Наукова діяльність у 2005 році здійснювалась з метою вирішення таких основних завдань:
- підготовка докторів і кандидатів наук;
- інтеграція навчального процесу і наукової діяльності;
- виконання фундаментальних і прикладних наукових досліджень та розробок;
- інноваційна діяльність і впровадження у практику новітніх технологій, приладів і систем.
На 1.01.2006 р. в аспірантурі університету навчаються 346 осіб (264 – денна форма, 82 – заочна). 39 (11,3%) аспірантів проходять підготовку в аспірантурі за контрактами.
У 2005 р. до аспірантури університету зараховано 127 осіб. Серед вступників: 88% – випускники нашого університету, 69% – магістри, 41% склали кандидатські іспити, 36% – мають публікації та винаходи. Важливим резервом підвищення ефективності підготовки аспірантів є більш широке залучення студентів старших курсів до системи підготовки наукового резерву. Наш орієнтир – це стовідсотковий прийом до аспірантури осіб, що склали кандидатські іспити та мають наукові публікації.
У 2005 р. аспірантуру університету закінчили 76 осіб, у тому числі 62 з них – з відривом від виробництва. Аналіз ефективності випуску за денною та заочною формами навчання в аспірантурі показує, що у 2005 р. ефективність випуску з аспірантури зросла порівняно з 2004 р. і становить 7,9% по захисту дисертацій і 34,2 % – по захисту плюс представлення дисертації до захисту.
58% випускників денної форми 2005 р. залишились працювати в нашому університеті як викладачі чи наукові працівники.
На 1.01.2006 р. як здобувачі при аспірантурі отримують консультації за темою кандидатської дисертації 84 особи. У 2005 р. в університеті проведено 558 кандидатських іспитів у рамках весняної та осінньої сесій.
Минулого року співробітниками, здобувачами та випускниками аспірантури університету захищено 73 кандидатські дисертації, серед них 56 (74%) – випускниками аспірантури та ад'юнктури нашого університету.
У 2005 році в докторантуру прийнято 7 осіб. Динаміка прийому до докторантури змінюється несуттєво. Зазначимо, що декілька років йдеться про відкриття в університеті докторантури з економічних спеціальностей, і ми маємо на факультеті менеджменту і маркетингу достойний кадровий резерв для цього, але обґрунтовано ініціювати вирішення питання рада факультету ніяк не наважиться.
Ефективність випуску з докторантури у 2005 р. становить 25%. Кількість докторських дисертацій, захищених випускниками докторантури та здобувачами університету, становить 12 осіб і упродовж останніх років суттєвих змін немає.
За результатами роботи у 2005 р. доцільно відзначити плідну роботу з підготовки науково-педагогічних кадрів через аспірантуру і докторантуру: професорів І.В.Недіна, Д.Ф.Чернегу, С.В.Широкова, Г.К.Ялового, М.Д.Гомелю, О.М.Новікова, С.І.Сидоренка, доцента Г.Є.Федорова.
Результативно працювали в минулому році наші 19 спеціалізованих рад, з яких 14 – докторських і 4 – кандидатські спеціалізовані ради.
Упродовж 2005 р. вчені звання отримали 68 осіб, з них вчене звання професора – 18 осіб, вчене звання доцента – 41 особа, вчене звання старшого наукового співробітника – 9 осіб.
Упродовж останніх шести років жодного захисту дисертацій не відбулося на 28 кафедрах із усіх 128 кафедр. При черговому переобранні керівників неефективно працюючих кафедр необхідно принципово підійти до їхніх рекомендацій чи не рекомендацій на займані посади.
Необхідно більш принципово і конкретно підходити до розгляду звітів аспірантів (два рази на рік) і згідно із встановленим порядком своєчасно відраховувати тих аспірантів, які за результатами атестації не виконують свої індивідуальні плани роботи. Контроль цієї роботи з боку ректорату в поточному році буде суттєво підсилено.
Заслуговують на термінове вирішення вдосконалення змісту аспірантської підготовки у зв'язку з входженням до Болонського процесу, а також вирішення питань більш кількісного працевлаштування в університеті тих аспірантів, які успішно виконують плани підготовки.
І нарешті, одним із найбільш проблемних є питання збільшення кількості наукових керівників аспірантів за рахунок залучення до цієї справи молодих докторів наук і формування резерву молодих учених із числа кандидатів наук для вступу до докторантури. Всі ці питання мають бути в полі зору та персональної відповідальності завідувачів кафедрами, деканів факультетів і директорів інститутів.
У 2004 р. до виконання НДР та ДКР залучались майже 2000 працівників професорсько-викладацького складу. Більшість кваліфікаційних робіт університету виконано при використанні результатів наукових досліджень, що у 2005 р. (2004 для порівняння) становить: магістерських робіт – 709 (529) – збільшення на 34%, дипломних робіт спеціаліста – 958 (776) – збільшення на 23,5%, дипломних робіт бакалаврату – 630 (740) – зменшення на 15%.
Загалом у 2005 (2004) р. результати науково-дослідних робіт знайшли відображення в оновленні 137 (82) дисциплін – збільшення на 67%. Знайшли використання результати наукових досліджень у циклах лекційних, лабораторних та практичних робіт більш як 87 (23) дисциплін.
У 2005 (2004) р. з використанням результатів наукових досліджень опубліковано 164 (153) навчальних посібники і 29 (34) підручників. Загальна кількість згаданих видань у 2005 (2004) р. становить 193 (187), що майже вдвічі перевищує кількість таких видань у 2003 р. (88). Має місце тенденція щорічного збільшення кількості монографій (2003 р. – 60, 2004 р. – 65, 2005 р. – 69). Аналогічна тенденція збільшення кількості стосується також опублікованих статей (2003 р. – 1072, 2004 р. – 2237, 2005 р. – 2355).
У науковій роботі протягом 2005 (2004) р. брали участь 2700 (2266) студентів. Таким чином, порівняно з 2004 р. кількість студентів зросла на 434.
За звітний період студентами опубліковано 678 наукових праць, з них самостійно – 234; кількість самостійно підготовлених публікацій студентів зросла порівняно з 2004 р. на 51. Активну участь у сприянні реалізації наукового потенціалу студентської молоді університету, в підготовці та проведенні конференцій, семінарів та інших заходів на факультетах і в інститутах НТУУ “КПІ” беруть Наукове товариство студентів та аспірантів (НТСА) і Студентська рада НТУУ “КПІ”.
На багатьох факультетах університету діє понад 100 наукових клубів, де працюють наукові гуртки за напрямками.
Класичними формами інтеграції науки і освіти стали різні форми нашої співпраці з установами Національної академії наук України.
В університеті працюють дев'ять академіків і членів-кореспондентів НАН України, п'ять із них очолюють кафедри. Університет співпрацює з 35 установами академії, форми співпраці – спільні лабораторії, відділи, філії кафедр університету, навчально-наукові комплекси тощо. Зокрема, до співпраці в рамках Навчально-наукової асоціації “Матеріалознавство та спецелектрометалургія” від НАН України з нашим університетом успішно співпрацюють Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона, Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевча, Інститут надтвердих матеріалів ім. М.В. Бакуля, Фізико-технологічний інститут металів і сплавів, Інститут фізики металів ім. Г.В. Курдюмова. До речі, Інженерно-фізичний факультет є лідером співпраці з НАНУ упродовж багатьох років. Досить сказати, як це підрахував проф. Д.Ф. Чернега, що серед академіків і членів-кореспондентів НАНУ чотири відсотки становлять випускники цього факультету.
Ефективною є спільна діяльність учених НАН України і НТУУ “КПІ” в рамках Інституту прикладного системного аналізу як установи подвійного підпорядкування – МОН України і НАН України. У складі інституту працюють два відділи від НАН України і навчально-наукові підрозділи від МОН України, які поєднані загальним штатним розкладом і мають прекрасні результати як у виконанні наукових досліджень, так і в підготовці фахівців. Спільним наказом НАН України і НТУУ “КПІ” створено фізико-технічний факультет – сьогодні це Фізико-технічний інститут.
За дорученням Б.Є.Патона здійснюється підготовка до створення Відділення цільової магістерської підготовки НТУУ “КПІ” і НАН України. Метою створення цього відділення є підготовка фахівців з підвищеним творчим потенціалом для НАН України і НТУУ “КПІ” із застосуванням фізико-технічної моделі організації навчального процесу та наукових досліджень.
Формування наукової тематики в університеті здійснюється як за рахунок коштів державного бюджету, так і в рамках госпдоговірних робіт. У 2005 році за рахунок держбюджету відповідно до тематичного плану виконувалось 143 науково-дослідні роботи. За рахунок Державного фонду фундаментальних досліджень виконувалось 6 НДР, згідно з державним замовленням на науково-технічну продукцію – 5 проектів, в рамках Державних науково-технічних програм – 17 проектів, за рахунок бюджетних коштів галузевих міністерств і відомств – 15 робіт. У цілому за 2005 рік загальний фонд держбюджету склав майже 9,5 млн грн. Зазначимо, що упродовж останніх 7 років частка держбюджету в загальному обсязі науки в середньому складає 36 відсотків.
У 2005 році загальна кількість госпдоговірних робіт становила 279. Для підприємств міста Києва виконувалось 198 госпдоговірних робіт.
Госпдоговірні роботи, які виконуються в наукових підрозділах університету для підприємств, спрямовані на створення нових видів техніки, технологій та нових матеріалів, а також направлені на формування системи державного і галузевого управління. В цілому за 2005 рік обсяг госпдоговірних тем (спеціальний фонд) склав 14,7 млн грн. Основний внесок в обсяги позабюджетного фінансування роблять: НДЦ “Т езіс ”, Орган з сертифікації в ММІ, НТО “КПІ-Телеком”, ТЕФ, НДІ ПЕ, НДІ СТ.
У 2005 році виконувалось 30 міжнародних контрактів та угод, у тому числі 11 угод з закордонними фірмами. Загальний обсяг цих угод склав 664 тис. грн.
У цілому обсяг наукових робіт з усіх джерел фінансування у 2005 році досяг 24,2 млн грн. Внесок підрозділів у цей загальний результат відрізняється істотно. Більш як 1 млн грн обсягів мають 9 підрозділів: ТЕФ, НДІ ТК, НДЦ “Тезіс ”, Орган сертифікації в ММІ, НТО “КПІ-Телеком”, ХТФ, НДІ ПЕ, ІФФ. Це лідери. Протилежну позицію займають 6 підрозділів, у яких обсяги наукових робіт відсутні. Це ВІТІ, МІПО, ФЛ, ММІФ, ФП, Технічний комітет “Акустотехніка”. Відстаючими слід вважати ще 12 підрозділів, у яких річний загальний обсяг фінансування менше 100 тис. грн: НІЦ “Хімічна інженерія”, ФБТ, ФАКС, НДЦ “ПРІСЕ”, НДІ “Енергія”, НДЦ “Акустика”, НДІ ПП ГАТ, НДІ ЛТТ, ФС, ФММ, ДПМ, НІЦ “Квалітет”. Навряд чи доцільно продовжувати керівникам цих підрозділів термін доручень ректора на право самостійного господарювання, адже їхніх коштів не вистачає навіть на повноцінний бухгалтерський супровід діяльності.
Аналіз загальних обсягів фінансування за останні 7 років показує, що вже давно ми не маємо чіткої тенденції до збільшення обсягів, іншими словами – “тупцюємо на місці” навколо суми 17 млн грн, яка майже в 10 разів менше досягнутої наприкінці 80-х років. Ми розуміємо зміни, які сталися за цей період в цілому, але період “виживання” все-таки слід вважати таким, що вже пройшов. Тож сьогодні мова має йти про відродження кращих традицій науки КПІ. Для цього, зокрема, необхідно:
- керівництву на рівні університету більш активно здійснювати пошук крупних замовників, використовуючи для цього всі важелі, в тому числі й участь у різних громадських радах, комісіях, робочих групах, через діяльність яких формується державна політика у сфері науки і техніки;
- керівникам усіх підрозділів необхідно суттєво збільшити позабюджетну компоненту науки, більш активно включати свої колективи у виконання запропонованих їм замовлень, поступово відтворити збільшення кількості штатних працівників науки – сьогодні їх уже близько 900, а в кінці 80-х років було майже 3500!;
- здійснити перехід до формування і виконання загальноуніверситетських комплексних науково-технічних програм на замовлення як вітчизняних, так і закордонних замовників.
Упродовж 2005 р. керівництвом університету сформовано три стратегічні напрями науково-технічного співробітництва, зорієнтованих на Китай, США, Західну Європу.
На базі НТУУ “КПІ” створені й функціонують інноваційний бізнес-інкубатор “Політехцентр” та технопарк “Київська політехніка”. Бізнес-інкубатор “Політехцентр” створює сприятливі умови для організації власних малих підприємств та невеликих фірм, через які впроваджуються науково-технічні розробки вчених університету. Діяльність бізнес-інкубатора спрямована також на підтримку студентських колективів, які працюють у науково-технічному середовищі. У звітному році організовано такий колектив із числа студентів міжуніверситетського медико-інженерного факультету. В рамках бізнес-інкубатора виконуються роботи трьома науково-впроваджувальними малими підприємствами, які створені на базі теплоенергетичного факультету та факультету електроніки.
Метою технопарку “Київська політехніка” є виконання актуальних для держави інноваційних та інвестиційних проектів за пріоритетними напрямами діяльності технопарку. У 2005 р. технопарк не зміг реалізувати жодного з 4-х інноваційних проектів, затверджених спеціальною Комісією Кабінету Міністрів України, через мораторій на діяльність технопарків згідно із законом “Про Державний бюджет на 2005 рік”. Серед цих проектів – “Створення новітнього устаткування та розробка технології виробництва титану, інших спеціальних металів і сплавів на основі вакуумної електронно-променевої плавки”, що мав би виконуватися компанією “Антарес”.
У результаті мораторію на діяльність технопарків і невиконання з цих причин наших інноваційних проектів держава втратила в розрахунку на один рік 249 не створених додаткових робочих місць та запланованих майже 200 млн грн обсягу виробництва. То невже 0,2 млрд грн є зайвими для ВВП України? А в якій ще країні так безкарно мала б місце ситуація як навколо штучних перепон на шляху постачання сировини для вітчизняного виробника титану – компанії “Антарес”?! Виробничі потужності цієї компанії створювались при науковому супроводженні технопарку НТУУ “КПІ” “Київська політехніка”. Наші технології, що були впроваджені на київському заводі, відповідають сучасному світовому рівню – вони дозволяють більш економно виробляти високоякісні зливки. Це підприємство ХХІ століття! Аналогічні виробництва поки є тільки в США та Японії.
Ректоратом університету на основі вивчення досвіду кращих інноваційних систем світу та аналізу роботи технопарку “Київська політехніка” внесено пропозиції щодо подальшого удосконалення інноваційної діяльності в Україні. Вони ґрунтуються на започаткуванні більш ефективних інноваційних структур – технополісів, які не передбачають податкові пільги з боку держави, орієнтовані на територіальний (регіональний) розвиток України і позбавлені головних недоліків, властивих технопаркам.
На виконання Указу Президента України від 30 серпня 2004 р. на базі Національного технічного університету України “КПІ” створено перший в Україні т ехнополіс “Київська політехніка”. У вересні 2005 р. Вченою радою НТУУ “КПІ” затверджено основні концептуальні положення діяльності технополісу. Ректора університету М.З. Згуровського затверджено президентом технополісу. Технополіс є інноваційним середовищем, яке об'єднує науково-навчальні підрозділи НТУУ “КПІ”, технопарк “Київська політехніка”, інноваційний бізнес-інкубатор “Політехцентр”, виробничі, наукові, навчальні організації, що працюють у галузі високих технологій, а також консалтингові, юридичні, фінансові та інші суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють кадрове, правове, інвестиційне забезпечення і супроводження інноваційної діяльності. Наказом по університету створено Орган управління технополісом як структурний підрозділ департаменту науки та інноватики, основним завданням якого є забезпечення діяльності технополісу відповідно до затвердженого “Положення про т ехнополіс “Київська політехніка”. У 2005 р. Органом управління технополісом розроблено форму документів та комп'ютерну програму визначення рівня інноваційності потенційних учасників технополісу. Першими пройшли анкетування та стали учасниками технополісу компанії “Інком”, “Інфопульс” і ТОВ “Долина джерел України” – провідні вітчизняні фірми в галузі розробки, тестування та підтримки інформаційно-телекомунікаційних систем і програмного забезпечення.
У територіальному відношенні технополіс зорієнтований на розвиток м. Києва. Тому участь органів місцевої влади, зокрема Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації, у роботі технополісу є важливою складовою успішної діяльності всієї інноваційної інфраструктури.
Департаментом науки та інноватики підготовлено й направлено до Верховної Ради України проект Закону України “Про т ехнополіс “Київська політехніка”, яким визначено правові та економічні засади запровадження та функціонування інноваційного середовища – т ехнополісу “Київська політехніка”. У разі прийняття цього закону суттєво покращаться фінансування, умови виконання наукових розробок та їх реалізації на ринках наукової продукції.
Наші напрацювання і розроблена модель технополісу пропонуються нами для інших університетів України. Ми впевнені, що існування технополісів забезпечить в Україні сприятливий клімат для інновацій і підприємництва, підвищить інноваційну культуру суспільства, збільшить випуск конкурентоспроможної продукції, покращить умови входження України до Світової організації торгівлі і підвищить рівень життя громадян України.
У 2005 р. в університеті вперше за роки незалежності України отримано позитивне рішення Державного департаменту інтелектуальної власності на внесення до Державного реєстру відомостей про видачу ліцензії на використання корисної моделі “Інгібітор корозії металів і сплавів для замкнутих рециркуляційних водних охолоджувальних систем”. Власником патенту є НТУУ “КПІ”, а авторами – науковці хіміко-технологічного факультету Ю.Я.Богатчук, С.А.Нестеренко, В.А.Кощій. Виключна ліцензія на використання патенту видана ЗАТ “Укртатнафта”.
Відділом комерціалізації об'єктів інтелектуальної власності підготовлено ще 2 проекти ліцензійних угод зі Львівським заводом фрезерних верстатів (керівник розробки проф. Г.С.Тимчик, приладобудівний факультет) та з фірмою “Патар” (керівник розробки доц. Г.Є.Федоров, інженерно-фізичний факультет), які перебувають у стані узгодження із замовниками.
НТУУ “КПІ” з 2004 р. розпочав співпрацю із Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ), став першим і поки що єдиним локальним координатором серед ВНЗ України, з яким ВОІВ підтримує постійний зв'язок для впровадження програми “Університетська ініціатива ВОІВ”. П'ять викладачів механіко-машинобудівного інституту отримали сертифікати Академії ВОІВ. Ведеться підготовка спеціалістів і магістрів з напряму “Інтелектуальна власність”, за участю представників Академії ВОІВ систематично проводяться семінари та конференції з питань охорони промислової власності та авторського права.
До Укрпатенту подано 93 заявки на винаходи та корисні моделі (27 – разом із студентами), отримано 112 патентів (33 – разом із студентами), 5 заявок на реєстрацію знаків для товарів і послуг.
Департамент науки та інноватики у звітному році активно займався рекламно-маркетинговою діяльністю. Так, наприклад, працівниками департаменту зібрано експонати та розроблено дизайн планшетів для виставки “Дні науки і техніки України в КНР”.
Підрозділи університету брали активну участь у проведенні 82 науково-технічних конференцій, у тому числі міжнародних. Усього на цих конференціях у 2005 р. представлено більше 2000 доповідей.
З метою поглиблення інтеграції науки з навчальним процесом, вдосконалення системи управління та звітності, бухгалтерського обліку в 2005 році було прийнято рішення об'єднати наукові підрозділи з науково-навчальними інститутами або факультетами в навчально-наукові комплекси, виходячи із спорідненості наукової тематики, участі в навчальному процесі, територіальної цілісності та кадрового забезпечення, зберігши адміністративну та фінансову самостійність учасників комплексів згідно з відповідними дорученнями ректора університету.
Протягом року 4 рази підвищувалась заробітна плата співробітників НДЧ у зв'язку із зміною рівня мінімальної заробітної плати. Крім того, посадові оклади всім працівникам університету були збільшені на 90 % на підставі національного статусу нашого навчального закладу та відповідно до Указу Президента України. В цілому рівень середньої оплати праці науковців у 2005 р. становив 966 грн.
У 2005 р. видавалося 16 наукових журналів і збірників. Усі вони визнані науковою громадськістю України, користуються заслуженим авторитетом і є фаховими виданнями, в яких згідно з Постановами ВАК України можуть бути опубліковані результати кандидатських і докторських дисертацій.
Одним із основних здобутків журналу “Наукові вісті НТУУ “КПІ” у 2005 р. стало реферування журналу в Реферативному журналі Всеросійського інституту наукової і технічної інформації Російської академії наук (ВІНІТІ РАН), а також розміщення інформації про нього в базах даних ВІНІТІ РАН.
У 2005 р. НТО “КПІ-Телеком” провело роботи по введенню в експлуатацію другої черги АТС, що дало можливість розширити телефонну номерну ємність ще на 1000 номерів.
Для поліпшення інформаційно-довідкових послуг по телефонній мережі університету підготовлено та надруковано 400 примірників нового телефонного довідника, який роздано в підрозділи, реалізовано базу даних телефонних номерів та пошукову систему по базі, якою можна скористатися з сайту університету.
У 2005 р. НТО “КПІ-Телеком” активно продовжувало роботи по створенню оптичної опорної мережі. Створено та введено в експлуатацію оптичний канал передачі даних в 6 корпус, прокладено оптичні кабельні канали в 8 та 35 корпуси, введення в експлуатацію яких планується в 2006 р. Для підвищення ефективності роботи мережі встановлено два нових потужних сервери. Зараз підтримку інформаційних сервісів та ресурсів мережі забезпечують 8 центральних серверів НТО “КПІ-Телеком”, 17 серверів підрозділів та 21 сервер у гуртожитках.
Що стосується другого рівня мережі, а саме мереж доступу, то їх розвиток є першочерговим завданням підрозділів університету. Допомогу в цьому їм також надає НТО “КПІ-Телеком”. У 2005 р. НТО “КПІ-Телеком” було створено локальну комп'ютерну мережу для Управління міжнародних зв'язків (на 118 робочих місць), Центру дистанційної освіти (на 70 робочих місць), технополісу на 22 робочих місця, департаменту навчально-виховної роботи на 19 робочих місць. Враховуючи зростаючі потреби підрозділів університету в доступі до глобальних інформаційних мереж НТО “КПІ-Телеком”, у 2005 р. збільшено зовнішній інформаційний канал університету до 2,5 Мб/с, а на 2006 р. пропускну спроможність зовнішнього каналу заплановано збільшити до 4 Мб/с. Крім того, університет має підключення до українського сегмента мережі по каналу 100 Мб/с. Користувачами Інтернету в університеті є більше 150 підрозділів та приблизно 4000 студентів у студмістечку. Обсяг отриманої користувачами мережі інформації з Інтернету збільшився з 1240 ГБ у грудні 2004 р. до 3000 ГБ у грудні 2005 р.
Роботи щодо розвитку інформаційних ресурсів у 2005 р. були зосереджені на 3 напрямках:
- супроводження та розвиток Web-Сайту НТУУ “КПІ”;
- супроводження та розширення можливостей сайту “Інформаційна служба НТУУ “КПІ”;
- початок розробки першої черги Web-Портала НТУУ “КПІ”.
Залишається також актуальним створення єдиної інформаційної платформи керування університетом та всіма інформаційними ресурсами. Вирішення цього завдання в 2005 р. було покладено на КБ інформаційних систем університету.
Бібліотека обслуговує 50 539 читачів, із них 41 678 студентів, 8 619 викладачів і співробітників. До послуг читачів 15 спеціалізованих читальних залів на 1 500 місць, які працюють з 9.00 до 21.00. Щоденно бібліотеку відвідують від 1 300 до 1 800 читачів. Книговидача за рік становить 1 800 322 примірники документів, книжковий фонд –2 715 853 примірники. Із них 1,5 млн – підручники і навчальні посібники. За звітний період бібліотека поповнилась на 41 204 примірники, що становить 10 969 назв, із них українською мовою – 26 078 примірників.
У 2005 р. з експозицією Державного політехнічного музею ознайомилось понад 19 тис. осіб, усього з часу відкриття музею (у вересні 1998 р.) його зали відвідало майже 120 тис. екскурсантів. У 2005 р. проводились планові відвідування музею студентами першого курсу університету, учнями шкіл Солом'янського району м. Києва.
До фондів музею за рік надійшло 135 нових експонатів.
Розроблено концепцію і тематико-експозиційний план експозиції “Стрілецька зброя”, яку вже відкрито для відвідувачів.
Опрацьовано концепцію оновленої експозиції з історії КПІ.
Продовжувалась науково-просвітницька робота через започаткований президентом НАН України та ректором НТУУ “КПІ” цикл наукових читань “Видатні конструктори України”. У 2005 р. проведено 4 наукові читання, присвячені академікам А.М. Люльці, І.М. Францевичу, засновнику теплометричної школи О.А. Геращенку, конструкторам реактивної зброї.
Приємно відзначити, що за останні 10 років праця науковців нашого університету щорічно відзначається Державними преміями України в галузі науки і техніки. З 1994 по 2005 рр. 43 наших учених-співавторів 19-ти робіт удостоєні премії. Ця традиція продовжена і в 2005 році. Згідно з Указом Президента України від 19 грудня № 1782/2005 Державними преміями України в галузі науки і техніки 2005 р. відзначені роботи:
- цикл монографій “Розробка нових математичних моделей, методів та інформаційних технологій для розв'язування задач трансобчислювальної складності”. До складу авторського колективу від НТУУ “КПІ” входять: М.З. Згуровський, В.С. Мельник, О.М. Новіков;
- підручник “Перехідні процеси в системах електропостачання”. До складу авторського колективу від НТУУ “КПІ” входять: В.В. Прокопенко, Л.І.Несен та В.М. Винославський (відзначений посмертно).
Орденами, медалями, Почесними грамотами та почесними званнями, преміями, подяками у 2005 році відзначено майже 50 науковців.
Визначено також переможців щорічного конкурсу НТУУ “КПІ” на кращий підручник, навчальний посібник та монографію. Лауреатами цієї премії стали: В.Я. Жуйков, В.І. Бойко, А.А. Зоря, В.М. Співак за підручник у 2-х томах “Схемотехніка електронних систем”; В.Ф. Шинкаренко за монографію “Основи теорії еволюції електромеханічних систем”; співавтори В.С.Коваленко, Л.Ф.Головко за “Довідник з лазерної технології”.
Ураховуючи необхідність зростання ролі науки в університетах як базису підвищення якості підготовки фахівців в умовах Болонського процесу, як підґрунтя для інтенсифікації інноваційного розвитку економіки держави, а також удосконалюючи набутий досвід діяльності, який відповідає принципам роботи дослідницьких університетів, слід вважати актуальними на 2006 рік наведені нижче завдання.
- Продовження активної участі університету у формуванні державної політики у сфері наукової та науково-технічної діяльності в Україні, зокрема, з використанням для досягнення цієї мети вагомого внеску наукових досягнень НТУУ “КПІ” в розвиток економіки України, а також, зокрема, членства представників ректорату та провідних учених університету в Громадських колегіях при МОН України, ВАК України та інших відомствах, їх роботи в складі комісій і робочих груп згідно з розпорядженнями Президента України, РНБО України, постановами Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та інших загальнодержавних органів. Надання до цих органів пропозицій щодо вирішення конкретних проблем, з розв'язання яких НТУУ “КПІ” міг би бути головним в Україні.
- При формуванні наукової тематики університету ключове місце має займати програмно-цільовий метод організації науки з орієнтацією на прискорене вирішення загальнодержавних проблем у сфері енерго- та ресурсозбереження, інших пріоритетних напрямів розвитку науки та інноваційної діяльності в Україні, а також виконання комплексних науково-технічних програм на замовлення галузей і провідних високотехнологічних підприємств держави.
- Здійснення низки конкретних заходів, спрямованих на подальшу інтеграцію освіти і науки, в тому числі розширення співпраці і створення спільних структур з установами Національної академії наук України, надання елітної освіти через наповнення реальним змістом принципів діяльності дослідницьких університетів.
- Активізувати роботу всіх кафедр з питань підготовки кандидатів і докторів наук; керівників кафедр, які упродовж терміну обрання на свої посади не мають конкретних результатів цієї роботи, як правило, не рекомендувати на повторне обрання. Суттєво розширити масштаби роботи системи підготовки наукового резерву, а також залучення до керівництва аспірантами всіх докторів і кандидатів наук, які успішно працюють у напрямку підготовки своїх докторських дисертацій.
- У сфері інноваційної діяльності здійснити комплекс заходів щодо розгортання роботи т ехнополісу “Київська політехніка”, включаючи залучення до співпраці ряду високотехнологічних компаній, формування баз даних розробок учених університету та замовлень вітчизняних підприємств і закордонних компаній, практичне впровадження системи оформлення прав і захисту інтелектуальної власності, активізацію діяльності всіх учасників технополісу.
- Розширення міжнародного науково-технічного співробітництва з метою прискорення міжнародної інтеграції України у сфері науки і освіти. Здійснення спільно з УМЗ подальшої участі університету в науково-технічних програмах ООН, ЮНІДО, ЄС, НАТО, інших міжнародних програмах.
- Продовження ефективної діяльності структурних підрозділів університету: науково-технічної бібліотеки, Державного політехнічного музею, НТО “КПІ-Телеком” в напрямках створення необхідних умов для підвищення якості навчального процесу і наукової діяльності в університеті.
На завершення хочу подякувати всім виконавцям наукової тематики, керівникам тем і науково-освітніх підрозділів, працівникам загальноуніверситетських підрозділів, що входять до складу департаменту науки та інноватики, членам Науково-організаційної комісії Вченої ради, колегам по ректорату.