У 2012 р. наукова й інноваційна діяльність нашого університету продовжувала розвиватися. Ми підтвердили свою репутацію провідного ВНЗ України, другий рік поспіль увійшовши до переліку 4 % кращих університетів світу та зберігши лідерські позиції у вітчизняних рейтингах вищих навчальних закладів.
Двома указами Президента України в 2012 р. трьом колективам науковців, серед яких і працівники НТУУ “КПІ”, присуджено Державні премії в галузі науки і техніки. Напередодні Нового року премії було вручено нашим колегам: професорам Г.Б. Варламову, Ю.П. Зайченку (ІПСА) та О.І. Лисенку (ІТС). Преміями Президента України в 2012 р. відзначено також дві роботи наших молодих учених.
Практично втілюючи в життя основні положення Стратегії розвитку НТУУ “КПІ” на період 2012–2020 рр., науковці університету продовжували отримувати вагомі результати, виконувати актуальні науково-технічні завдання загальнодержавного значення. Так, на завдання Прем’єр-міністра України М.Я. Азарова робочою групою на чолі з М.З. Згуровським було напрацьовано нову редакцію законопроекту “Про вищу освіту”, яку схвалено Кабінетом Міністрів України.
Проведені нами дослідження стали базисом для наукового обґрунтування прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 5 вересня 2012 р. №838 в частині включення нових шести смуг терагерцового діапазону частот для радіорелейного зв'язку до Плану використання радіочастотного ресурсу України.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2012 р. № 870-р затверджено Концепцію створення Єдиної інформаційно-аналітичної системи управління міграційними процесами, яку було розроблено фахівцями НТУУ “КПІ” на замовлення Державної міграційної служби України.
Проте досягнення вагомих результатів не означає, що всі проблеми в організації науково-інноваційної діяльності вже вирішено. На жаль, вони є, причому на всіх трьох рівнях: загальнодержавному, галузевому й університетському. Як видно із фактичних даних фінансування наукової діяльності упродовж останніх 20 років, наука України не була державним пріоритетом і виживала лише завдяки ентузіазму самих учених. За даними ЮНЕСКО, фінансування наукової і науково-технічної діяльності в розрахунку на одного наукового працівника в Україні сьогодні майже в 6 разів менше, ніж у США та Німеччині, в 5 разів – ніж у Японії та в 1,3 разу – ніж у Російській Федерації.
Як черговий сигнал глибокої тривоги за долю науки в Україні та й за Україну в цілому сприймається інтерв’ю з президентом НАН України академіком Борисом Євгеновичем Патоном і головою Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти Лілією Гриневич, опубліковане 5 січня цього року в газеті “Голос України” під назвою “Наукова праця має стати престижною”.
Тож розглядаючи далі отримані нами результати наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності і зосереджуючи увагу на відповідних пріоритетах і наших завданнях у 2013 р., маємо врахувати, що працюємо ми результативно, так би мовити, “не завдяки, а всупереч…”
1. Організація науки на засадах її затребуваності
Формування наукової тематики в нашому університеті традиційно здійснюється за багатоканальною схемою, тобто із різних джерел. Загальний обсяг фінансування в 2012 р. перевищив 70 млн грн. Частка бюджетного фінансування 30,8 млн грн становила 44 % і використана для виконання фундаментальних досліджень (57 робіт) і прикладних розробок (94 роботи). Завершено та прийнято комісіями університету 83 роботи. Отримані наукові, науково-технічні результати відображені в розділі 2 збірника "Наука НТУУ "КПІ" – 2012". Навіть поверхневе ознайомлення зі змістом цих результатів свідчить про їх суттєву наукову новизну та високий науковий рівень.
Крім названої кількості держбюджетних робіт, було виконано дослідження в рамках державних науково-технічних програм (ІПСА – керівник М.З. Згуровський), державної цільової науково-технічної програми "Нанотехнології і наноматеріали" (ЗФ – керівник С.К. Фомічов), державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011–2020 рр. (ПБФ – керівник Н.І. Бурау, ІТС – керівник М.Ю. Ільченко), державної цільової науково-технічної і соціальної програми "Наука в університетах" (ММІФ – керівник В.Б. Максименко), державних замовлень (НДІ ПЕ – керівник Ю.І. Якименко, ПБФ – керівник В.А. Порєв).
Виправдовує себе програмний підхід в організації міжфакультетських досліджень у рамках шести комплексних програм, отримані результати за якими наведено в збірнику. При цьому, як свідчить закордонний досвід, доцільно модернізувати програму "Енергетика сталого розвитку", осучаснивши її наповнення і змінивши назву на "Зелена енергетика" (Green Energy).
У 2012 р. активізувалася наукова діяльність у рамках так званих ініціативних науково-дослідних робіт, які проходять державну реєстрацію в установленому порядку і виконуються науково-дослідницькими групами в складі викладачів, аспірантів і студентів у межах робочого часу викладачів. Усього було виконано 184 науково-дослідні роботи за участю 1550 викладачів, 200 аспірантів і понад 1000 студентів.
Традиційно активною для нашого колективу є госпдоговірна тематика, яка в минулому році проводилася на замовлення 92 підприємств і організацій різних форм власності. Всього виконано 132 госпдоговірні теми та 725 договорів на надання науково-технічних послуг. Для підприємств і організацій Києва виконано 83 госпдоговірні роботи.
Усі госпдоговірні роботи фінансуються в рамках так званого спеціального фонду, який у цілому по університету становив 39,2 млн грн. Найбільш активними виконавцями договірної тематики в минулому році були колективи РТФ (разом з НДЦ "Тезіс"), ІПСА, НДІ телекомунікацій, ФТІ, НВЦ "Надійність" і Органу сертифікації ММІ.
Одним із важливих критеріїв оцінки використання бюджетних коштів на науку, який контролюється МОНмолодьспортом, є співвідношення коштів спеціального фонду і коштів держбюджетних тем. Кращі результати (зазначене співвідношення більше одиниці) мають сім підрозділів: РТФ, ММІ, ММІФ, ФЕА, ФТІ, ІТС, ІПСА.
Особлива місія науки в університеті, насамперед в університеті дослідницького типу, – це забезпечення високої якості підготовки студентів, які, беручи безпосередню участь у наукових дослідженнях, мають змогу самі зростати як дослідники. В минулому році збільшилася кількість студентів, які беруть участь у виконанні НДР: 4521 особа порівняно з 4113 у 2011 р. Також зросла кількість студентів, які працюють у науці з оплатою, до 256 осіб порівняно із 244 в 2011 р.
Як приклад, студенти ТЕФ, пройшовши жорсткий міжнародний відбір студентських доповідей, вперше в історії НТУУ "КПІ" взяли участь у Міжнародній конференції з атомної інженерії "ICONE-20" у місті Анахайм (США). З 21 гранту конференції "ICONE-20" для європейських країн п'ять дісталися магістрам КПІ – учасникам конкурсу студентських робіт 2011 р., який був організований ДП НАЕК "Енергоатом" спільно з російською компанією "ТВЕЛ".
За відмінну навчальну та науково-дослідну діяльність молоді науковці університету отримали у 2012 р. 20 стипендій Президента України, 262 іменні стипендії, премії та гранти, 185 наукових робіт відзначено нагородами.
У 2012 р. впроваджено в навчальний процес 184 нові курси (в т. ч. 27 курсів дистанційного навчання та 2 англійською мовою) та оновлено курси 171 дисципліни. Розроблено зміст трьох нових спеціальностей.
Результати наукових досліджень отримали застосування в модернізації циклу лабораторних і практичних робіт. Упродовж року розроблено 283 нові лабораторні роботи та 87 практикумів. Розроблено 31 інтерактивну лабораторну роботу (віртуальні та з віддаленим доступом), більшість з яких сертифіковані.
Треба зазначити, що кількісні показники виконання кваліфікаційних робіт, виконаних з використанням результатів науково-дослідних робіт, щороку зростають. Усього впродовж року з використанням результатів науково-дослідних робіт підготовлено 1814 магістерських дисертацій, 1087 дипломних робіт спеціалістів і 1318 дипломних робіт бакалаврів.
Упродовж 2012 р. з використанням результатів наукових досліджень опубліковано 30 підручників і 232 навчальних посібники, з грифом МОНмолодьспорту України – 26 і 82 відповідно, а також 123 монографії.
Масштабне впровадження результатів наукових досліджень і розробок одночасно як у формування змісту і забезпечення високої якості освіти, так і у створення нової техніки, технологій, обладнання є притаманним саме науці в університетах і свідчить про її велику затребуваність. Вагомі результати впровадження в навчальний процес досягаються насамперед завдяки бюджетному фінансуванню.
Впровадження розробок у промисловість і діяльність компаній-замовників тем стосується насамперед робіт, виконаних за договорами. Саме тому принципово важливою є наявність у підрозділів як бюджетних тем, так і госпдоговірних.
Формування бюджетної тематики, яка здійснюється через МОНмолодьспорт, зазнало останніми роками суттєвих змін як у напрямі централізації процесів конкурсного відбору, так і в прийнятті рішень. На жаль, обсяги бюджетного фінансування науки останніми роками не зростали, точніше, реально зменшувалися через необхідність збільшення оплати праці науковців при незмінному загальному обсязі фінансування.
Про наявні вади стосовно організації та фінансування науки в університетах говориться, зокрема, в публікації професора Олександра Тюріна із Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова в Українській технічній газеті за 25 грудня "За державу обидно…", яка завершується словами: "…если такой поход к финансированию университетской науки продолжится и университетам не предоставят самостоятельности в выборе тематики исследований при условии базового финансирования, то… у нас нет будущего в плане способности расширить горизонты познания в науке и технике, создавать новые прорывные технологии".
Підтвердженням такої ситуації є процедура і результати останнього конкурсу держбюджетних тем, проведеного міністерством у минулому році. За його підсумками із поданих нами 92 робіт 23 наукові проекти не отримали прохідних балів. Більше того, листом директора департаменту МОНмолодьспорту від 4 січня цього року на адресу проректорів з наукової роботи вищих навчальних закладів нам повідомили, що в 2013 р. відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2013 рік" обсяг фінансування на проведення наукової та науково-технічної діяльності у вищих навчальних закладах зменшено на 11 %. У міністерстві прийнято рішення забезпечити фінансування перехідних науково-дослідних робіт на рівні 2012 р., а нових наукових проектів, які пройшли конкурсний відбір, – у розмірі 58 % від запланованого, що, на наш погляд, не є справедливим, оскільки, по-перше, виконавці всіх тем є рівними перед законом, а по-друге, такий підхід реально зменшує бюджетне фінансування науки університету не на 11 %, а на 21 %.
Отже, для збереження наукових шкіл ми маємо активізувати діяльність у сфері госпдоговірної тематики. Тим більше, що тут ми маємо добрий досвід і гарні традиції. За останні роки ми активізували пошук і формування пропозицій щодо нових розробок для підрозділів з ініціативи ректорату. Упродовж 2012 р. ректоратом проведено переговори та започатковано роботи з низкою відомств, підприємств та організацій.
Як ще один приклад кращих робіт можна назвати теми, виконані під керівництвом професора В'ячеслава Андрійовича Тітова, який став переможцем університетського конкурсу в номінації "Лідер з виконання госпдоговірної тематики". Виконані ним роботи дали змогу на 70-80 % зменшити трудомісткість виробництва моноколіс із алюмінієвих сплавів на замовлення АТ "Мотор Січ".
Ректоратом університету здійснювався пошук потенційних замовників на інноваційну продукцію та надавалася інформація науковим підрозділам про можливих користувачів такої продукції. Так, департаментом науки та інноватики у співпраці з Науковим парком "Київська політехніка" на прохання керівництва Інноваційного парку Євразійського національного університету ім. Л.М. Гумільова (Республіка Казахстан) було ініційовано підготовку науковими підрозділами 51 інформаційної довідки про інноваційні проекти для можливого впровадження в Республіці Казахстан, 23 з яких були доопрацьовані до комерційних пропозицій. Зазначені проекти належать до таких напрямів: матеріалознавство, нетрадиційна енергетика, електроніка, медична техніка, високотехнологічне машинобудування та приладобудування, інформаційні технології.
З ініціативи ректорату здійснюється співпраця з Херсонським заводом "Судмаш", наші фахівці з ІХФ погодили для виконання у 2013 р. перелік розробок для підприємства "Стірол" з міста Горлівка, нас чекають на Стахановському машинобудівному заводі для розроблення технології, проектування оснащення та обладнання для виготовлення деталі "сектор черв'ячний", а також для проведення енергоаудиту підприємства тощо.
Таким чином, маємо підстави стверджувати, що наука КПІ була і є затребуваною. І не бюджетом єдиним вона має перспективу розвиватися в 2013-му та наступних роках. Наш пріоритет має полягати в тому, що ґрунтуючись на засадах затребуваності, необхідності створення технічних систем, зокрема альтернативної енергетики, захищених інформаційних систем, нових ощадливих видів транспорту, медичної інженерії, потрібно формувати наукову тематику з використанням нанотехнологій, нових матеріалів, інфокомунікаційних та біотехнологій. З урахуванням існуючого вікового складу керівників наукової тематики виконання досліджень і розробок має проводитися за більш широкою участю молодих учених не тільки як виконавців, а і як керівників нових тем і нових наукових напрямів.
2. "Наука інтернаціональна, як і таблиця множення"
Саме таким коротким висловом Антон Павлович Чехов охарактеризував ту обставину, що наукові знання однаково належать усьому людству незалежно від того, в якій окремій країні вони створені. Тому важливим є обмін учених новими науковими знаннями. Певним мірилом такого обміну є показники цитованості наукових праць. Вони обчислюються в так званих наукометричних базах. Найбільш універсальними і потужними сьогодні є наукометричні бази Scopus і Web of Science. Тематика публікацій, що аналізується базою Scopus, більше ніж Web of Science, збігається з проблематикою наукових досліджень нашого університету. Крім того, міра присутності в науковому інформаційному середовищі за параметром, пов'язаним зі Scopus, істотно впливає на місце університету у світовому рейтингу Webometrics. До речі, за цим параметром у рейтингу Webometrics ми зараз займаємо 2392 місце, тоді як за параметром, пов'язаним із Google Scholar, наша позиція відповідає 62-му місцю у світі. Таким чином, якщо підвищити присутність у Scopus, нам вдалось би покращити наші позиції в рейтингу Webometrics.
Ми маємо позитивну динаміку покращення кількісних показників публікацій і цитування наших науковців у журналах, що входять до бази Scopus, збільшивши за останні чотири роки кількість публікацій з 2946 до 3799, кількість цитувань з 3493 до 6136 і відповідні індекси Гірша з 25 до 31. Але порівняно з іншими університетами України це лише п'ята позиція. Покращення зазначених кількісних показників університету за останні роки досягнуто завдяки здобуткам окремих науковців. Так, наприклад, професори А.А. Фокін і С.М. Пересада входять до списку 100 найбільш цитованих науковців України. Одночасно привертає увагу та обставина, що нульові значення індексу Гірша в базах Scopus чи Web of Science мають майже 140 професорів, або 40 % від їх загальної кількості в університеті.
Привертає увагу значний відсоток нецитованих статей науковців нашого університету (73,83 % при середньому по Україні 58,7 %). Низьким є відсоток робіт, опублікованих разом із зарубіжними співавторами (31,81 %). Цей показник для НТУУ "КПІ" є вищим за середній по Україні (27,94 %), але порівняно з іншими потужними університетами (Варшавський університет – 42,85 %; Київський національний університет імені Тараса Шевченка – 40,8 %) ми маємо резерв розвитку в цьому напрямі. Отже, варто детально проаналізувати причини такого стану та вжити адекватних заходів. Зокрема, відомо, що високоцитованими найчастіше стають статті, опубліковані спільно вченими трьох і більше країн. Ми маємо стимулювати участь своїх учених у таких міждержавних дослідженнях.
З іншого боку, посилення уваги потребує робота з науковою молоддю. За статистикою, близько 70 % найбільш цитованих робіт публікується вченими до 45 років. Отже, доцільно створювати умови для дослідницької роботи талановитих молодих учених і сприяти пошуку ними міжнародних наукових контактів.
Про необхідність оприлюднення результатів дисертаційних робіт через журнали, що входять до наукометричних баз даних, свідчать нові вимоги МОНмолодьспорту України. Міністерством також затверджено порядок формування переліку наукових фахових видань України. Необхідність і шляхи врахування зазначених вимог міністерства викладені в нашій статті "Світові виміри наукових публікацій" ("Київський політехнік", № 1, 10 січня 2013 р.).
Таким чином, одним із пріоритетів діяльності має стати розширення присутності наукових результатів наших учених у світовому інформаційному просторі, зокрема через публікації англомовних статей і долучення наших наукових журналів до світової системи відкритого доступу.
3. Наука – лише базис інновацій
Про інноваційний розвиток економіки держави на засадах впровадження нових технологій, обладнання, приладів тощо, створених завдяки новим знанням, в Україні розмови на високих рівнях ведуться вже понад 15 років. Зокрема, в цій залі цю проблему обговорювали двічі під керівництвом Президента України Л.Д. Кучми, відбулося кілька парламентських слухань, маємо низку законів і постанов Уряду, безліч круглих столів і конференцій… Але економіка країни так і не набуває інноваційного характеру, про що свідчать статистичні дані та численні публікації на зазначену тему.
В Україні реалії такі, що, за офіційними даними, за роки незалежності в 14,3 разу зменшилось освоєння нових видів техніки, у 5 разів зменшилася частка інноваційно-активних підприємств, наукоємність внутрішнього валового продукту зменшилася до 0,7 відсотка (в розвинених країнах цей показник сягає 60-90 % ! ). Як інтегральний підсумок, у всесвітньому рейтингу конкурентоспроможності за останні роки Україна опустилася із 69 на 89 місце (після Кенії і Ботсвани). Від ще більшого відставання країну врятувало 30 місце за результатами наукових досліджень і 37 місце за якістю людського капіталу.
Працюючи в такому інноваційно несприятливому загальнодержавному середовищі, науковці КПІ з ініціативи і під керівництвом М.З. Згуровського формують своєрідний острівець інноваційного прориву. Вивчивши світовий досвід передових інноваційних середовищ на базі університетів США, Фінляндії, Туреччини, Голландії та інших країн, ми запропонували нову для України модель створення і впровадження інновацій на засадах поєднання інтересів усіх учасників інноваційного процесу від науки, освіти, бізнесу, влади.
Закон України "Про науковий парк "Київська політехніка" ще в 2006 р. визначив принципи діяльності нашого інноваційного середовища. І уже 6 років ми вчимося працювати в нових умовах.
Набувши в попередні роки певного досвіду виконання проектів і співпраці із партнерами Наукового парку, в 2012 р. ми здійснили першу спробу впровадження інновацій на принципово нових для нас засадах. Мова йде про проведення Фестивалю (конкурсу) інноваційних проектів з метою реалізації дієвого механізму комерціалізації науково-технічних розробок через створення малих інноваційних компаній – так званих стартапів.
У конкурсі взяли участь 107 авторських команд із числа науковців, викладачів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів, високотехнологічних компаній України. Нашими експертами зі складу науково-технічної ради нашого Наукового парку було визначено 15 кращих проектів, які були рекомендовані до участі у фінальній частині конкурсу. Автори цих проектів пройшли майстер-класи і бізнес-тренінги за програмою підготовки підприємств у рамках проекту "УНТЦ-КПІ". Фінал конкурсу відбувся 12 грудня 2012 р. Міжнародне журі фестивалю у складі фахівців-інноваторів із Кремнієвої долини США, УНТЦ, ЄС, Бразилії, України визначило кращими три команди. Їхні проекти мають бути інкубовані на базі Наукового парку "Київська політехніка" через створення відповідних компаній (стартапів), організацію захисту інтелектуальної власності за юридичної і фінансової підтримки незалежної асоціації банків України. Ще чотири проекти отримали відзнаку і фінансову підтримку від Президентського фонду Леоніда Кучми "Україна", під патронатом якого і був проведений зазначений конкурс.
Надзвичайно важливою стала організована Михайлом Захаровичем участь у фестивалі провідних інноваторів із Кремнієвої долини, УНТЦ, Європейського Союзу, які проводили круглі столи і дискусії, зокрема на тему "Кремнієва долина. Погляд із середини" в присутності наших фахівців, студентів спеціальностей "Менеджмент інноваційної діяльності", "Інтелектуальна власність", що дало змогу отримати нам важливу інформацію про закордонний досвід з трансферу технологій. Зокрема, ми ще раз пересвідчилися, що наука, точніше володіння новим знанням, хоч є і базовим, але лише початковим етапом на шляху трансферу технологій. Отримана від закордонних інноваторів інформація стане дороговказом у практичній реалізації створення у 2013 р. стартапів насамперед на базі розробок, відібраних для інкубування за результатами проведеного фестивалю.
Ми маємо низку пропозицій щодо створення багатьох інноваційних проектів, таких як, наприклад, вирішення конкретних завдань банківської кібербезпеки, створення програмних продуктів грід-систем, впровадження новітніх систем демінералізації води для "Сколково" (Російська Федерація) тощо.
У 2012 р. було подано 199 заявок на видачу патентів України на корисні моделі та винаходи, отримано 288 патентів. На жаль, деякі винахідники університету головним аргументом необхідності отримання патенту вважають додаткові бали в рейтингу викладача, а не отримання ліцензії на результати своєї інтелектуальної творчості. Це призвело до того, що з 940 патентів, отриманих НТУУ "КПІ" за період 2008-2012 pp., на сьогодні підтримується чинність лише 36 патентів. За цей період укладено лише один договір у 2011 р. про передачу права на патент на корисну модель "Теплообмінна труба" та у 2012 р. один ліцензійний договір на право використання знаків для товарів і послуг НТУУ "КПІ".
Таким чином, одним із пріоритетів наших дій має стати здійснення організаційно-технічних проривів у впровадженні інноваційних проектів, створених на засадах поєднання науки, освіти та бізнесу з використанням напрацьованих нами можливостей і досвіду Наукового парку та механізмів комерціалізації знань і об'єктів права інтелектуальної власності.
4. Рівень науки та інновацій визначають кадри
Підготовка науковців починається зі студентської лави, із залучення талановитої молоді до наукових досліджень з подальшим навчанням в аспірантурі та докторантурі, де у 2012 р. провадилась підготовка за 86 науковими спеціальностями в аспірантурі та ад'юнктурі та 67 – в докторантурі. У 2012 р. цей перелік поповнився шістьма спеціальностями в докторантурі та трьома в аспірантурі.
На 01.01.2013 р. в аспірантурі та ад'юнктурі університету разом із пошукачами навчаються 1038 осіб (703 – денна форма, 148 – заочна), в докторантурі проходять підготовку 33 докторанти та 22 пошукачі.
У цілому до аспірантури та ад'юнктури всіх структурних підрозділів університету зараховано 274 особи (у 2011 р. – 294), у тому числі за денною формою підготовки – 238 осіб (у 2011 р. – 263). До докторантури зараховано 12 осіб (у 2011 р. – 10). Факультети та інститути, які організовують роботу через відділ аспірантури і докторантури університету, прийняли цього року до аспірантури 248 осіб, з них 217 – на денну форму навчання, 225 – за державним замовленням. Серед вступників 83,4 % – магістри, 55 % закінчили виші "з відзнакою", 77,3 % мають публікації та винаходи, 48,3 % склали кандидатські іспити.
У 2012 р. аспірантуру закінчили 156 осіб, у тому числі 137 за денною формою підготовки. Захистили дисертації в рік закінчення аспірантури 12 осіб та подали дисертації до розгляду спеціалізованих вчених рад 25 осіб. Протягом року захистили дисертації 30 випускників аспірантури 2011 р., 83 випускники аспірантури (53 %) залишилися працювати в університеті. Усього в 2012 р. співробітниками, пошукачами та випускниками аспірантури і докторантури університету було захищено 16 докторських і 83 кандидатські дисертації. Це дещо менше, ніж у 2011 р., і пояснюється 4-місячною затримкою міністерством перезатвердження терміну дії наших спеціалізованих рад, внаслідок чого виникли черги. Лише в грудні було оголошено про захист 18 кандидатських дисертацій, 16 авторів із яких – це аспіранти і випускники аспірантури. У 2012 р. в університеті проведено більше 800 кандидатських іспитів у рамках весняної та осінньої сесій, видано 180 посвідчень про складання кандидатських іспитів.
Основним критерієм ефективності діяльності аспірантури є кількість захищених дисертацій у межах строку навчання, що відображено в основних вимогах МОНмолодьспорту України до університетів при формуванні державного замовлення на 2013 рік. Ефективність випуску з аспірантури в 2012 р. становила 24 % (у 2011 р. – 23 %).
Питання створення творчої, сприятливої до виконання наукових досліджень атмосфери стоїть на порядку денному в наших підрозділах, адже почастішали випадки конфліктів і непорозумінь між науковими керівниками та аспірантами, які не мають адекватного локального вирішення в науково-педагогічних колективах.
У 2012 р. розширились можливості для аспірантів вчитися та стажуватися в провідних навчальних і наукових центрах за кордоном, у тому числі й за рахунок державних коштів. Судячи з відгуків аспірантів, за кордоном вони побачили сучасну багату матеріально-технічну базу, новітні прилади та інструменти для досліджень, партнерські стосунки молодих і досвідчених учених – справжніх колег, максимальне сприяння в організації їх наукової роботи. Ось лише деякі враження наших аспірантів: "Від умов, у яких вчаться і працюють іноземні аспіранти та студенти, захоплює подих", "Зустрівшись з призначеним керівником, знову шаленієш від німецької радушності та привітності". І заключні враження аспірантів: "Подорожувати треба, навіть необхідно, бо варто бачити те, до чого прагнути, щоб повертаючись додому, точно знати, який світ будувати навколо себе, не точну копію того, що вже десь бачив, а нову, покращену модель свого життя".
Тож дійсно, у нас чудова молодь, яка хоче інноваційно розвивати Україну, і одним із пріоритетів наших дій має стати здійснення якісних і кількісних змін у підготовці докторів і кандидатів наук як базису створення нових і розвитку існуючих наукових шкіл університету. І так діяти маємо за активною участю молодих науковців і задля їхнього майбутнього.
5. Заключні положення
Врахування внеску окремих структурних підрозділів у загальні результати університету в питомих показниках дало змогу встановити рейтинги підрозділів за підсумками наукової та інноваційної діяльності в 2012 році.
Завершуючи виступ, не можна не відзначити плідну діяльність загальноуніверситетських підрозділів, що структурно підпорядковані проректору з наукової роботи.
Вагомі результати отримали працівники НТО "КПІ-Телеком" – у частині подальшої розбудови інформаційно-телекомунікаційної системи університету, в тому числі в гуртожитках (перехід на систему "Direct"), і створення осередків безпроводового доступу, кількість яких на території університету становить 40 одиниць, а до кінця першого кварталу цього року планується їх збільшення до 100, таким чином всі навчальні корпуси будуть охоплені таким доступом. Важливим є технічне здійснення доступу до світових інформаційних ресурсів, розвиток і супровід інформаційних сайтів університету, кількість яких збільшилася за рік з 285 до 419.
Науково-технічна бібліотека поповнила свої фонди на 14036 примірників, продовжувала формувати власні електронні ресурси і доступ до сторонніх ресурсів, а також традиційне обслуговування користувачів.
Плідно працював Державний політехнічний музей, поповнивши свої експонати на понад 5 тисяч одиниць збереження, в тому числі літаком Як-40, провівши упродовж року 650 екскурсій для 18,6 тисяч відвідувачів, у тому числі для 95 закордонних делегацій. Продовжено наукові читання з циклу "Видатні конструктори України", присвячені іменам, маловідомим широкому загалу, але від того не менш вагомим: інженеру, фахівцю в галузі радіозв'язку і телебачення Моїсею Шкуду; конструктору, вченому й організатору в галузі озброєння і військової техніки Олександру Нудельману; інженеру-конструктору, головному конструктору КБ Уралвагонзаводу, засновнику школи вантажного вагонобудування на Середньому Уралі Дмитру Лоренцо; конструктору тракторної техніки, творцю тракторів сімейства "Білорусь" Івану Дронгу. За матеріалами наукових читань з 2008 р. публікується багатотомне видання "Видатні конструктори України", цього року вийшов друком четвертий том. Перший том видання "Видатні конструктори" був прийнятий із вдячністю до Бібліотеки Конгресу США.
Продовжено видання фахового періодичного збірника наукових праць "Дослідження з історії техніки", проведення низки круглих столів і конференцій та чимало інших заходів, що спрямовані на підвищення позитивного іміджу університету. Настав час ініціювати питання щодо надання нашому історико-музейному комплексу статусу національного надбання.
Плідна праця науковців університету та їх досягнення були відзначені указами і розпорядженнями Президента України (12 осіб), Верховною Радою України (2 особи), Кабінетом Міністрів України (5 осіб), Національною академією наук України (5 осіб) та іншими нагородами (всього 70 осіб). Вченою радою університету відзначено понад 90 працівників університету.
Словами вдячності усім науковцям і організаторам науки в університеті та побажанням успіхів і оптимізму в новому 2013 році хочу завершити свій виступ.