Одним із основних питань порядку денного засідання Вченої ради КПІ ім. Ігоря Сікорського, яке відбулося 7 жовтня, був розгляд підсумків цьогорічної вступної кампанії. З доповіддю про її особливості та результати виступив перший проректор університету Михайло Безуглий. Публікуємо основні тези його виступу.
💥
В основі стратегії розвитку університету, безумовно, лежить багаторічне планування. Воно має ґрунтуватися на об'єктивних показниках і цілях, до яких ми прагнемо. Важливо враховувати результати нашої діяльності та обставини, в яких вона здійснюється. Особливо актуальними у цьому контексті є підсумки цьогорічної вступної кампанії, про які далі буде йти мова.
Результати вступу в 2024 році засвідчили зменшення кількості поданих заяв на перший (бакалаврський) рівень вищої освіти до нашого університету на 13% (слайд 1), що, загалом, відображає загальну тенденцію в Україні. Основним поясненням цього є суттєве зменшення кількості випускників шкіл, що складали національний мультипредметний тест та виявили бажання вступати до українських університетів. Четвірка ЗВО, які є лідерами за кількістю поданих заяв, залишається стабільною впродовж останніх років. Тенденція до зменшення кількості заяв на бакалаврат спостерігається у всіх провідних закладах вищої освіти, разом з тим, у технічних університетах (КПІ ім. Ігоря Сікорського та Львівська політехніка) вона є більш вираженою у порівнянні з класичними університетами (КНУ ім. Тараса Шевченка та ЛНУ ім. Івана Франка).
Максимальний обсяг державного замовлення за останні п'ять років, три з яких припали на період воєнного стану, практично не зазнає змін. Це, швидше, характеризує традиції формування планів прийому за окремими спеціальностями в межах конкретних ЗВО з акцентом на регіональну безпекову ситуацію, ніж є реалізацією прогностичних сценаріїв змін в структурі економіки України. Кількість рекомендованих до вступу на денну форму навчання на бюджет зменшилася через скорочення обсягів державного замовлення в Україні. Зокрема для технічних та ІТ-спеціальностей зменшення сягнуло 20%, а для гуманітарних та економічних – зменшилося у 2-4 рази. Для КПІ кількість рекомендованих до зарахування на бюджет знизилася порівняно з минулим роком більш ніж на 600 осіб (16,5% усереднено по університету). Також спостерігаємо значне скорочення кількості бюджетних місць на факультетах ІТ-галузі та на спеціальностях соціогуманітарного та економічного спрямувань. Наприклад, на факультеті менеджменту та маркетингу кількість бюджетних місць скоротилася майже в чотири рази, що корелює зі зменшенням обсягів державного замовлення по країні загалом. Подібні тенденції спостерігалися й на деяких інших факультетах.
Знаково, що для окремих освітніх програм за такими спеціальностями, як "121 Інженерія програмного забезпечення" на факультеті інформатики та обчислювальної техніки та факультеті прикладної математики, "122 Комп'ютерні науки" у Навчально-науковому інституті прикладного системного аналізу, "125 Кібербезпека та захист інформації" у Навчально-науковому фізико-технічному інституті, "174 Автоматизація, комп'ютерно-інтегровані технології та робототехніка" на приладобудівному факультеті, університет зміг отримати максимальні обсяги державного замовлення. Незважаючи на поступове зменшення обсягів бюджетного фінансування за програмою підготовки бакалаврів у закладах вищої освіти, КПІ залишається найбільшим виконавцем державного замовлення в Україні.
Результати зарахування на навчання за кошти фізичних та/або юридичних осіб цього року у відсотковому вимірі поліпшилися у порівнянні з результатами зарахування на бюджет. Це можна пояснити, зокрема, запровадженням системи грантів для навчання. Лідери за кількістю таких студентів залишаються фактично незмінними: ФММ, ФІОТ, ФСП, НН ФТІ, НН ВПІ. Кількість зарахованих студентів по всіх факультетах на бюджетну та контрактну форми навчання представлена на слайді 2.
Підбиваючи підсумки зарахування на бакалаврат, слід відзначити поступове зменшення загальної кількості здобувачів вищої освіти першого рівня в КПІ (у порівнянні з 2023 роком – на 450 осіб або 8,5%), що пов'язано як з демографічною ситуацією, так і з відтоком частки потенційних вступників, які в попередні роки виїхали за кордон. За прогнозами, цей тренд триватиме протягом найближчих десяти років, що накладає на провідні державні ЗВО, особливо технічні, вимоги щодо вжиття невідкладних заходів з лобіювання спеціальностей з особливою підтримкою держави. Ця підтримка повинна вийти за межі декларацій та номінальних стимулів. Одним з кроків може стати підвищення рівня стипендіального забезпечення здобувачів вищої освіти за технічними спеціальностями, зокрема за рахунок економії стипендіального фонду внаслідок впровадження грантів на навчання, що зменшило кількість отримувачів стипендій в Україні.
Варто зупинитися на результатах запровадження згаданих грантів, як експериментального державного проєкту. За кількістю заявок та отриманих грантів КПІ замикає четвірку лідерів по Україні. Проте розподіл грантів по спеціальностях очікувано має перекіс в сторону ІТ та соціогуманітарної сфери. Чи варто формувати такі умови отримання грантів для здобуття вищої освіти в країні, що перебуває в стані війни і гостро потребує інженерних кадрів, тобто умови, що унеможливлюють використання грантів при вступі на технічні спеціальності за контрактом – питання риторичне.
Абсолютний розмір грантів варіюється від 15 тисяч гривень для студентів, які мають результати НМТ з двох предметів вище 150 балів (грант першого рівня використовується не для всіх спеціальностей), до 32,5 тисяч гривень – для тих, хто має результати НМТ з двох предметів вище 170 балів із максимальним коефіцієнтом для спеціальності. Варто зазначити, що серед 429 студентів, зарахованих на контракт в КПІ, кількість отримувачів грантів від держави є доволі значною і коливається від 15% на ФММ до 60% на ФІОТ. З кожним роком межа між фінансуванням навчання за рахунок коштів державного бюджету та за рахунок коштів фізичних/юридичних осіб буде стиратися, вирівнюючи, а в багатьох випадках і збільшуючи різницю у вартості. Тому один з пунктів рішення Вченої ради передбачає поступовий перегляд вартості навчання для окремих спеціальностей з метою наближення принципів його ціноутворення до ринкових.
На відміну від бакалаврату, де суттєво зменшилася кількість заяв від абітурієнтів, ситуація зі вступом в магістратуру є кардинально іншою: кількість заяв на вступ зросла на 20% (слайд 3). Ця тенденція відповідає загальному збільшенню кількості вступників до магістратури по всій Україні. Однак, перед тим як порівнювати КПІ з іншими університетами, слід з'ясувати, звідки надходять ці заяви на магістратуру. Важливо зрозуміти, чи є вступники випускниками бакалаврату КПІ ім. Ігоря Сікорського, чи вони прийшли з інших закладів вищої освіти, або ж це випускники нашого університету попередніх років (слайд 4).
КПІ, як і торік, є третім серед університетів з найбільшою кількістю вступників, допущених до конкурсу. У 2024 році змінилась пропорція між фіксованими і максимальними обсягами до зарахування. Вона найбільш помітна для факультетів та навчально-наукових інститутів, що здійснюють підготовку в галузі інформаційних технологій. За кількістю рекомендацій щодо вступу на бюджетну форму навчання до магістратури, КПІ цього року так само є найбільшим виконавцем державного замовлення в Україні (приріст зарахованих в порівнянні з 2023 роком становить 12 місць або 0,7%). Університет зберігає лідерські позиції завдяки значній кількості магістрантів на спеціальностях, що входять до переліку "захищених" технічних і до IT.
Зарахування на контрактну форму навчання до магістратури зменшилося на більшості факультетів, окрім ФІОТ, НН ВПІ та НН ФТІ. Це зменшення було значним, подекуди в два з половиною рази, особливо для технічних спеціальностей (у попередні два роки вступ був можливий лише за мотиваційним листом, без вступних іспитів). Загальна картина зарахування до магістратури на бюджет і контракт (мінус 8,4%) ідентична результатам вступу на бакалаврат (слайд 5).
Завершуючи обговорення показників вступу на магістратуру, варто відзначити зростаючу кількість зарахованих, які не є випускниками КПІ (слайд 6). Це свідчить про затребуваність наших магістерських програм, яка, на нашу думку, має ознаки стійкої.
