Пам’яті загиблих ракетників

Історія ракетної техніки не тільки героїчна і велична, але й трагічна. Найбільша в історії радянської ракетної техніки трагедія сталася 24 жовтня 1960 року під час підготовки до запуску нової міжконтинентальної бойової ракети (МБР) Р-16 конструкції М.К.Янгеля. За 30 хвилин до старту на площадці 41 Байконура сталася пожежа і вибух ракети. У вогні загинуло 57 військовослужбовців і 17 цивільних фахівців з Дніпропетровська, Харкова, Києва. Ще 18 померли від ран у лікарнях і госпіталях. Загинув і перший головнокомандувач ракетних військ стратегічного призначення СРСР маршал М.І.Недєлін. Міг загинути і головний конструктор ракети М.К. Янгель, але він за кілька хвилин до пожежі пішов з площадки покурити.

Рівно через 3 роки – 24 жовтня 1963 року на площадці 70 Байконура в шахтній пусковій установці після комплексних випробувань ракети Р-9А конструкції С.П. Корольова, пов’язаних із заправленням ракети рідким киснем, виникла пожежа, у якій загинуло 8 людей.

Довгий час ці катастрофи згадували пошепки. Тільки у другій половині 80-х років про них написали в газетах. І відтоді день 24 жовтня на космодромі Байконур оголошений Днем пам’яті загиблих ракетників.

Ветерани космодрому Байконур свято шанують пам’ять загиблих колег. Кожний рік у День пам’яті загиблих ракетників ветерани і родичі загиблих, які проживають у Києві, збираються для вшанування їх пам’яті. У відділі авіації і космонавтики Державного політехнічного музею при НТУУ «КПІ» створено стенд, присвячений загиблим ракетникам.

23 жовтня 2009 року тут відбувся жалобний мітинг, на якому були присутні родичі загиблих: дружина капітана Володимира Михайловича Агея – Олена Дмитрівна, яка 23 роки пропрацювала в КПІ на кафедрі вищої математики №2, син підполковника Андрія Васильовича Сакунова (у 1939–1941 рр. – студента КПІ) – Ігор Андрійович з дочкою Аліною, сестра лейтенанта Валерія Михайловича Синявского – Лідія Михайлівна Богатирьова, дружина брата лейтенанта Едуарда Трохимовича Глушенка – Лідія Олексіївна Глушенко. Не змогла приїхати дружина майора Володимира Володимировича Махно – Катерина Григорівна, якій у квітні 2009 року виповнився 81 рік. На жаль, пішла з життя в червні цього року дружина лейтенанта Марата Тимофійовича Купреєва – Тамара Володимирівна.

Мітинг відкрив заступник проректора з наукової роботи С.О.Воронов. Зі спогадами про ті часи виступили ветерани Байконура, що вчилися і служили із загиблими у 1960 р. офіцерами – В.Т.Гладченко, М.М.Ваганов. Про трагедію 1963 р. розповів Б.М.Нізов, який особисто знав загиблих на площадці 70. Ветеран Байконура М.П.Кирилов розповів про складну міжнародну обстановку, у якій СРСР створював нові могутні міжконтинентальні бойові ракети.

Після виступів ветеранів генеральний директор інформаційного видавництва «Спейс-Інформ» при Національному космічному агентстві України М.О. Мітрахов вручив родичам книги «Україна космічна», журнал «Аерокосмічний вісник», у якому описана катастрофа, фотографії з місць трагедії на Байконурі. Мітинг закінчився покладанням квітів до стенда пам’яті.

Історичний музей – це не лише місце зберігання експонатів. Це місце, де зберігається історична пам’ять. Працівники відділу авіації і космонавтики ім.І. Сікорського ДПМ при НТУУ «КПІ» намагаються робити все, щоб пам’ять про героїчну і трагічну історію завжди жила в серцях нащадків.

О.С. Болтенко, зав. відділу авіації і космонавтики ім. І.Сікорського ДПМ при НТУУ «КПІ», заслужений випробувач Байконура