14 грудня відбулося засідання Ради з енергозбереження КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Участь у засіданні взяли голова Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України Сергій Савчук, ректор університету академік НАН України Михайло Згуровський, перший проректор академік НАН України Юрій Якименко, проректор з наукової роботи академік НАН України Михайло Ільченко, начальник департаменту економіки і фінансів, головний бухгалтер університету Людмила Субботіна, головний енергоменеджер університету Олена Шевченко, декани факультетів, які готують фахівців для енергетики, головні спеціалісти департаменту адміністративно-господарчої роботи за відповідними напрямами та інші.
Для забезпечення нормальної життєдіяльності університету, надто в холодну пору року, питання підвищення енергоефективності є ключовими. До їхнього вирішення університет намагається залучити не лише своїх фахівців, але й спеціалістів з інших організацій та компаній. Тож участь у засіданні Ради з енергозбереження університету очільника центрального органу виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, є невипадковою.
Виступ Сергія Савчука стосувався запровадження ЕСКО-механізмів в бюджетній сфері і був безпосередньо пов’язаний з наданням КПІ ім. Ігоря Сікорського допомоги у вирішенні нагальних проблем заощадження енергоресурсів і забезпечення навчальних корпусів і студмістечка теплом. Інструментом цього є включення університету до програми співпраці навчальних закладів з енергосервісними компаніями (ЕСКО), розпочатого Міністерством освіти і науки України спільно з Держенергоефективності.
Нагадаємо, ЕСКО-проекти – це проекти утеплення бюджетних установ за ЕСКО-механізмом, тобто коштом приватних інвесторів. Як розповів Сергій Савчук, процес укладення ЕСКО - договорів в Україні набирає обертів: якщо в 2016 році було підписано перших 20 таких документів, то в 2018 році через систему Prozorro оголошено 640 ЕСКО-тендерів. Серед 17 тисяч потенційних об’єктів, які містяться в базі Держенергоефективності, 56 – це об’єкти КПІ ім. Ігоря Сікорського.
Умови співпраці інвесторів з університетом передбачають, що компанія вкладає свої кошти у відповідні заходи і роботи, а компенсацію своїх витрат отримує лише за рахунок економії теплової енергії. При цьому усі роботи виконуються «під ключ», а послуги включають у себе проектування, закупівлю та встановлення енергоефективного обладнання, безкоштовний ремонт і обслуговування встановленого обладнання протягом дії договору та безкоштовне навчання персоналу. Понад те, ЕСКО-компанія бере на себе усі ризики з досягнення заявленої економії за рахунок реалізації енергоефективних заходів, а все обладнання та устаткування після закінчення терміну угоди буде передано у власність університету. Завдяки участі у програмі ми отримаємо додаткові можливості для концентрації коштів для вирішення питань забезпечення теплом як студмістечка, так і навчальних корпусів.
Тож Рада ухвалила рішення про запровадження ЕСКО-механізму в університеті й доручила відповідним структурним підрозділам університету (службі енергоменеджменту, дирекції Студмістечка, відділу закупівель, тендерному комітету) провести процедуру закупівлі енергосервісу для будівель гуртожитків №№ 9, 11, 12, 13 до кінця поточного року. Наступними мають стати навчальні корпуси університету.
Члени Ради з енергозбереження також розглянули результати виконання університетської Програми з енергозбереження, про які доповіла Олена Шевченко. Вона, зокрема, повідомила про інженерно-технічні заходи, проведені в рамках цієї Програми, і обсяги коштів, які були на це виділено. Скажімо, на заміну вікон та дверей у навчальних корпусах протягом останніх п’яти років пішло 13 966,7 тис. грн., на лагодження та утеплення покрівлі – 5 900,1 тис. грн.; на реконструкцію індивідуальних теплопунктів та встановлення автоматики – 175,6 тис. грн. тощо. У студмістечку на заміну вікон та дверей виділено 9 824,9 тис. грн., на реконструкцію індивідуальних теплопунктів – 2 534,1 тис. грн. і так далі. Розповіла Олена Шевченко і про перші результати роботи модулів індивідуальних теплопунктів у навчальних корпусах №№ 1, 2, 5, 19, 18, а також про те, що в деяких корпусах триває робота щодо налаштування їхньої автоматики. Вона також перелічила низку нових і перспективних проектів, роботу над впровадження яких у життя вже розпочато. Так, за результатами конкурсу другої фази проекту «Вища освіта» відібрано до реалізації наш проект «Термомодернізація будівель КПІ ім. Ігоря Сікорського» (це навчальні корпуси №№ 5, 18, 19, 20, 21), який фінансуватиметься Європейським інвестиційним банком. Розроблено інвестиційні проекти, зокрема «Теплозабезпечення навчального корпусу № 8 з використанням теплових насосів» (сьогодні триває пошук інвесторів для його впровадження у життя), «Реконструкція систем опалення та вентиляції навчального корпусу №22 з використанням рекуперації теплоти витяжного повітря» (триває пошук інвесторів) та інші.
Значну частину своєї доповіді головний енергоменеджер присвятила результатам роботи комісії з обстеження приміщень і заходам, які слід вжити для того, щоб зробити їх комфортними в умовах холодної пори року. Серед головних, звичайно, термомодернізація будівель і реконструкція систем опалення тощо.
До речі, на засіданні розглядалося й питання щодо вибору навчального корпусу для реалізації проекту термомодернізації та реконструкції його системи опалення/вентиляції, який має бути втілений у життя коштом Мінприроди (загальна вартість робіт і матеріалів – до 15 млн. грн). За пропозицією ректора Михайла Згуровського, для участі у цьому проекті університет висуватиме не один, а три навчальні корпуси – №№ 13, 14 і 15, які, фактично, споруджені як один аудиторний блок.
Обговорювалися на засіданні й проблеми забезпечення теплом низки інших корпусів, насамперед №№ 7, 11, 12, 19 і 22 та інших. Визначено, що першочергові роботи слід проводити у корпусі №7, які, втім, вимагатимуть і найбільших витрат.
Після розгляду аналітичної інформації щодо енергоспоживання університету, стану його будівель і приміщень, систем опалення і вентиляції, тепломереж і трубопроводів, а також деяких суто технічних і фінансових питань, учасники засідання дійшли висновку про необхідність підготовки цілісної стратегії енергоефективності університету. Тож у рішенні Ради записано, що протягом двох місяців має бути розроблено проект Програми з енергоефективності на 2019-2021рр.