На початку року в КПІ підводять підсумки конкурсу "Викладач-дослідник", який покликаний стимулювати науково-дослідницьку роботу викладачів та сприяти залученню до неї студентів. Наш університет традиційно сильний науковою елітою. Тож не дивно, що дехто удостоївся цього звання вже 4-5 разів (щороку від дня заснування конкурсу). Серед таких лідерів Євген Тимофійович Володарський – професор кафедри автоматизації експериментальних досліджень ФАКС.
Доктор технічних наук Є.Т.Володарський є одним із засновників структурно-алгоритмічного напряму підвищення точності вимірювань та вірогідності контролю. Результати досліджень впроваджено в серійних приладах – перетворюючих вольтметрах змінного струму в широкому діапазоні частот ВЗ-45 і ВЗ-48 та перших вітчизняних автоматизованих системах контролю аналогових мікросхем, унікальних системах, які працюють на підприємствах у складі автоматизованих систем керування технологічними процесами. Він автор науково-методичних розробок з метрологічного забезпечення систем і комплексів, оцінки невизначеності результатів випробувань. Ним створено методики, які дозволяють нині отримати експериментальні дані, щоб оцінити точність роботи медичних, фармацевтичних, біологічних та ін. лабораторій для подальшої їх сертифікації. А перелік його творчого доробку та обов'язків займе чималий абзац. Зокрема: голова робочої групи, основний виконавець Галузевого стандарту вищої освіти "Освітньо-кваліфікаційна характеристика та Освітньо-професійна програма підготовки бакалаврів за напрямом "Метрологія та вимірювальна техніка"; секретар науково-методичної комісії Міносвіти і науки України з галузі знань "Метрологія, вимірювальна техніка та інформаційно-вимірювальні технології"; голова підкомітету "Метрологія" технічного комітету Національного агентства з акредитації України; член експертної ради ВАК України; член виконкому секції "Україна" Міжнародного інституту інженерів електриків-електронників ІЕЕЕ; дійсний член Міжнародної метрологічної академії та ін.
Він автор понад 220 наукових праць, винаходів, патентів. У співавторстві видав 4 навчальних посібники з грифом Міносвіти і науки України "Метрологічне забезпечення вимірювань та контролю" (2001), "Основи науково-дослідницької роботи" (2006), "Основы управления качеством продукции" (2006), "Статистична обробка даних" (2008). Є.Т.Володарський – заслужений викладач КПІ, відмінник освіти і науки України, переможець конкурсу НТУУ "КПІ" в номінації "Викладач-дослідник" (2006, 2007, 2009, 2010), нагороджений медаллю ІЕЕЕ "За выдающиеся заслуги и вклад", грамотами міністерств і відомств.
Домовитися про зустріч з Є.Т.Володарським було непросто: його день щільно заповнений справами. Звичайно, перше запитання – як вдалося досягти такого вагомого наукового визнання? Не задумуючись ні на мить професор відповів: "Ніколи не пізно навчатися. Не можна зупинятися в пізнанні нового незалежно від віку. Викладач у своїй роботі не може користуватися багажем, накопиченим десяток років тому, він має бути діючим, задіяним у дослідженнях. Коли перед науковцем стоять професійні проблеми, він задумується над їх вирішенням та залучає до роботи студентів".
Що тут додати? Хіба що одне: за такою програмою має працювати кожен науковець. За останні 10 років Є.Т.Володарський підготував 5 докторів і 8 кандидатів наук. Два роки тому захистила кандидатську ст. викладач Діана Сергіївна Шантир, яка виконала її під керівництвом Євгена Тимофійовича за 1,5 року. Нині наставник та його підопічна подумують уже про докторську.
На прощання Є.Т.Володарський зауважив: можливо, потрібно ввести звання "Викладач-дослідник КПІ", що буде відрізняти його володаря від переможця конкурсу "Викладач-дослідник" у поточному році. Науковців, які були переможцями три і більше разів підряд, у КПІ не так уже й багато. На думку Євгена Тимофійовича, 10% надбавки до посадового окладу – не надто велика сума для університету. Тоді досвідчені дослідники, які мають широкий спектр напрацювань і перспективи подальшого їх застосування, не "заступали б дорогу" до перемог молодшим колегам, які ще не мають таких вагомих результатів. Істина, як відомо, народжується в роздумах та при обміні думками.