Видатний український фізик Вадим Євгенович Лашкарьов народився 7 жовтня 1903 р. в м. Києві. У 1924 р. закінчив Київський інститут народної освіти (тепер Київський національний університет ім. Тараса Шевченка), вступив до аспірантури науково-дослідної кафедри Київського політехнічного інституту. З 1925 по 1927 рр. працював у КПІ спочатку викладачем, а згодом і доцентом.
В.Є.Лашкарьов брав найактивнішу участь в організації Інституту фізики АН УРСР, де з 1929 по 1930 роки завідував відділом рентгенофізики.
У 1930 р. академік А.Ф.Йоффе запрошує вченого в лабораторію Ленінградського фізико-технічного інституту. Протягом п'яти років В.Є.Лашкарьов керує відділом рентгенівських променів, згодом відділом дифракції електронів. Разом з В.П.Лінником виконав цикл робіт з оптики рентгенівських променів. Виконав піонерські роботи з визначення розподілення електронної густини і потенціалу у твердому тілі і написав першу в СРСР монографію «Дифракция злектронов». За ці роботи йому без публічного захисту було присуджено наукову ступінь доктора фізико-математичних наук. Потім, у 1934 р. В.Є.Лашкарьова було вислано до Архангельська, де він до 1939 р. завідував кафедрою фізики в медінституті.
У 1939 р. Вадим Євгенович повертається до Києва і в Інституті фізики очолює відділ напівпровідників і одночасно кафедру фізики Київського університету.
У 1941 р. вчений розпочав дослідження замикаючих шарів закису мідних випрямлячів за допомогою термозонду. Він встановив, що по обидва боки запірного шару, розташованого паралельно границі поділу мідь - закис міді, носії струму мають протилежні знаки. Це явище згодом отримало назву р-п-переходу. В .Є.Лашкарьов по праву, разом з групою американських учених, мав би одержати у 1956 р. Нобелівську премію з фізики за відкриття транзисторного ефекту.
У 1945 р. В.Є.Лашкарьова обирають дійсним членом АН УРСР.
На початку 50-х років під його керівництвом в Інституті фізики АН УРСР було організовано виробництво точкових транзисторів. У 1960 р. було відкрито Інститут напівпровідників АН УРСР, директором якого призначили Вадима Євгеновича.
Основні наукові праці В.Є.Лашкарьова присвячені вивченню дифракції електронів та фізиці напівпровідників. Відомими також є праці з дослідження механізму виникнення фото електрорушійних сил в напівпровідниках, з фотопровідності, біполярної провідності та електронних рівнів на поверхнях напівпровідників.
Вадим Євгенович приділяв велику увагу підготовці наукових кадрів. У КДУ при кафедрі фізики він ввів спеціалізацію "фізика напівпровідників", а згодом створив першу кафедру напівпровідників. При безпосередньому його керівництві та консультаціях було захищено значну кількість докторських і кандидатських дисертацій.
Помер В.Є.Лашкарьов 1 грудня 1974 р. У 2002 р. Інституту напівпровідників АН України присвоєно ім'я В.Є.Лашкарьова.