3-7 лютого в КПІ ім. Ігоря Сікорського пройшов ювілейний ХХ Всеукраїнський студентський турнір фізиків. Це командний турнір, в основі якого лежить модель наукової дискусії за участю команд доповідача, опонента та рецензента: вони по черзі представляють і обговорюють розв'язки задач, присвячених фізичним явищам навколо нас, умови яких відомі завчасно. Цього року турнір, як і минулий, проходив онлайн. Але навіть бої в онлайн-форматі через тривоги, що раз у раз оголошувалися по всій Україні, доводилося кілька разів припиняти.
На жаль, багато з тих команд, які постійно брали участь у турнірі, не змогли долучитися до нього: у когось внаслідок ворожих атак університет був зруйнований і учасники команди були розпорошені по різних країнах; багатьом на заваді стали часті вимкнення електроенергії в Україні тощо. Однак оргкомітет вирішив провести цей турнір, щоб підтримати традиції та показати, що й на освітньому фронті попри проблеми й труднощі, що створює ворог, ми тримаємося та щоразу їх долаємо.
Отож до турніру змогли підготуватися лише чотири команди: від кафедри прикладної фізики НН ФТІ КПІ ім. Ігоря Сікорського, факультету радіофізики, електроніки та комп'ютерних систем КНУ ім. Тараса Шевченка, а також дві з ХНУ ім. В.Н. Каразіна (фізико-технічного факультету, а також збірна фізико-технічного та фізичного факультетів). Це наклало обмеження на звичний формат турніру: до правил було внесено тимчасові зміни – всі чотири команди брали участь в усіх чотирьох боях, оцінки фінального бою множились на 3, до чотирьох було збільшено кількість вічних відмов. Але попри камерність турніру, всі відмічали високу якість наукових доповідей та дискусій, а досвідчені члени журі зазначали, що такого рівня гри з боку всіх команд не бачили вже багато років. Тож природним виглядало рішення, що було ухвалено на фінальній нараді керівників та оргкомітету, – нагородити дипломами всі чотири команди, що взяли участь у турнірі.
Диплом І ступеня отримала команда "Синтез при свічках" ФРЕКС КНУ ім. Тараса Шевченка під керівництвом доцента Михайла Висоцького. Саме вона здобула мандат представити Україну на міжнародному турнірі, що наприкінці квітня відбудеться у Парижі. Дякуємо її учасникам, які, незважаючи на жахливі наслідки новорічних руйнувань корпусів КНУ, змогли виступити так яскраво.
Також дякуємо командам ФФФТ та "Бісенята" ХНУ ім. В.Н. Каразіна, які, попри фактичне зруйнування ворогом навчальних корпусів, спромоглися підготуватися до турніру на високому рівні. Слід окремо подякувати багаторічному керівнику команд-переможців Всеукраїнських студентських турнірів фізиків та турнірів юних фізиків Захару Майзелісу, який перебуваючи у Харкові під постійними обстрілами, керував командою ФФФТ, що завоювала диплом ІІ ступеня; керівнику команди "Бісенята" Олексію Голубову, а також Сергію Пономаренку, який керував командою від КПІ ім. Ігоря Сікорського, що разом із "Бісенятами" здобула диплом ІІІ ступеня.
Окремої згадки потребує журі цьогорічного турніру. У його складі працювали викладачі, які представляли 8 українських університетів від Львова до Сум, та викладачі з двох знаних шкіл Києва та Харкова. Учасникам пощастило отримати коментарі, корисні поради та зауваження щодо своїх розв'язків від голови Українського фізичного товариства Ігоря Анісімова, ректора Київського академічного університету НАН і МОН України академіка НАН України Анатолія Кордюка, заслуженого вчителя України Героя України Ільї Гельфгата та інших відомих фізиків – науковців, викладачів вишів і вчителів. Завдяки зусиллям директора НН ФТІ, члена-кореспондента НАН України Олексія Новікова (голова журі) та завідувача кафедри прикладної фізики Геннадія Монастирського (заступник голови журі, голова оргкомітету) учасники турніру отримали приємні подарунки на згадку. Гостинний прийом для команди КПІ ім. Ігоря Сікорського "Морально нестійка левітація", а також членів журі забезпечував профком студентів нашого університету. Його голова Ігор Степанюк особисто відстежував, щоб у гостей було безперебійне електроживлення, надійний Інтернет, гарячий чай та печиво. За це йому велика вдячність!
Спостерігаючи за цим турніром воєнного часу зсередини, можна із впевненістю стверджувати, що перемогою для всіх стала вже участь у ньому. Саме для всіх: учасників, членів журі і української освіти загалом. Проведення таких заходів зберігає традиції, доводить, що навіть у часи війни ми надаємо нашій молоді можливості збагачувати свої наукові здібності, розвиваємо науковий потенціал. Це підтримує віру в те, що після Перемоги наша освітня галузь розвиватиметься й надалі, і також здобуватиме свої Перемоги!