1 вересня 1980 року на площі Знань студмістечка КПІ відкрили нову (і відтоді – єдину) будівлю Науково-технічної бібліотеки. Цей день став знаменним не лише для політехніків, а й для усієї наукової та студентської спільноти: доступ до бібліотечних скарбів від дня заснування й донині є вільним для кожного.
«Думка, що в епоху інтернету бібліотеки не потрібні, – це міф. Інтернет містить ціле море інформації, в якому легко загубитися. Бібліотеки – провідники в цьому морі. Саме бібліотека збирає, верифікує та надає достовірну й актуальну інформацію, що стає в пригоді кожному, хто по неї звертається», – пишається справою свого життя директорка бібліотеки Оксана Бруй.
Своєму унікальному дизайну корпус бібліотеки (та й усе студмістечко) завдячує легендарному ректорові КПІ Григорію Івановичу Денисенку, почесне ім’я якого їй присвоїли 2018 року. Саме з його ініціативи й за індивідуальним проєктом з його безпосередньою участю на площі Знань було зведено будівлю, яка є не лише інформаційним і науковим осередком, а й архітектурною пам’яткою та модним артоб’єктом. Цьому посприяв і величезний маятник Фуко, що став символом бібліотеки, й авторські розписи на стінах. Утілював проєкт головний архітектор КПІ Володимир Лиховодов з величезною командою – жартують, що до будівництва долучилася «половина політехніків».
Сьогодні, 1 вересня, на честь ювілею колектив Науково-технічної бібліотеки ім. Г. І. Денисенка запрошує на Zoom-зустріч усіх охочих – згадати найяскравіші моменти з життя закладу та обговорити плани на майбутнє. Подробиці – на офіційному сайті бібліотеки.
Декілька цікавих фактів про бібліотеку КПІ
1. Бібліотека КПІ – найбільша науково-технічна університетська бібліотека країни. Її фонд становить понад 2,6 мільйона примірників.
2. Центральний об’єкт бібліотеки – маятник Фуко – є найбільшим в Україні. Його підвіс завдовжки 22 метри!
3. Чотири поверхи бібліотеки прикрашають 800 портретів відомих українців. Галерею створили в рамках проєкту «Українці у світі».
4. Упродовж останніх десяти років в Україні набули популярності мобільні системи стелажів, які дають змогу значно ефективніше використовувати площу. В бібліотеці КПІ вони існували від її створення – з 1980 року.
5. Раніше у сховищах бібліотеки була монорейка з автоматизованим візком, що транспортував книжки між стелажами. На жаль, візок уже віджив своє.
6. Чотирнадцять з половиною тисяч примірників видань – саме стільки втратила бібліотека у період німецької окупації. Бібліотеку не встигли евакуювати, тож частина її була пограбована і знищена.
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |
 |