її безпосередніх учасників завжди є унікальними. Артур Адольфович Абрагамсон і сам був людиною неординарною. Він народився 1854 р. в Одесі, здобув дві вищі освіти, працював на Південно-Західній залізниці, брав активну участь в науковому і громадському життя Києва. А ще, з 1882 по 1917 р. він був одним із редакторів періодичного видання для техніків та інженерів "Інженер".
У подальшому практично всі історичні нариси видавались до конкретних ювілейних дат. Так, у фонді маємо три видання до 15-річчя навчального закладу.
Це, по-перше, "Матеріали до історії Київського політехнічного інституту" (Київ, 1914 р.), де викладено багато цінної інформації, фінансові звіти будівельних робіт, схеми і плани побудованих приміщень, результати опитування студентів і випускників Механічного відділення.
Також це "Ілюстрований збірник матеріалів до історії виникнення Київського політехнічного інституту", (Київ, 1914 р.), присвячений пам'яті В.Л. Кирпичова, до якого увійшли життєпис першого директора Київського політехнічного, його промова на відкритті інституту "Vivat, crescat, floreat!", історія виникнення Київської політехніки та інформація про стан вищої технічної освіти на період його відкриття, детальна історія проєктування та зведення навчальних корпусів. Книгу випустило Київське Політехнічне Товариство Інженерів та Агрономів, укладач – Іван Михайлович Ганицький, професор кафедри прикладної механіки КПІ.
І, нарешті, "Нарис розвитку і сучасного стану Хімічного відділення" (Київ, 1913 р.) (матеріали зібрані професорами і викладачами відділення, за редакцією В.Г. Шапошникова) з детальним викладенням історичного, фактичного матеріалу, безліччю фотографій, малюнків, планів, схем, таблиць.
Перше видання українською мовою, присвячене історії КПІ, вийшло до 25-річчя інституту – ювілейний збірник "Київський Політехнічний і Київський Сільсько-господарський інститути. XXV років. 1898-1923" (Київ, 1924 р.). Цей грубезний том також містить багатий ілюстративний матеріал. І хоча в книзі суттєво відчувається вплив радянської ідеології, всі головні статті написано безпосередньо професорами, завідувачами кафедр, керівниками інших підрозділів. Отож в них колоритною і своєрідною українською мовою подано детальні описи розвитку підрозділів. До речі, мова ця дає уявлення про тогочасну орфографію та лексику.
Усі ці документи є унікальними першоджерелами для вивчення історії нашого закладу освіти, його становлення і перших десятиліть діяльності.
Цікавим документом є "Матеріали до історії казенної садиби "Затишшя" Київського політехнічного інституту". Це літографоване видання, без вихідних даних (орієнтовно рік випуску – 1910-1911, м. Київ), на першій сторінці позначка – збирав і укладав П.Р. Сльозкін. (Петро Родіонович Сльозкін – професор і декан Сільськогосподарського відділення КПІ). До речі, інформацію про це господарство, яким володів інститут з 1901 по 1917 р., детально викладено в книзі І.Я.Андрєєва "Рання історія Київського політехнічного інституту" (2023 р.).
Історія Київської політехніки в десятиріччя перед Другою світовою війною висвітлюється в таких виданнях: "До десятиріччя існування електротехнічного факультету Київського політехнічного інституту" (видано Електротехнічним факультетом КПІ, 1929 р.) та "Київський індустріальний інститут" (виданий 1939 р., до 40-річчя КПІ). Складний, а інколи трагічний, період української історії подається в цих документах виключно з радянської точки зору, але все ж головні події життя інституту зафіксовано: реорганізація і зміна назви, розділення чи об'єднання факультетів, кафедр, прізвища викладачів та інше. Тому, безумовно, для дослідників історії Київського політехнічного інституту ці документи також є важливими.
Історичний нарис "Про діяльність колективу Київського індустріального інституту в м. Ташкенті в дні Великої Вітчизняної війни" (Київ, 1944 р.) – невелике за обсягом видання на усього 11 своїх сторінках розповідає про діяльність інституту в роки Другої світової війни, коли заклад був евакуйований до столиці Узбекистану, де у 1942-1944 р. викладачі і студенти КІІ стали частиною Середньоазіатського індустріального інституту. Це, наскільки нам відомо, єдине видання, присвячене складному воєнному періоду історії.
Варто звернути увагу на те, що практично всі видання до 1945 р., окрім двох – 1923 та 1929 рр., написано і видано російською мовою. Але і в післявоєнні десятиліття вся література про університет була російськомовною. Як, утім, і більшість фахових видань – підручників, наукових робіт, довідників і словників. Напевно, було б цікаво дослідити відсоток навчальних посібників українською мовою, за якими навчались майбутні інженери.
Одне з перших ґрунтовних досліджень другої половини ХХ ст. про КПІ вийшло друком 1961 р. Його назва "З історії Київського політехнічного інституту: збірник документів і архівних матеріалів". Цікаво, що екземпляр, який маємо у фонді, підписав студентці Забазновій Ніні Олексіївні ректор Г.І. Денисенко – за відмінні результати у навчанні, участь в громадському житті інституту і на честь 75-річчя КПІ. Пізніше вона передала книгу в дар бібліотеці.
У 1970-х роках вийшло ще декілька видань – російськомовні буклети, альбоми та історичні нариси для популяризації навчального закладу. Але вже у 1992 р. з'явився невеликий за обсягом проспект українською мовою "Київський політехнічний інститут. 1898-1998".
Протягом першого десятиліття незалежності України, окрім видань, присвячених інституту, з'являються книги про окремі підрозділи, присвячені 100-річчю Київського політехнічного: "Хіміко-технологічний факультет: до 100-річчя Київського політехнічного інституту і хіміко-технологічного факультету" (Київ, 1997 р.) – огляд педагогічної і наукової діяльності за 100 років існування; "Кафедра електромеханіки: історичний нарис" (Київ, 1998 р.), автор – Шумилов Ю.А.; "Зварювальний факультет. Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" (Київ, 1999 р.), автор – Сливінський А.М. і багато інших видань, наповнених цінною, подекуди унікальною історичною інформацією, вперше зафіксованою на папері.
До дня народження інституту активно публікувались різноманітні спогади, мемуари, літописи і довідники: "Спогади: присвячується 100-річчю з дня заснування Київського політехнічного інституту" (Київ, 1998 р.) – за редакцією В.І. Молчанова; "Славетні імена Київського політехнічного інституту" (Київ, 2003 р.) – з біографічними даними, портретами, фотоілюстраціями, бібліографією; "Літопис вищих навчальних закладів. Випускники КПІ", Київ, 2003 р.; "Хто є хто. 1898-2009: Довідник. Професори Національного технічного університету України "Київський політехнічний інститут" ( Київ, 2009 р.) і багато інших цікавих видань.
Також напередодні ювілею навчального закладу вийшла з друку книга "КПІ крізь роки: історичний огляд, 6 етапів: до 75-річчя Жовтневого району міста Києва" (Київ, 1997 р.), підготовлена великим колективом авторів, наукових консультантів, редакторів. Одним з головних авторів був Володимир Іванович Лиховодов, головний архітектор Київського політехнічного, автор перспективного Генерального плану інституту (1973-1975 рр.). Видання має електронну копію і представлено в Цифровій бібліотеці Київської політехніки.
Ще одне видання, яке також було видане до 100-річчя університету, – "Національному технічному університету "Київський політехнічний інститут" 100 років: збірник нарисів" (Київ, 1998 р.). До нього увійшли три видрукувані окремими книжками нариси – "КПІ. Від першого кроку до першого випуску" (автор – В.І. Лиховодов та ін.), "КПІ – колиска інженерної освіти і науки в Україні" (автор – М.З. Згуровський), "Ректори КПІ" (автор – В.О. Константинов). Детальну розповідь, що опирається на архівні матеріали та історичні документи, доповнює безліч фотоматеріалів. До сьогодні воно користується успіхом у всіх дослідників діяльності університету.
110-річчя НТУУ "КПІ", було відзначене створенням об'ємної наукової роботи – "КПІ. Перше століття: історичний огляд" (Київ, 2007 р., автор-укладач В.І. Лиховодов). Робота також має електронну версію. Бездоганна поліграфія, унікальні фотоматеріали, малюнки, креслення, портрети – ось що виділяє видання з-поміж подібних. До його створення долучилось багато авторів, чиє життя, наукова і викладацька діяльність пов'язані з легендарним навчальним закладом.
Йдуть роки, і вже 2023 р., до 125-річного ювілею КПІ ім. Ігоря Сікорського (ім'я якого університет носить з 2016 р.), було підготовлено ще одне видання – "КПІ. Друге століття. Продовження традицій", автори-упорядники: Згуровський М.З., Ільченко М.Ю., Стефанович Д.Л., Татарчук В.В. і ще 13 осіб. Примірник, який зберігається у фонді історії КПІ ім. Ігоря Сікорського, було подаровано з дарчими написами: "КПІ – це майбутнє моєї країни, Розвивати його – молодим, КПІ – це чудовий взірець всього світу, Прославляти його – нам усім! 30.09.2024. Михайло Ільченко" та "Колективу Науково-технічної бібліотеки ім. Г.І. Денисенка з найкращими побажаннями продовжити справу збереження пам'яті про КПІ ім. Ігоря Сікорського на добру згадку від автора. 14 листопада 2024 р. Віталій Татарчук".
До створення розділу про університетську книгозбірню долучились працівники бібліотеки, зокрема – Відділу рідкісних і цінних видань. Адже історія бібліотеки розпочалась разом з історією університету і серед нарисів є також видання, присвячене саме їй – "100 років Науково-технічній бібліотеці НТУУ "КПІ" ім. професора Г.І. Денисенка" (Київ, 2000 р.), автор Василь Герасимович Дригайло (1937-2024), який майже все життя працював в бібліотеці і 25 років очолював її.
Дослідження історії КПІ ім. Ігоря Сікорського тривають, до бібліотеки надходять нові книги, присвячені різним галузям життя і діяльності навчального закладу. Ось деякі з таких видань: "Капела – співуча родина: історія хору КПІ, спогади і творчість капелістів" (Київ, 2009 р.), упорядники С.Цушко, В. Ігнатович; "Історія КПІ крізь призму інститутської преси. Рік 1929" (Київ, 2011 р.), автор Костилєва С.О.; "Київська політехніка: початок історії", Київ, 2018 р., автори Янковий В.В. і Стефанович Д.Л.; "Парк КПІ. Дендрологічний путівник територією КПІ ім. Ігоря Сікорського", (Київ, 2019 р.), автор Ліберт Н.Є.; "Badacze Bezkresnej Ziemi" (Вроцлав, 2020 р.), автор випускник КПІ і очільник Секції випускників Київської політехніки при Польському науковому товаристві Януш Фукса.
Звичайно, бібліотечний фонд включає численні цінні та унікальні документи і, окрім історичних нарисів, на книжкових полицях зберігаються біографії видатних вчених, професорів КПІ, спогади випускників, мемуари… Частину книг оцифровано. Вони доступні 24/7 на сторінці Цифрової бібліотеки Київської політехніки https://dil.kpi.ua/dlibra. Інші видання чекають на своїх читачів у залі рідкісних і цінних видань. Завжди раді допомогти з пошуком і відповісти на питання. Бібліотека поруч!