Розвиток міжнародної діяльності в 2014 році відбувався на тлі буреломних – як позитивних, так і загрозливих – подій у нашій країні, які об'єктивно звужували наші можливості. Але попри негативні фактори, у звітному році у сфері міжнародної діяльності було зроблено багато корисного.
Як і в попередні роки, департаментом здійснювалось організаційне забезпечення розвитку міжнародної діяльності за актуальними напрямами:
- створення спільних міжнародних структур, платформ, кластерів;
- розвиток програм подвійного диплома (бакалавр, магістр, PhD);
- участь у регіональних і глобальних освітніх і наукових програмах;
- міжнародний трансфер знань (освітніх послуг і технологій).
Окрім того: відповідно до нових завдань вдосконалено структуру ДМС – посилено напрями, які відповідають за зовнішньоекономічну діяльність і міжнародні зносини; міжнародну діяльність введено як четверту складову до системи рейтингування кафедр університету; до навчальних планів підготовки аспірантів введено курс "Управління міжнародними проектами".
Посилено юридичне супроводження міжнародної діяльності. Зокрема, узагальнено нормативну базу в організації програм "Подвійна магістратура", "Подвійна аспірантура".
Важливою складовою організаційного забезпечення міжнародної діяльності виступали візити послів багатьох країн та делегацій високого урядового рівня, наприклад, ЮНІДО і ЮНІСЕФ, з якими досягнуто домовленостей про масштабні міжнародні проекти.
Які важливі результати можна відзначити?
З Польщею. Українсько-Польський форум ректорів технічних університетів України та Польщі "Технічна освіта – для майбутнього Європи" визначив нові форми співробітництва не тільки з Польщею, але й з іншими нашими європейськими партнерами, в т.ч. з польськими і європейськими мережами гарантій якості вищої технічної освіти. Розвивається і Українсько-Польський центр відновлювальної енергетики в корпусі № 20 за рахунок коштів МЗС Польщі. Із Вроцлавською політехнікою та Магдебурзьким університетом створено тристоронній факультет інженерів-механіків та електриків.
На Японському напрямку: проведено 57 культурологічних заходів за участю 28000 киян, на курсах японської мови навчається 50 студентів КПІ; діють угоди про співпрацю з 7-ма університетами Японії, 3 угоди про студентські обміни.
У роботі з Китаєм: підписано Рамкову угоду з Народним урядом м. Хейчжоу 90-мільйонної провінції Гуандун. Як результат візиту делегації на чолі з проф. О.М. Дуганом, засновується Спільний Українсько-Китайський навчально-дослідницький інститут, що стало першим кроком до освоєння нами нових форм міжнародної кооперації у сфері трансферу знань.
Назву основні результати 2014 року спільно з профільними департаментами та підрозділами.
Спільно з департаментом навчальної роботи виконувались 10 проектів TEMPUS, 3 проекти EURASIA. Виграв перший проект по програмі ERASMUS +.
Завдяки освітнім проектам запрацювали Міжнародний навчально-науковий центр за замовленнями ІТ та інших індустрій у партнерстві із університетами Австрії, Німеччини і Угорщини на ІПСА і навчально-науковий центр "НТУУ "КПІ" – "Прогрестех-Україна"" за участю корпорації Боїнг (США) на ММІ. Загальна кількість спільних міжнародних структур наближається до 50.
Також з департаментом навчальної роботи розпочато спільні дії з європейськими агенціями гарантій якості вищої технічної освіти та міжнародної акредитації спеціальностей (CEENQA).
У результаті спільної діяльності з департаментом навчально-виховної роботи у 2014 р. активізувалась міжнародна мобільність студентів – за кордоном навчався і стажувався 171 наш студент. Діє спільний (з Магдебурзьким університетом імені Отто-фон-Геріке) українсько-німецький факультет (ММІ, ІФФ, ЗФ), 10 студентських програм "Подвійний диплом" з університетами Німеччини, Франції, Республіки Корея, Болгарії, Бразилії, Чехії, Словаччини. Ще 3 угоди (з університетами Франції, Іспанії, Польщі) укладено в 2014 році.
З департаментом науки та інноватики сьогодні виконуються три проекти за 7-ю Рамковою програмою.
Для інтеграції вчених КПІ до Європейського дослідницького простору створено Національний контактний пункт Рамкової програми "Horizon 2020" за тематичними напрямами "Інформаційні технології" і "Клімат та використання ресурсів", який обслуговуватиме вчених університету і за іншими пріоритетами "Horizon 2020".
Посилено супровід – як міжнародних – проектів у сфері трансферу технологій: у 2014 році університет виконував 5 таких міжнародних проектів.
Здійснювався супровід – як міжнародних – проектів (чиста вода, Sikorsky Challenge, космічного спрямування), включаючи особливі – нові для нас, ще не опановані митні, юридичні та мовні аспекти транспортування об'єкту космічного запуску до місця старту через треті країни.
Спільно з департаментом адміністративно-господарської роботи формується "дорожня карта" впровадження в КПІ методології енергозбереження і розвитку університету на основі принципів "Зеленого кампусу" задля сталого розвитку суспільства. Ця робота здійснюється завдяки досвіду, переданому нам експертами Вінніпезького університету.
Тепер охарактеризую показники підрозділів з міжнародної діяльості.
Лідером з міжнародної діяльності за інтегральним рейтингом у 2014 році став ХТФ. Факультет виконує два проекти за програмою EURASIA, один проект за програмою УНТЦ, Українсько-Австрійський білатеральний проект науково-технічного співробітництва, контракти про надання науково-технічних послуг з фірмами "Detecta Services", Collini GmbH та "Фармек Білорусь", білатеральні проекти з німецькими науковими організаціями.
У 2014 році до п'ятірки лідерів увійшли два нових факультети – ФЕЛ та ФПМ.
ФЕЛ, певною мірою, лідер у співпраці з міжнародними компаніями. Так, у рамках міжнародної програми фірми ALTERA, США (ATPP – Altera Training Partner Program) діє Центр навчання технологіям проектування продукції фірми ALTERA, в рамках міжнародної університетської програми (University Program) фірми Texas Instruments (США) діє навчальна лабораторія зазначеної компанії; в межах спільного корейсько-українського проекту KOIСA (Korea International Cooperation Agency) діє навчальний Центр IT технологій (Korean – Ukraine IT Education Training Center).
ФПМ, як і інших лідерів, характеризує активна участь у міжнародних проектах. У 2014 році ФПМ брав участь у проектах за програмою TEMPUS, програмою мобільності ERASMUS MUNDUS, став академічним координатором проекту нової європейської програми ERASMUS+.
За індексом академічної мобільності всіх випередив ТЕФ – студенти, аспіранти, викладачі факультету у 2014 році здійснили 35 виїздів до 16 країн світу – на стажування, міжнародні конференції, наукову і педагогічну роботу.
За індексом міжнародних публікацій, який враховує кількість монографій та наукових статей, виданих за кордоном, лідером є ПБФ. Вказаний індекс ПБФ перевищує середній показник по університету більше ніж удвічі.
За індексом активності міжнародного співробітництва, що враховує міжнародні угоди, заходи, спільні структури, лідером третій рік поспіль є ЗФ. Факультет протягом року провів 31 міжнародний захід. На факультеті багато років діє Навчальний центр з підготовки за напрямом "Міжнародний інженер зварювання". Факультет бере участь у двох програмах подвійного диплома: з Федеральним університетом м. Умберландія (Бразилія) та в рамках Спільного факультету машинобудування з Університетом ім. Отто-фон-Геріке м. Магдебург. Співробітники факультету є членами різноманітних міжнародних професійних асоціацій.
За індексом активності на міжнародних ринках освітніх послуг, який враховує кількість іноземців, що навчаються, лідерами у 2014 році, так само як і у 2013 році, є ФАКС та ФММ. Факультети помінялися тільки місцями. Близько 10 відсотків студентів на цих факультетах – іноземні громадяни.
За індексом ефективності міжнародної діяльності, який враховує кошти від міжнародної діяльності, третій рік поспіль лідером є ФАКС. Співробітники факультету активно розвивають міжнародне науково-технічне співробітництво, зокрема з партнерами із КНР. Факультет також є одним з лідерів проектної діяльності. У 2014 році факультет брав участь у 3-х міжнародних освітянських проектах за європейськими програмами TEMPUS та ERASMUS MUNDUS. На факультеті працює представництво Міжнародної асоціації з обміну студентами для технічного досвіду організації (IAESTE – The International Association for the Exchange of Student for Technical Experience). Крім того, на факультеті працює локальна група європейської студентської організації BEST (Board of European Students of Technolodgy – Рада студентів технічних університетів Європи).
Рейтинг факультету базується на роботі кафедр. Тому за наведеною методикою було оцінено роботу кафедр у 2014 році (див. табл.). До “першої десятки” потрапили кафедри з 7 факультетів, і не тільки з тих, що очолюють рейтинг. Унікальний результат продемонстрував ФСП – зразу 4 кафедри увійшли до 10-ки найкращих. Якщо ця тенденція збережеться, то слід очікувати зміну лідерів серед факультетів.
| Місце | Кафедра | Факультет |
| 1 | Кафедра інформаційного права та права інтелектуальної власності | ФСП |
| 2 | Кафедра математичних методів системного аналізу | ІПСА |
| 3 | Кафедра публічного права | ФСП |
| 4 | Кафедра господарського та адміністративного права | ФСП |
| 5 | Кафедра інженерії поверхні | ЗФ |
| 6 | Кафедра теорії та практики управління | ФСП |
| 7 | Кафедра приладів та систем керування літальними апаратами | ФАКС |
| 8 | Кафедра технології електрохімічних виробництв | ХТФ |
| 9 | Кафедра атомних електричних станцій та інженерної теплофізики | ТЕФ |
| 10 | Кафедра технології машинобудування | ММІ |
Складна економічна ситуація в країні вплинула і на наші економічні показники. Надходження від навчання іноземних громадян становили 9,84 млн грн, розмитнене обладнання для навчального процесу та наукових досліджень – на суму 0,42 млн грн, від інших видів зовнішньоекономічної діяльності (контрактів, освітніх і наукових проектів, грантів, міжнародної благодійної допомоги) – 21,3 млн грн, а від зовнішньоекономічної діяльності за всіма складовими – 31,14 млн грн. Хоча кошти зросли в гривневій масі, але з урахуванням падіння курсу гривні наші економічні показники знизилися.
Наша міжнародна діяльність знаходить позитивні оцінки. У вітчизняному рейтингу "ТОП-200" за міжнародною складовою КПІ посідає перші місця протягом усіх років його проведення.
У розвитку міжнародної діяльності є багато резервів і завдань.
По-перше, необхідно відкоригувати наші стратегії, враховуючи роль трьох нових системоутворюючих факторів:
- Угоди про Асоціацію України з Європейським Союзом;
- статусу України як асоційованого члена програми Європейської Комісії "Horizon 2020";
- Закону України "Про вищу освіту" в частині міжнародної діяльності.
Стратегії міжнародної діяльності мають формуватися на основі принципів автономії університетів; оцінка вчених – базуватися на основі міжнародновизнаної системи індексів цитування; має бути посилено роль таких індикаторів рівня роботи університету, як місця в національному, галузевих та міжнародних рейтингах; посилюватися орієнтація на європейську практику гарантій якості вищої технічної освіти, в основі якої – оцінювання через недержавні агенції гарантій якості вищої технічної освіти; знято бар'єри для посилення зовнішньоекономічної діяльності, експорту і імпорту освітніх послуг через створення спільних освітніх структур в Україні і за кордоном.
Завдяки цьому міжнародна діяльність університету має стати невід'ємною складовою навчально-методичної, виховної, науково-інноваційної та організаційної діяльності всіх підрозділів університету.
Щодо "Horizon 2020" – ми стаємо повноправними учасниками всіх оголошуваних конкурсів науково-технічного співробітництва Євросоюзу.
Для наших факультетів, кафедр, окремих учених з'являється стимул отримати суттєве фінансове підживлення для педагогічної і наукової діяльності.
Імплементація Угоди про Асоціацію з Європейським Союзом потребує сприйняття університетами України принципів європейської ментальності: толерантність, консенсусний підхід до розв'язання проблем, сприйняття історичного і культурного різноманіття, зняття кордонів та ін.
Цивілізаційний вплив цих особливостей на зміни в нашому університетському середовищі важко переоцінити: наші студенти і викладачі отримують більше можливостей для вільного розвитку, педагогічний процес фокусується на особистості, розширюється представництво України на європейських ринках освітніх і науково-технічних послуг, збуту продуктів інтелектуальної власності і т.ін.
Охарактеризовані зміни засад подальшої організації міжнародної діяльності університету потребують вирішення низки важливих завдань.
Насамперед необхідно завершити імплементацію тих положень Закону України "Про вищу освіту" (від 1.07.2014 року № 1556-VII), які відносяться до міжнародної діяльності, а також посилити в цілому юридичне забезпечення міжнародного напрямку, створити фактично нову нормативну базу університету стосовно міжнародної діяльності.
Серед важливих на сьогодні для університету завдань, які має виконати департамент міжнародного співробітництва, – посилення координації зовнішньоекономічної діяльності за різними формами.
Прикладом ще невикористаних можливостей від надання освітніх послуг іноземним громадянам є відсутність на факультетах помітних зрушень у розширенні спектру міжнародних освітніх програм, курсів лекцій, які викладаються англійською. Тому реально не збільшуються надходження від цього типу зовнішньоекономічної діяльності.
Більш суттєву роль у посиленні різноманітних складових міжнародної діяльності може відігравати Центр міжнародної освіти. Все, що є в КПІ конкурентоспроможного, силами Центру можна пропонувати до уваги Посольств України за кордоном.
Головною з проблем, які обмежують наші об'єктивно великі можливості, є те, що на багатьох кафедрах ще не вбачають у міжнародній діяльності того механізму, який може відкрити шлях до розв'язання актуальних проблем життєдіяльності кафедр; цей психологічний бар'єр поступово долається, хоча не так швидко, як хотілося би.
Але ми відчуваємо посилення економічно обумовленої мотивації, коли розвиток за рахунок зовнішніх джерел, збільшення кількості міжнародних проектів, обмінів, співпраця з міжнародним високотехнологічним бізнесом стають для факультетів і кафедр об'єктивно більш затребуваними, ніж у минулі роки. Це має допомогти остаточно подолати зазначений вище психологічний бар'єр.
На завершення хочу висловити вдячність усім, хто активно працював для розвитку міжнародного співробітництва і закладав підвалини для подальшого утвердження у світі КПІ і нашої держави.