Наукові вісті НТУУ "КПІ". № 2. 2016

Аналіз продуктивності завадозахищених систем передавання дискретної інформації /Л.О. Уривський, А.В. Мошинська, С.М. Вергун – К.: Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2016. – № 2. – С.

Проблематика. Необхідність ефективного використання енергетичного та частотного ресурсів каналів телекомунікацій.

Мета дослідження. Головним завданням роботи є аналіз продуктивності дискретного каналу зв’язку через виявлення закономірностей поведінки достовірності демодульованих сигналів багатопозиційної маніпуляції при використанні надлишкових завадостійких кодів.

Методика реалізації. Оцінка пропускної здатності та пошук екстремуму продуктивності ведуться в умовах поступового збільшення швидкості передачі символів. Потенційна завадостійкість оцінюється заданим значенням імовірності помилки pбіт у каналі передачі зі сталими параметрами при впливі флуктуаційної завади типу білого гауссового шуму, яка досягається за рахунок корегування достовірності на виході демодулятора за допомогою завадостійкого коду.

Результати дослідження. Аналіз залежностей пропускної здатності та продуктивності без кодування та з кодуванням сигналів різної кратності маніпуляції показав наявність екстремуму за відповідних енергетичних умов у каналі. При цьому в точці екстремуму сигнали QAM-16 є продуктивнішими, ніж сигнали QAM-64. Це свідчить про раціональність використання сигналів QAM-64 у малозональних безпроводових системах (наприклад, LTE), на відміну від сигналів QAM-16, які доцільно застосовувати в крупнозональних безпроводових системах (наприклад, UMTS).

Висновки. Найефективніше використання енергетичних і частотних ресурсів каналів зв’язку спостерігається в точці екстремуму продуктивності за точно визначених значень швидкості передавання, тому у випадку знаходження зліва від максимуму доцільно збільшувати швидкість передачі символів, а у випадку знаходження справа від максимуму можна зменшити енергію сигналу.

Ключові слова: пропускна здатність; продуктивність каналу; ймовірність помилки; багатопозиційні сигнали; екстрамуми продуктивності.

ТЕРМОДИНАМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ТЕПЛОНАСОСНИХ СИСТЕМ КОНДИЦІЮВАННЯ ПОВІТРЯ З ВИКОРИСТАННЯМ КАМЕРИ ЗМІШУВАННЯ В ЗАКРИТОМУ БАСЕЙНІ У СПЕКОТНИЙ ПЕРІОД РОКУ /М.К. Безродний, Д.С. Кутра, І.В. Сергієнко – К.: Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2016. – № 2. – С.

Проблематика. Видалення великої кількості вологи, що надходить у приміщення басейна внаслідок її випаровування, а також підтримка температури та вологості повітря в приміщенні басейна є основною задачею, яку повинна ефективно розв’язувати теплонасосна система обробки повітря.

Мета дослідження. Мета роботи – аналіз термодинамічної ефективності теплонасосної схеми кондиціювання повітря для критого басейна в спекотний період року залежно від параметрів роботи системи і зовнішнього повітря. Схема передбачає встановлення камери змішування спочатку до, а потім після теплового насоса (ТН).

Методика реалізації. Побудовано математичну модель роботи теплонасосної системи кондиціювання повітря, реалізацію якої було проведено числовим методом послідовних наближень.

Результати дослідження. Схема з камерою змішування до ТН характеризується досить низькими значеннями холодильного коефіцієнта схеми, що пов’язано з досить високим тепловим навантаженням випарника ТН. Збільшення коефіцієнта рециркуляції та істотне зниження частки свіжого припливного повітря сприяє збереженню холоду в системі кондиціювання і підвищенню холодильного коефіцієнта всієї теплонасосної схеми кондиціювання.

Висновки. Теплонасосна система кондиціювання басейна з рециркуляцією відпрацьованого повітря та камерою змішування після ТН у теплий або спекотний період року має найбільш високу термодинамічну ефективність як за значеннями холодильного коефіцієнта всієї схеми, так і за робочим діапазоном зміни температури та відносної вологості зовнішнього атмосферного повітря.

Ключові слова: тепловий насос; басейн; кондиціювання; холодильний коефіцієнт.

МЕТОДИКА ПОБУДОВИ СКОРИНГОВИХ КАРТ ІЗ ВИКОРИСТАННЯМ ПЛАТФОРМИ SAS /С.А. Бакун, П.І. Бідюк – К.: Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2016. – № 2. – С.

Проблематика. Розробка ефективних методик оцінювання кредитоспроможності осіб і ризику банків при наданні споживчих кредитів.

Мета дослідження. Визначення механізму реалізації скорингової моделі у вигляді скорингової карти. Аналіз можливостей використання методу скорингових карт як інструменту управління кредитним ризиком.

Методика реалізації. Побудова скорингової карти та попередній аналіз вихідних даних за допомогою спеціалізованих компонент системи SAS Enterprise Miner.

Результати дослідження. Розглянуто основні етапи розробки скорингових карт. Побудовано скорингову карту на основі реальних статистичних даних щодо видачі споживчих кредитів. Проведено порівняльний аналіз скорингової карти з іншими статистичними методами класифікації потенційних позичальників кредитів.

Висновки. Встановлено, що скорингові карти мають кращу прогнозну здатність стосовно платоспроможності клієнтів, ніж інші статистичні методи, такі як дерева рішень, нейронні мережі та логістична регресія. Формат розробки прогнозних моделей у вигляді скорингової карти є найбільш простим для інтерпретації. Проте застосування цього методу вимагає значних капіталовкладень і постійного поповнення та оновлення кредитних історій позичальників.

Ключові слова: управління ризиками; інтелектуальний аналіз даних; кредитний скоринг; скорингова карта; логістична регресія; якість класифікації.

МОДЕЛЮВАННЯ СТРУКТУРИ ПОВЕРХНІ БАНКНОТНОГО ПАПЕРУ НА ОСНОВІ ТЕОРІЇ ФРАКТАЛІВ /Т.Ю. Киричок, Т.Є. Клименко, О.В. Рибак – К.: Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2016. – № 2. – С.

Проблематика. У статті розглянуто експериментальне дослідження структури поверхні банкнотного паперу в зоні водяного знака та поза його межами.

Мета дослідження. Моделювання структури поверхні задрукованого і незадрукованого банкнотного паперу з вико- ристанням теорії фракталів, а також розрахунок основних показників, які описують макро- та мікроструктуру поверхні банкнотного паперу в зоні з водяними знаками і поза їх межами.

Методика реалізації. Використовуються метод, який оснований на аналізі профілограм, отриманих контактним і оптичним методами профілометрії, та метод теорії фракталів.

Результати дослідження. Визначено спосіб наближеного вимірювання фрактальної розмірності довільної фігури: S_i• h_i^D≈ c, де c – деяка константа, а D – фрактальна розмірність фігури. Отримано функцію поверхні паперового аркуша: f(h)≈L•c•h ^-(1+D_np) Визначено фрактальну розмірність поверхні паперу: D=1+D_np, і амплітудний коефіцієнт поверхні паперу: S=Cη^{(2D-3)τ(4-2D)}. Побудовано графічну модель поверхні паперу з урахуванням фрактальної розмірності й амплітудного коефіцієнта.

Висновки. Розроблено метод дослідження структури поверхні паперу на основі теорії фракталів. Вказаний метод оснований на аналізі профілограм, отриманих контактним та оптичним методами профілометрії. Розроблено математичну модель структури поверхні незадрукованого та задрукованого банкнотного паперу. Розроблено алгоритм і програмне забезпечення для визначення фрактальної розмірності й амплітудного коефіцієнта мікроструктури незадрукованого та задрукованого паперу. Отримано значення фрактальної розмірності й амплітудного коефіцієнта поверхні банкнотного паперу.

Ключові слова: банкнотний папір; структура поверхні паперу; теорія фракталів; фрактальна розмірність; амплітудний коефіцієнт; математична модель поверхні; профілограма.

Дослідження можливостей функцій належності типу 2 в системах нечіткої логіки /Н.Р. Кондратенко – К.: Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2016. – № 2. – С.

Проблематика. Побудова моделей прийняття рішень для задач, що слабо формалізуються та оперують з експертною інформацією, є можливим завдяки використанню теорії нечітких множин та побудові систем нечіткої логіки. Використання апарату теорії нечітких множин для формалізації знань автоматично ставить перед дослідником задачу вибору типу нечіткої множини для побудови функцій належності та нечіткої моделі, яка буде відповідати вибраному типу нечіткої множини. Тому задача дослідження можливостей функцій належності типу 2 у системах нечіткої логіки є актуальною.

Мета дослідження. Розширення можливостей систем нечіткої логіки за рахунок використання функцій належності типу 2.

Методика реалізації. Методику досліджень спрямуємо на використання інтервальних функцій належності та тривимірних типу 2 у задачах прогнозування і медичної діагностики. Задачу дослідження можливостей інтервальних функцій належності, які будуються з експериментальних даних, розглянемо в двох аспектах: перший – про адекватність відображення інтервальними функціями належності невизначеностей, що існують у вихідних даних, і другий – про те, які переваги чи недоліки має інтервальний вихід нечіткої моделі з інтервальними функціями належності.

Результати дослідження. Проведено дослідження можливостей інтервальних функцій належності типу 2 у системах нечіткої логіки на прикладах розв’язання задачі прогнозування та медичної діагностики. Показано доцільність побудови тривимірних функцій належності типу 2 з експериментальних даних.

Висновки. Показано переваги використання інтервальних функцій належності в системах нечіткої логіки при побудові нечітких моделей з використанням принципу множинності моделей. Наведено дослідження доцільності використання тривимірних функцій належності типу 2 при моделювання існуючих невизначеностей. Запропоновано методику генерування тривимірних функцій належності в системах нечіткої логіки, що генеруються з експериментальних даних.

Ключові слова: експериментальні дані; функції належності типу 2; інтервальна нечітка модель; тривимірна функція належності.

РЕДУКЦІЯ багатопозиційних задач і гібридизація критеріїв прийняття рішень /В.В. Романюк – К.: Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2016. – № 2. – С.

Проблематика. Оскільки прийняття рішень завжди зачіпає багато підходів й евристик, а також недостатня статистика і хід часу можуть породжувати цілі послідовності задач прийняття рішень, то розглядається задача врахування множинних станів і критеріїв.

Мета дослідження. Розробка методу редукції загальної задачі прийняття рішень з множинними станами поряд з урахуванням множинних критеріїв через їх гібридизацію для однозначного розв’язання єдиної задачі прийняття рішень.

Методика реалізації. Пропонується алгоритм зведення скінченної множини задач прийняття рішень до єдиної задачі прийняття рішень. Також формалізується гібридизація критеріїв прийняття рішень, яка дає змогу отримати єдину множину оптимальних альтернатив.

Результати дослідження. На практиці ця множина містить лише одну альтернативу. Тут, завдяки дії закону великих чисел (множинних критеріїв), чим більше число критеріїв, що залучаються до гібридизації, тим більш надійним, згідно зі сформульованим виразом, виходить рішення.

Висновки. Представлені редукція багатопозиційних задач і гібридизація критеріїв прийняття рішень забезпечують для дослідника одну задачу прийняття рішень, число оптимальних розв’язків якої має бути меншим, ніж за будь-якими іншими підходами. Також це дає змогу ранжувати альтернативи з більшими надійністю та достовірністю. Крім того, утворюються надійні ваги (пріоритети) для скаляризації багатокритеріальних задач.

Ключові слова: задача прийняття рішень; багатопозиційна задача; редукція; гібридизація критеріїв.

Прогнозування фінансових ризиків з використанням наївного і доповненого деревом класифікаторів на основі байєсівських мереж /О.М. Терентьєв, В.Е. Кириченко, П.І. Бідюк, Т.І. Просянкіна-Жарова – К.: Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2016. – № 2. – С.

Проблематика. Побудова та дослідження характеристик наївного і доповненого деревом класифікаторів у формі байєсівських мереж при розв’язанні задачі оцінювання кредитного ризику.

Мета дослідження. Визначення точності класифікації позичальників кредиту банку за допомогою байєсівських класифікаторів двох типів. Математичне обґрунтування та опис алгоритмів реалізації обох моделей, а також обчислення їх алгоритмічної складності.

Методика реалізації. Розробка необхідного математичного апарату та виконання обчислювальних експериментів з метою побудови класифікаторів у формі байєсівських мереж на основі фактичних статистичних даних щодо кредитоспроможності фізичних осіб.

Результати дослідження. Створено методику побудови і використання наївного та доповненого деревом байєсівських класифікаторів при розв’язанні практичних задач оцінювання кредитоспроможності позичальників кредитів; виконано аналіз алгоритмічної складності розроблених алгоритмів; побудовано класифікаційні моделі у формі байєсівських мереж на основі фактичних статистичних даних із банківської системи та виконано порівняльний аналіз результатів застосування розроблених класифікаторів.

Висновки. Встановлено, що доповнений деревом класифікатор має більшу обчислювальну складність, ніж наївний байєсівський класифікатор, але він показує кращу точність результатів класифікації позичальників кредитів на дві групи: групу тих, хто повертає кредит, і проблемну.

Ключові слова: інтелектуальний аналіз даних; мережі Байєса; кредитний скоринг; фінансовий аналіз; макроекономічні показники.

СТРУКТУРА І ВЛАСТИВОСТІ СПРЯМОВАНО ЗАКРИСТАЛІЗОВАНОГО СПЛАВУ СИСТЕМИ Мо-8,7 Si-18 B /Ю.І. Богомол, О.І. Попович, М. Крюгер, П.І. Лобода – К.: Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2016. – № 2. – С.

Проблематика. Дослідження сплавів системи Mo–Si–B – нового типу жароміцних сплавів для виготовлення лопаток газових турбін на заміну нікелевим монокристалічним суперсплавам.

Мета дослідження. Вивчення впливу кінетичних параметрів безтигельної зонної плавки та надлишку бору на закономірності формування структури і механічні властивості спрямовано закристалізованого евтектичного сплаву Мо-8,7 ат. % Si-18 ат. % B.

Методика реалізації. Спрямовано закристалізовані сплави Мо-8,7 ат. % Si-18 ат. % B і Мо-8,7 ат. % Si-18,5 ат. % B одержано методом безтигельної зонної плавки неспечених порошкових пресовок. Проведено мікроструктурний аналіз одержаних спрямовано армованих композитів і зламів, рентгенофазовий аналіз, дослідження мікромеханічних властивостей з дисперсійним аналізом отриманих даних.

Результати дослідження. Отримано спрямовано закристалізовані сплави Мо-8,7 % Si-18 % B, Мо-8,7 % Si-18,5 % B та швидкозакристалізований сплав Мо-8,7 % Si-18,5 % B, мікроструктура яких складається з інтерметалідної матриці, армованої включеннями твердого розчину молібдену. Інтегральна мікротвердість одержаних сплавів досягає 11,86 ± 1,49 ГПа, а тріщиностійкість – 6,92 ± 0,68 МПа×м1/2.

Висновки. Збільшення швидкості кристалізації зумовлює закономірне подрібнення структури та підвищення анізотропності матричної фази. Показано, що введення домішки бору в кількості 0,5 ат. % призводить до зміщення рівноваги з області Mo-Mo5SiB2-Mo3Si в область Mo-Mo5SiB2-Mo2B. Спостерігаються анізотропія мікротвердості та переважно ізотропія тріщиностійкості.

Ключові слова: жароміцні конструкційні матеріали; безтигельна зонна плавка; спрямована кристалізація; система Mo–Si–B; мікроструктура; фазовий склад; мікротвердість; тріщиностійкість.

Вплив абразивного інструмента і режимів різання при тонкому шліфуванні зносостійких нікелевих композитів на параметри шорсткості поверхонь тертя поліграфічних машин /А.П. Гавриш , Т.А. Роїк, П.О. Киричок, Р.А. Хохлова – К.: Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2016. – № 2. – С.

Проблематика. Дослідження технологічного процесу тонкого абразивного шліфування деталей зі зносостійких композиційних матеріалів, синтезованих на основі використання утилізованих і регенерованих відходів виробництва з нікелевих сплавів XH55BMTKЮ, XH50BTФKЮ, ЭП975 з домішками твердого мастила CaF2.

Мета дослідження. Експериментальне дослідження процесів тонкого абразивного шліфування деталей тертя з нових композиційних матеріалів на основі нікелю та встановлення впливу на параметри шорсткості поверхні деталі типу абразивного інструмента, його зернистості та режимів різання.

Методика реалізації. Обробка поверхонь деталей тертя поліграфічних машин зі зносостійких композитів на основі нікелю тонким шліфуванням на плоско-, кругло- і внутрішньошліфувальних верстатах шліфувальними інструментами з електрокорунду хромистого (33А) зернистістю 14–28 мкм на гліфталевій зв’язці та із застосуванням тонких режимів різання.

Результати дослідження. Встановлено, що на параметр шорсткості поверхні оброблення R a суттєво впливають зернистість, матеріал зв’язки абразивного круга та режими тонкого абразивного шліфування. Найкращі показники R a, які задовольняють високі вимоги до робочих поверхонь деталей тертя поліграфічних машин, забезпечують шліфувальні круги з електрокорунду хромистого 33А зернистістю 14–28 мкм на гліфталевій зв’язці та тонкі режими різання. Показано переваги обробки поверхонь кругами з електрокорунду хромистого.

Висновки. Доведено, що формування високої якості поверхонь деталей, які виготовлені з нових композиційних матеріалів на основі нікелю, суттєво залежить від типу абразивного інструмента, режимів різання композитів та матеріалу зв’язки. Розроблено рекомендації для виробництва.

Ключові слова: нові композиційні матеріали; відходи нікелевих сплавів; інструмент; деталі тертя; шорсткість поверхні; тонке абразивне шліфування; режими різання.

Застосування дискретного ортогонального методу вимірювання фази для визначення характеристик матеріалів ультразвуковим методом /Г.А. Богдан, А.Г. Протасов – К.: Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2016. – № 2. – С.

Проблематика. Стаття присвячена проблемі підвищення точності визначення фізико-механічних характеристик порошкових матеріалів на стадії їх виготовлення при використанні ультразвукового методу контролю.

Мета дослідження. Реалізація фазового методу вимірювання часового інтервалу в системі ультразвукового контролю порошкових матеріалів з метою підвищення точності визначення їх фізико-механічних характеристик.

Методика реалізації. Для досягнення мети дослідження було запропоновано використати дискретний ортогональний метод визначення фазового зсуву між сигналами. Проводились комп’ютерне моделювання у системі Matlab для визначення різниці фазового зсуву сигналів і оцінка похибки його вимірювання.

Результати дослідження. Визначено оптимальні параметри основного елемента системи вимірювання фазового зсуву – аналого-цифрового перетворювача, який є головним джерелом похибки й істотно впливає на точність вимірювання.

Висновки. Експериментальні дослідження на матеріалах з відомими характеристиками показали ефективність застосування дискретного ортогонального методу, який дав можливість визначити швидкість поширення ультразвуку в твердому середовищі з похибкою менше 1 %.

Ключові слова:фазовий зсув; дискретний ортогональний метод.

Технологія ремонту дефектних ділянок діючого магістрального трубопроводу за допомогою паяно-зварних муфт /Г.С. Тимчик, О.О. Подолян – К.: Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2016. – № 2. – С.

Проблематика. Складність забезпечення герметичності підмуфтового простору при посиленні трубопроводів малого та середнього діаметра за допомогою муфт із заповненням розплавленим металом або сплавом.

Мета дослідження. Удосконалення технології підвищення міцності ділянок магістральних трубопроводів високого тиску за допомогою зварних муфт, заповнюваних розплавленим металом шляхом, що дає змогу досягти високої ефективності посилення труб середнього та малого діаметрів.

Методика реалізації. Технологія підвищення міцності ділянок діючого трубопроводу за допомогою паяно-зварних муфт.

Результати дослідження. Запропоновано вдосконалену технологію ремонту дефектних ділянок діючого трубопроводу. Запропоновано конструкції торцевих ущільнювачів, що полегшують формування підмуфтового шару з оптимальними параметрами.

Висновки. Запропонована методика дає змогу підвищити ефективність посилення труб малих і середніх діаметрів.

Ключові слова: муфта; неруйнівний контроль; діагностика; ремонт; газопровід; трубопровід; тиск.

ПОХИБКИ ВИМІРЮВАННЯ АМЕТРОПІЇ ТА ОБСЯГУ ПСЕВДОАКОМОДАЦІЇ ОКА ЗА ЗОБРАЖЕННЯМ СВІТЛОВОЇ МІКРОПЛЯМИ НА СІТКІВЦІ /І.Г. Чиж, О.О. Голембовський – К.: Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2016. – № 2. – С.

Проблематика.Розробка нового методу і засобу для об’єктивного оцінювання оптичної складової обсягу псевдоакомодації артифакічного ока, а також способи підвищення точності відповідних вимірювань.

Мета дослідження. Обґрунтування можливості вимірювання величини аметропії та обсягу псевдоакомодації через відтворення залежності від дефокусування середнього квадратичного значення (RMS) радіуса зображення світлової мікроплями на сітківці.

Методика реалізації. Математичне подання функції RMS, аргументом якої є величина штучно утвореного дефокусування зображення мікроплями на сітківці. Комп’ютерне моделювання за допомогою Mathcad спотворень функції RMS від дії електричного шуму.

Результати досліджень. Виявлено кількісну залежність похибок визначення аметропії та обсягу псевдоакомодації від рівня спотворень функції RMS. Доведено можливість забезпечення потрібної точності вимірювань запропонованим у роботі методом.

Висновки.Наявна елементна база дає змогу реалізувати метод вимірювання аметропії та обсягу псевдоакомодації через відтворення функції RMS світлової мікроплями на сітківці. Для методу є цілком досяжним вимірювання вказаних параметрів з похибками не більше ±0,1 дптр.

Ключові слова: RMS ретинального зображення точки; обсяг псевдоакомодації артифакічного ока.

Синтез люмінесцентних матеріалів на основі рідкісноземельних оксофторидів /С.В. Пилипко, Л.М. Спасьонова, М.М. Племянніков – К.: Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2016. – № 2. – С.

Проблематика. Розробка нових матеріалів для систем відображення та реєстрації оптичних сигналів, які можуть працювати в діапазоні інфрачервоного випромінювання, залишається актуальною. Галузь оптики зіткнулася з проблемою, коли відомі системи на основі силікатного скла не забезпечують необхідної ширини зони прозорості, а матеріали на основі фторидів металів мають низьку хімічну стійкість.

Мета дослідження. Розробка методології, спрямованої на синтез та дослідження властивостей фторидних стекол і оксофторидів рідкісноземельних елементів (РЗЕ) та ітрію.

Методика реалізації. Застосовано комплексний підхід до синтезу та досліджень із використанням термічних, рентгенівських, люмінесцентних та інших методів. Як вихідні речовини використовувалися комерційні сполуки ZrF4; LaF3; AlF3; GaF3; BaF2; YF3; Y2O3; EuF3; Eu2O3; GdF3; Gd2O3; TbF3; Tb2O3.

Результати дослідження. Досліджено можливість створення люмінесцентних матеріалів на основі фторидного скла складу 95 % ZLAG + 5 % ZBLAта оксофторидів РЗЕ. При синтезі цих матеріалів як люмінофори було використано сполуки європію і тербію, які випромінюють світло у видимій частині спектра.

Висновки. Синтезовані фторидні стекла можуть бути використані як перспективні матеріали для оптичних підсилювачів та лазерів. Оксофториди, маючи гарні показники виходу фотолюмінесценції та фізико-хімічну інертність до агресивних середовищ, можуть стати перспективними матеріалами для виготовлення люмінесцентних матеріалів для широкого використання.

Ключові слова: люмінесцентні матеріали; фторидне скло; оксофториди; рідкісноземельні елементи.

Спосіб керування морфологією катодного осаду на основі визначення електрохімічного опору процесу електроосадження міді /Д.Ю. Ущаповський, О.В. Лінючева, М.І. Донченко, М.В. Бик, А.С. Цимбалюк – К.: Наукові вісті НТУУ “КПІ”. – 2016. – № 2. – С.

Проблематика. Актуальною проблемою електроекстракційного отримання компактної міді з гідрометалургійних розчинів є інтенсифікація процесу завдяки підвищенню максимально допустимих робочих густин струму при збереженні високої ефективності процесу.

Мета дослідження. Розробка способу визначення максимально допустимих робочих густин струму формування компактних осадів міді для процесу електроекстракції на основі використання залежностей електрохімічного опору(r_i) від робочої густини струму (i) .

Методика реалізації. Застосовувався метод отримання катодних поляризаційних кривих процесу осадження міді із сульфатних розчинів. Морфологію катодної міді, осадженої за умов варіювання концентрації іонів міді, сульфатної кислоти та густини струму, досліджували за допомогою металографічного мікроскопа.

Результати дослідження. Показано, що максимальна робоча густина струму осадження компактних осадів міді прийнятної для гідрометалургії якості відповідає початку підйому кривої r _i  – i після мінімуму. Встановлено, що збільшення концентрації міді зумовлює розширення області мінімуму, а концентрації кислоти – звуження. Аналітично отримано рівняння, яке дає змогу розмежувати міграційну та дифузійну складові граничної густини струму для цієї системи.

Висновки. Вперше за допомогою методу диференціювання поляризаційних кривих, з використанням рівняння для умов змішаної кінетики, здійснено визначення максимальної робочої густини струму осадження компактних осадів з врахуванням зміни складу сульфатного розчину електроекстракції міді.

Ключові слова: катодна поляризація; морфологія катодного осаду; максимально допустима густина струму; інгібуючий ефект; міграційне масоперенесення.