15 травня 2014 р. відкрилася вже XV Міжнародна наукова конференція імені академіка Михайла Пилиповича Кравчука – найвизначнішого українського математика ХХ сторіччя, дійсного члена ВУАН, ученого світової слави.

Наукові праці М. Кравчука з різних галузей математики (вищої алгебри та математичного аналізу, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, теорії ймовірностей та математичної статистики та ін.) увійшли до скарбниці світової науки. Наукові ідеї М. Кравчука ще й ще вивчатимуться, поглиблюватимуться, розвиватимуться, бо він бачив далі, ширше і глибше! За його ідеями й відкриттями виразно проступала перспектива їх поглибленого розвитку й використання. Аналізуючи потенціальні можливості вітчизняної науки, він писав у 30-ті роки: "Ми маємо право і підстави сподіватися в ближчому майбутньому таких наукових математичних кадрів, які зроблять нашу математичну школу осередком світового значення".

Уже давно існують на сторінках наукових досліджень і многочлени Кравчука, і моменти Кравчука, і формули Кравчука, і осцилятори Кравчука, а тепер (2001 р.), завдяки пошукам науковця І. Качановського зі США, виявилося, що М. Кравчук стояв і біля витоків винаходу першого у світі електронного комп'ютера!

Великий учений-математик стає майже легендарною постаттю. Син Неба, Поет німого числа, лицар математики, творець музики чисел, титан математичної думки, корифей математики, гордість української математики  – ось неповний перелік тих епітетів, якими його нагороджують і науковці, і письменники, і журналісти…

Він жив і горів безмірною любов'ю до України і до математики, і увесь свій короткий вік працював невпинно й творчо на благо науки, освіти рідного народу. Мозок його працював так напружено, що, здавалося, не витримає, ось-ось  вибухне; увесь він був у постійному науковому пошуку й творчому неспокої. "Моя любов – Україна і математика", – таким було його кредо.

Він справжній поет формул, математика для нього – це творчість, натхнення і радість. А ще він педагог за покликанням. Його лекції – це і сила, й безмірна глибочінь, і краса математичної думки. На його лекції ходили, як на свято.

Життя цього видатного вченого-математика спалахнуло, як блискучий болід, і після арешту й засуду в терорному 1938 році  приречене було згоріти через кілька років у суворих колимських таборах.

Однак ім'я М. Кравчука таки повернулось в український науковий пантеон і стало зразком для наслідування та продовження його досліджень у працях сучасних і прийдешніх науковців в Україні й далеко поза її межами.

Як справжній син українського народу, академік М.Кравчук завжди розглядав власну різнобічну наукову діяльність як справу патріотичну, як справу громадську. Ім'я його по праву знаходиться серед імен найвидатніших світових математиків ХХ сторіччя.  Він  назавжди закарбував свій слід у розвитку української  науки, в нелегкому поступі нашого народу до національного і державного відродження.

М. Кравчук – автор понад 180 наукових праць, у тому числі більше десяти монографій з різних галузей математики: алгебри та теорії чисел, теорії функцій дійсної та комплексної змінних, теорії диференціальних та інтегральних рівнянь, математичної статистики та теорії ймовірностей тощо.

Результати, одержані М. Кравчуком за роки наукової творчості, можна віднести до таких основних напрямків:

  • дослідження з теорії комутативних матриць, квадратичних та білінійних форм, лінійних перетворень, теорії алгебричних та трансцендентних рівнянь, теорії чисел;
  • дослідження деяких питань теорії функцій дійсної та комплексної змінних;
  • розробка проблем інтерполяції, розвиток способу найменших квадратів у теорії наближеного розв'язання диференціальних та інтегральних рівнянь;
  • створення і математичне обґрунтування узагальненого методу моментів, застосування його до наближеного розв'язання звичайних лінійних диференціальних рівнянь, рівнянь математичної фізики, інтегральних рівнянь  тощо;
  • розвиток теорії кореляції, застосування методу моментів у математичній статистиці;
  • запровадження та застосування многочленів, пов'язаних з біноміальним розподілом (які тепер відомі у світовій літературі як многочлени Кравчука).

Невдовзі після проголошення незалежності України, у 1992 році відзначалося 100-річчя від дня народження М.П.Кравчука. Його ім'я було занесено по лінії ЮНЕСКО  в Міжнародний календар визначних наукових діячів. Того ж року відбулись і перші міжнародні наукові конференції, присвячені пам'яті академіка М.Кравчука, в  Національному технічному університеті України "Київський політехнічний інститут" та в Інституті математики АН України; завершилися ці наукові форуми в Луцькому педінституті та в с. Човниця. У НТУУ "КПІ" упродовж наступних років відбулося вже чотирнадцять таких конференцій. Щоразу вони викликають великий інтерес у наукової громадськості України та за кордоном. На них приїздять вчені з усіх областей України, з багатьох міст Білорусі, Литви, Росії, Австралії, США, Німеччини, Польщі, Китаю, Японії та інших країн.

Основна мета цих конференцій – узагальнювати, стимулювати наукові пошуки математиків, заразом віддаючи належну шану великому математикові й патріоту України, який так багато зробив для розбудови математичної науки на своїй Батьківщині.

"Україна по праву може гордитись своїм видатним сином, прекрасним Ученим і чудовою Людиною, своїм академіком Кравчуком, загубленим у кривавих застінках сталінського режиму в розквіті своєї наукової і громадської діяльності.

Гарний, з лицем Христа і дуже розумними очима, він палко любив свою батьківщину – Україну, її народ, мову цього народу, яка в устах Михайла  Пилиповича Кравчука звучала, як пісня. У розмовах з ним я завжди був скутий "мовною проблемою": хотілось говорити з ним по-українському, та це здавалось мені профанацією тієї чудової м'якої мови, якою він послуговувався (як на лекціях, так і вдома), а розмовляти російською здавалося неповагою до його віри в багатогранність і гнучкість української мови, в те, що це мова  не тільки народних мас, але й інтелігенції.

Це була справжня Людина і Вчений" (С. Зуховицький).

 Н.О.Вірченко, проф., В.О.Гайдей, доц.
Фото з колективної світлини випуску агрономів-організаторів Київського сільськогосподарського інституту, 1927 р.