Ви є тут

До виборів ректора КПІ ім. Ігоря Сікорського



Міністерство освіти і науки України своїм листом від 17.05.2019 №1/11-4641 повідомило, що згідно з абзацом другим  частини третьої ст. 42 Закону України "Про вищу освіту" воно вносить до голосування по виборах на посаду ректора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» кандидатуру Згуровського Михайла Захаровича, доктора технічних наук, професора.

20 травня відбулося засідання Організаційного комітету з проведення виборів ректора Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Другим пунктом його порядку денного було питання про організацію оприлюднення кандидатами виборчих програм та проведення зустрічей з виборцями. Після його розгляду Оргкомітет ухвалив рішення здійснити розміщення виборчої програми на веб-сайті університету та в газеті "Київський політехнік" і організувати зустріч кандидата з викладачами, співробітниками та здобувачами вищої освіти на розширеному засіданні Вченої ради університету 27 травня 2019 року.

Представляємо читачам виборчу програму М.З.Згуровського. 

Програма розвитку КПІ 2019-2023

Розвиток КПІ імені Ігоря Сікорського (далі КПІ) в ближчому майбутньому має базуватися на платформі, вибудованій багатотисячним колективом університету за часи незалежності України з урахуванням нових реалій і викликів сьогодення. Головне, що вдалося за цей час зробити:

- Здійснено трансформацію КПІ від моделі великого політехнічного інституту часів централізованої економіки до технічного університету європейського зразку, який 7 останніх років за рейтингом «Топ 200 Україна» визнавався, як лідер української вищої школи і який за групою міжнародних рейтингів увійшов до 4% кращих університетів світу. На шляху до цих показників, відповідно до потреб нової країни, створено 11 нових факультетів і інститутів, понад 50 нових кафедр, відкрито понад 150 нових спеціальностей і спеціалізацій, зроблено важливі перетворення на шляху до інтеграції у європейський освітньо-науковий простір.

- Усі ці роки нашому університету була притаманна роль лідера у розробці і втіленні масштабних планів і завдань.Він був ініціатором, а в більшості випадків і безпосереднім розробником законодавчої бази вищої освіти і науки незалежної України. В його структурі створено інституції національного масштабу, серед яких перший в Україні Державний політехнічний музей, Науковий парк «Київська політехніка» та розгалужена на 12 регіонів України інноваційна екосистема «Sikorsky Challenge», яка стала першим в країні острівцем високотехнологічних проривів.  Здобутки вчених КПІ  в науково-інноваційній діяльності, зокрема в науковому супроводженні оборонно-промислового комплексу держави, в космічних дослідженнях, у створенні безпілотної авіації, у сфері кібербезпеки, інших критичних напрямках хайтеку добре відомі в країні і світі й за часи незалежності України відзначені 110 Державними преміями України в галузі науки і техніки та багатьма державними нагородами.

- За умов гострої боротьби України за свою незалежність київським політехнікам довелося скорегувати концептуальні засади своєї діяльності в частині підвищення наукового і освітнього внеску університету в обороноздатність країни. Зокрема, університет започаткував створення понад 40-ка новітніх технологій подвійного та спеціального призначення, шість з яких за останні п’ять років поставлені на озброєння держави. Він також став головним методичним центром країни з підготовки кадрів за програмами  «Організація захисту інформації та кібернетичної безпеки», «Управління в сфері оборонно-промислового комплексу», «Експлуатація та ремонт безпілотних літаків-розвідників». Тільки за три останніх роки військовими навчальними підрозділами КПІ було випущено 364 офіцерів кадру і понад 1550 офіцерів запасу.

- Здійснивши децентралізацію управління, демократизацію університетського життя, забезпечивши прозорість роботи усіх ланок КПІ ми створили атмосферу взаємної довіри і поваги до праці педагога і вченого, унеможливили конфлікти і суперечності в колективі, мотивували до активної роботи усіх студентів і співробітників університету.

- Створено одну з кращих в країні систему самоврядування багатотисячного трудового колективу на усіх рівнях управління університетом. Через механізм колективних угод, демократичну систему виборів керівників підрозділів та студентських лідерів ми започаткували свій, особливий підхід до напрацювання і прийняття важливих рішень, контролю за їх виконанням, що забезпечує нестримний і постійний поступ університету, відповідно до прийнятої стратегії.

І нарешті, ми вдихнули душу в стіни сто двадцятирічного КПІ. Будівлі, обладнання, лабораторії це ще не зовсім університет. Створені і відновлені музей, пам’ятники видатним політехнікам, картинні галереї, меморіальні дошки, зала вченої ради, маятник Фуко, університетська церква, куранти на головному корпусі, інші знаки шани нашій історії, сьогодні оточують нас особливим університетським духом, духом академізму, відчуттям належності до славетної історії і великих справ наших попередників.

Разом з тим, останніми роками, як глобальний світ, так і українське суспільство проходять через зламоподібний етап свого розвитку. Стрімко набувають домінування національні інтереси країн світу над перевагами глобалізації, четверта індустріальна революція змінює характер і структуру праці, виникають нові потреби і запити молоді до побудови своєї кар’єри через освіту і професійне виховання, зростає роль громадянського суспільства в управлінні державними інституціями усіх рівнів.

Усі ці фактори не дозволяють лінійно переносити напрацювання минулих років на майбутній розвиток університету. Враховуючи цю обставину та відштовхуючись від створеного базису, на наступному етапі еволюції КПІ ми маємо привести, відповідно до нових викликів і вимог суспільства, зміст і форми нашої роботи, зробивши особливий акцент на її якісних характеристиках, продовжити інтегрування університету в європейський і світовий освітньо-науковий простір шляхом подальшого наближення до стандартів і критеріїв університетів світового класу. Для цього необхідно забезпечити подальший розвиток КПІ за такими взаємопов’язаними напрямами:

1. Удосконалення моделі дослідницького університету на основі кращого світового досвіду, і в першу чергу країн Європи, Північної Америки, Японії, Китаю зі збереженням власних традицій. Головна концепція цієї моделі полягає в поступовому зменшенні розриву між освітньою, науковою та інноваційною компонентами діяльності КПІ. Кафедрам, факультетам, інститутам належить формувати такі спільні освітньо-наукові середовища, в яких наука та передове виробництво передавали б освіті останні досягнення, визначаючи її передовий зміст, а освітня компонента наповнювала б наукову сферу і високотехнологічний ринок праці талановитою молоддю, з якої виростуть майбутні вчені, керівники виробництва і бізнесу. В цих середовищах практично зникає межа між навчанням, дослідженням і дипломною чи курсовою роботою, між викладачем і вченим.

Звичайно, КПІ, як дослідницький університет має пріоритетно зберігати всю академічну, фундаментальну складову, як визначальну для себе, але при цьому він повинен працювати одночасно за трьома взаємопов’язаними напрямами: навчання, наукові дослідження, інноваційне впровадження нових винаходів і спільно з високотехнологічними компаніями виведенням їх на ринки.

КПІ має постійно покращувати співвідношення між базовим рівнем підготовки (бакалавр) і вищими рівнями (магістр, доктор філософії, доктор наук) на користь вищих рівнів, поступово наближаючись до моделі кращих технічних університетів світу (Масачусетський технологічний інститут (США), Паризька Еколь Політекнік (Франція), Аахенська вища технічна школа (Німеччина) та інші). Для забезпечення такої підготовки необхідно впроваджувати прогресивні технології наукоємного, інноваційного навчання, поглиблювати інтеграцію з високотехнологічним ринком праці за моделлю дуальної освіти, покращувати фінансове, матеріально-технічне та методичне забезпечення КПІ, постійно здійснювати самоаналіз якості підготовки фахівців.

2. Подальший розвиток інноваційної екосистеми «Sikorsky Challenge», як моделі майбутньої високотехнологічної економіки України. Понад 13 років на базі КПІ ефективно функціонує інноваційна екосистема «Sikorsky Challenge», яку було започатковано законами України у 2004 та 2006 роках.

Екосистема «Sikorsky Challenge» організовує взаємодію чотирьох груп учасників: перша — це наукові школи університету, які створюють нові винаходи, друга — факультети і кафедри, що готують якісний людський капітал для високотехнологічного бізнесу, третя — високотехнологічні компанії, які потребують підживлення новими винаходами і якісним персоналом, і четверта — інвестиційні та венчурні фонди, які зацікавлені в інвестиціях у проривні стартапи.

За час функціонування інноваційної екосистеми «Sikorsky Challenge» до неї увійшло 110 високотехнологічних компаній з України, США, ЄС, Китаю, Японії, Австралії, 7 високотехнологічних підприємств м. Києва та 28 інвестиційних і венчурних фондів. На ринки України та інших країн світу виведено понад 150 високотехнологічних продуктів і послуг із значним соціальним та економічним ефектом.

Грунтуючись на органічному поєднанні науки, передової освіти та бізнесу на наступному етапі нам необхідно продовжити створення острову інноваційного прориву в країні за високотехнологічними напрямами (включаючи оборонну галузь), де ми маємо потужні напрацювання та лідерські позиції. Втілюючи це завдання, університет вже розпочав відкривати мережу своїх стартап шкіл в різних регіонах України: Вінниці, Дніпрі, Полтаві, Херсоні, Києві, Маріуполі, Сєвєродонецьку, Покровську, Краматорську, Сумах.

 На наступному етапі розвитку інноваційної екосистеми «Sikorsky Challenge» зусилля університету мають бути спрямовані на розвиток навколо своїх представництв в регіонах місцевих інноваційних кластерів, до яких увійшли б стартап школи «Sikorsky Challenge», регіональні університети, представники місцевого бізнесу, місцеві адміністрації та органи самоуправління.

За рахунок цього в різних куточках країни має бути створена нова  інноваційна культура та нова система економічних відносин, підготовлена нова генерація інженерів-інноваторів, які повинні успішно виводити свої стартапи на національні і міжнародні ринки, що стане основою розвитку високотехнологічної економіки України.

3. Фундаментальність підготовки. Ми маємо підсилювати роль фундаментальної освіти. Без фундаментальних знань неможливе розуміння природи оточуючих процесів і явищ. Людина, що отримала глибоку фундаментальну освіту здатна формулювати складні задачі, керувати процесами, комплексно, системно оцінювати усі наслідки тих чи інших управлінських рішень, і лише вона здатна створювати умови для сталого розвитку суспільства. Фундаменталізацію підготовки фахівців маємо здійснювати за фізико-технічною моделлю, яка передбачає синтез глибоких загальнонаукових, природничих знань та інженерного мистецтва.

4. Гармонійність і багато-вимірність виховання нового покоління фахівців, справжніх патріотів України. Філософія найкращого технічного університету світу: Масачусетського технологічного університету (який підготував 81-го Нобелівського лауреата), щодо виховання своїх випускників, полягає в тому, що найвищих вершин у створенні нового може досягти лише людина, яка має широку підготовку, не лише в галузі точних, природничих наук, а й в гуманітарній сфері, в літературі, музиці, образотворчому мистецтві, у сфері загальнолюдських цінностей. Відповідно до цієї філософії, випускники МІТ мають гуманітарно, сміливо мислити масштабними, образними категоріями і оперувати точними знаннями про природу та інженерними інструментами.

Подібною філософією керувався видатний український авіаконструктор Олег Костянтинович Антонов, який був ще й талановитим художником. Проекти своїх підлеглих Олег Костянтинович приймав, керуючись не лише інженерними розрахунками, а перш за все, естетичним сприйняттям розроблених зовнішніх форм літака. Його принципом був: «найдосконаліші творіння природи є найбільш красивими».  Цим можна пояснити неперевершену красу останньої машини Антонова Ан-124-«Руслан», як і інших літаків, створених під безпосереднім керівництвом Олега Костянтиновича.

Маючи гуманітарні кафедри та факультети, центр культури і мистецтв, в якому постійно функціонують картинна галерея, 16 гуртків художньої самодіяльності, шість з яких є народними, потужну спортивну інфраструктуру, військові навчальні підрозділи КПІ має підсилити гармонійне, багатовимірне виховання студентів, як всебічно розвинутих особистостей, здатних до найвищих досягнень у своїй професійній і загальнолюдській діяльності, справжніх патріотів України.

5. Комплексна система доуніверситетської підготовки. За умов поглиблення демографічної кризи в країні, зниження якості підготовки школярів з природничих дисциплін, загострення конкурентної боротьби між університетами за «своїх» абітурієнтів, має бути суттєво вдосконалена система доуніверситетської підготовки. Опираючись на партнерські відносини більш ніж з 200-ми загальноосвітніми школами в різних куточках України, на систему олімпіад, фестивалів, днів відкритих дверей, інші заходи, ми маємо щороку відшукувати в Україні талановиту шкільну молодь, яка має хист і бажання отримати інженерну освіту.

З нею ми повинні організувати комплексну роботу на базі відділення доуніверситетської підготовки, профільних кафедр, стартап школи “Sikorsky Challenge”, Малої академії наук для подальшого її залучення до навчання в КПІ. Маємо створити спеціальну інформаційну платформу для інтерактивної взаємодії з шкільною молоддю України за програмами доуніверситетської підготовки.

6. Забезпечення міждисциплінарності, системності, комплексності підготовки і розширення роботи КПІ з високотехнологічним ринком праці мають лягти в основу нашої стратегії на наступному етапі. Проникнення інженерії в медицину, біологію, охорону навколишнього середовища, економіку, в суспільну сферу вимагатиме від нас підсилення міжфакультетських та міжкафедральних зв’язків, реконфігурації програм, гнучкості навчальних траєкторій.

Хорошим прикладом втілення цієї стратегії вже сьогодні є досвід організації комплексної програми «Здоров’я людини» стосовно поєднання зусиль понад 30 інженерних кафедр КПІ. Навколо космічної програми університету, яку в подальшому буде координувати Інститут аерокосмічних технологій, впродовж останніх 7 років об’єдналися фахівці з шести інших факультетів і інститутів КПІ в таких галузях, як механіка, матеріалознавство, математика, фізика, екологія, ІТ-сфера, мікроелектроніка, телекомунікації, системний аналіз, усього представники 20 галузей знань.

Більшість оборонних проектів, що виконує сьогодні КПІ, носять принципово міждисциплінарний характер. До їх виконання залучені фахівці з різних наукових шкіл університету.  

Таким чином, проблемно-орієнтовані підходи стають все більше затребуваними економікою і суспільством, як в частині підготовки нового покоління фахівців на міждисциплінарній основі, так і в частині спроможності КПІ виконувати складні, комплексні завдання на замовлення держави і великих компаній.

7. Швидке реагування на зміни характеру і структури праці, в ході Четвертої індустріальної революції. Відповідно до бачення, напрацьованого Давоськими економічними самітами 2015-2016 років світову економіку (а Україна є повністю від неї залежною) протягом ближчих 10 років чекають масштабні трансформації у напрямку автоматизації, цифровізації, роботизації, охоплення штучним інтелектом.

За даними Міжнародної організації праці при ООН, за рахунок глобальної «цифровізації», обсяги людських знань будуть подвоюватися кожні 2 роки. Найновіші технічні знання, які студенти інженерних спеціальностей отримують зараз, вже через 2-3 роки стануть застарілими, сьогоднішній учень загальноосвітньої школи змінить 10-14 робочих місць до своїх 38 років, кожен 5-й працюючий втрачатиме роботу менш ніж за рік, кожен 2-й не зможе зберегти свою постійну роботу понад 5 років.

Що це означає для КПІ? Безумовно, «цифрова» економіка, яка входить в Україну, вимагатиме вивільнення величезної кількості традиційних робочих місць і суттєвого зменшення частки низько кваліфікованої, і в першу чергу «шаблонної» людської праці. Попит буде стрімко зростати на грунтовні фундаментальні знання і високі компетенції фахівців. Головним фактором, який впливатиме на вибір абітурієнтами місця свого навчання стане можливість отримання ними перспективної і затребуваної ринком праці професії. Автоматично з кожним роком можуть відбуватися втрати абітурієнтів на деякі традиційні спеціальності, аж до закриття відповідних науково-педагогічних шкіл.

Якщо ми не відреагуємо на новий виклик з упередженням, то за рядом спеціальностей з’явиться реальна загроза готувати наростаючу кількість фахівців для роботи, яка не існуватиме в ближчому майбутньому. Відповісти на цей виклик можемо лише підсиленням аналітичної, прогнозної роботи стосовно перспектив розвитку кожного з секторів промисловості у новій «цифровій» економіці та здійсненням швидких змін щодо структури, обсягів, змісту та якості підготовки фахівців за відповідними інженерними спеціальностями.

8. Підсилення прямої взаємодії КПІ з високотехнологічним ринком праці. Якраз в результаті такого партнерства, та з урахуванням світових тенденцій до розвитку наук і технологій, маємо оперативно формувати нові критеріальні вимоги до сучасних фахівців, розробляти програми їх підготовки за моделлю дуальної освіти, розширювати базу практик студентів, отримувати робочі місця для випускників КПІ, суттєво оновлювати навчально-лабораторну базу університету.

На сьогодні КПІ має угоди більш ніж з 2000 підприємств України. На наступному етапі маємо суттєво розширити перелік стратегічних партнерів університету, особливо з великими, системо утворюючими підприємствами,  узгоджуючи з ними навчальні плани за певними спеціальностями, програми наукових досліджень і інновацій відповідно до потреб базових галузей промисловості. У цій справі важливу роль може відіграти Асоціація випускників КПІ, яка об’єднала навколо себе багатьох керівників сучасних високотехнологічних підприємств, державних діячів, політиків і бізнесменів.

Особливої уваги заслуговує проблема оновлення дослідницької і навчально-лабораторної бази університету за рахунок тісної співпраці з високотехнологічними підприємствами України та інших країн світу.  Зараз перелік переоснащення науково-лабораторного обладнання КПІ налічує понад 110 крупних позицій. Позитивні приклади демонструють Механіко-машинобудівний інститут та Інженерно-фізичний факультет. За рахунок співпраці з великими національними і зарубіжними компаніями вони вже вийшли на європейський рівень оснащення своїх навчальних і дослідницьких лабораторій. Маємо поширювати цей досвід на усі провідні навчально-наукові підрозділи університету. 

9. Науково-інноваційна робота має набути принципово нового значення для подальшого розвитку університету. Реагуючи на актуальні виклики економіки і суспільства перед наукою, вона повинна бути не лише невід’ємною складовою підготовки сучасних фахівців, а й локомотивом і дороговказом для формування змісту і форм їх навчання. Важливим напрямом університетської науки і надалі має бути зміцнення обороноздатності держави. Вже сьогодні створені науковцями КПІ технології працюють на захист суверенітету та територіальної цілісності України.

Маємо продовжити вдосконалення програмно-цільового механізму організації науки. Збереження і подальший розвиток наукових шкіл КПІ має ґрунтуватися на розширенні обсягів фінансування через успішну участь в конкурсах МОН, Національного фонду досліджень України, міжнародних грантах.

Переходячи до трирівневої системи підготовки кадрів, інтегруючи наукові дослідження та інновації у навчальні плани і програми другого і третього рівнів підготовки маємо спрямувати КПІ до когорти справжніх дослідницьких університетів за європейською моделлю.

Здійснивши трансформацію до підготовки наукових кадрів вищої кваліфікації за програмами PhD ми повинні збільшити їх випуск за фундаментально природничими та інженерними напрямами. Зараз, лише для відновлення природних втрат наукових шкіл КПІ готує щорічно 10-15 докторів і 70-90 кандидатів наук. Для суттєвого ж розвитку наукових шкіл університету нам необхідно ці цифри принаймні подвоїти.

Маємо суттєво розширити не тільки присутність наукових видань КПІ, а й показники цитованості наукових публікацій наших учених у світових наукометричних базах.

Захист і управління інтелектуальною власністю, комерціалізація нових, критичних знань мають стати новим, дуже важливим завданням для КПІ. Необхідно вдосконалити правовідносини з авторами у сфері інтелектуальної, творчої діяльності. Вводячи нематеріальні активи в фінансовий баланс університету, здійснюючи їх комерціалізацію, маємо суттєво покращити економіку КПІ. За цим показником ми повинні поступово наближатися до передових дослідницьких університетів світу, для яких  управління нематеріальними активами робить значний внесок до їх бюджету.

10. У сфері міжнародних відносин ми повинні здійснити більш глибоку інтернаціоналізацію університету, посилити міжнародну компоненту в усіх складових його діяльності, спрямувати дослідження і освітні технології (в т.ч. – технології дуальної освіти) на підготовку конкурентоспроможних фахівців для роботи на глобальних ринках освіти, науки та інновацій, продовжити реформування університету за моделлю дослідницького університету лідерського типу за міжнародно визнаними критеріями.

Стримуючими факторами для подальшого розвитку міжнародної діяльності КПІ є недостатній рівень знання ділової англійської мови, європейської культури, історії і ментальності значною частиною студентів і викладачів університету і низька активність майже 20% кафедр у міжнародній сфері.

Через розширення міжнародної мобільності студентів, молодих викладачів і вчених, інші форми міжнародної співпраці маємо суттєво активізувати підготовку нового покоління викладачів, науковців і управлінських кадрів, вихованих на принципах глобального, європейського мислення і євроінтеграціїної діяльності.

За рахунок цього в міжнародній освітній компоненті маємо в декілька разів  збільшити кількість студентів, які навчаються за програмами подвійних дипломів та академічної мобільності з університетами розвинених країн світу. Сьогодні такі програми діють з 17 університетами із 10 країн.

У сфері міжнародної наукової співпраці ми повинні в 3-5 разів підвищити ефективність участі підрозділів КПІ в міжнародних грантових програмах  (започаткувавши їх на кожній кафедрі), в т.ч. – за програмами Європейського Союзу: «Горизонт 2020», «ERASMUS+», «EURASIA»,  проектами програми НАТО «Наука заради миру і безпеки» та інших.  Станом на 2018 рік загальна кількість міжнародних наукових та освітніх проектів досягла 185 (для порівняння у 2012 році таких проектів було 24). За рахунок цього виду діяльності ми повинні суттєво підняти надходження до бюджету університету до 20%-25%.

Маємо вдосконалити нормативну базу університету в частині міжнародної та зовнішньоекономічної співпраці, ввести її в повсякденну управлінську практику.

11. Інформатизація управління університетом. Маємо продовжити розвиток інформаційної інфраструктури КПІ в усіх ланках діяльності університету: в управлінні, в навчально-науковому процесі, в соціальному середовищі, в рекламно-інформаційній роботі. Сьогодні комп'ютерний парк університету налічує понад 22000 інтегрованих у мережу одиниць техніки, 30 системних серверів КПІ-Телекому, на яких розміщено понад 500 сайтів підрозділів, 130 серверів кафедр, на яких відкрито 4600 поштових скриньок співробітникам і студентам університету. У студентському містечку до мережі інтегровано понад 12300 комп'ютерів. Подальшого розвитку набула мультисервісна мережа доступу Wi-Fi з централізованим керуванням. Кількість постійних користувачів цієї мережі вже перевищила 20 тис.

Портал КПІ, єдиний серед усіх університетів України увійшов до ТОП-500 міжнародного рейтингу найпопулярніших інтернет-ресурсів, а за рейтингом цитованості Google Scholar університет традиційно утримує 1-ше місце в Україні. Відповідно до міжнародного рейтингу UniRank, який оцінює популярність офіційних веб-сайтів, протягом трьох останніх років КПІ є одноосібним лідером серед вищих навчальних закладів України.

На наступному етапі розвитку КПІ необхідно суттєво розширити автоматизацію управлінських функцій університету в рамках порталу «Електронний кампус» та створити нову платформу для діалогу між студентами, співробітниками і адміністрацією з метою оперативного вирішення поточних проблем в режимі зворотного зв’язку на усіх рівнях управління КПІ. Маємо суттєво підвищити присутність університету в різних інформаційних ресурсах України і світу.

12. Експлуатація і розвиток матеріальної бази університету. Маємо всебічно розвивати матеріальну базу КПІ, здійснюючи капітальне будівництво та проводячи ремонтні роботи в навчальних корпусах, гуртожитках та на території університету. Постійна увага повинна приділятися експлуатації 34 навчальних корпусів загальною площею 460 тис кв. м, 20 гуртожиткам площею 153 тис. кв. м, Науково-технічній бібліотеці, Центру культури та мистецтв, Центру студентського харчування, Державному політехнічному музею, 4-м базам відпочинку, 6-ти житловим будинкам, усього понад 80-ти складним об’єктам інфраструктури КПІ.

Задля забезпечення суттєвої економії, частка ремонтних робіт, які виконуються сторонніми організаціями має постійно скорочуватися шляхом передачі цих обсягів господарським службам університету. За останні роки, економія від цих заходів досягла 118%.

Враховуючи постійно зростаючі тарифи на комунальні послуги необхідно продовжити втілення комплексу заходів з енергозбереження. За окремою програмою в навчальних корпусах і гуртожитках мають встановлюватися системи автоматики енергоспоживання, замінюватися вікна на енергозберігаючі, отеплюватися стіни. Щороку тарифи на енергоносії зростають в середньому на 20%. З урахуванням цього, комплекс робіт з енергозбереження має щорічно випереджальними темпами забезпечувати зменшення загальної вартості спожитих енергоресурсів на 5%-10%.

Студмістечко КПІ є складним соціально-господарським організмом, у якому компактно розташовано 20 студентських гуртожитків, студентська поліклініка, пішохідна зона по вул. Політехнічній, два студентські сквери і мале спортивне ядро. У студмістечку проживає близько 13 тисяч студентів.

Силами господарських служб студмістечка мають проводитися необхідні ремонтні роботи, благоустрій території і студентських скверів. З метою покращення організації роботи і дозвілля студентів в усіх гуртожитках повинні бути облаштовані робочі і спортивні кімнати, здійснено підключення до комп’ютерних мереж за допомогою оптичних каналів зв’язку. Задля підвищення рівня безпеки студентів в усіх гуртожитках мають чітко працювати системи автоматизованого пропуску та відео спостереження.

13. За умов економічної нестабільності суспільства, соціальний захист членів нашого колективу набуває особливо важливого значення. Він повинен мати більш чітке, адресне призначення, ставати більш дієвим і ефективним, спрямованим на  підтримку атмосфери творчості, співпраці та взаємодопомоги серед членів нашого колективу.

Має підсилюватися мотивація співробітників-новаторів, які забезпечують прискорений розвиток університету, вдосконалюватися принципи «безсуб’єктності» в управлінні персоналом, механізми захисту гідності і академічних свобод студентів, викладачів, науковців, співробітників, свободи їх волевиявлення.

Необхідно продовжити програми покращення житлових умов співробітників університету, за рахунок інвестиційних проектів, постійно здійснювати допомогу соціально незахищеним членам колективу: інвалідам, хворим, ветеранам, багатодітним сім’ям, батькам одинакам. Так, за 7 останніх років соціальними виплатами було охоплено 80% співробітників університету на загальну суму 266.5 млн. грн. 

Маємо зберегти стабільне фінансово-економічне становище КПІ, яке постійно забезпечувалось ефективним фінансовим менеджментом, регулярним моніторингом виконання кошторису, вчасним здійсненням усіх видів виплат: - заробітної плати, стипендії, матеріальної допомоги, сплатою комунальних послуг, податків та зборів до бюджетів усіх рівнів.

Протягом 2012-2018 рр. бюджет університету зріс в 2 рази, середня заробітна плата працівників – в 2.5 рази, зокрема доцента в 2.84 рази, провідного інженера в 2.7 разів. Маємо і далі забезпечувати наведену динаміку соціального забезпечення співробітників КПІ.

Необхідно продовжити втілення програми оздоровлення київських політехніків. Важливо швидко і без бюрократичних зволікань перейти на нову систему медичного обслуговування студентів і співробітників КПІ відповідно до медичної реформи України.

Маємо постійно покращувати програми оздоровлення студентів і співробітників університету. Щороку на базах відпочинку КПІ відпочивають усі бажаючі студенти і співробітники, а це біля 3,5 тисяч осіб. Понад 2,5 тисяч членів нашого колективу протягом року відпочивають в режимі «бази вихідного дня». Разом середня кількість відпочиваючих щороку досягає 6000 осіб. Вартість оздоровлення в КПІ усі попередні роки була однією з найнижчих серед університетів України.

14. Демократизація університетського життя, децентралізація управління та широке впровадження самоуправління є важливими принципами у подальшому розвитку КПІ.  Відповідно до системи децентралізації університету, яку було впроваджено ще на початку незалежності України, навчально-наукові і дослідницькі підрозділи КПІ отримали широкі права автономії за усіма напрямами своєї діяльності. Зараз таких підрозділів 54. Сам же університет став для них об’єднуючою системою, яка відповідає за стратегію розвитку, стандарти якості навчання та наукових досліджень, кадрову політику та інші важливі напрями діяльності підрозділів.

У цій системі, вагомим чинником, було створення вільної атмосфери, коли людина комфортно себе почуває в університеті. Коли стосунки між членами колективу ґрунтуються на повазі до людської праці, толерантності до різноманітних думок, свободи волевиявлення і унеможливлюють будь-які переслідування за це.

Така децентралізація управління з часом дала свої позитивні результати. Відбулася величезна активізація наукових шкіл, автономних підрозділів, окремих вчених і студентів, що дало нам значну кількість унікальних проривних результатів, особливо у сфері інновацій.

Разом з тим, проявилися і слабкі ланки цієї системи. Вона є ефективною за умови високої відповідальності і свідомості керівників усіх рівнів, від ректора до завідуючого кафедрою, завідуючого лабораторією, старости академічної групи. Неякісне виконання своїх обов’язків на певному рівні управління призводить до суттєвого послаблення і навіть дискредитації цієї системи.

Так, прояв бюрократії і тяганини на рівні ректорату та центральних служб КПІ викликає глибоке розчарування і недовіру до системи децентралізації управління з боку колективу університету.

Неякісне виконання своїх обов’язків на рівні деканів факультетів і директорів інститутів призводить до занепаду певних напрямів роботи окремих підрозділів. Наприклад, в деяких з них керівники роками не цікавляться станом відведеної їм матеріальної бази і маючи кошти та штати, вчасно не виконують відповідні управлінські функції. Як наслідок, погіршуються умови роботи студентів і викладачів, наростає їх справедливе обурення і розчарування університетом.

Відсутність необхідної роботи зі своїми студентами на рівні кафедр призводить до того, що частина з них, через різноманітні соціальні мережі, часто попадають під вплив і управління, зовнішніх, іноді деструктивних сил.

Таким чином, усвідомлюючи безальтернативність системи децентралізованого, демократичного управління, нашим завданням є її подальше вдосконалення шляхом постійного самоаналізу та усунення слабких ланок і помилок в роботі.

Відповідно до затвердженого у 2015 році Кодексу честі КПІ ми повинні зберігати ключові морально-етичні принципи університетської громади, продовжувати формування культури академічної доброчесності.

Маємо підсилити моральне заохочення науково-педагогічних працівників на державному рівні і вдосконалити систему захисту прав студентів і співробітників університету. Вона ґрунтується на тісній взаємодії профспілкових організацій, комісії з розгляду трудових спорів, юридичного департаменту. Усі положення та накази про працю, заохочення та накладання стягнень на працівників і студентів, визначення їх функціональних обов’язків повинні прийматися відповідно до законодавства та узгоджуються з профспілковими комітетами та органами студентського самоврядування.

Важливо продовжити вдосконалення програмно-цільової системи прийняття колективних угод на усіх рівнях управління університетом, яка забезпечувала неперервний розвиток КПІ, стабільність колективу і відсутність в ньому конфліктів і суперечностей протягом останніх 26 років.

15. Система базових принципів, які мають бути покладені в основу  діяльності ректора КПІ. Я переконаний, що необхідно зберегти  базові принципи діяльності ректора КПІ, які ми схвалили ще у 1992 році, і яких я намагався дотримуватися весь цей час. Вони такі:

"Ректор нашого університету має завжди пам’ятати, що вийшов з КПІ, йому зобов’язаний своїм становленням і формуванням, а тому повинен за будь-яких обставин працювати на його розвиток і престиж, підтримувати і захищати своїх колег по Альма-матер, поважати честь і гідність кожної людини незалежно від її громадського статусу чи посади, не ставити себе вище над нею, намагатися розуміти точку зору кожного; стверджувати повагу й шану до ветеранів і старших, завдяки яким створено все, що ми маємо сьогодні, які є носіями мудрості і унікального досвіду для нового покоління; успадкувати від своїх попередників на посту ректора усі кращі для КПІ підходи; бачити в кожному студентові талановиту особистість, а в кожному співробітнику – однодумця і соратника; бути вдячним за виконане і уміти прощати помилки і слабкості".

Я вірю в те, що наш колектив гідно подолає усі виклики, які постали перед нами і суспільством, і ще з більш вагомими досягненнями пройде наступний етап свого розвитку. Щасти нам на цьому шляху!

x

Електронний кампус

Інформаційні ресурси

Викладачі КПІ

GitHub репозиторій