Адреса ЦКМ: 03056, Київ, проспект Берестейський, 37, 03056, Київ
тел.: 204-91-35
Завідувач: Тьоткіна Вікторія Станіславівна
Картинна галерея університету — унікальна і єдина у своєму роді серед університетських картинних галерей світу як за мистецькими творами, так і за напрямком діяльності. Вона є не лише епіцентром мистецьких подій в університеті, але й органічною складовою навчально-виховного процесу, естетичним і духовним орієнтиром для технічної молоді.
Перший ректор КПІ В.Л. Кирпичов вважав, що інженер повинен мати навички вченого, вміти втілювати технічні ідеї на практиці і вирішувати це за законами краси як художник. Цей принцип єдності гуманітарного і технічного навчання В.Л. Кирпичов сповідував не тільки теоретично, але й практично. Основи філософської культури в інженерному вузі закладав корифей світової філософської думки С. Булгаков, а пізніше — директор інституту філософії П. Копнін. Архітектурне креслення вів акад. архітектури О. Кобелєв, сьогодні — д. т. н. А. Павлов. Малювання вів відомий український художник П. Пимоненко, а в сучасний період працював художником-оформлювачем засл. художник України Г. Синиця (1908-1996). Нині в інституті плідно працює засл. діяч мистецтв України Л. Дмитренко та художники С. Біляєв і В. Веселка.
Велику увагу проблемі гуманізації технічного навчання приділяє і нинішній ректор М. Згуровський. В статтях на цю тему він, зокрема, пише: "Очевидним є висновок, що вік прийдешній — це вік науки, техніки і технологій, розвиток яких повинен підкорятися вищій гуманітарній ідеї побудови світу...". Ідея першого ректора КПІ про створення Художнього музею (на прикладі Цюріхської політехніки), можна сказати, здійснилась через сто років у формі Картинної галереї університету. Картинна галерея була створена у 1992 році і стала однією з перших в Україні вузівських картинних галерей. Основу галереї заклав художник, якого півстоліття таврували як формаліста і націоналіста, послідовника художньої школи М. Бойчука. Г. Синиця все ж залишився вірним ідеям української школи монументального живопису, розвинув і затвердив ці ідеї в своїй творчості. Він відродив українську колористичну школу монументального мистецтва і був висунений колективом політехніків на здобуття Національної премії ім. Т.Г. Шевченка, яку одержав у 1992 році.
Фондом галереї стали дарчі твори Г. Синиці: флоромозаїки, інкрустації, олійний живопис, акварелі, аплікації в усьому розмаїтті форм і жанрів. Глибока народна сутність творчості Г. Синиці визначає і направленість виставкової, науково-методичної та виховної діяльності галереї.
За участю кафедри філософії факультету соціології та права у Картинній галереї створена програма, в якій передбачено уведення у навчальний процес елементів народної культури, естетики, моралі, мови — тих елементів культури, які формують національну свідомість. Крім постійної експозиції творів Г. Синиці, в галереї організовуються різноманітні виставки: "Вчені малюють", "Комп'ютерна графіка" і т. ін., експонуються твори відомих і молодих художників, мистецьких гуртів. Кожного року традиційно проводиться загальноуніверситетська виставка-конкурс "Таланти КПІ" на кращий художній твір серед студентів, викладачів і співробітників. При Картинній галереї працюють студії образотворчого мистецтва для студентів і дітей викладачів і співробітників. З метою відродження традицій народного розпису древнього Києва створена дитяча експериментальна студія народного розпису "Оранта" - КПІ. У студії використовується спеціальна методика пробудження художньої етно-генетичної пам'яті людини, яка розроблена мистецтвознавцем Г. Местєчкіним, сподвижником Г. Синиці. Методика допомагає визволити закладену у підсвідомості художню пам'ять роду. Завдяки їй дітьми створюються унікальні і неповторні художні твори, які експонуються у музеях Києва.
Картинна галерея ім. Г. Синиці зосередила у своєму колі відомих митців і діячів культури: академіка архітектури Л. Тоцького, художника-монументаліста, інженера, історика і астронома, сподвижника Г. Синиці Г. Марченка, народного художника, лауреата премії ім. П. Чубинського І. Приходька, народну майстриню і поетесу Н. Вінарську, магістра живопису Л. Майданець, мистецтвознавця, відмінника народної освіти Г. Местєчкіна, художника-монументаліста, педагога М. Шкарапуту, культуролога, директора галереї С. Тимченка та ін. При картинній галереї також створена "Мистецька вітальня", яка відома у Києві як духовний осередок, де регулярно виступають відомі вчені, митці, діячі культури і мистецтва. Таким чином, художня галерея як системна модель гуманізації технічної освіти засобами мистецтва формує вищі духовні якості особистості, сприяє пробудженню і розвитку художніх здібностей, розвиває естетичні почуття і смаки, підвищує загальний рівень культури особистості. Безумовно, наявність Картинної галереї, яка є оазисом естетичного та духовного відпочинку в технічному університеті, підвищує імідж цього університету в очах гостей, зарубіжних партнерів та майбутніх студентів, сприяє процесу гуманізації навчання, впливає на психологію відносин у вузі.