Івахненко Олексій Григорович

Олексій Григорович Івахненко (30.03.1913, Кобеляки — 16.10.2007, Київ) — видатний учений у галузі автоматичного керування, кібернетики і математичного моделювання. Член-кореспондент АН УРСР (1961 р.), академік НАН України (16 травня 2003, Спеціальність: інформатика). Заслужений діяч науки УРСР (1972), двічі лауреат Державної премії України (1991, 1997).

  • 1932 - закінчив Київський енерготехнікум. Працював інженером на Уралі, на будівництві найбільшої в СРСР Березняківської ТЕЦ. Тут він уперше на практиці займався налагодженням автоматичних систем регулювання електрогенераторів та регуляторів пари в котлах високого тиску, що визначило напрям його майбутніх наукових інтересів.
  • 1933 - навчався у Одеському морському інституті на капітана далекого плавання.
  • З 1934 по 1938 роки навчався в Ленінградському електротехнічному інституті (ЛЕТІ). Дістав призначення в Москву, до Всесоюзного електротехнічного інституту, де продовжив роботу над проблемами автоматичного регулювання в лабораторії під керівництвом С. О. Лебедєва. Того ж 1938 р. опублікував свою першу наукову статтю про термоелементи.
  • 1943 р. захистив кандидатську дисертацію.
  • 1944 р. після звільнення України повернувся до Києва, працював старшим науковим співробітником спершу в Інституті будівельної механіки АН УРСР, потім — в Інституті енергетики АН УРСР.
  • У 1945 здобув вчене звання старшого наукового співробітника.
  • З 1945 р. — доцент кафедри автоматики і телемеханіки КПІ, а з 1958 р. — професор за сумісництвом.
  • З 1947 р. — старший науковий співробітник Інституту електротехніки АН УРСР.
  • 1953 р. - нагороджений медаллю "За трудовое отличие"
  • 1954 р. - захистив докторську дисертацію.
  • 1956 р. - здобув вчене звання професора і став завідувати лабораторією автоматичного регулювання виробничих процесів Інституту електротехніки АН УРСР.
  • У 1961 р. його обрано членом-кореспондентом АН УРСР.
  • З 1962 р. — завідувач відділу технічної кібернетики Інституту електротехніки АН УРСР.
  • У 1963 р. — на запрошення В. М. Глушкова перейшов разом зі своїми співробітниками до Інституту кібернетики АН УРСР. Керував відділом комбінованих систем управління до 1989 р.
  • 1969 р. - нагороджений медаллю "За доблестный труд"
  • 1988 р. - нагороджений орденом "Дружби народів".
  • З 1989 р. — головний науковий співробітник, з 1995 р. — радник дирекції Інституту кібернетики АН України.
  • 1991 р. - лауреат Державної премії України за роботи з теорії інваріантності автоматичних систем
  • З 1997 р. — радник дирекції одного з інститутів Кібернетичного центру НАН України — Міжнародного науково-навчального центру інформаційних технологій і систем НАН та Міносвіти і науки України.
  • 1997 р. - лауреат Державної премії України за цикл робіт з інформаційних технологій в галузі штучного інтелекту.

O.Г.Івахненко розробив нові принципи і пристрої автоматичного регулювання швидкості електродвигунів та розрахунку систем з магнітними підсилювачами. Загальновизнані його досягнення в теорії інваріантності та теорії комбінованих систем автоматичного керування, що працюють за принципом компенсації вимірюваних збурень.

Головні монографії

  1. А.Г.Ивахненко. Электроавтоматика. - Киев: Гостехиздат УССР, 1957.
  2. А.Г.Ивахненко. Самонастраивающиеся системы автоматического регулирования. - Киев: Гостехиздат УССР, 1957.
  3. А.Г.Ивахненко. Техническая кибернетика. - Киев: Гостехиздат УССР, 1959.
  4. A.G. Iwachnenko. Technische kybernetik. - Berlin : VEB Verlag Technik, 1962.
  5. А.Г.Ивахненко. Самообучающиеся системы с положительными обратными связями. - Киев: Изд-во АН УССР, 1963.
  6. А.Г. Ивахненко, В.Г. Лапа. Кибернетические предсказывающие устройства. - Київ: "Наукова думка", 1965.
  7. А.Г.Ивахненко. Самообучающиеся системы распознавания и автоматического управления. - Киев: Технiка, 1969.
  8. А.Г.Ивахненко. Системы эвристической самоорганизации в технической кибернетике. - Киев: Технiка, 1971.
  9. Ивахненко А.Г., Зайченко Ю.П., Димитров В.Д. Принятие решений на основе самоорганизации. - Москва: Сов. радио, 1976.
  10. А.Г.Ивахненко. Долгосрочное прогнозирование и управление сложными системами. - Киев: Технiка, 1975.
  11. А.Г.Ивахненко. Индуктивные методы самоорганизации моделей сложных систем. - Киев: Наук.думка, 1982.
  12. Ivachnenko A.G., Muller J.A. Selbstorganization von Vorherzagemodellen.- Berlin: VEB Verlag Technik, 1984.
  13. Ивахненко А.Г., Мюллер Й.А. Самоорганизация прогнозирующих моделей. - Киев: Технiка, 1985.
  14. Ивахненко А.Г., Степашко В.С. Помехоустойчивость моделирования. - Киев: Наук.думка, 1985.
  15. Ивахненко А.Г., Юpачковский Ю.П. Моделирование сложных систем по экспериментальным данным. - Москва: Радио и связь, 1987.
  16. Madala H.R., Ivakhnenko A.G. Inductive learning algorithms for complex systems modeling. - London, Tokyo: CRC Press, 1994.
  17. Self-organizing methods in modeling: GMDH type algorithms/ Edited by S.J.Farlow. - New York, Basel: Marcel Decker Inc., 1984. - 350 p.