Щорічна VII Міжнародна молодіжна науково-практична конференція з такою назвою, присвячена 90-річчю НАН України, відбулася 27 травня 2009 р. в Науково-технічній бібліотеці НТУУ «КПІ». Її організаторами виступили ФМФ нашого університету й відділ історії науки і техніки Центру досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва НАН України. У конференції взяли участь студенти, аспіранти, молоді вчені ВНЗ та наукових установ Росії, США, Туреччини, України. Серед них студенти та науковці НТУУ «КПІ», НТУ «ХПІ», Одеського національного політехнічного інституту, НУ «Львівська Політехніка», Дніпропетровського національного університету ім. О.Гончара та ін.
З привітаннями до учасників конференції звернулися проректор з наукової роботи чл.-кор. НАН України М.Ю.Ільченко та декан ФМФ д.т.н., професор В.В.Ванін. Він наголосив на необхідності підвищення якості фундаментальної освіти в технічному університеті, чому сприяє вивчення історії науки і техніки України в контексті розвитку світової науки.
Важливою рисою конференції стало те, що на пленарному засіданні було прочитано декілька доповідей. Завідувач кафедри загальної та теоретичної фізики НТУУ «КПІ» академік НАН України В.М.Локтєв виступив з доповіддю «Чого чекати від фізики XXI століття?». Він акцентував увагу на тих фундаментальних досягненнях фізики XX ст., які стали вирішальними у формуванні сучасної картини світу, та виділив найбільш актуальні питання фізики, розв'язання яких дозволить одержати принципово нові результати в природознавстві та техніці. Директор ДПМ НТУУ «КПІ» Н.В.Писаревська у доповіді «Технічні музеї світу» розкрила значення технічного музею як потужної наукової установи та розповіла про роботу ДПМ з висвітлення досягнень випускників і науковців КПІ та їх внеску у світову науку й техніку. Доповідь «Український аспект у розвитку фізики напівпровідників», яку прочитав д.ф.-м.н., провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України В.А.Шендеровський, продемонструвала, що українські вчені завжди працювали та працюють на передових рубежах фізичної науки. Він звернув увагу учасників конференції на необхідністб ґрунтовного дослідження та вивчення наукової спадщини українських учених.
Проблеми, що ставились та обговорювались доповідачами, охоплювали як загальні, так і конкретні питання розвитку природознавства та технічних наук. Так, студентка V курсу ФМФ О.Колтачихіна висвітлила роль завідувача кафедри фізики КПІ у 1918-1929 рр. академіка О.Г.Гольдмана у створенні Інституту фізики. Роль учених КПІ на початковому етапі розбудови Академії наук була розкрита в доповіді «Внесок С.П. Тимошенка в організацію Української академії наук» аспіранта ХПІ І.Аннєнкова, про створення першого академічного інституту АН України – Інституту механіки ім. С.П. Тимошенка розповіла студентка КПІ Г.Колесник. Про видатного вітчизняного вченого та організатора науки, президента НАН України, академіка Б.Є.Патона розповіла студентка першого курсу ЗФ В.Жук.
Багато цікавої, корисної та дискусійної інформації почули учасники конференції в доповідях, які стосувалися сучасного технологічного світу – нанотехнологій та їх застосування (О.Березньова, О.Бабко, Є.Панюта, Т.Михальчишин), оптоволоконних ліній зв'язку (М.Кабаченко), бездротових систем передачі даних (А.Колихалов), супутникових систем навігації (В.Науменко, І.Курінний) та ін.
Підсумовуючи результати роботи конференції, доцент ФМФ НТУУ «КПІ» Л.П.Пономаренко висловила загальну впевненість, що подібні заходи сприяють підвищенню інтересу до вивчення природничих і технічних дисциплін, формують навички проведення науково-дослідницької роботи та дозволяють дослідити й оприлюднити досі невідомі сторінки історії науки, техніки та освіти в Україні.