Ви є тут

Бенціон Мойсейович Вул - видатний науковець в галузі фізики діелектриків та напівпровідників


Бенціон Мойсейович Вул

Бенціон Мойсейович Вул - видатний радянський вчений в області фізики діелектриків та напівпровідників - народився 22 травня 1903 р. в м. Біла Церква, що на Київщині, в сім'ї коваля.

Брав участь к Громадянській війні в лавах легендарної армії Будьонного. У 1920 р. вступив до комсомолу. Вул веде організаційну роботу серед молоді. В 1921р. був обраний секретарем міського комітету комсомолу м. Біла Церква. За рекомендацією комсомолу вступив до Київського політехнічного інституту на електротехнічний факультет.

Науковою роботою почав займатися на кафедрі електротехніки, будучи студентом. Одночасно з виконанням дипломного проекту його зараховують до аспірантури.

У 1928 р. Бенціон Мойсейович успішно закінчує інститут. Через рік після захисту дисертації «Об электрической очистке газа» влаштовується працювати в КП І.

Плідна наукова робота дала свої результати. 1930 року Вулу дають рекомендацію до вищої аспірантури Академії наук СРСР (Ленінград). З 1931 по 1933 рр. займає посаду асистента фізико-технічного факультету Ленінградського політехнічного інституту. З 1932 р. Бенціон Мойсейович займає посаду вченого секретаря Фізичного інституту ім. П.М.Лебедєва АН СРСР (ФІАН), працює науковим співробітником в лабораторії академіка А.Ф.Іоффе, який дає таку характеристику своєму учневі: «В лице Б.М.Вула мы имеем физика, исследователя разнообразних вопросов технической физики, дающего на основе научного физического анализа важные для техники выводы». В 1933 р. за пропозицією академіка С.І.Вавілова Бенціон Мойсейович організовує лабораторію фізики діелектриків у ФІАН. 1934 р. АН СРСР разом з ФІАН була переведена до Москви. Під керівництвом Була лабораторія виростає у великий колектив.

У 1935 р. захищає дисертацію «Електричний пробій діелектриків», набуває вченого ступеня доктора фізико-математичних наук. 1939 р. Б.М.Вула обирають членом-кореспондентом, а 1972 р. - дійсним членом Академії наук СРСР.

Вся подальша наукова діяльність Бенціона Мойсейовича пов'язана з фізикою діелектриків та напівпровідників. У цій області науки ним проведені величезні дослідження й одержані результати фундаментального значення.

Перша його робота була присвячена процесам осадження аерозолів в електричних фільтрах для очистки димової завіси теплових електричних станцій і заводів. Це давало змогу ловити продукти неповного згорання, які виносилися газами в атмосферу.

В середині 30-х років Б.М.Вул займається проблемами волоконної фільтрації, розробляє основи теорії, яка пояснює накопичені експериментальні результати і дає можливість приступити до розробки нових фільтрів високої ефективності.

Значний внесок Бенціона Мойсейовича відзначають в дослідженні електричної міцності твердих діелектриків і газів.

За пропозицією А.Ф.Іоффе ще в аспірантські роки дослідив діелектричну проникливість суміші двоокису титану - ТіО,. Результати цієї роботи були опубліковані сумісно з Іоффе в журналі «Электричество» в 1931 р. Захоплення цим дослідженням спонукало до проведення дослідів крайових розрядів і впливу середовища на пробої твердих діелектриків.

При дослідженні електричної міцності діелектриків відкрив нову форму пробою (послідовного) діелектрика, вивчив електричні розряди в газах в однорідних і неоднорідних полях при різному тиску. Вів дослідження твердих діелектриків з високою діелектричною проникністю, явищ в діелектриках при сильному гамма-опроміненні.

Дослідження, проведені Б.М.Вулом в 30-ті роки по електричній міцності діелектриків, склали науковий фундамент для вирішення дуже багатьох технічних задач. У 1932 р. вийшов перший підручник «Физика диэлектриков», в складі авторського колективу якого був і Бенціон Мойсейович.

Велике значення для високовольтної техніки мають роботи Була з досліджень електричної міцності газів. При розробці високовольтних генераторів, в той час, для ізоляції хотіли використати вакуум, але більш раціонально, за дослідами Бенціона Мойсейовича, для цієї мети було використовувати газ при високому тиску.

Одним з важливих циклів робіт, проведених лабораторією Б.М.Вула, було дослідження твердих діелектриків з високою діелектричною проникливістю. Дуже детально були вивчені основні діелектричні властивості рутилу.

1944 року Б.М.Вул відкрив новий сегнетоелектрик - титанат барію. Це відкриття мало дуже велике значення для радіопромисловості.

В 1946 р. Вул Бенціон Мойсейович відкрив надвисоку діелектричну проникливість титанату барію.

1948 року розпочав дослідження в області фізики напівпровідників. Під його керівництвом в СРСР розпочалась розробка напівпровідникових діодів, транзисторів і сонячних елементів. Подальші досліди в області фотоелектричних явищ призвели до створення кремнієвих фотоелементів сонячних батарей. Був створений дифузний транзистор і запропоновано використання p-n-переходів у напівпровідниках в якості нелінійних конденсаторів.

До цього циклу робіт також відносяться дослідження ємності p-n-переходів при гелієвих температурах. Це послужило початком розвитку кріогенної напівпровідникової електроніки.

Під керівництвом Бенціона Мойсейовича колектив лабораторії  ФІАН вперше в Радянському Союзі створив 1962 року напівпровідниковий лазер.

Необхідність в напівпровідниковій техніці сприяла розвитку напівпровідникового матеріалу - телуриду кадмію, перспективного для використання в детекторах та лічильниках радіоактивного випромінення і для перетворювачів променистої енергії в електричну. Лабораторією був проведений комплекс досліджень по вирощенню кристалів та вивченню їх електричних та оптичних властивостей, виготовлені зразки поверхнево-бар'єрних і сплавних діодів.

Фундаментальне значення мають роботи Була останніх років по вивченню електропровідності в компенсованих напівпровідниках, досліди проведені на основі арсениду галію.

Протягом всієї діяльності Б.М.Вул як керівник лабораторії інституту і голова Наукової ради з проблем «Фізика і хімія напівпровідників» співпрацював з багатьма науковими закладами в області фізики діелектриків, сегнето-електриків, а у фізиці напівпровідників практично з усіма закладами АН СРСР та союзних республік, лабораторіями вузів та НДІ промисловості. В 1951 р. був призначений членом Головної редакції Великої Радянської Енциклопедії, головним редактором «Фізичного енциклопедичного словника».

Б.М.Вул був віце-президентом Міжнародного союзу чистої і прикладної фізики, членом виконкому Європейського фізичного товариства, неодноразово брав участь в Пагуошських конференціях вчених. Його роботи публікувались за кордоном англійською, німецькою, французькою, чеською, угорською та китайською мовами.

За видатні досягнення С.М.Вул був нагороджений п'ятьма орденами Леніна, орденом Червоної Зірки, орденом «Знак Пошани», багатьма медалями. Йому присуджено в 1964 р. Ленінську і Державну премії, в 1969 р. він удостоєний звання Героя Соціалістичної Праці. Президія Чехословацької академії наук нагородила Б.М.Вула Золотою медаллю за заслуги перед наукою і людством.

Т.І. Озоженко, ст.н.с. Державного політехнічного музею при НТУУ «КПІ»

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій